Постанова від 02 лютого 2026 р. у справі №169/1138/25 — Турійський районний суд Волинської області

Справа № 169/1138/25

Провадження № 3/169/267/26

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2026 року селище Турійськ

Суддя Турійського районного суду Волинської області Тітівалов Р. К.,

з участю:

захисника Клімука В. С.,

особи, яка притягується до

адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,

розглянувши матеріали, які надійшли від Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючої,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 28 листопада 2025 року о 19 годині 21 хвилині керувала автомобілем марки «Opel Astra», номерний знак НОМЕР_1 , по автодорозі Р-15 в селищі Турійськ Ковельського району Волинської області в стані алкогольного сп`яніння, чим порушила вимоги пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення визнала повністю, пояснила, що ввечері 28 листопада 2025 року керувала автомобілем та була зупинена працівниками поліції, які запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Результат огляду показав 0,29 проміле, з яким вона погодилась.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Клімук В. С., у судовому засіданні жодних обставин, викладених у протоколі та доданих до нього документах, не заперечував.

Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, та її захисника, всебічно, повно й об`єктивно дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суддя дійшов до такого висновку.

Відповідно до вимог закону формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним із зазначенням місця, часу, способу його вчинення, мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу допустимості, належності і достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.

Згідно з положеннями статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

ОСОБА_1 ставиться у провину порушення вимог пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, яким встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Адміністративна відповідальність за недотримання вимог зазначеного пункту правил дорожнього руху, а саме: за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, передбачена частиною першою статті 130 КУпАП.

Відповідно до вимог частини другої статті 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 526459 від 28 листопада 2025 року ОСОБА_1 28 листопада 2025 року о 19 годині 21 хвилині керувала автомобілем марки «Opel Astra», номерний знак НОМЕР_1 , по автодорозі Р-15 в селищі Турійськ Ковельського району Волинської області в стані алкогольного сп`яніння, чим порушила вимоги пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху України.

Відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 за результатом огляду виявлений стан алкогольного сп`яніння – 0,29 проміле, що підтверджується також роздруківкою із спеціального технічного засобу Алкофор 507.

З результатом огляду ОСОБА_1 погодилася, що підтвердила своїм підписом.

Підставою для огляду на стан сп`яніння в акті зазначено ознаку алкогольного сп`яніння – запах алкоголю з порожнини рота.

З дослідженого в ході розгляду справи відеозапису з нагрудної камери поліцейського видно, що 28 листопада 2025 року ОСОБА_1 керувала транспортним засобом марки «Opel Astra». Поліцейський, зупинивши автомобіль, виявив у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння та запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що ОСОБА_1 погодилася, пройшла огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, результат огляду – 0,29 проміле, який ОСОБА_1 не заперечувала, а також, що під час проведення огляду на стан сп`яніння поліцейськими були дотримані вимоги нормативно-правових актів, що регламентують підстави та порядок його проведення: Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 року, та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року.

Таким чином, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.

Жодних розумних сумнівів щодо належності та допустимості наявних в матеріалах справи доказів у судді немає, будь-яких клопотань з цього приводу ОСОБА_1 та її захисник не заявляли.

З огляду на вказане та виходячи із визначеної законом мети адміністративного стягнення, суддя дійшов висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати безальтернативне адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами відповідно до санкції статті, за якою вона притягується до відповідальності.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 в дохід держави слід стягнути 665 гривень 60 копійок судового збору.

Керуючись статтями 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником в установу банку України не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в указаний строк стягнути з ОСОБА_1 на підставі частини другої статті 308 КУпАП у порядку примусового виконання подвійний розмір штрафу, визначений у цій постанові, – дві тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Турійський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя