Постанова від 02 лютого 2026 р. у справі №600/4169/24-а — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2026 року

м. Київ

справа № 600/4169/24-а

адміністративне провадження № К/990/18529/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів - Жука А.В.,

Загороднюка А.Г.,

за участі:

секретаря судового засідання Ключник А.Ю.,

представника позивача - Сидори І.Ю.,

представників відповідача-1 - Сергієнкко І.М., Фесюк О.В.,

представника відповідача-2 - Негрича С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2025 (головуючий суддя - Шидловський В.Б., судді - Курко О.П., Боровицький О.А.)

у справі № 600/4169/24-а

за позовом ОСОБА_1

до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів,

Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області

про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з позовом до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - відповідач-1), Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області (далі - відповідач-2), в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ в.о голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 16.08.2024 № 18-с «Про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності»;

- визнати протиправним та скасувати наказ голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 21.08.2024 № 731-к «Про звільнення ОСОБА_1 »;

- поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області з 22.08.2024;

- стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

2. На обґрунтування позовних вимог позивач указує на порушення процедури здійснення дисциплінарного провадження стосовно позивача. Зауважує, що спірні рішення не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії, позаяк не містять відомостей, який саме нормативний документ, що визначає повноваження позивача, було порушено ОСОБА_1 . У заяві про зміну підстав позову, позивачем доповнено підстави позову та наголошено, що дисциплінарна комісія під час здійснення дисциплінарного провадження вийшла за межі обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження стосовно позивача. Позивач підкреслює, що у неї не було належним чином відібрано письмових пояснень стосовно обставин, які стали підставою для дисциплінарної відповідальності. Позивач наполягає на невстановлення відповідачем фактів перевищення службових повноважень позивачем, про які йдеться мова у дисциплінарній справі стосовно ОСОБА_1 .

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 27.11.2024 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ в.о голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 16.08.2024 № 18-с «Про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності». Визнано протиправним та скасовано наказ голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 21.08.2024 № 731-к «Про звільнення ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області з 22.08.2024. Стягнуто з Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 113 460 гривень 90 копійок.

4. При прийнятті рішення суд першої інстанції керувався тим, що дисциплінарна комісія при здійсненні дисциплінарного провадження стосовно позивача вийшла за межі предмету дисциплінарного провадження, який став підставою для порушення дисциплінарного провадження. Суд першої інстанції виснував про недотримання прав позивача щодо надання пояснень з приводу обставин, на підставі яких позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Також суд першої інстанції вказав на перевищення дисциплінарною комісією строку формування дисциплінарної справи. Установлення судом першої інстанції порушення процедури здійснення дисциплінарного провадження стосовно позивача у підсумку стало підставою для висновку цього суду про протиправність наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

5. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2025 апеляційні скарги Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області задоволено повністю. Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 27.11.2024 скасовано. Ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.

6. Суд апеляційної інстанції вважав помилковими висновки суду першої інстанції про порушення відповідачем процедури здійснення дисциплінарного провадження щодо позивача та дійшов висновку про дотримання відповідачем вимог Закону України «Про державну службу» та Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1039, при здійсненні дисциплінарного провадження стосовно позивача.

Короткий зміст касаційної скарги та її обґрунтування

7. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивачем подано до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, скаржник просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.

8. Підстави, на яких подана касаційна скарга скаржник вказує, зокрема, пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

9. Обґрунтовуючи посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, заявник касаційної скарги указує про неврахування судом апеляційної інстанції висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.06.2023 у справі № 140/16991/20, відповідно до якого порушення процедури здійснення дисциплінарного провадження, зокрема, недотримання вимог статті 75 Закону України «Про державну службу» щодо отримання письмових пояснень державного службовця може бути самостійною і достатньою підставою для скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

10. На думку скаржника, суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що позивача було позбавлено можливості надати пояснення з підстав притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

11. У доводах касаційної скарги позивач наполягає на тому, що відкривши дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 з одних підстав, дисциплінарна комісія завершила дисциплінарне провадження за іншими підставами - підписання позивачем наказів нібито з перевищенням повноважень. Наслідком цього, як підкреслює позивач, стало порушення вимог статті 75 Закону України «Про державну службу» в частині відібрання у державного службовця письмових пояснень з приводу обставин, які стали підставою для застосування дисциплінарної відповідальності.

Позиція інших учасників справи

12. У відзиві на касаційну скаргу відповідач-1 з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить відмовити позивачу у задоволенні касаційної скарги, постанову апеляційного суду залишити без змін.

