Рішення від 29 січня 2026 р. у справі №296/7428/25 — Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/7428/25

2/296/615/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2026 року м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі: головуючої судді Петровської М.В., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, -

встановив:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кухаренко Ольга Володимирівна, звернулась до Корольовського районного суду м.Житомира із позовною заявою, відповідно до змісту якої просить:

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів з 01 травня 2020 року по 01 липня 2025 року (по аліментним платежам з 15 квітня 2020 року по 30 червня 2025 року) у сумі 175 673,97 (сто сімдесят п`ять тисяч шістсот сімдесят три гривні 97 коп.);

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, які будуть понесені в ході розгляду справи.

В обґрунтування позову зазначає, що 25.08.2011 між нею та ОСОБА_2 було укладено шлюб. У шлюбі у подружжя народилася донька, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Корольовського районного суду міста Житомира від 01 листопада 2019 року у справі №296/7834/19 шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано. 04 березня 2020 року позивач змінила прізвище з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 . 04 травня 2020 року судовим наказом Корольовського районного суду міста Житомира у справі №296/2920/20 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання малолітньої дитини доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі - однієї чверті з всіх видів заробітку (доходів), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 15 квітня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття. Мінімальний розмір аліментів на дитину не може бути меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. 02 червня 2020 року постановою державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) відкрито виконавче провадження №62219664. Внаслідок невиконання відповідачем рішення суду про стягнення аліментів, за останнім утворилася заборгованість по виплаті аліментів в сумі 107 354,16 грн, що підтверджується довідкою-розрахунком від 25.06.2025 за вих. №53396/23.12-25/29, виданою Корольовським ВДВС у м.Житомирі ЦЗМУМЮ (м.Хмельницький), головним державним виконавцем Первушиною Юлією. У зв`язку із тим, що відповідач допустив прострочення плати аліментів, позивач має правові підстави для стягнення пені (неустойки) за період прострочення сплати аліментів з 01 травня 2020 року по 01 липня 2025 року (по аліментним платежам з 15 квітня 2020 року по 30 червня 2025 року) в розмірі 175 673,97 грн.

Ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира у даній справі відкрито провадження, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного без повідомлення сторін.

10.10.2025, до суду, від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Остапенка Сергія Олександровича надійшов відзив на позовну заяву, в якому визнає позов частково на суму 85 883,32 грн. Вказує, що твердження позивача про умисне невиконання відповідачем рішення суду щодо стягнення аліментів не відповідає дійсності, оскільки останнім постійно сплачувалися аліменти в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що вбачається із довідки розрахунку від 25.06.2025 №53396/23.12-25/29, яка додана до позовної заяви, та як визначено судовим наказом від 04.05.2020 по справі №296/2920/20. Про необхідність сплачувати аліменти саме в тому розмірі, який нарахований державним виконавцем, відповідач не повідомлявся. Щодо розрахунку неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів зазначає, що такий проведено невірно, так як відповідно до довідки про наявність заборгованості зі сплати аліментів №53417/23.12-25/29 та довідки розрахунку від 25.06.2025 року №53396/23.12-25/29, станом на 25.06.2025 наявна заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 107 354,16 грн. За розрахунком відповідача, пеня за період з травня 2020 року по червень 2025 року складає 990 163,83 грн. У наданому позивачем розрахунку пені на суму 175 673,97 грн не враховано здійснення відповідачем часткових платежів та зарахування сплачених коштів на погашення заборгованості за аліментами, яка виникла у попередньому місяці (попередніх місяцях), починаючи з першого місяця її виникнення, а в останньому рядку розрахунку зазначено дату, коли розпочинаються прострочення: 01.07.2025 року, та дату сплати або нарахування: 01.07.2025 року, при цьому різниця між даними однаковими датами, згідно розрахунку становить 31 день. Враховуючи, що розмір пені перевищує 100% розміру заборгованості, стягненню підлягає пеня у розмірі такої заборгованості, тобто 107 354,16 грн, як це передбачено ч.1 ст.196 СК України. Разом з тим, слід врахувати положення абзацу 2 ч.1 ст.196 СК України, яким передбачено, що у разі застосування до особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження". 25.06.2025, тобто до подання позовної заяви, державним виконавцем було винесено постанову у виконавчому провадженні №62219664 про накладення штрафу на відповідача у розмірі 21 470,84 грн. Таким чином, розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача має бути зменшений на суму штрафу 21 470,84 грн. Отже, максимальний розмір пені за прострочення сплати аліментів, яка стягується, не може бути більшим за 85 883,32 грн (107 354,16 грн - 21470,84 грн).

Згідно ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду позову, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що з 25.08.2011 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 01.11.2019 у цивільній справі №296/7834/19. Рішення суду набрало законної сили 02.12.2019.

У відповідності до наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_3 , батьками якої записані сторони по справі – ОСОБА_2 та ОСОБА_7 .

04.03.2020 ОСОБА_6 змінила прізвище на " ОСОБА_5 ", що підтверджується копією свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_2 .

Судовим наказом Корольовського районного суду м.Житомира від 04.05.2020 у цивільній справі № 296/2920/20 заяву ОСОБА_6 задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання малолітньої доньки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі - однієї чверті з всіх видів заробітку (доходів), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 15 квітня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття. Мінімальний розмір аліментів на дитину не може бути меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Судовий наказ набрав законної сили 07.08.2020.

Постановою старшого державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у м.Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Бринчак Ірини Петрівни від 02.06.2020 відкрито виконавче провадження № 62219664 з примусового виконання судового наказу № 296/2920/20.

Згідно довідки-розрахунку заборгованості від 25.06.2025 №53396/23.12-25/29, сформованої головним державним виконавцем Корольовського відділу державної виконавчої служби у м.Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Юлією Первушиною, розмір заборгованості ОСОБА_2 по аліментах згідно судового наказу № 296/2920/20 за період з 15 квітня 2020 року по 25 червня 2025 року складає 107 354,16 грн.

У відповідності з проведеними розрахунками позивача загальна сума неустойки (пені) за прострочення сплати заборгованості з аліментів за період з 01 травня 2020 року по 01 липня 2025 року (по аліментним платежам з 15 квітня 2020 року по 30 червня 2025 року) становить 175 673,97 грн.

Враховуючи наведене, позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом.

Статтею 180 Сімейного кодексу України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із роз`ясненнями, викладеними у пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», передбачена ст.196 Сімейного кодексу України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 196 Сімейного кодексу України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.

У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

Наведена позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року в справі №333/6020/16-ц, яка враховується судом в силу положення ч.4 ст.263 ЦПК України.

У відповідності з проведеними контррозрахунками представника відповідача загальна сума неустойки (пені) за прострочення сплати заборгованості з аліментів за період з 01 травня 2020 року по 01 липня 2025 року становить 990 163,83 грн.

Суд зазначає, що неустойка (пеня) на заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_2 за період з 01 травня 2020 року по 01 липня 2025 року включно, за розрахунками суду та розрахунками представників сторін, значно перевищує суму заборгованості останнього зі сплати аліментів за вказаний вище період, визначену довідкою-розрахунком від 25.06.2025 №53396/23.12-25/29 в сумі 107 354,16 грн.

Разом з тим, згідно положень абз. 1 ч.1 ст.196 СК України, пеня на заборгованість по аліментам не може перевищувати 100 відсотків заборгованості.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року у справі №569/14819/19 (провадження№ 61-1586св20) зазначено, зокрема, що: при застосуванні формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» в абзаці 1 частини 1 статті 196 Сімейного кодексу України якщо обмежувати нарахування пені поточною заборгованістю (тобто, тією яка існує за всі місяці станом на момент пред`явлення позову чи на інший момент), то при пред`явленні позову за період коли існувало прострочення, а на момент пред`явлення позову поточна заборгованість відсутня, то і не буде межі, яку не повинна перевищувати пеня. Як наслідок, очевидно, що потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць. Колегія суддів, з урахуванням принципу розумності, вважає, що оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред`явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується.

Окрім того, відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 196 Сімейного кодексу України, у разі застосування до особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження".

Як встановлено судом з інформації про виконавче провадження № 62219664, а також копії постанови про накладення штрафу ВП № 62219664 від 25.06.2025, вказаної дати головним державним виконавцем Корольовського відділу державної виконавчої служби у м.Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Юлією Первушиною було накладено штраф на ОСОБА_2 в розмірі 20 відсотків від суми заборгованості зі сплати аліментів в сумі 21 470,84 грн на підставі ст.ст.63,75 Закону України «Про виконавче провадження».

Враховуючи вищевикладене, оскільки розмір пені від суми несплачених аліментів становить більше 100 відсотків заборгованості ОСОБА_2 , а також беручи до уваги суму накладеного на відповідача штрафу в розмірі 21 470,84 грн, враховуючи положення ч.1 ст.196 Сімейного кодексу України, максимальний розмір пені, який може бути стягнуто з відповідача не може перевищувати 85 883,32 грн (107 354,16 грн - 21 470,84 грн).

Отже, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивачки пені за прострочення сплати аліментів на утримання дочки в розмірі 85 883,32 грн, та обгрунтованості доводів представника відповідача у цій частині, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню частково.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно положень ст.141 ЦПК України, з урахуванням п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», беручи до уваги те, що позивачка звільнена від сплати судового збору, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.

Керуючись ст.ст.224-226, 228, 233, 259, 263-265, 273, 352 ЦПК України, -

ухвалив:

Цивільний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 01 травня 2020 року по 01 липня 2025 року в розмірі 85 883,32 грн (вісімдесят п`ять тисяч вісімсот вісімдесят три грн 32 коп.).

В решті позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1 211,20 грн (одну тисячу двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено: 30.01.2026.

Суддя М. В. Петровська