Постанова від 03 лютого 2026 р. у справі №484/3871/25 — Миколаївський апеляційний суд

04.02.26

22-ц/812/222/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2026 року м. Миколаїв

справа № 484/3871/25

провадження №22-ц/812/222/26

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Локтіонової О. В.,

суддів: Крамаренко Т. В., Ямкової О. О.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 жовтня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Медведєвої Н. А. у приміщенні суду у м. Первомайську Миколаївської області, за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» про стягнення орендної плати, пені та індексації,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним вище позовом, який обґрунтовувала наступним.

Позивач вказувала, що вона є власницею земельних ділянок з кадастровими номерами: 4825486300:06:000:0757, 4825486300:01:000:0400, 4825486300:06:000:0479, 4825486300:01:000:1255, які знаходяться в межах території Синюхино-Брідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, цільове призначення земельних ділянок – ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

05 травня 2017 року між нею та ПСП ім. Т.Г. Шевченка було укладено договір оренди землі № 001046.

15 березня 2018 року між нею, ПСП ім. Т.Г. Шевченка і новим орендарем ТОВ «Південь Агро Інвест» було укладено додаткову угоду до договору оренди землі строком дії до 31 грудня 2024 року.

Відповідно до п. 4.1 умов додаткової угоди орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 12,37% нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що становить 22 373,87 грн. Пунктом 4.5 додаткової угоди передбачено, що орендна плата вноситься орендарем не пізніше 01 вересня поточного року. Орендар перераховує грошові кошти орендної плати на банківський розрахунковий рахунок орендодавця. Згідно з пунктом 4.7 додаткової угоди у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,1% від несплаченої суми за кожний день прострочення. У пункті 9.4 договору передбачено, що орендар земельної ділянки зобов`язаний вчасно сплачувати всі належні за договором оренди платежі.

Сплата орендної плати здійснювалась відповідачем у безготівковій формі шляхом зарахування орендної плати на картковий рахунок позивачки в АТ КБ «Приватбанк» із грубим порушенням строків сплати орендної плати у відповідності до умов договору оренди землі.

Оскільки орендна плата за 2022-2023 роки не була виплачена, вона звернулася до суду з вимогами про розірвання вказаного договору оренди та стягнення орендної плати. За рішенням суду договір оренди був розірваний та орендна плата стягнута за 2022-2023 роки. Виплачена вона була 03 травня 2024 року.

Не зважаючи на вказане, відповідач продовжував користуватися її земельними ділянками. Однак, орендну плату за 2024 рік виплатив частково 19 березня 2025 року в сумі 12 897,71 грн. Недоплачена сума орендної плати становила 9476,16 грн. Прострочення суми боргу склало понад 181 день. Пеня за 181 день становить 4048,97 грн.

Також при виплаті/нарахуванні орендної плати ТОВ «Південь Агро Інвест» не враховувало індексацію. Сума індексації орендної плати за 2024 рік становить 2334,52 грн.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просила стягнути з відповідача заборгованість із орендної плати за 2024 рік у сумі 9476,16 грн, пеню в розмірі 4048,97 грн, індексацію в розмірі 2334,52 грн та судові витрати.

Позиція відповідача у суді першої інстанції

ТОВ «Південь Агро Інвест» проти задоволення позову заперечувало, зазначаючи про те, що рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 лютого 2024 року вказаний вище договір оренди земельних ділянок був розірваний. Постановою Миколаївського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року рішення в частині розірвання договору оренди землі залишено без змін. Отже, з 23 квітня 2024 року відповідач не використовував земельні ділянки та не був зобов`язаний сплачувати позивачці орендну плату. Орендна плата за використання земельної ділянки за січень-квітень 2024 року була сплачена позивачці у сумі 12 897,71 грн з урахуванням індексації.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 жовтня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» на користь ОСОБА_1 заборгованість у сумі 10 530,96 грн, з яких 5113,26 грн заборгованість з орендної плати, 3259,99 грн заборгованість зі сплати пені, 2157,71 грн інфляційні втрати, та судовий збір в сумі 804,25 грн, що разом становить 11 335,21 грн.

В задоволенні позову в частині стягнення заборгованості з орендної плати, пені та індексації в іншій сумі відмовлено.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд виходив з того, що позивачем доведені заявлені вимоги, проте їх розрахунок зроблено неправильно.

Узагальнені доводи апеляційної скарги

Не погодившись з рішенням суду, ТОВ «Південь Агро Інвест» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідач вказував, що з моменту розірвання договору оренди землі, яке відбулося на підставі судового рішення, не використовував земельні ділянки, а тому з 23 квітня 2024 року не був зобов`язаний сплачувати позивачці орендну плату. З січня по квітень 2024 року він сплатив позивачці орендну плату. Оскільки відповідач своєчасно сплатив орендну плату за 2024 рік підстави для стягнення пені відсутні.

