Постанова від 02 лютого 2026 р. у справі №591/2306/25 — Сумський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2026 року м.Суми

Справа №591/2306/25

Номер провадження 22-ц/816/242/26

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Замченко А. О. , Черних О. М.

за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

сторони:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідачка – ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 – адвоката Литвиненка Олександра Олександровича на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 березня 2025 року, постановлену в м. Суми в складі судді Корольової Г.Ю.,

в с т а н о в и в:

06 березня 2025 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 вчиняти певні дії щодо відчуження нерухомого майна (продажу, дарування, обміну), укладення договорів оренди, щодо квартири АДРЕСА_1 .

Заява подана до пред`явлення позову та мотивована тим, що між сторонами виник спір щодо отриманих відповідачкою від позивача в позику коштів, за які відповідачка придбала квартиру. В позові заявник ставитиме питання про стягнення 36000 доларів США, які відповідачка не повертає, перереєструвати квартиру на заявника відмовляється і взагалі виписала його з цього житла. На думку заявника, невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання можливого судового рішення.

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 березня 2025 року заява про забезпечення позову задоволена.

Заборонено ОСОБА_2 вчиняти певні дії щодо відчуження нерухомого майна (продажу, дарування, обміну), укладення договорів оренди, щодо квартири АДРЕСА_1 , до вирішення справи по суті.

Допущено негайне виконання ухвали суду.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 – адвокат Литвиненко О.О. просить ухвалу суду про забезпечення позову скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позов у порушення встановленого ч. 4 ст. 152 ЦПК України 10-денного строку ОСОБА_1 не подав, як і не подавав відповідні позовні заяви в інших цивільних справах, у яких суди відмовляли в забезпеченні позовів. Квартира є власністю ОСОБА_2 , яка дозволила ОСОБА_1 у певний період в ній проживати, придбана заявницею за власні кошти, отримані від підприємницької діяльності, яку здійснює з 2013 року. У борг коштів заявниця від позивача не брала, відповідних розписок про це не існує. Крім того, заява про забезпечення позову не аргументована, оскільки доводи про можливість відчуження чи в будь-який інший спосіб розпорядження квартирою не підтверджені доказами, ґрунтуються на припущеннях.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 – адвокат Рижов С.Є. просить скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду – без змін. Вказує, що позовну заяву було подано у межах 10-денного строку з дня постановлення ухвали про забезпечення позову, тобто вимоги ч. 4 ст. 152 ЦПК України позивачем не порушені, а доводи скарги в цій частині є такими, що не відповідають нормам права. Загальний розмір позовних вимог становить 1853668 грн, а вартість квартири – 636800 грн, тобто обраний позивачем спосіб забезпечення позову є співмірним заявленим вимогам. Ризик неможливості виконання можливого судового рішення підтверджується обставиною перебування відповідачки за межами України, зняття позивача з реєстрації в квартирі, реєстрація в квартирі родичів відповідачки, які мають ліпші умови проживання. Вжиті заходи забезпечення позову прав відповідачки не порушують, не забороняють користуватись квартирою.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Вирішуючи вимоги заяви про забезпечення позову, суд встановив, що ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 02 жовтня 2020 року належить квартира АДРЕСА_1 . Суд вважав, що оскільки позивач має намір подати позов про стягнення з відповідачки боргу за договором позики, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, а тому дійшов до висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком місцевого суду з наступних підстав.

Суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (частини 1 та 2 ст. 149 ЦПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов може забезпечуватися забороною вчиняти певні дії.

Забезпечення позову – це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Причому заявник зобов`язаний довести наявність підстав для забезпечення позову, надавши відповідні докази.

Пунктом 4 Постанови Пленуму ВСУ № 9 встановлено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Обґрунтовуючи вимоги заяви про забезпечення позову, заявник вказав, що відповідачка є власницею квартири АДРЕСА_1 і має реальну можливість продати це майно, таким чином, утруднивши виконання можливого судового рішення. При цьому, позивач заявляє вимоги про стягнення 36000 доларів США позики, яку відповідачка не повертає. За позичені кошти відповідачка придбала квартиру, склала у нотаріуса заповіт на користь позивача на цю квартиру. Кошти відмовляється повертати, не бажає перереєструвати квартиру на позивача, зняла його з реєстрації в квартирі, в якій він проживав останні 5 років, тобто вживає дії для неможливості подальшого виконання судового рішення.

Суд погоджується з доводами заяви про забезпечення позову та критично ставиться до викладених в апеляційній скарзі доводів. На стадії вирішення питання про забезпечення позову судом не перевіряється обґрунтованість заявлених позовних вимог, зокрема щодо обставин придбання квартири за власні кошти від підприємницької діяльності, а встановлюється лише існування спору та обрання адекватних заходів забезпечення позову, які будуть діяти до моменту вступу у законну силу судового рішення у даній справі. На думку суду, невжиття запропонованого заявником заходу забезпечення позову у виді заборони відчуження квартири може утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим.

Доводи апеляційної скарги законність та обґрунтованість постановленої судом першої інстанції ухвали не спростовують, доказами не підтверджені. Порушення позивачем вимог ч. 4 ст. 152 ЦПК України свого підтвердження не знайшло.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскаржувану ухвалу про забезпечення позову суд постановив з додержанням вимог процесуального закону. Підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги немає.

Керуючись ст.ст. 368, 369, 374, 375, 381 – 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 – адвоката Литвиненка Олександра Олександровича залишити без задоволення, а ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 березня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і на неї може бути подана касаційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 04 лютого 2026 року.

Головуючий - В. І. Криворотенко

Судді: А. О. Замченко

О. М. Черних