Постанова від 03 лютого 2026 р. у справі №487/78/26 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/78/26

Провадження № 3/487/217/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2026 м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючої судді Скоринчук К.М., за участю секретаря судових засідань Карбівничої А.О., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Миколаївського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , офіційно не працевлаштована, раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Заводського районного суду м. Миколаєва з Миколаївського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Миколаївській області надійшов протокол серії ВАД № 723222 про адміністративне правопорушення від 25.11.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП.

З протоколу серії ВАД № 723222 слідує, що 25.11.2025 о 09 год 00 хв за адресою: АДРЕСА_2 , в магазині «Арина», ОСОБА_1 займалася господарською діяльністю без державної реєстрації як суб`єкта господарства, а саме займалася господарською діяльністю без ліцензії на право торгівлі алкогольними напоями, зокрема, продала 0,5 горілки ОСОБА_2 за ціною 130,00 грн, чим порушила порядок проведення господарської діяльності та ч. 2 ст. 50 ЦК України.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 164 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнала. Повідомила, що власницею магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » є її мама ОСОБА_3 , яка здійснює господарську діяльність. ОСОБА_1 проживає в будинку матері поряд з магазином «Арина». 25.11.2025 мама попросила її придивитися за магазином, а сама відлучилася на деякий час по справах. Сама ОСОБА_1 не працевлаштована, торгівлю в магазині не здійснювала.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи та надавши оцінку наявним доказам, суд ураховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 164 КУпАП передбачено відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом.

Відповідно до приписів Податкового кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорам.

Згідно з приписами статті 2 Закону України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб» під господарською діяльністю розуміється діяльність у сфері суспільного виробництва, спрямована на виробництво та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом. Під некомерційною господарською діяльністю розуміється господарська діяльність, що здійснюється без мети одержання прибутку.

Суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законом.

Суб`єктами господарювання є:

- господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані у встановленому законом порядку;

- громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

В протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що ОСОБА_1 здійснювала реалізацію алкогольних виробів без державної реєстрації як суб`єкта господарювання.

Разом з тим, особою, що склала протокол про адміністративне правопорушення, було встановлено (і це зафіксовано в письмових поясненнях ОСОБА_1 ), що ОСОБА_1 працює продавцем, а не здійснює господарську діяльність. При цьому, до матеріалів протоколу про адміністративне правопорушення додано копію Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за адресою проведення діяльності: АДРЕСА_2 .

Крім того, у поясненнях на ім`я ОСОБА_1 працівником поліції при заповненні анкетних даних останньої, також вказано, що ОСОБА_1 працює продавцем-реалізатором, тобто найманим працівником, а тому не може бути відповідальною особою за ч. 1 ст. 164 КУпАП, що виключає суб`єктивну сторону даного адміністративного правопорушення та унеможливлює його склад.

До того ж, однією з обов`язкових ознак підприємницької діяльності, як виду господарської діяльності, є систематичність її здійснення.

Проте, матеріали справи не містять будь-яких даних щодо систематичного здійснення ОСОБА_1 господарської діяльності з реалізації товарів.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 25 квітня 2003 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» передбачено, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб`єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов`язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.

Отже, необхідною ознакою господарської діяльності є її систематичність, виконання на професійній основі, а саме: вчинення понад трьох разів. При цьому, разове вчинення зазначеної дії не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП.

Таким чином, у протоколі про адміністративне правопорушення в порушення вимог законодавства, не зазначено та матеріалами справи не доведено, що ОСОБА_1 здійснювала господарську діяльність систематично, на постійній основі.

Також, у порушення вимог ст. 251 КУпАП, з наявних матеріалів справи вбачається, що будь-яких доказів, які б вказували на навіть одноразового факту реалізації ОСОБА_1 алкогольних виробів немає. Зокрема, до протоколу не долучено доказ, який міг бути використаний для доведення факту здійснення реалізації алкогольних виробів, а саме: касового чеку або Z-звіту.

Крім того, не зафіксований факт продажу та отримання грошей за товар, фіксація обставин вчинення правопорушення за допомогою відеозапису не здійснювалася.

Наявність фотографій із зображенням приміщення магазину не може жодним чином довести факт продажу товарів в цьому магазині, а лише засвідчує фізичне існування самого магазину.

Таким чином, всупереч вимог ст. 251 КУпАП, посадовою особою, що склала протокол про адміністративне правопорушення, не надано належних доказів на підтвердження факту реалізації ОСОБА_1 товару.

Згідно з приписами ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Враховуючи, що всі сумніви щодо доведеності вини порушника слід тлумачити на його користь, доходжу висновку, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 відомості про вчинення нею правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, не підтверджуються доказами, отже і протокол про адміністративне правопорушення не можна визнати доказом вини останньої у розумінні ст. 251 КУпАП.

Згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 265 КУпАП, вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують.

Керуючись статтями 164, 247, 251, 252, 280, 283-285 КУпАп, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Алкогольні напої, вилучені 25.11.2025 за квитанцією про отримання речей і документів, вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення № 282 та які зберігаються у Відділенні поліції № 2 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області – повернути володільцеві.

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Суддя: К.М. Скоринчук