Постанова від 02 лютого 2026 р. у справі №640/18277/21 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/18277/21 Суддя (судді) першої інстанції: А.В. САГУН

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.

Суддів: Беспалова О.О., Вівдиченко Т.Р.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариство "Українська залізниця" до Національної служби посередництва і примирення, Відділення Національної служби посередництва і примирення в місті Києві та Київській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Всеукраїнська професійна спілка "Спілка залізничників України" про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2021 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулось до суду з адміністративним позовом до Національної служби посередництва і примирення, Відділення Національної служби посередництва і примирення в місті Києві та Київській області про:

- визнання протиправним та скасування подання Відділення Національної служби посередництва і примирення в м. Києві та Київській області про реєстрацію колективного трудового спору (конфлікту) між найманими працівниками залізничної станції "Клавдієве" Виробничого підрозділу "Київська дирекція залізничних перевезень" Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Українська залізниця" селища міського типу Клавдієво-Тарасове Київської області та адміністрацією АТ "Українська залізниця" міста Києва від 26.03.2021 №01/01-66;

- визнання протиправним та скасування розпорядження Національної служби посередництва і примирення від 26.03.2021 №108-р "Про реєстрацію колективного трудового спору (конфлікту) між найманими працівниками залізничної станції "Клавдієве" Виробничого підрозділу "Київська дирекція залізничних перевезень" Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Українська залізниця" селища міського типу Клавдієво-Тарасове Київської області та адміністрацією АТ "Українська залізниця" міста Києва".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувані подання та розпорядження прийнято із порушенням відповідачами, третьою особою, а також найманими працівниками процедур, передбачених Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", а також нормативно-правових актів, які були розроблені та прийняті відповідно до цього Закону.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2025 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову Акціонерного товариства "Укрзалізниця" до Національної служби посередництва і примирення, Відділення Національної служби посередництва і примирення в місті Києві та Київській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Всеукраїнська професійна спілка "Спілка залізничників України" про визнання протиправними та скасування рішень.

Суд вказав про те, що позивач, висловлюючи незгоду зі спірними поданням та розпорядженням Національної служби посередництва та примирення, не пояснив яким чином прийняття цього подання та розпорядження перешкоджає подальшому врегулюванню конфлікту та/або в чому полягає порушення його прав та інтересів внаслідок прийняття подання та розпорядження.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити. Також заявив клопотання про розгляд справи за участю сторін.

Ухвалами колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року та від 03 жовтня 2025 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідач подав до суду відзив на апеляційну скаргу.

Щодо клопотання апелянта про розгляд справи в судовому засіданні, колегія суддів зазначає наступне.

Частинами 2 та 3 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

У той же час, згідно частин 1-3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 4 статті 12, частини 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

У той же час, спірні правовідносини не відносяться до категорії справ, передбачених частиною 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як вбачається з поданого клопотання, в такому не наведено доводів, які б свідчили про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування вимагають проведення судового засідання або посилань на обставини, які можливо встановити лише у такий спосіб.

Дослідивши клопотання апелянта, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, тощо, колегія суддів дійшла висновку, що характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають її розгляду в порядку загального позовного провадження, а тому у задоволенні зазначеного клопотання необхідно відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 17 березня 2021 року за вх. № 10/01-05 до відділення Національної служби посередництва і примирення в місті Києві та Київській області надійшов лист Всеукраїнської професійної спілки «Спілка залізничників України» від 15 березня 2021 року № 12.