13. Відповідач-2 також скористався правом на подання відзиву на касаційну скаргу, у якому висловлює свою незгоду з доводами касаційної скарги, просить відмовити у її задоволенні, залишити в силі рішення суду апеляційної інстанції.

Рух касаційних скарг

14. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М., суддів: Жука А.В., Мартинюк Н.М. від 19.05.2025 відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. У цій же ухвалі суд не вбачав підстав для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки посилання скаржника на означену норму, як на підставу відкриття касаційного провадження, не відповідало нормам процесуального закону.

15. Ухвалою Верховного Суду від 30.09.2025 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

16. Розпорядженням заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 01.10.2025 № 1224/0/78-25 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 600/4169/24-а у зв`язку з відпусткою судді Мартинюк Н.М., яка входить до складу постійної колегії суддів.

17. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.10.2025 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючий суддя - Мельник-Томенко Ж.М., суддів: Жука А.В., Загороднюка А.Г. для розгляду судової справи № 600/4169/24-а.

18. Ухвалою від 23.12.2025 Верховний Суд на підставі частини другої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України призначив справу до касаційного розгляду у судовому засіданні на 27.01.2026 о 16 год 00 хв.

19. У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги касаційної скарги, просив задовольнити її вимоги.

20. Представники відповідача-1 заперечували проти задоволення касаційної скарги з підстав, викладених у відзиві на касаційну скаргу.

21. Представник відповідача-2 також заперечував проти задоволення вимог касаційної скарги.

22. Суд 27.01.2026 оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та призначив дату проголошення судового рішення до 03.02.2026 о 12 год 00 хв.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

23. Наказом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 22.10.2021 № 584-к «Про призначення ОСОБА_1 » позивача призначено на посаду першого заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області з 28.10.2021.

24. 25.06.2024 член аудиторської групи - т.в.о. начальника відділу внутрішнього аудиту звернулась до голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів із службовою запискою № СЗ-20/7/3865-2024 про порушення відносно позивача дисциплінарного провадження. Підставою для звернення із службовою запискою стало те, що перший заступник начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області Косован А.В. протягом 2022-2024 років не мала повноважень на право підпису під час укладання договорів на придбання товарів, робіт і послуг від імені Головного управління, оскільки начальник Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області виконувала свої службові обов`язки та перебувала на робочому місці. На думку аудиту, договори, укладені та підписані протягом 2022-2024 років позивачем під час перебування на посаді начальника управління можуть бути нелегітимними. Аудиторська група прийшла до висновку, що вищевказані прорахунки та недоліки свідчать, що в діях службової особи - першого заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області ОСОБА_1 містяться ознаки перевищення службових повноважень.

25. На підставі службової записки головою Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів видано наказ від 28.06.2024 № 13-с «Про порушення дисциплінарного провадження», відповідно до якого порушено дисциплінарне провадження стосовно позивача, утворено дисциплінарну комісію з розгляду дисциплінарної справи для здійснення дисциплінарного провадження та встановлено строки її роботи.

26. Вказаний наказ було надіслано на адресу позивача та отримано нею 17.07.2024, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення.

27. 16.07.2024 головою дисциплінарної комісії надіслано позивачу лист № 24-16/14675 з копією документів, що стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, в якому було запропоновано надати до 30.07.2024 пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та запрошено взяти участь в засіданні дисциплінарної комісії 30.07.2024.

28. Вказаний лист позивач отримала 23.07.2024, що підтверджується матеріалами справи.

29. Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарної справи 09.08.2024 внесено голові Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів подання, в якому комісія дійшла висновку, що в діях ОСОБА_1 - першого заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області міститься склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 7 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», що полягає у перевищенні службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення, а саме підписання нею наказів Головного управління від 06.12.2023 № 809-ОД, від 10.08.223 № 571-ОД, від 19.03.2024 № 175-ОД всупереч вимогам Типового положення про територіальні органи міністерств та іншого центрального органу виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 563, підпункту 11 пункту 1 Положення про Головне управління.

30. У поданні дисциплінарною комісією рекомендовано застосувати до першого заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області ОСОБА_1 за вчинення дисциплінарного проступку, передбачено пунктом 7 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», винятковий вид дисциплінарного стягнення - звільнення з посади державної служби.

31. На підставі вказаного подання наказом в.о. голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 16.08.2024 № 18-с «Про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності» відповідно до пункту 4 частини першої та частини п`ятої статті 66 закону України «Про державну службу» до позивача застосовано винятковий вид дисциплінарного стягнення - звільнення з посади державної служби за вчинення нею дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 7 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», а саме: перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення.

