Рішення від 03 лютого 2026 р. у справі №489/6764/24 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

справа № 489/6764/24 провадження №2/489/30/26

РІШЕННЯ

Іменем України

04 лютого 2026 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.,

за участю секретаря судового засідання Лупової Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Миколаївської міської ради (далі – ММР) до ОСОБА_1 про усунені перешкод у користуванні земельною ділянкою

встановив:

У вересні 2024 року позивач ММР звернулася до суду з позовною заявою в якій просить зобов`язати відповідача ОСОБА_1 усунути перешкоди ММР у користуванні земельною ділянкою комунальної власності шляхом приведення самовільно реконструйованого об`єкта нерухомого майна, розташованого по АДРЕСА_1 , до попереднього стану (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 893006948101) та стягнути з відповідача судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до рішення Миколаївської міської ради народних депутатів від 20.09.1994 № 2/13 було затверджено матеріали інвентаризації земель підприємств, закладів, організацій та видано Орендному підприємству продовольчої торгівлі Ленінського району, яке в подальшому змінило назву на Закрите акціонерне товариство «Актон» (далі – ЗАТ «Актон»), державний акт на право постійного користування землею площею 305 кв.м. під магазин АДРЕСА_2 , який зареєстровано в Книзі записів державних актів за № 246.

Згідно договору купівлі-продажу від 20.10.1999 серії АВК № 001743 ЗАТ «Актон» продало, а ОСОБА_2 купив магазин № НОМЕР_1 , розташований в АДРЕСА_1 , загальною площею 239,9 кв.м, який складається із трьох кімнат.

Відповідно до пункту 3 архівного витягу з рішення ММР від 23.05.2021 № 30/16, вилучено земельні ділянки, зокрема, у ЗАТ «Антон» площею 305 кв.м по АДРЕСА_1 . Державний акт на право постійного користування землею від 11.01.1995 № 246 погашено.

На підставі вказаного рішення ММР від 23.05.2021 № 30/16 затверджено проект відведення земельної ділянки загальною площею 341 кв.м, у тому числі 280 кв.м під капітальною забудовою, 4 кв. м. під тимчасовою забудовою та 57 кв.м. під поїздами і проходами по АДРЕСА_1 та яку надано громадянину ОСОБА_2 в довгострокове тимчасове користування на умовах оренди строком 10 років.

04.09.2001 між ММР та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі.

Згідно договору купівлі-продажу від 28.10.2003 № 4110 ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_3 та ОСОБА_4 купили в рівних частинах нежитлові приміщення магазину за літ. «А», загальною площею 239,9 кв.м, що знаходяться в АДРЕСА_1 .

Рішенням ММР від 24.02.2006 № 43/30 затверджено технічну документацію із землеустрою для укладення договору оренди земельної ділянки загальною площею 341 кв.м, у тому числі 227 кв.м під капітальною спорудою, 4 кв. м. під тимчасовою спорудою та 60 кв.м. під поїздами і проходами по АДРЕСА_1 ; припинено ОСОБА_2 оренду земельної ділянки площею 341 кв.м по АДРЕСА_1 ; вирішено вважати розірваним договір оренди землі від 04.09.2001, зареєстрований в реєстрі за № 6185; пункт 4.1.1 рішення ММР від 23.05.2001 № 30/16 про надання ОСОБА_2 в довгострокове користування на умовах оренди строком на 10 років земельної ділянки площею 341 кв.м. вважати таким, що втратив чинність; передано ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в оренду на 10 років земельну ділянку площею 341 кв.м., залишивши її в землях комерційного використання, для обслуговування магазину по АДРЕСА_1 .

У подальшому на підставі нотаріального договору купівлі-продажу від 26.12.2006 за № 4165, власником нежитлових приміщень магазину АДРЕСА_2 стало Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Фінтранс» (далі – ТОВ «Компанія Фінтранс»).

18.05.2007 згідно договору купівлі-продажу нежитлових приміщень № 789 ТОВ «Компанія Фінтрас» передала у власність, а Приватне виробниче підприємство «Кровля-Гарант» (далі – ПВП «Кровля-Гарант») прийняло нежитлові приміщення магазину № 239 по АДРЕСА_1 .

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 09.12.2008 по справі № 12/595/08 з ПВП «Кровля-Гарант» на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» стягнуто заборгованість за кредитним договором в сумі 315370,27 грн.