У вказаному листі міститься інформація про виникнення з 15 березня 2021 року колективного трудового спору (конфлікту) між найманими працівниками залізничної станції «Клавдієве» виробничого підрозділу «Київська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» смт. Клавдієво-Тарасове Київської обл. та адміністрацією АТ «Укрзалізниця» м. Києва, з додатками:

- копія протоколу Президії ЦК Профспілки № 7 від 09 березня 2021 року;

- копія протоколу Президії ЦК Профспілки № 8 від 15 березня 2021 року;

- копія листа від АТ «Укрзалізниця» № Ц-6-89/118-21 від 11 березня 2021 року;

- копія підписного листа по висуненню вимог найманих працівниками залізничної станції «Клавдієве» виробничого підрозділу «Київська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» смт. Клавдієво-Тарасове Київської області та визначення органу, який буде уповноважений представляти інтереси найманих працівників;

- копія листа-повідомлення від 09 березня 2021 року № 10 про вимоги найманих працівників залізничної станції «Клавдієве» виробничого підрозділу «Київська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» смт. Клавдієво-Тарасове Київської області до голови правління АТ «Укрзалізниця» Жмака В.М.;

- копія Галузевої угоди між Державною адміністрацією залізничного транспорту України та профспілками на 2002-2006 роки, із змінами та доповненнями;

- копія Колективного договору між адміністрацією і територіальним комітетом профспілки залізничників і транспортних будівельників України на 2001-2005 роки, пролонгований на 2006-2019 роки, із змінами;

- копія Статуту Всеукраїнської професійної спілки «Спілка залізничників України», затвердженого установчим З`їздом Всеукраїнської професійної спілки «Спілка залізничників України», протокол № 1 від 02.09.2018, із змінами та доповненнями, протокол № 3 від 22.08.2020;

- довідка про облікову штатну чисельність працівників станції «Клавдієве» виробничого підрозділу «Київська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» смт. Клавдієво-Тарасове Київської області від 09.03.2021 № ДС/9;

- ухвала Черняхівського районного суду Житомирської області від 05.02.2021 у справі № 293/158/20, провадження № 2/293/166/2021.

17.03.2021 Відділення Національної служби посередництва і примирення в місті Києві та Київській області направило до Національної служби посередництва і примирення подання № 01/01-60 на реєстрацію колективного трудового спору (конфлікту) між найманими працівниками залізничної станції «Клавдієве» виробничого підрозділу «Київська дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» селища міського типу Клавдієво-Тарасове Київської області та адміністрацією Акціонерного товариства "Українська залізниця" міста Києва.

Національною службою посередництва і примирення прийнято рішення призупинити реєстрацію вищезазначеного колективного трудового спору (конфлікту), для перевірки дотримання сторонами колективного трудового спору (конфлікту) статей 2, 3 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» та відповідності поданих документів розділу 2 Положення про порядок реєстрації Національною службою посередництва і примирення висунутих найманими працівниками, профспілкою вимог та колективних трудових спорів (конфліктів) від 13.08.2020 № 28, про що було видано відповідне розпорядження від 18 березня 2021 року № 105-р.

Відділенням Національної служби посередництва і примирення в місті Києві та Київській області на виконання розпорядження Національної служби посередництва і примирення від 18 березня 2021 року № 105-р «Про призупинення реєстрації колективного трудового спору (конфлікту) між найманими працівниками залізничної станції «Клавдієве» виробничого підрозділу «Київська дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» селища міського типу Клавдієво-Тарасове Київської області та адміністрацією Акціонерного товариства «Українська залізниця» міста Києва», було проведено перевірку дотримання положень статей 2, 3 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» та вимог розділу 2 Положення про порядок реєстрації Національною службою посередництва і примирення висунутих найманими працівниками, профспілкою вимог та колективних трудових спорів (конфліктів) від 13.08.2020 №28 сторонами вищезазначеного колективного трудового спору (конфлікту), про що підготовлено рішення від 26.03.2021 №01/01-65 про результати перевірки та відповідне подання від 26.03.2021 № 01/01-66 «Про реєстрацію колективного трудового спору (конфлікту) між найманими працівниками залізничної станції «Клавдієве» виробничого підрозділу «Київська дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» селища міського типу Клавдієво-Тарасове Київської області та адміністрацією Акціонерного товариства «Українська залізниця» міста Києва».