Доводи інших учасників справи

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, у якому наголошено на тому, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними.

Фактичні обставини справи

ОСОБА_1 є власницею земельних ділянок з кадастровими номерами: 4825486300:06:000:0757 площею 5,6589 га, 4825486300:01:000:0400 площею 0,7552 га, 4825486300:06:000:0479 площею 0,1391 га, 4825486300:01:000:1147 площею 0,0125 га, які знаходяться в межах території Синюхино-Брідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, цільове призначення земельних ділянок – ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

05 травня 2017 року між ОСОБА_1 та ПСП ім. Т.Г. Шевченка було укладено договір оренди № 001046 земельних ділянок з кадастровими номерами: 4825486300:06:000:0757, 4825486300:01:000:0400, 4825486300:06:000:0479, 4825486300:01:000:1147, а не 4825486300:01:000:1255, як вказано у позові, строком на 7 років.

15 березня 2018 року між ОСОБА_1 (орендодавець), ПСП ім. Т.Г. Шевченка (орендар) та ТОВ «Південь Агро Інвест» (новий орендар) було укладено додаткову угоду до договору оренди землі, згідно з умовами якої зі згоди орендодавця орендар передав, а новий орендар прийняв на себе права та обов`язки сторони (орендаря), передбачені в договорі оренди.

За домовленістю сторін договір оренди був викладений в новій редакції.

Згідно з новою редакцією договору ОСОБА_1 передала свої земельні ділянки в строкове платне користування ТОВ «Південь Агро Інвест» строком до 31 грудня 2024 року.

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 12,37% нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що становить 22 373,87 грн.

У пункті 4.2 угоди визначено, що із цієї суми орендарем як податковим агентом утримуються податки (збори), передбачені чинним законодавством України.

Пункт 4.4 договору оренди землі визначає, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки здійснюється з урахуванням індексації на рік виплати/нарахування (в залежності від того, яка з подій сталася раніше). При цьому, коефіцієнт індексації для орендної плати застосовується станом на 01 січня року виплати/нарахування (в залежності від того, яка із подій сталась раніше)

Відповідно до п. 4.5 нової редакції договору орендна палата вноситься орендарем не пізніше 01 вересня поточного року. Орендар перераховує грошові кошти орендної плати на банківський розрахунковий рахунок орендодавця та/або виплачує через касу орендаря, та/або здійснює виплату засобами поштового зв`язку через місцеві відділення УДППЗ «Укрпошта» шляхом надіслання на адресу орендодавця поштових переказів або в іншій формі, погодженій сторонами. Орендна плата може бути перерахована орендодавцю як орендарем, так і за його дорученням третьою особою, що буде належним виконанням умов даного договору.

Згідно з пунктом 4.7 угоди у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,1 % від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 9.1 угоди від 15.03.2018 орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Пункт 7.1 договору визначає, що після припинення дії договору орендар повертає за актом повернення орендодавцю земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Якщо орендодавець не повернув акт повернення протягом трьох днів з моменту його надання орендарем, акт повернення, підписаний лише орендарем, по спливу цього строку вважається повністю погодженим обома сторонами і засвідчує факт повернення земельної ділянки.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 лютого 2024 року у справі №484/6308/23 позов ОСОБА_1 до ТОВ «Південь Агро Інвест» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати задоволено. Розірвано договір оренди землі №001046 від 05 травня 2017 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Південь Агро Інвест» (ПСП ім. Т.Г. Шевченка); зобов`язано ТОВ «Південь Агро Інвест» повернути ОСОБА_1 в належному агротехнічному стані земельні ділянки з кадастровими номерами 4825486300:06:000:0757, 4825486300:01:000:0400, 4825486300:06:0000479, 4825486300:01:000:1255; стягнуто з ТОВ «Південь Агро Інвест» на користь ОСОБА_1 заборгованість на загальну суму 57 413,29 грн, з якої: 44 747,74 грн – заборгованість з оренди земельних ділянок, 6039,90 грн – пеня за несвоєчасну виплату орендної плати, 6625,65 грн – індексація, а також судовий збір в сумі 2147,20 грн.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 лютого 2024 року скасовано в частині задоволення позовних вимог про покладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» обов`язку з повернення земельних ділянок, та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні цих вимог.