Рішенням ММР від 25.08.2011 № 8/32 розірвано договір оренди земельної ділянки площею 341 кв.м. по АДРЕСА_1 від 15.06.2006 № 4236, укладений ММР з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 для обслуговування магазину, у зв`язку із продажом майна.

Надалі ММР не приймала жодних рішень щодо надання будь-яким особам права користування відповідною земельною ділянкою для обслуговування магазину по АДРЕСА_1 .

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 12.01.2016 по справі № 915/1817/15 звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 18.05.2007, а саме нежитлові приміщення магазину № 239, вартістю 1171000,00 грн., які розташовані по АДРЕСА_1 , літ. «А» загальною площею 239,90 кв.м., що належать на праві власності Приватному виробничому підприємству «Кровля-Гарант» (далі – ПВП «Кровля-Гарант») шляхом визнання права власності на зазначене нерухоме майно за ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит».

У подальшому, на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 07.12.2018 № 1142 ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» передало у власність, а ОСОБА_7 прийняла нежитлові приміщення магазину № НОМЕР_1 , загальною площею 239,9 кв.м., які розташовані по АДРЕСА_1 .

Рішенням виконавчого комітету ММР від 26.05.2021 № 405 нежитловим приміщенням магазину № 239 надано нову адресу: АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка від 20.08.2024 № 391616030) ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 26.06.2023 є власником нежитлових приміщень магазину № 239, загальною площею 239,9 кв.м. по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 893006948101)

Таким чином, після розірвання договору оренди землі від 15.06.2006 № 4236, а саме 25.08.2011, ММР не приймала жодних рішень щодо надання іншим особам, у т.ч. теперішньому власнику нежитлових приміщень магазину № 239, загальною площею 239,9 кв.м по АДРЕСА_1 , права користування вказаною земельною ділянкою та права на її забудову об`єктами нерухомого майна.

21.10.2021 Департаментом архітектури та містобудуванням ММР було видано містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на об`єкт, а саме : «Реконструкція нежитлових приміщень для розміщення магазину по АДРЕСА_1 », замовник – ОСОБА_7 .

Зазначеними містобудівними умовами та обмеженнями для проектування об`єкта будівництва передбачено те, що реконструкцію необхідно здійснити в межах існуючих зовнішніх геометричних фундаментів у плані.

При цьому, відповідно до службової записки Управління державного архітектурно-будівельного контролю ММР від 20.12.2023 декларація про початок виконання підготовчих або будівельних робіт, декларація про готовність до експлуатації об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 відсутня.

Проте, зі змісту акту комісійного розгляду від 10.11.2023 та доданої фотокопії до нього вбачається, що за вказаною адресою ведеться будівництво двоповерхового будинку, земельна ділянка огороджена парканом.

За результатами повторного обстеження зазначеного об`єкту від 17.01.2024 встановлено, що орієнтовна площа земельної ділянки, яка займає будівля – 350,6 кв.м., орієнтовна площа земельної ділянки в межах огородження (паркану) – 498,25 кв.м.

Вказане свідчить, що за відсутності будь-яких прав на земельну ділянку комунальної власності, відсутності дозволу на її забудову об`єктами нерухомого майна здійснюване ОСОБА_1 будівництво не відповідає виданим містобудівним умовам та обмеженням для проектування будівництва від 21.10.2021 № 109/3460/12/01-21 на об`єкт: «Реконструкція нежитлових приміщень для розміщення магазину по АДРЕСА_1 », так як реконструкцію необхідно було здійснювати в межах існуючих зовнішніх геометричних фундаментів будівлі у плані. Проте, орієнтовна площа зайнятої самовільним будівництвом земельної ділянки складає 498,25 кв.м, з яких площа земельної ділянки, яку займає будівля – 350,6 кв.м, що значно перевищує площу належного відповідачу об`єкта нерухомості (239,9 кв.м.).

Такі дії відповідача порушують право територіальної громади міста Миколаєва в особі ММР, як власника земельної ділянки, та перешкоджають в її вільному володінні, користуванні і розпорядженні на розсуд власника.

Посилаючи на наведене вище, ММР вважає, що належним та ефективним способом захисту порушених прав міської ради є зобов`язання відповідача усунути перешкоди ММР у користуванні земельною ділянкою комунальної власності шляхом приведення самовільно реконструйованого об`єкта нерухомого майна до попереднього стану, оскільки у відповідача відсутні правові підстави утримувати, користуватися та забудовувати належну позивачу земельну ділянку.