Розпорядженням Національної служби посередництва і примирення від 26.03.2021 №108-р «Про реєстрацію колективного трудового спору (конфлікту) між найманими працівниками залізничної станції «Клавдієве» виробничого підрозділу «Київська дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» селища міського типу Клавдієво-Тарасове Бучанського району Київської області та адміністрацією Акціонерного товариства «Українська залізниця» міста Києва», зареєстровано колективний трудовий спір (конфлікт) між найманими працівниками залізничної станції «Клавдієве» виробничого підрозділу «Київська дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» селища міського типу Клавдієво-Тарасове Бучанського району Київської області та адміністрацією Акціонерного товариства «Українська залізниця» міста Києва з 15.03.2021 і присвоєно йому реєстраційний номер 04І-21/10-В .

З даного розпорядження вбачається, що НСПП було зареєстровано наступні вимоги найманих працівників:

« 1. Перерахувати та виплатити працівникам станції Клавдієве ВГІ «Київська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» заборгованість по щорічному підвищенню на 25 % заробітної плати за 2019-2020 роки, згідно п. 3.2 Галузевої угоди між Державною адміністрацією залізничного транспорту України та профспілками на 2002-2006 роки, шляхом підвищення тарифних ставок і посадових окладів зі збереженням міжрозрядних та міжпрофесійних співвідношень;

2. Виплатити винагороду працівникам станції Клавдієве ВГІ «Київська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» за підсумками роботи АТ «Укрзалізниця» за 2019 рік у розмірі 50 % посадового окладу/тарифної ставки, згідно з Положенням, яке є невід`ємною частиною Галузевої угоди;

3. Встановити мінімальний рівень заробітної плати працівникам станції Клавдієве ВП «Київська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» в розмірі 125 % мінімальної заробітної плати, встановленої в Україні;

4. Скасувати режим неповного робочого часу (4-х денний робочий тиждень) та запровадити режим повного робочого часу для працівників ВП «Київська дирекція залізничних перевезень» АТ «Укрзалізниця»;

5. Скасувати наказ від 22.01.2021 року № Ц/3-87/27-21 щодо відтермінування витрат на персонал в частині виплат матеріальної допомоги на оздоровлення, оплату лікування та інших соціальних зобов`язань, передбачених Колективним договором та поновити зазначені витрати/виплати».

Позивач вважаючи протиправними подання та розпорядження відповідачів звернувся до суду з цим позовом.

Переглядаючи оскаржуване рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Спірні правовідносини, які виникли у даній справі, врегульовані Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" від 3 березня 1998 року №137/98-ВР (далі - Закон №137/98-ВР).

Відповідно до статті 2 Закону №137/98-ВР колективний трудовий спір (конфлікт) - це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин, щодо: а) встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту; б) укладення чи зміни колективного договору, угоди; в) виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень; г) невиконання вимог законодавства про працю.

Згідно зі статтею 6 вказаного Закону №137/98-ВР колективний трудовий спір (конфлікт) виникає з моменту, коли уповноважений представницький орган найманих працівників, категорії найманих працівників, колективу працівників або профспілки одержав від роботодавця, уповноваженої ним особи, організації роботодавців, об`єднання організацій роботодавців повідомлення про повну або часткову відмову у задоволенні колективних вимог і прийняв рішення про незгоду з рішенням роботодавця, уповноваженої ним особи, організації роботодавців, об`єднання організацій роботодавців або коли строки розгляду вимог, передбачені цим Законом, закінчилися, а відповіді від роботодавця, уповноваженої ним особи, організації роботодавців, об`єднання організацій роботодавців не надійшло.

Про виникнення колективного трудового спору (конфлікту) орган, який представляє інтереси найманих працівників або профспілки, зобов`язаний у триденний строк письмово проінформувати роботодавця, місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням підприємства та Національну службу посередництва і примирення.

