Постанова від 02 лютого 2026 р. у справі №160/24827/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 160/24827/25

Суддя І інстанції – Юрков Е.О.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Коршуна А.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 29.07.2025 № 344, оформленого листом від 29.07.2025 №27437/03-16;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати в повному обсязі періоди роботи в органах Державної податкової служби Дніпропетровської області з 09.11.995 по 10.01.2020 до стажу державної служби та перевести ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , з пенсії за віком призначеної згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 22.07.2025 з урахуванням Довідки від 22.07.2025 № 67102/6/04-36-10-02-13 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на липень місяць 2025 року та Довідки від 22.07.2025 № 67106/6/04-36-10-02-13 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби за червень 2025 року, виданих Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року позовну заяву задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 29.07.2025 № 344, оформленого листом від 29.07.2025 №27437/03-16 про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 у переході на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу”.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , періоди роботи в органах Державної податкової служби Дніпропетровської області з 09.11.1995 по 10.01.2020 до стажу державної служби та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) від 22.07.2025 року про переведення з пенсії за віком призначеної згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржило його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована правомірністю рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відмову в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв`язку із відсутністю стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, у порядку визначеному для осіб, які мають не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Також скаржник вказує на те, що він не розглядав заяву позивача про перехід на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» по суті та не приймав рішення про відмову у переході на іншу пенсію, а тому, вимога позивача про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вчинити певні дії протирічить нормам чинного законодавства та обставинам справи.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи те, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог сторонами не оскаржується, то в силу положень частини 1 статті 308 КАС України, в цій частині апеляційним судом не переглядається.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 з 13.10.2020 року перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України як отримувач пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003.

27.02.2025 Позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII у розмірі відсотків від заробітку, зазначеного в довідках від 22.07.2025 № 67102/6/04-36-10-02-13 та від 22.07.2025 №67106/6/04-36-10-02-13 виданих Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 29.07.2025 № 344 позивачу відмовлено у переведенні з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та у проведенні перерахунку пенсії по Закону № 889-VIII згідно довідок про складові заробітної плати, від 22.07.2025 № 67102/6/04-36-10-02-13 та від 22.07.2025 №67106/6/04-36-10-02-13 виданих Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області, у зв`язку з відсутністю 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців до 01.05.2016 та зазначено, що із 20.01.1997р. по 10.01.2020р. заявниця працювала на різних посадах в Державній податковій інспекції. Страховий стаж становить 34 роки 8 місяців 12 днів. Стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993 №3723-Х11 та актами Кабінету Міністрів України, у порядку визначеному для осіб, які мають не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців немає. З урахуванням зазначеного, прийнято рішення відмовити гр. ОСОБА_1 в переході на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу” у зв`язку з відсутністю законних підстав.

Не погодившись з рішенням пенсійного органу про відмову в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», позивач звернулась до суду з адміністративним позовом.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» №889-VIII (далі - Закон №889-VIII), з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ (далі - №3723-ХІІ), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пункті 10 і 12 цього розділу.

Пунктами 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Таким чином, за наявності в особи станом на 01 січня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.01.2025 року прийнятої у справі №560/2123/24.

Частиною першою статті 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що частиною 1 статті 25 Закону України «Про державну службу» №3723-XII було визначено, що основними критеріями класифікації посад державних службовців є організаційно-правовий рівень органу, який приймає їх на роботу, обсяг і характер компетенції на конкретній посаді, роль і місце посади в структурі державного органу.

Згідно із п. 1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 була працевлаштована на роботах віднесених до посад державної служби з 09.11.1995 року, а саме:

- запис №9 від 09.11.1995 - прийнята присяга державного службовця України відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну службу»;

- запис №10 від 20.01.1997 звільнена в зв`язку з переведенням на роботу в державну податкову адміністрацію в м. Павлограді за згодою керівників;

- запис №11 від 20.01.1997 прийнята по переводу на посаду держподаткового інспектора відділу комп`ютеризації.

- запис №41 від 10.01.2020 припинено державну службу та звільнено з займаної посади за угодою сторін відповідно до ч.2 ст.86 Закону України «Про державну службу» із змінами та доповненнями та п.1 ст.36 КЗпП.

При цьому, трудова книжка позивача містить відомості про присвоєння рангів державного службовця, присвоєння спеціальних звань радника податкової та митної справи. Відомості щодо переведення звільнення, змін в штатному розписі та перейменування.

Відповідно до ст. 1 Закону України Закону України «Про державну службу» №3723-XII, який був діючим протягом тривалих періодів роботи позивача на відповідних посадах в органах податкової служби, - державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності у період роботи позивача на відповідних посадах, був Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04 грудня 1990 року №509-XII.