Відповідач правом на надання відзиву на позов не скористалася, але її представник – адвокат Колесник Ю.В., приймаючи участь в судових засіданнях, проти задоволення позову заперечувала з підстав того, що реконструкція магазину здійснюється відповідачем в межах наданої попередньому власнику земельної ділянки, змінилася лише загальна площа нерухомого об`єкту через добудову другого поверху.

Ухвалою Ленінського (на теперішній час – Інгульський) районного суду міста Миколаєва від 16.09.2024 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 16.09.2024 забезпечено позов шляхом накладення арешту на нежитлові приміщення магазину № НОМЕР_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонено відповідачу, Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю ММР та іншим органам здійснювати заходи щодо прийняття об`єкту в експлуатацію та здійснювати реєстрацію дозвільних документів на спірний об`єкт нерухомості.

Ухвалою суду від 10.03.2025 витребувано в ММР докази розгляду заяви ОСОБА_7 від 11.11.2021 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою та документи на підставі яких видавали містобудівні умови і обмеження для проектування об`єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 24.04.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання, призначене на 15.01.2026, сторони не з`явилися. Представники сторін надали до суду письмові заяви в яких просили – представник позивача позовні вимоги задовольнити, а представник відповідача в їх задоволенні відмовити.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши наявні в ній докази, дійшов наступного.

Із матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що відповідно до рішення ММР народних депутатів від 20.09.1994 № 2/13 було затверджено матеріали інвентаризації земель підприємств, закладів, організацій та видано Орендному підприємству продовольчої торгівлі Ленінського району, яке в подальшому змінило назву на ЗАТ «Актон», державний акт на право постійного користування землею площею 305 кв.м. під магазин АДРЕСА_2 , який зареєстровано в Книзі записів державних актів за № 246.

В подальшому, у зв`язку із відчуженням ЗАТ «Актон» магазину № 239 ОСОБА_2 (договір купівлі-продажу від 20.10.1999), рішенням ММР від 23.05.20001 № 30/16 земельну ділянку площею 305 кв.м по АДРЕСА_1 вилучено у ЗАТ «Актон», а державний акт на право постійного користування землею від 11.01.1995 № 246 погашено. Цим рішенням також вирішено затвердити проект відведення земельної ділянки загальною площею 241 кв.м, у тому числі 280 кв.м під капітальною забудовою, 4 кв.м під тимчасовою забудовою та 57 кв.м під проїздами, проходами по АДРЕСА_1 та надати ОСОБА_2 в довгострокове тимчасове користування на умовах оренди, строком на 10 років, земельну ділянку площею 341 кв.м, залишивши її в землях комерційного використання, для обслуговування магазину по АДРЕСА_1 .

04.09.2021 між ММР та ОСОБА_2 було укладено нотаріальний договір оренди землі.

У зв`язку із продажом 28.10.2003 ОСОБА_2 нежитлових приміщень магазину в рівних частинах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які в подальшому 01.12.2003 продали магазин № 239 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , рішенням ММР від 24.02.2006 № 43/30 було затверджено технічну документацію із землеустрою для укладення договору оренди земельної ділянки площею 341 кв.м, у тому числі 227 кв.м під капітальною спорудою, 4 кв.м під тимчасовою, 60 кв. м під проходами, проїздами, за рахунок земельної ділянки, проект якої затверджено рішенням міської ради від 23.05.2001 № 30/16, для обслуговування магазину по АДРЕСА_1 .

Цим рішенням міської ради припинено ОСОБА_2 оренду земельної ділянки площею 341 кв.м по АДРЕСА_1 , укладений з ним договір оренди землі від 04.09.2001 вирішено вважати таким, що розірваний, а пункт 4.11 рішення міської ради від 23.05.2001 № 30/16 таким, що втратив чинність.

Також вирішено, передати громадянам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в оренду на 10 років земельну ділянку загальною площею 341 кв.м, залишивши її в землях комерційного використання, для обслуговування магазину по АДРЕСА_1 .