За приписами частин першої-шостої статті 15 Закону №137/98-ВР з метою сприяння поліпшенню трудових відносин та запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів), їх прогнозування та сприяння своєчасному їх вирішенню, здійснення посередництва для вирішення таких спорів (конфліктів) Президентом України утворюється Національна служба посередництва і примирення.

Національна служба посередництва і примирення складається з висококваліфікованих фахівців та експертів з питань вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) і має свої відділення в Автономній Республіці Крим та областях.

Рішення Національної служби посередництва і примирення мають рекомендаційний характер і повинні розглядатися сторонами колективного трудового спору (конфлікту) та відповідними центральними або місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

Національна служба посередництва і примирення фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Положення про Національну службу посередництва і примирення затверджується Президентом України.

До компетенції Національної служби посередництва і примирення належить: здійснення реєстрації висунутих працівниками вимог та колективних трудових спорів (конфліктів); аналіз вимог, виявлення та узагальнення причин колективних трудових спорів (конфліктів), підготовка пропозицій для їх усунення; підготовка посередників та арбітрів, які спеціалізуються на вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів); формування списків арбітрів та посередників; перевірка, в разі необхідності, повноважень представників сторін колективного трудового спору (конфлікту); посередництво у вирішенні колективного трудового спору (конфлікту); залучення до участі в примирних процедурах народних депутатів України, представників державної влади, органів місцевого самоврядування.

Національна служба посередництва і примирення та її відділення проводять оцінку відповідності критеріям репрезентативності, підтвердження репрезентативності профспілок, їх організацій та об`єднань, організацій роботодавців та їх об`єднань для участі в колективних переговорах з укладення генеральної, галузевих (міжгалузевих), територіальних угод, обрання (делегування) представників до тристоронніх або двосторонніх органів соціального діалогу, участі в міжнародних заходах.

Відповідно до пункту 1.2 розділу 1 Положення про порядок реєстрації НСПП висунутих найманими працівниками, профспілкою вимог та колективних трудових спорів (конфліктів), затвердженого наказом Національної служби посередництва та примирення від 25 травня 2014 року № 21 (далі - Положення № 21) реєстрація висунутих найманими працівниками, профспілкою вимог та колективного трудового спору (конфлікту) - внесення НСПП в Книгу реєстрації висунутих найманими працівниками вимог та колективних трудових спорів (конфліктів) відомостей про сторони колективного трудового спору (конфлікту) із зазначенням їх повного найменування і місцезнаходження (поштової адреси) та висунуті найманими працівниками, профспілкою вимоги, присвоєння колективному трудовому спору (конфлікту) реєстраційного номера та видання про це відповідного розпорядження НСПП.

За пунктом 3.4 розділу 3 Положення № 21 зміни до розпорядження НСПП про реєстрацію висунутих найманими працівниками, профспілкою вимог та колективного трудового спору (конфлікту) вносяться у разі:

- змін у назві сторони колективного трудового спору (конфлікту) у зв`язку із зміною роботодавця, де виник цей спір, організаційно-правової форми юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органів управління, зміни складу, структури, найменування уповноваженого роботодавцем органу тощо;

- прийняття органом, уповноваженим представляти інтереси найманих працівників або профспілки, рішення про актуалізацію висунутих найманими працівниками, профспілкою вимог в частині строків їх виконання або кількісних показників;

- в інших випадках відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до пунктів 3.6, 3.7 розділу 3 Положення № 21 за результатами розгляду письмової інформації про необхідність внесення змін до розпорядження НСПП про реєстрацію висунутих найманими працівниками, профспілкою вимог та колективного трудового спору (конфлікту) відділення НСПП готують і направляють подання на ім`я голови НСПП про внесення змін до відповідного розпорядження НСПП.

Подання про внесення змін до розпорядження НСПП про реєстрацію висунутих найманими працівниками, профспілкою вимог та колективного трудового спору (конфлікту) реєструється в установленому порядку сектором документального та організаційно-технічного забезпечення НСПП і передається на розгляд голови НСПП, який дає доручення відділу правового забезпечення НСПП про підготовку проекту відповідного розпорядження НСПП.