32. Наказом голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 21.08.2024 № 731-к «Про звільнення ОСОБА_1 » позивача звільнено 22.08.2024 з посади першого заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області за вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення, відповідно до пункту 4 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу».

33. Уважаючи протиправними накази про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та звільнення з посади державної служби, позивач звернулася до суду з позовом.

Позиція Верховного Суду

Релевантні джерела права й акти їхнього застосування (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

34. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

35. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України «Про державну службу».

36. Частиною першою статті 64 Закону України «Про державну службу» визначено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

37. Згідно з частиною першою статті 65 Закону України «Про державну службу» підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

38. За приписами частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 9-1) порушення вимог Закону України «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов`язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)» у частині подання, дотримання строків подання декларації про контакти державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «А» або «Б»; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу кримінального або адміністративного правопорушення; 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.

39. Відповідно до частини першої статті 66 Закону України «Про державну службу» до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

40. Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону (частина п`ята статті 66 Закону України «Про державну службу»).

41. Згідно з частинами першою та десятою статті 69 Закону України «Про державну службу» для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

42. Відповідно до частин першої, другої статті 73 Закону України «Про державну службу» з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та/або акт про відмову від надання таких пояснень; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 12) пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

43. За правилами статті 75 Закону України «Про державну службу» перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.

Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі.

Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.

44. Порядок здійснення дисциплінарного провадження, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1039 (далі - Порядок № 1039), і такий відповідно до пункту 1 визначає процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія) дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців.

45. За приписами пунктів 24, 25 Порядку № 1039 з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Дисциплінарна справа повинна містити: дату і місце її формування; підстави для відкриття дисциплінарного провадження; характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та/або акт про відмову від надання таких пояснень; пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

46. Відповідно до пункту 31 Порядку № 1039 комісія, дисциплінарна комісія запрошує державного службовця на своє засідання для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та пропонує надати таке пояснення у письмовому вигляді. Пояснення надається в паперовій або електронній формі особисто чи шляхом надсилання на офіційну електронну адресу відповідного державного органу із накладенням кваліфікованого електронного підпису.

Державний службовець має право: бути присутнім на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; знайомитися з матеріалами дисциплінарної справи відповідно до статті 76 Закону, у тому числі в установленому законом порядку запитувати та отримувати відповідні документи, їх копії; надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються; заявляти клопотання про необхідність одержання і долучення до матеріалів дисциплінарної справи нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, яким можуть бути відомі обставини справи; користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.

47. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 83 Закону України «Про державну службу» державна служба припиняється за ініціативою суб`єкта призначення (стаття 87 цього Закону).

48. Підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення (пункт 4 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу»).

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

49. Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

50. За правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

51. Надаючи оцінку оскаржуваному судовому рішенню у межах доводів касаційної скарги, за правилами статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд виходить із такого.

52. Спір у цій справі виник у зв`язку із застосуванням до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби за вчинення дисциплінарного проступку - перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення.

53. Нагадаємо, касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України з підстав неврахування судом апеляційної інстанції висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.06.2023 у справі № 140/16991/20.

54. Так, у постанові від 07.06.2023 у справі № 140/16991/20 Верховний Суд, аналізуючи положення законодавства, якими урегульовано питання щодо процедури здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців, вказав, що дисциплінарне провадження складається із таких стадій: 1) прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження; 2) формування дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи дисциплінарною комісією із наданням пропозицій керівнику; 4) прийняття керівником на підставі пропозиції комісії рішення про накладення дисциплінарного стягнення чи закриття провадження.

55. У цій же постанові Верховний Суд зазначив, що на виконання частини другої статті 73 Закону України «Про державну службу» та пункту 25 Порядку № 1039 на стадії формування дисциплінарної справи доповідач повинен отримати від державного службовця, щодо якого порушене дисциплінарне провадження пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, а також пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та підготувати подання з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку.

56. За встановлених обставин у справі № 140/16991/20 Верховний Суд у постанові від 07.06.2023 виснував, що порушення відповідачем процедури формування дисциплінарної справи, непоінформування позивача про наявність відносно нього дисциплінарного провадження та позбавлення права останнього подати свої письмові пояснення відповідно до статті 73 Закону України «Про державну службу» має наслідком недотримання приписів Порядку № 1039 та норм Закону України «Про державну службу» та утворює самостійну і достатню підставу для визнання протиправними результатів такого дисциплінарного провадження.