Згідно із ч. 5, 7, 8 ст. 15 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04 грудня 1990 року №509-XII, правовий статус посадових осіб органів державної податкової служби, їх права та обов`язки визначаються Конституцією України, цим Законом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України «Про державну службу».

Посадові особи органів державної податкової служби підлягають атестації. Порядок атестації визначається центральним органом державної податкової служби.

Посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються спеціальні звання: головний державний радник податкової служби, державний радник податкової служби I рангу, державний радник податкової служби II рангу, державний радник податкової служби III рангу, радник податкової служби I рангу, радник податкової служби II рангу, радник податкової служби III рангу, інспектор податкової служби I рангу, інспектор податкової служби II рангу, інспектор податкової служби III рангу.

Частиною 4 ст. 15 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04 грудня 1990 року №509-XII передбачено, що службові особи державних податкових інспекцій не мають права займатися підприємницькою діяльністю, а також працювати за сумісництвом на підприємствах, в установах і організаціях (крім наукової та викладацької діяльності).

Зазначеною нормою було установлено умови, за яких особи не можуть бути службовцями податкових органів, які кореспондуються з вимогами статті 12 Закону України «Про державну службу» №3723-XII щодо обмежень, пов`язаних із прийняттям на державну службу та її проходженням.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04 грудня 1990 року №509-XII видатки на утримання органів державної податкової служби визначаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з державного бюджету.

З системного аналізу вказаних норм вбачається, що посадові особи державної податкової служби, яким за наслідками атестації присвоєно спеціальні звання та які обіймають посади в державних органах для виконання завдань і функцій держави (зокрема у сфері податкової політики), одержують заробітну плату за рахунок державного бюджету, - дійсно перебувають на державній службі та є державними службовцями.

Відповідно до п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» №889-VIII, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Порядком обчислення стажу державної служби» затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року №283, також було передбачено зарахування до стажу державної служби роботи (служби) на посадах суддів, слідчих, а також час служби на посадах рядового та начальницького складу осіб, яким присвоєно встановлені законодавством спеціальні звання міліції, в органах внутрішніх справ, що входили або входять до структури Міністерства внутрішніх справ.

Згідно із абз. 2 п. 2 «Порядку обчислення стажу державної служби», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року №283 (чинного до набрання законної сили Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10 грудня 2015 року) до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.

Таким чином, як Законом України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 року, так і нормами діючих до нього профільних Законів України «Про державну службу» №3723-XII та Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04 грудня 1990 року №509-XII, «Порядку обчислення стажу державної служби», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року №283 передбачено зарахування до стажу державної служби роботу (службу) на посадах керівних працівників і спеціалістів в органах державної податкової служби та її територіальних органів.

Відповідно, періоди роботи позивача в органах Державної податкової служби Дніпропетровської області з 09.11.1995 по 10.01.2020 повинні бути зараховані пенсійним органом до стажу державної служби.

Отже, станом на 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом № 889-VIII) позивач обіймала посаду державної служби і її стаж роботи на посадах, які відносяться до посад державної служби, становив більше 20 років.

Зважаючи на те, що позивач станом на 01 січня 2016 року обіймала посаду державної служби і її стаж роботи на посадах, які відносяться до посад державної служби, становив більше 20 років та вона досягла пенсійного віку, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 29.07.2025 № 344 є протиправним та підлягає скасуванню.

Разом з тим, суд першої інстанції зобов`язуючи Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу державної служби періоди роботи позивача в органах Державної податкової служби Дніпропетровської області з 09.11.1995 по 10.01.2020 та повторно розглянути заяву від 22.07.2025 року, не враховував того, що рішення про відмову в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» відносно позивача приймало Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області за принципом екстериторіальності, і саме воно досліджувало документи позивача і вирішувало питання про призначення пенсії.

В свою чергу, дії зобов`язального характеру щодо призначення позивачу пенсії по втраті годувальника має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення позивачу такого виду пенсії.

Наведена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 07.05.2024 у справі №460/38580/22.

Відтак, за наслідками судового розгляду, обов`язок щодо зарахування періодів до стажу державної служби та повторний розгляд заяви про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» має бути покладений на Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.

У зв`язку з наведеним, рішення суду першої інстанції підлягає зміні.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 325, 328 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області – задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року – змінити, виклавши абзаци 3 та 4 його резолютивної частини в наступній редакції.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , періоди роботи в органах Державної податкової служби Дніпропетровської області з 09.11.1995 по 10.01.2020 до стажу державної служби та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) від 22.07.2025 року про переведення з пенсії за віком призначеної згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.

В решті рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 03 лютого 2026 року.

Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов

суддя С.В. Сафронова

суддя А.О. Коршун