Відділ правового забезпечення НСПП готує проект розпорядження НСПП про внесення змін до розпорядження НСПП про реєстрацію висунутих найманими працівниками, профспілкою вимог та колективного трудового спору (конфлікту) і подає його на підпис голові НСПП.

Відповідно до пункту 4.1 розділу 4 Положення № 21 реєстрація висунутих найманими працівниками, профспілкою вимог та колективних трудових спорів (конфліктів) призупиняється у випадках, якщо:

- в письмовій інформації подаються дані, що потребують їх вивчення працівниками НСПП, насамперед щодо повноважень представників сторін колективного трудового спору (конфлікту), а також дотримання положень статей 2, 3, 4, 5, 6 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", що стосуються відповідності вимог найманих працівників положенням статті 2 цього Закону, дотримання процедури формування і затвердження вимог найманих працівників, профспілки, визначення органу (особи), уповноваженого представляти їх інтереси, дотримання порядку і строків розгляду вимог найманих працівників роботодавцем або уповноваженою ним особою, організацією роботодавців, об`єднанням організацій роботодавців, дотримання порядку прийняття представницьким органом найманих працівників рішення про момент виникнення колективного трудового спору (конфлікту);

- роботодавець або уповноважена ним особа, організація роботодавців, об`єднання організацій роботодавців звернувся до НСПП із заявою про відсутність необхідних повноважень у представницького органу найманих працівників або профспілки;

- роботодавець або уповноважена ним особа, організація роботодавців, об`єднання організацій роботодавців звернувся із заявою про наявні, з його точки зору, порушення при формуванні і затвердженні вимог найманих працівників, профспілки та визначенні органу (особи), уповноваженого представляти інтереси найманих працівників або профспілки;

- спеціально уповноважені органи та інспекції, що здійснюють нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю, встановили факт порушення чинного законодавства України з питань реєстрації висунутих найманими працівниками, профспілками вимог та колективного трудового спору (конфлікту);

- в письмовій інформації від сторін колективного трудового спору (конфлікту), відповідних органів державної влади повідомляється про розгляд іншої справи в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, що унеможливлює в даний час реєстрацію або наступні розгляд та вирішення висунутих найманими працівниками, профспілкою вимог та колективного трудового спору (конфлікту).

Надаючи послідовну оцінку доводам апелянта, судова колегія керується наступним.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Щодо подання Відділення Національної служби посередництва і примирення в м. Києві та Київській області від 26.03.2021 №01/01-66

Аналізуючи зміст спірного подання, Положення № 21 та Закону №137/98-ВР, суд зазначає, що таке подання не є рішенням суб`єкта владних повноважень, в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки носить лише інформаційний, процедурний характер, не містить обов`язкових правил поведінки та безпосередньо не породжує правових наслідків для позивача, не обов`язковий для виконання та вичерпується його реєстрацією.

Враховуючи зазначені вище обставини, суд висновує, що оскаржуване подання Відділення Національної служби посередництва і примирення в м. Києві та Київській області від 26.03.2021 №01/01-66 не має безпосереднього впливу на права та обов`язки позивача, не породжує для позивача настання будь-яких юридичних наслідків, що виключає передумови для здійснення захисту права або законного інтересу позивача шляхом його скасування.

Щодо розпорядження Національної служби посередництва і примирення від 26.03.2021 №108-р

Як встановлено судом, виникнення спору у цій справі зумовлено незгодою роботодавця із вимогами найманих працівників, зокрема з тими, які зазначені в оспорюваному розпорядженні, дотримання відповідачем процедури реєстрації колективного трудового спору.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» вимоги найманих працівників залізничної станції «Клавдієве» виробничого підрозділу «Київська дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» селища міського типу Клавдієво-Тарасове Київської області були сформовані листом і затверджені протоколом засідання Президії Центрального комітету Всеукраїнської професійної спілки «Спілки залізничників України» від 09.03.2021, протокол № 7.