В подальшому, право власності на нежитлових приміщень магазину АДРЕСА_2 було набуто ТОВ «Компанія Фінтранс» (договір купівлі-продажу від 26.12.2006), потім ПВП «Кровля-Гарант» (договір купівлі-продажу від 18.05.2007), ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки згідно рішення Господарського суду Миколаївської області від 12.01.2016 по справі № 915/1817/15).

Рішенням ММР від 25.08.2011 № 8/32 припинено з 05.11.2009 громадянам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 право користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , а пункт 36.4 розділу 1 рішення міської ради від 24.02.2006 № 43/30 визнано таким, що втратив чинність та розірвано договір оренди землі від 15.06.2006, укладений з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 для обслуговування магазину, у зв`язку із продажом майна.

Як вказує позивач, надалі ММР не приймала жодних рішень щодо надання будь-яким особам права користування земельною ділянкою для обслуговування магазину № НОМЕР_1 .

07.12.2018 ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» продало, а ОСОБА_7 купила нежитлове приміщення магазину № НОМЕР_1 , загальною площею 239,9 кв.м, розташоване за адресою по АДРЕСА_1 .

Рішенням виконавчого комітету ММР від 26.05.2021 № 405 нежитловим приміщенням магазину № 239 по АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_7 , надано нову адресу: АДРЕСА_1 .

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 20.08.2024 № 391616030 останнім власником нежитлових приміщень магазину № 239, загальною площею 239,9 кв.м, по АДРЕСА_1 є відповідач ОСОБА_1 , яка набула право власності на вказане майно на підставі договору купівлі-продажу від 26.06.2023, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Іскрицькою Г.В. і зареєстрованого в реєстрі за № 1055.

Таким чином, на теперішній час власником нежитлових приміщень магазину № 239 є відповідач, з якою договір оренди земельної ділянки для обслуговування магазину ММР не укладався та рішення з цього приводу міською радою не приймалися.

Правове обґрунтування та мотиви суду.

Статтями 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19.02.2024 у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23)).

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18.09.2023 у справі № 582/18/21 (провадження № 61-20968сво 1)).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2019 у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).

Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновляє порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування (пункт 8.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.11.2022 у справі № 910/10784/16 (провадження № 12-30гс21)).

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11.12.2023 у справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22)).

Згідно частини другої статті 2 ЦК України учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 172 ЦК України).

Відповідно до положень статті 327ЦК України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Пунктом «б» частини першої статі 80 ЗК України визначено, що територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Відповідно до частини восьмої статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування» право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

За частиною першою, третьою статті 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Таким чином, ММР є органом місцевого самоврядування, що представляє інтереси територіальної громади міста Миколаєва, зокрема , при реалізації права власності на землі комунальної власності та має право витребувати самовільно зайняті земельні ділянки.

Із змісту позову та пояснень представника позивача, які були надані в судовому засіданні 22.12.2025, слідує, що відповідач здійснює реконструкцію нежитлових приміщень магазину із недотриманням меж земельної ділянки, яка була надана міською радою в користування попереднім землекористувачам.

Наведені обставини позивач підтвердив:

- службовою запискою Департаменту архітектури та містобудування ММР від 25.09.2023 з якої вбачається, що відповідно до заяви та поданих документів, Департаментом були видані містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва від 21.10.2021 № 109/3460/12/01-23-21 на об`єкт, а саме: «Реконструкція нежитлових приміщень для розміщення магазину по АДРЕСА_1 », замовник – ОСОБА_7 ;

- службовою запискою Департаменту архітектури та містобудування ММР від 05.01.2024, згідно якої реконструкція об`єкта будівництва здійснюється в межах існуючих фундаментів у плані, без змін зовнішніх геометричних розмірів. Відповідно статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» на стадії отримання містобудівних умов та обмежень на проектування об`єкта будівництва, документів стосовно користування (права власності) земельною ділянкою від замовника будівництва не вимагається;

- листом Управління державного архітектурно-будівельного контролю ММР від 20.12.2023 з якого вбачається, що серед справ, переданих управлінням ДАБІ у Миколаївській області до управління, відповідно до отриманих повноважень, повідомлення, декларація або дозвіл про початок виконання підготовчих або будівельних робіт, декларація про готовність до експлуатації об`єкта, за адресою: АДРЕСА_1 відсутні. Станом на 19.12.2023 повідомлення на початок виконання будівельних робіт, та/або заяв на дозвіл на виконання будівельних робіт, декларація про готовність до експлуатації об`єкта за вищевказаною адресою до управління не надходило;