Рішення суду в частині вирішення позовних вимог про стягнення заборгованості з орендної плати та розподілу судових витрат змінено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» на користь ОСОБА_1 48 841,27 грн проіндексованої орендної плати за 2022 та 2023 роки за додатковою угодою до договору оренди землі від 15 березня 2018 року, 5679,71 грн пені за порушення зобов`язань з виплати орендної плати.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» 634,23 грн. судового збору.

Рішення суду в частині розірвання договору оренди землі №001046 від 05 травня 2017 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Південь Агро Інвест» (ПСП ім. Т.Г. Шевченка) залишено без змін.

Згідно з випискою по банківському рахунку позивачки 19 березня 2025 року вона отримала від ТОВ «Південь Агро Інвест» орендну плату за 2024 рік у сумі 12 897,71 грн.

Позиція апеляційного суду та нормативно-правове обґрунтування

Згідно з вимогами статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзив, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Стаття 13 вказаного кодексу визначає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі №916/1415/19, від 02 лютого 2021 року у справі №925/642/19, від 22 червня 2021 року у справі №200/606/18.

Статтями 627, 629 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частина перша статті 526 ЦК України визначає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки.

В силу ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частин першої, другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У статті 653 ЦК України встановлені правові наслідки зміни або розірвання договору.

Стаття передбачає, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» визначено, що оренда землі – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю – це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі» передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (частина перша статті 1212 ЦК України).

Відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Відповідно до статей 76, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості по орендній платі за 2024 рік, пені та індексації, суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою доведені заявлені вимоги, проте їх розрахунок зроблено неправильно.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, оскільки він не відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.

Досліджені докази свідчать, що між сторонами були договірні зобов`язання з приводу оренди земельних ділянок з 15 березня 2018 року до 23 квітня 2024 року, коли набрало законної сили судове рішення про розірвання договору оренди.

В силу вимог ст.653 ЦК України зобов`язання сторін за договором оренди припинилися 23 квітня 2024 року.

У пунктах 4.1, 4.2, 4.4, 4.5 договору від 15 березня 2018 року передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 12,37% нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що становить 22 373,87 грн. Із цієї суми орендарем як податковим агентом утримуються податки (збори), передбачені чинним законодавством України. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації на рік виплати/нарахування (в залежності від того, яка з подій сталася раніше). Орендна палата вноситься орендарем не пізніше 01 вересня поточного року.

З інформації Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру випливає, що значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2024 рік становить 1,12.

Таким чином, за умовами договору відповідач мав сплатити позивачці орендну плату за період з 01 січня до 23 квітня 2024 року у строк до 01 вересня 2024 року у сумі 6331,75 грн (22 373,87 грн х 1,12 індексації = 25 058,73 – 19,5% податків та зборів = 20 172,28 грн орендна плата за 12 місяців. 20 172,28 грн : 12 = 1681,02 грн орендна плата за один місяць. За 3 місяці 23 дні орендна плата дорівнює 6331,75 грн).

Проте, вказаний обов`язок відповідач виконав тільки 19 березня 2025 року, у зв`язку з чим мав сплатити пеню у сумі 1145,73 грн за 181 день прострочення (межа заявлених вимог), хоча прострочення становило 200 днів (6331,75 грн х 0,1% = 6,33 х 181).

Відповідач сплатив позивачці 19 березня 2025 року грошові кошти на виконання умов договору у сумі 12 897,71 грн, що повністю покрило необхідну до стягнення суму 7477,48 грн.

Враховуючи викладене, в межах заявлених позивачкою вимог про стягнення з позивача орендної плати, пені та індексації за умовами договору оренди землі, відповідач не має перед нею невиконаних зобов`язань, а тому її вимоги про стягнення вказаних виплат є безпідставними.

Що стосується вимог позивачки про відшкодування їй орендної плати за договором до кінця 2024 року, оскільки відповідач користувався земельною ділянкою, то вони не могли бути задоволені судом, оскільки нею обрано неналежний спосіб захисту, що є самостійною підставою для відмови у позові. Позивачка у позові посилалася на умови договору оренди, який припинив свою дію 23 квітня 2024 року, а не на положення про кондикційне зобов`язання.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункти 1 і 2 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Відповідно до вимог статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Щодо судових витрат

Згідно із підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, крім іншого, з нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення та розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог частин 1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги відповідача, скасував рішення суду першої інстанції, відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , то наявні підстави для відшкодування позивачкою відповідачу судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у сумі 1453,44 грн.

Керуючись статтями 374, 376, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» задовольнити.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 жовтня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» про стягнення орендної плати, пені та індексації відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у сумі 1453,44 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий О. В. Локтіонова

Судді Т. В. Крамаренко

О. О. Ямкова

Повне судове рішення складено 04 лютого 2026 року.