Разом з висуненням вимог, наймані працівники визначили орган, який буде представляти їх інтереси - Довгошею Р.В , та Застрижного В.А. членів Президії Центрального комітету Всеукраїнської професійної спілки «Спілка залізничників України».

Листом від 09.03.2021 року № 10 було повідомлено роботодавцю Голові правління AT «Укрзалізниця» В. М. Жмаку про вимоги найманих працівників залізничної станції «Клавдієве» виробничого підрозділу «Київська дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» селища міського типу Клавдієво-Тарасове Київської області, що відповідає статті 4 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)».

Листом AT «Укрзалізниця» від 11.03.2021 № Ц-6-89/118-21 за підписом в.о. члена правління І.О. Синякова та заступника директора з управління персоналом та соціальної політики - начальника Управління соціальної політики О.М. Безпалько найманим працівникам було відмовлено у задоволенні висунутих вимог.

Відповідно до протоколу органу уповноваженого представляти інтереси найманих працівників (протокол №8 від 15.03.2021), було вирішено не погодитися з рішенням уповноважених осіб адміністрації AT «Укрзалізниця» Синякова І.O. та Безпалько О.М. за результатами розгляду вимог найманих працівників і вступити в колективний трудовий спір (конфлікт) з AT «Укрзалізниця» та надіслати письмову інформацію про виникнення спору у триденний строк відповідним органам влади та роботодавцю.

Згідно з частиною 3 статті 4 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)», вимоги найманих працівників, оформляються відповідним протоколом і надсилаються роботодавцю або уповноваженій ним особі, що відповідає статті 6 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)». Надсилання підписного листа законодавством не передбачено.

Таким чином, процедура формування і затвердження вимог, визначення органу, уповноваженого представляти інтереси найманих працівників та направлення вимог до роботодавця, дотримана відповідно до норм діючого законодавства, та доводи апелянта в цій частині є безпідставними.

Крім того, повноваження Центрального комітету Всеукраїнської професійної спілки «Спілка залізничників України» підтверджено Статутом Профспілки, підписаними листами найманих працівників залізничної станції «Клавдієве» Виробничого підрозділу «Київська дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» селища міського типу Клавдієво- Тарасове Київської області та протоколом засідання Центрального комітету Профспілки від 09.03.2021 № 3 про надання згоди представляти інтереси найманих працівників.

Наведене свідчить про те, що Центральний комітет Всеукраїнської професійної спілки «Спілка залізничників України» є належною стороною у колективному трудовому спорі (конфлікті), який має право представляти інтереси найманих працівників.

З урахуванням наведених обставин, покликання апелянта на те, що він змушений вживати заходи щодо примирних процедур зі стороною, з якою не виникло розбіжностей із соціально-трудових питань, оскільки залізнична станція Клавдієво не є структурним підрозділом AT «Укрзалізниця» судова колегія відхиляє за безпідставністю.

Як наголосив відповідач, AT «Укрзалізниця», у межах повноважень, визначених законодавством України та іншими нормативно-правовими актами, може бути стороною колективного трудового спору (конфлікту) на виробничому рівні з питань, передбачених статтею 2 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» при розгляді та вирішенні вимог найманих працівників залізничної станції «Клавдієве» Виробничого підрозділу «Київська дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Південно- Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» селища міського типу Клавдієво-Тарасове Київської області.

Відповідно до ухвали Черняхівського районного суду Житомирської області від 05.02.2021 у справі № 293/158/20, провадження №2/293/166/2021 встановлено, що згідно з пунктом 2.1 Положення про регіональну філію «Південно-Західна залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця», введеного в дію наказом ПАТ «Укрзалізниця» від 19.02.2018 року №108 (в редакції наказу AT «Укрзалізниця» від 27.12.2018 № 786) філія є відокремленим підрозділом товариства, який не має статусу юридичної особи.