- актом комісійного розгляду від 10.11.2023, згідно якого комісією, до складу якої входили, зокрема, представники департаменту архітектури та містобудування ММР та управління земельних ресурсів ММР, проведено обстеження будівництва за адресою по АДРЕСА_1 між будинками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 . В ході обстеження об`єкта комісією встановлено проведення будівництва двоповерхового будинку. Земельна ділянка огороджена парканом з профнастилу. Зв`язку із власником не має. За інформацією ДАБК ММР станом на 26.09.2023 повідомлення та заяв про початок виконання будівельних робіт не надходило. За інформацією департаменту архітектури та містобудування ММР ОСОБА_7 були видані містобудівні умови на об`єкт: «Реконструкція нежитлових приміщень для розміщення магазину по АДРЕСА_1 ». За інформацією управління земельних ресурсів ММР рішення про передачу в оренду земельної ділянки не приймалося;

- листом Адміністрації Інгульського району від 08.02.2024 з якого вбачається, що 17.01.2024 адміністрацією здійснено повторне обстеження вищевказаного об`єкту. На момент виїзду роботи з будівництва/реконструкції не проводилися. При візуальному обстеженні виявлено, що один кут будівлі першого поверху – це стіни старого приміщення, і добудова робиться саме до старого кута будівлі. Орієнтовна площа земельної ділянки, яку займає будівля – 350,6 кв.м. Орієнтовна площа земельної ділянки в межах огородження (паркану) – 498,25 кв.м. Можна передбачити, що межі об`єкта будівництва перевищують надані містобудівними умовами та обмеженнями. Дане питання може бути чітко визначене лише при замовленні геодезичних вимірювань.

На спростування доводів позивача про перевищення меж земельної ділянки внаслідок виконання будівельних робіт за адресою магазину представник відповідача надала лист Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАНАРО» від 11.02.2025 № 11/1 в якому вказано, що на замовлення ОСОБА_1 були проведені поточні інвентаризаційні роботи нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 БТІ встановлено, що після проведення поточного капремонту (без втручання в несучі конструкції) нежитлової будівлі літ. «А-2», площа забудови (25,00 х 13,09 = 327,25 кв.м) будівлі за вказаною адресою геометрично не змінювалася.

На виконання ухвали суду від 10.03.2025 про витребування доказів ММР надала копії службових записок Департаменту з надання адміністративних послуг ММР від 24.03.2025 та Департаменту архітектури та містобудування від 20 та 24.03.2025.

Із службової записки Департаменту з надання адміністративних послуг ММР вбачається, що 12.11.2020 ОСОБА_7 зверталася із заявою про видачу рішення ММР про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування або оренду із земель комунальної власності за адресою: АДРЕСА_1 . Станом на 21.03.2025 інформація щодо розгляду даного звернення в департаменті відсутня. Також до департаменту надійшло звернення ОСОБА_7 від 19.10.2021 щодо видачі містобудівних умов та обмежень, рішення відносно яких заявником отримано 25.10.2021.

Із службових записок Департаменту архітектури та містобудування ММР вбачається, що в департаменті перебуває звернення ОСОБА_7 від 25.06.2019 № 678/Пз-19 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності з кадастром номером: 4810136900:01:042:0003. Станом на дату складання службової записки в департаменті відсутня заява ОСОБА_7 від 11.11.2021. Також повідомлено, що департаментом були видані містобудівні умови та обмеження об`єкта будівництва № 109/3460/12/01-21 від 21.10.2021 (замовник – ОСОБА_7 ) і те, що реконструкція об`єкта будівництва здійснюється в межах існуючих фундаментів у плані, без змін зовнішніх геометричних розмірів.

Згідно містобудівних умов та обмежень, реєстраційний номер 109/3460/12/01-21 від 21.10.2021, реконструкція нежитлових приміщень для розміщення магазину по АДРЕСА_1 має здійснюватися без зміни зовнішніх геометричних розмірів. Гранична допустима висотність будинків, будівель та споруд у містах – 18,5 м.

Видача ОСОБА_7 містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва: ««Реконструкція нежитлових приміщень для розміщення магазину по АДРЕСА_1 » затверджені наказом Департаменту архітектури ММР від 22.10.2021 № 109/3460/12.01-23-21.

