Рішення від 03 лютого 2026 р. у справі №742/81/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/838/26

Єдиний унікальний № 742/81/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2026 року

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі головуючого-судді Коваленко А.В., за участю секретаря судового засідання Риндя Л.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчатися,

ВСТАНОВИВ:

І.Зміст позовних вимог та заперечень сторін.

У січні 2026 року позивач звертаючись до суду з заявою просить суд, стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1 / 4 частини усіх його видів заробітку щомісячно до закінчення навчання , але не більше ніж до досягнення 23 річного віку.

Аргументує свої вимоги тим, що вона 17 грудня 2009 року розірвала шлюб з відповідачем, мають спільного повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який навчається в Сокиринському професійному аграрному ліцеї на денній формі навчання.

У зв`язку з навчанням сина потребує матеріальної допомоги, відповідач добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання повнолітнього сина.

Тому вона звернулася з даним позовом до суду.

ІІ.Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду від 06 січня 2026 року призначено справу до розгляду на 09 год 00 хв 04 лютого 2026 року.

ІІІ.Позиції сторін.

Позивач в судове засідання не з`явилася, але попередньо надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, але надав заяву в якій просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV.Фактичні обставини встановлені судом.

ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 , його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с.6).

Згідно з довідки №194 від 02.09.2025 року виданої Сокиринським професійним аграрним ліцеєм, ОСОБА_3 навчається в Сокиринському професійному аграрному ліцеї за професією «Робітник фермерського господарства» на денній формі навчання з 01.09.2023 по 26.06.2026(а.с.7).

Відповідно до довідки Охіньківського старостинського округу №12 Сухополов`янської сільської ради №141 від 16.09.2025, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно проживає разом зі своєю матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8)

V.Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України).

Відповідно до вимог ч.1 ст.199 СК України, якщо повнолітні діти продовжують навчання і у зв"язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов"язані утримувати їх до досягнення ними 23-річного віку, при умові, що батьки можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до вимог ч.3 ст.199 СК України, право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання;3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Тобто право на утримання аліментів на повнолітню дитину виникає тільки за певних необхідних умов. У разі настання відповідних обставин, утримання повнолітніх дітей на період їх навчання до 23 років є для батьків саме обов`язком.

Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

Відповідно до статті 182 СК України у редакції, чинній на час вирішення справи судами попередніх інстанцій, при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Статтею 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно з ч.1 ст.200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Оцінюючи в сукупності здобуті в судовому засіданні докази, враховуючи, що відповідач працездатного віку, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги, стягнувши на користь позивача з відповідача аліменти на утримання повнолітнього сина, у розмірі 1 / 4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно до закінчення сином навчання, але не більше ніж до досягнення 23 річного віку, починаючи з часу звернення до суду з позовом - 06.01.2026.

VI.Судові витрати.

Згідно ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

Згідно ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись вищевикладеним, на підставі ст.12, 13, 81, 258-259, 263, 264, 265,352, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчатися – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1 / 4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно до закінчення сином навчання, але не більше ніж до досягнення 23 річного віку, починаючи з часу звернення до суду з позовом - 06.01.2026.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України.

Рішення, в частині стягнення аліментів за один місяць, підлягає до негайного виконання.

Рішення суду може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Анатолій КОВАЛЕНКО