Наведене свідчить про те, що Акціонерне товариство «Укрзалізниця» є належною стороною по вирішенню вимог у колективному трудовому спорі (конфлікті), оскільки вони визначені статутом AT «Укрзалізниця» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 735 «Питання акціонерного товариства «Українська залізниця» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.05.2020 № 452).

Суд також враховує, що у межах спірних правовідносин судовому контролю підлягає лише перевірка правомірності реєстрації колективного трудового спору (конфлікту) між найманими працівниками залізничної станції «Клавдієве» Виробничого підрозділу «Київська дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» селища міського типу КлавдієвоТарасове Київської області та адміністрацією Акціонерного товариства «Українська залізниця» міста Києва», відповідно до вимог Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)», а не відповідність їх трудових вимог.

Відповідно до правових висновків, що викладені Верховним Судом у постанові від 22 травня 2020 року у справі №825/2328/16, порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення; певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі). Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Верховний Суд у цій постанові також наголосив, що, у відповідності до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості. Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20 грудня 2019 року у справі № 820/3914/17, від 29 листопада 2019 року у справі № 359/7194/16-а, від 24 жовтня 2019 року у справі № 806/1243/17, від 11 лютого 2020 року у справі № 210/3268/15-а та від 23 квітня 2020 року у справі № 813/1790/18.

Верховний Суд у постанові від 22 липня 2020 року у справі №826/3400/17 сформував правові висновки про те, що відповідно до наведених вимог Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", зокрема статті 15, Національна служба посередництва та примирення у процесі врегулювання колективних трудових спорів (конфліктів) не ухвалює рішень, які б зобов`язували сторін конфлікту до вчинення певних дій чи прийняття рішень або ж навпаки, ставали на заваді намірам сторін щодо врегулювання колективного трудового спору. Її завдання у цих правовідносинах полягає власне у тому, щоб допомогти, сприяти вирішити колективний трудовий спір (конфлікт), примирити сторін, тобто власне у посередництві, що вочевидь не передбачає ухвалення правових актів зобов`язального характеру.

Вказана позиція також підтримана у постанові Верховного Суду від 04 лютого 2021 року у справі № 826/18097/16, постанові Верховного Суду від 19 жовтня 2023 року у справі №240/1873/21.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач наголосив на тому, що Національна служба посередництва і примирення, як державний орган, перевіряє процедуру вступу в колективний трудовий спір (конфлікт) та відповідність поданих сторонами документів вищезазначеним нормативно-правовим актам і своїми діями жодним чином не порушує права та інтереси сторін щодо розгляду питань по суті, та не зобов`язує сторони вести перемовини щодо вирішення спірних питань чи примусово виконувати свої розпорядження, оскільки виступає тільки посередником у вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів) та фіксує юридичний факт виникнення конфліктів у трудових колективах підприємств, установ, організацій України, для подальшого інформування керівництва держави з метою вчинення відповідних заходів.

Відповідно до Рекомендації Міжнародної організації праці щодо добровільного примирення та арбітражу № 92 від 1964 року, процедура добровільного примирення відповідно до умов кожної держави має бути доступною з метою відвернення та вирішення трудових конфліктів у промисловості між роботодавцями і працівниками. Слід забезпечувати невідкладне проведення процедури як з ініціативи будь-якої зі сторін трудового конфлікту, так і з ініціативи органу добровільного примирення, виходячи з його статусу.

Отже, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції законно та обґрунтовано відмовив у задоволенні позову, оскільки позивач, висловлюючи незгоду зі спірними поданням та розпорядженням Національної служби посередництва та примирення, не пояснив яким чином прийняття цього подання та розпорядження перешкоджає подальшому врегулюванню конфлікту та/або в чому полягає порушення його прав та інтересів внаслідок прийняття подання та розпорядження.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, тому не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович

Судді: О.О. Беспалов

Т.Р. Вівдиченко