Заявою від 19.09.2024 підтверджується звернення ОСОБА_1 до Миколаївського міського голови Сєнкевича О.Ф. з проханням надати в оренду земельну ділянку площею 0,0341 га кадастровий номер: 4810136900:01:042:0003 із земель комунальної власності для обслуговування нежитлових приміщень магазину (03.07 – для будівництва та обслуговування будівель торгівлі) по АДРЕСА_1 .

Із відповіді виконавчого комітету ММР, наданій на адвокатський запит адвоката Колесник Ю.В., вбачається, що виконавчим комітетом ММР підготовлено відповідний проект рішення ММР, отримання якого буде можливим після прийняття.

Із копії наданого представником відповідача технічного паспорту, реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності - ТІ01:9970-7288-8397-9789, виготовленого 21.06.2023 ТОВ «Конструктив» на замовлення ОСОБА_7 , зокрема експлікації приміщень громадського будинку – нежитлових приміщень магазину по АДРЕСА_1 , порядковий номер за планом «А», вбачається, що разом по громадській будівлі загальна площа приміщень становить 239,9 кв.м.

Разом з тим, із наданого представником відповідача листа Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАНАРО» від 11.02.2025 № 11/1 встановлено, що після проведення поточного капремонту (без втручання в несучі конструкції) нежитлової будівлі літ. «А-2», площа забудови становить 327,25 кв.м (25,00 х 13,09) та геометрично не змінювалася.

Вказана розбіжність в площі забудови, яку позивач ототожнює із розміром забудови відповідачем земельної ділянки без будь-яких документів на спірну земельну ділянку та дозвільних документів, на думку представника позивача, є порушенням прав територіальної громади міста Миколаєва.

Із такими доводами представника позивача суд не погоджується, оскільки, як встановлено з матеріалів справи та пояснень представника відповідача, площа будівлі дійсно зазнала змін за рахунок добудови другого поверху (право власності за відповідачем зареєстровано на 239,9 кв.м. нерухомості, а в результаті реконструкції нерухомості площа збільшилася до 327,25 кв.м.).

При цьому площа земельної ділянки під нежитловими приміщеннями магазину залишилася незмінною, в межах зовнішніх геометричних розмірів, як передбачено Містобудівними умовами та обмеженнями для проектування об`єкта будівництва, замовником якого є ОСОБА_7 , в яких заначено, що реконструкцію здійснити в межах існуючих зовнішніх фундаментів у плані.

Так, із змісту листа Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАНАРО» від 11.02.2025 № 11/1 вбачається, що площа забудови змінилася (збільшилася), але геометрично без змін, що відповідає відповіді Департаменту архітектури та містобудування ММР від 19.03.2025 в якій вказано, що реконструкція об`єкту здійснюється в межах існуючих фундаментів у плані, без зміни зовнішніх геометричних розмірів.

Суд звертає увагу, що відповідно до Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва реконструкція нежитлових приміщень для розміщення магазину по АДРЕСА_1 містить містобудівні умови та обмеження щодо граничнодопустимої висотності будівлі – 18,5 м.

Позивачем доказів порушення відповідачем вказаного обмеження не надано та з цих підстав позов не заявлявся.

Крім того, суд враховує, що цільове призначення земельної ділянки, яка виділена попередньому землекористувачу та сформована і зареєстрована в Державному земельному кадастрі за нежитловими приміщеннями магазину за кадастровим номером 4810136900:01:042:0003, площею 0,0341 га, має призначення: 03.07 - Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, категорія: землі житлової та громадської забудови, на теперішній час не змінилося.

Незмінність площі земельної ділянки під забудовою підтверджується кадастровою зйомкою, здійсненою на замовлення відповідача ФОП ОСОБА_8 в червні 2025 року, на якій міститься вимітка Департаменту архітектури та містобудування ММР від 04.08.2025, згідно якої площа земельної ділянки: 4810136900:01:042:0003, S = 0.0341 га.

Таким чином, досліджені судом докази спростовують доводи представника позивача про зайняття відповідачем в наслідок реконструкції магазину земельної ділянки, що перевищує загальну площу 341 кв.м, яка була виділена на умовах оренди в користування попередньому землекористувачу.

