Рішення від 03 лютого 2026 р. у справі №487/9496/25 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/9496/25

Провадження № 2/487/902/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2026 року м. Миколаїв

Заводський районний суд міста Миколаєва в складі головуючого судді - Притуляк І.О., за участю секретаря судового засідання Янковець Г.А., розглянувши у спрощеному позовному проваджені у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

15.12.2025 року представник позивача адвокат Павлюк С.О. звернулася до Заводського районного суду м. Миколаєва з позовною заявою, сформованою в системі «Електронний суд», відповідно до якої просила розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 06.08.2016 року Заводським районним у місті Миколаєві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, актовим записом №329.

У позові представник позивача вказала, що від спільного шлюбу сторони мають малолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заявлені вимоги мотивувала тим, що спільне життя сторін не склалося з причин відмінності поглядів на сімейне життя, втрати почуття взаємоповаги, любові. Вказала що на час звернення до суду сторони спільне господарство не ведуть та подружні стосунки не підтримують.

Подальше збереженні сім`ї Калюжних вважала неможливим.

Одночасно просила стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 968,95 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн..

Ухвалою суду від 17.12.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач у судове засідання не з`явилася. Представник позивача подала до суду заяву, в якій просила провести розгляд справи за її та ОСОБА_1 відсутності, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач до судового засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій просив провести розгляд справи за його відсутності. Вказав, що позовні вимоги визнає у повному обсязі, проти розірвання шлюбу не заперечує.

Суд, дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 06.08.2016 року сторони уклали шлюб, про що Заводським районним у місті Миколаєві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області зроблено актовий запис №329 (Свідоцтво про шлюб НОМЕР_1 )

Від спільного шлюбу сторони мають малолітньго сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (повторне свідоцтво про народження НОМЕР_2 від 02.12.2021), який на даний час проживає з позивачкою.

Згідно ч. 1 ст. 3 СК України, сім`я є первинним та основним осередком суспільства.

Відповідно до положень ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно з приписами ст. 56 СК України, кожна особа має право припинити свої шлюбні відносини.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України №11 від 21.12.2007 року, проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).

Судом встановлено, що спільне життя сторін не склалося. Подружні стосунки припинені, на теперішній час спільне господарство сторони не ведуть та проживають окремо.

З урахуванням вищезазначеного суд приходить до висновку, що подальше спільне життя сім`ї Калюжних неможливе, отже збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що на підставі ст.112 СК України слід постановити рішення про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Вимоги про відновлення дошлюбного прізвища позивач не заявляла.

При вирішенні вимоги про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 судових витра, суд виходить з наступного.

Судові витрати по справі підлягають розподілу відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Верховного Суду від 04.06.2021 року по справі №380/887/20).

Позивач просить стягнути з відповідача понесені нею витрати на правову допомогу в розмірі 3000 грн. та 968,96 грн. сплаченого судового збору за подання даного позову.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивач надала суду: договір про надання правничої допомоги №С1 від 15.12.2025 року; ордер на надання правничої допомоги від 15.12.2025 року, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю адвоката Павлюк С.О., акт виконаних робіт згідно договору про правову допомогу №С1 від 15.12.2025 року, квитанцію до прибуткового касового ордера №С1 від 15.12.2025 року про оплату 3000 грн..

Таким чином, виходячи з принципів пропорційності, співмірності, розумності, суд дійшов висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

На підставі ч.1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 968,96 грн.

Керуючись ст.ст. 141,258,259,263-265,352,354 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , зареєстрований 06 серпня 2016 року Заводським районним у місті Миколаєві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області №329 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 968,96 грн..

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду безпосередньо протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4

Головуючий суддя: І.О.Притуляк