57. Повертаючись до обставин цієї справи, зауважимо, що ключовим аргументом позивача є те, що його позбавлено права надати пояснення з підстав притягнення до дисциплінарної відповідальності.

58. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що дисциплінарною комісією (до моменту внесення суб`єкту призначення подання) здійснено всі необхідні дії щодо отримання від ОСОБА_1 пояснень щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження. А відмова позивача про надання таких пояснень підтверджується актом про відмову від надання пояснень, що міститься в матеріалах справи.

59. Водночас, Верховний Суд вважає такий висновок суду апеляційної інстанції помилковим, ураховуючи таке.

60. Так, судами попередніх інстанцій установлено, що дисциплінарне провадження стосовно позивача порушено на підставі відомостей службової записки члена аудиторської групи з підстав установлення аудитом обставин того, що протягом 2022-2024 років ОСОБА_1 не мала повноважень на право підпису під час укладання договорів на придбання товарів, робіт і послуг від імені Головного управління, оскільки начальник Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області виконувала свої службові обов`язки та перебувала на робочому місці. На думку аудиту, договори, укладені та підписані протягом 2022-2024 років позивачем під час перебування на посаді начальника управління можуть бути нелегітимними. Аудиторська група прийшла до висновку, що вищевказані прорахунки та недоліки свідчать, що в діях службової особи - першого заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області ОСОБА_1 містяться ознаки перевищення службових повноважень.

61. Судами установлено та підтверджено матеріалам справи, що саме з указаних підстав позивачу направлено лист від 16.07.2024 № 24-16/14675, в якому запропоновано надати до 30.07.2024 пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та запрошено взяти участь в засіданні дисциплінарної комісії 30.07.2024.

62. Вказаний лист позивач отримала 23.07.2024, що підтверджується матеріалами справи.

63. Водночас за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна комісія дійшла висновку про наявність у діях позивача складу дисциплінарного проступку, що виразився у підписанні позивачем як першим заступником начальника управління наказів від 06.12.2023 № 809-ОД, від 10.08.2023 № 571-ОД, від 19.03.2024 № 175-ОД.

64. Разом з тим, матеріали справи не містять доказів щодо надання можливості позивачу надати пояснення з приводу обставин, які фактично слугували підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби.

65. Верховний Суд зауважує, що аналіз положень частини другої статті 73 Закону України «Про державну службу» та пункту 25 Порядку № 1039 дає підстави для висновку про обов`язок дисциплінарної комісії надати державному службовцю можливість надати пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження. Недотримання указаного обов`язку дисциплінарною комісією, на переконання Верховного Суду, є істотним порушенням процедури здійснення дисциплінарного провадження та достатньою підставою для визнання протиправним дисциплінарного стягнення.

66. З огляду на викладене, Верховний Суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про недотримання дисциплінарною комісією під час здійснення дисциплінарного провадження вимог частини другої статті 73 Закону України «Про державну службу», пункту 25 Порядку № 1039 в частині забезпечення позивачу права щодо надання пояснень щодо обставин, які досліджувалися дисциплінарною комісією під час дисциплінарного провадження стосовно позивача, та в подальшому стали підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби.

67. Отже, Верховний Суд констатує, що викладені в касаційній скарзі доводи щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права без урахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 140/16991/20, підтвердилися під час перегляду справи касаційним судом, що у відповідності до приписів статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі судового рішення суду першої інстанції.

68. Інші доводи касаційної скарги про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права судом касаційної інстанції не аналізуються, оскільки такі не були підставою для відкриття касаційного провадження у справі.

69. Реагуючи на доводи скаржника про помилковий розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження, Верховний Суд зазначає таке.

70. За правилами частин першої, другої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

71. За змістом частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

72. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (частина друга статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України).

73. Відповідно до частини четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

74. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка адміністративна справа, крім справ, для яких процесуальним законом визначено обов`язковість розгляду за правилами загального позовного провадження.

75. Отже, судом касаційної інстанції не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

76. Згідно з частиною першою статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

77. Переглянувши судове рішення апеляційного суду в межах доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що при ухваленні рішення суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права, а саме: частини другої статті 73 Закону України «Про державну службу» та пункту 25 Порядку № 1039, що призвело до помилкового скасування судового рішення суду першої інстанції, який правильно застосував означені норми. А тому в силу приписів частини першої статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.

Висновки щодо розподілу судових витрат

78. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 327, 341, 344, 349, 352, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2025 у справі № 600/4169/24-а скасувати.

3. Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 27.11.2024 у справі № 600/4169/24-а залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ж.М. Мельник-Томенко

Судді А.В. Жук

А.Г. Загороднюк