Стосовно площі земельної ділянки, внаслідок здійснення будівельних робіт в межах огородження (паркану) – 498,25 кв.м., про що вказано в листі Адміністрації Інгульського району від 08.02.2024 то таке зайняття земельної ділянки не може розцінюватися порушенням містобудівних умов та обмежень. Крім того, в листі Адміністрації вказано, що дане питання може бути чітко визначене лише при замовленні геодезичних вимірювань.

Доказів проведення на замовлення міською радою геодезичних вимірювань позивачем суду не надано.

Також суд звертає увагу, що рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 09.10.2024 по справі № 489/5393/24 стягнуто з ОСОБА_1 на користь Миколаївської міської ради кошти за безоплатне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 4810136900:01:042:0003 загальною площею 341 кв.м.

Отже стягнення в судовому порядку за позовом міської ради з відповідача коштів за безоплатне користування земельною ділянкою додатково підтверджує обставини щодо користування відповідачем земельною ділянкою площею 341 кв.м.

Тому, з урахуванням наведеного вище, суд приходить висновку про недоведеність позивачем зайняття відповідачем земельної ділянки площею, що перевищує 341 кв.м.

Стосовно посилання позивача на здійснення реконструкції магазину за відсутності у відповідача відповідних прав на земельну ділянку та без дозвільних документів (повідомлення про початок виконання будівельних робіт тощо), що є підставою для задоволення позову, суд з цим не погоджується.

Частиною четвертою статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, ліній електронних комунікаційних мереж, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

На можливість здійснення реконструкції магазину за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, вказано і в містобудівних умовах та обмеженнях для проектування об`єкта будівництва № 109/3460/12.01-23-21 від 21.10.2021, які затвердженні наказом Департаменту архітектури та містобудування ММР від 22.10.2021 (замовник ОСОБА_7 ).

Судом встановлено, що реконструкція магазину здійснюється відповідачем без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаменту об`єкту реконструкції, що відповідно не вимагає наявність документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою. Крім того, позивач не оспорює правомірність користування відповідачем земельною ділянкою в розмірі 341 кв.м. та вимог про витребування земельної ділянки у відповідача не заявляв.

Щодо відсутності у відповідача дозвільних документів на будівництво то відповідно до положень частин першої, сьомої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» змовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю. Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом

Контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт відповідно до частини п`ятої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» покладається на органами державного архітектурно-будівельного контролю.

За вимогами частини другої статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» також заборонено виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Статтею 38 наведеного Закону, яка має назву «Знесення самочинно збудованих об`єктів» (частини перша, друга) врегульовано, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до адміністративного суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

Також суд звертає увагу, що відповідно до підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2022 № 722 «Деякі питання здійснення дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві в умовах воєнного стану» на період дії воєнного стану в Україні та протягом одного року з дня припинення чи скасування воєнного стану будівництво індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) площею до 500 кв. метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки за рішенням замовника відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні, а у разі відсутності затвердженої містобудівної документації на місцевому рівні - відповідно до цільового призначення земельної ділянки та обмежень у використанні земель, визначених Законом України «Про охорону культурної спадщини», може здійснюватися замовником без отримання будівельного паспорта забудови земельної ділянки.

Отже, у спірних правовідносинах, повноважним суб`єктом на якого законом покладено обов`язок контролю за реконструкцією магазину є відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю, який вправі звертатися до адміністративного суду з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Таким чином, враховуючи встановленні обставини та оцінивши наявні у справі докази, а також підстави та предмет позову, суд приходить до висновку про недоведеність позивачем порушення прав міської ради щодо користування відповідачем земельною ділянкою комунальної власності шляхом реконструкції магазину, а тому позов задоволенню не підлягає.

У зв`язку із відмовою в задоволенні позову, заходи забезпечення позову, встановленні ухвалою суду від 16.09.2024, підлягають скасуванню на підставі частини дев`ятої статті 158 ЦПК України.

Так як в задоволенні позову відмовлено, підстави для стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на оплату судового збору відсутні.

Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

Відмовити в задоволенні позовних вимог Миколаївської міської ради до ОСОБА_1 про усунені перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Скасувати заходи забезпечення позову, встановлені ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 16.09.2024 у справі № 489/6764/24 (провадження 2-з/489/48/24).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач: Миколаївська міська рада, ЄДРПОУ 26565573, місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20;

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 .

Повний текст судового рішення складено 04.02.2026.

Суддя І.В.Коваленко