Рішення від 15 січня 2026 р. у справі №477/1422/25 — Вітовський районний суд Миколаївської області

Суд: Вітовський районний суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 15 січня 2026 р.

Справа: №477/1422/25

Суддя: Козаченко Р. В.

ВІТОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/1422/25

Провадження №2/477/464/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2026 року м. Миколаїв

Вітовський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого – судді Козаченка Р.В.,

із секретарем судових засідань –Клюсевич-Шараповою Н.М.,

розглянувши в спрощеному порядку без участі сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

16 липня 2025 року позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просила стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини всіх його доходів щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у неї з відповідачем народилася спільна донька — ОСОБА_4 , про що виконавчим комітетом Лиманівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області складено відповідний актовий запис №35 від 02 вересня 2009 року.

Після розірвання відносин з відповідачем донька залишилася проживати з нею. Відповідач участі в утриманні дитини не приймає, матеріальної допомоги не надає.

Крім того, донька потребує додаткової уваги та піклування, оскільки є дитиною з інвалідністю з народження, у зв`язку із діагностованим захворюванням: помірна розумова відсталість з емоційною незрілістю, ЗНМ I рівня.

Тому просила суд зобов`язати відповідача сплачувати їй щомісячно аліменти на утримання доньки.

В судове засідання позивачка не з`явилася, надала заяву, в якій просила справу розглянути без її участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити позов.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся, причини неявки не повідомив, відзиву не подав.

Суд, вважаючи за можливе здійснити розгляд справи без участі сторін, дослідивши та перевіривши докази справи, прийшов до наступних висновків.

Сторони у зареєстрованому шлюбі не перебували, мають доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з позивачкою.

Відповідач є її батьком, що підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 , серії НОМЕР_1 , виданим повторно Вітовським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області від 19 вересня 2018 року, актовий запис №35.

Згідно копії медичного висновку від 14 грудня 2016 року, дійсного до 21 серпня 2027 року, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено діагноз: помірна розумова відсталість з емоційною незрілістю, ЗНМ I рівня.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Мати і батько, відповідно до приписів частини 1 статті 141 СК України мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, відповідно обов`язок по утриманню дитини в рівних частках покладається на її батьків.

Статтею 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; якщо домовленість відсутня, то кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з положеннями частини 1 статті 182 цього ж Кодексу при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у том числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі від придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 статті 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

При цьому зі змісту частини 1 статті 183 СК України слідує, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

В частині 3 статті 182 СК України визначено, що суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Оцінивши доводи позивачки, приведені в обґрунтування вимог стягувати з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, враховуючи стан здоров`я дитини, суд дійшов висновку про недостатність підстав для визначення аліментів у такому розмірі. Позивачкою не надано належних і допустимих доказів, які б давали підстави для відступлення від встановленого законодавством рекомендованого розміру аліментів на одну дитину - 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.

Так, не представлено доказів, що дитина має інвалідність, яка має безстроковий характер. Позивачкою надано копію медичного висновку від 14 грудня 2016 року, в якому зазначено, що дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має захворювання: помірна розумова відсталість з емоційною незрілістю, ЗНМ I рівня, а строк дії медичного висновку до 21 серпня 2027 року, і в цей же строк потрібно пройти переогляд.

Тобто не надано доказів, що дитина має стійке захворювання, яке потребує постійних більших витрат, ніж зазвичай, по її забезпеченню та розвитку.

Якщо дитина має певну хворобу, то той з батьків, до кого заявлена вимога про стягнення аліментів, зобов`язаний брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами, зокрема і її хворобою, що передбачено ст. 185 СК України. Але такі витрати мають бути підтверджені належними та допустимими доказами і можуть покриватися наперед або фактично, періодично чи постійно.

Таким чином, враховуючи обов`язок батька утримувати свою дитину до її повноліття, передбачений ст. 180 СК України, та вимоги ст. 182 СК України щодо врахування матеріального становища дитини, стану здоров`я і матеріального становища відповідача, суд прийшов до висновку про необхідність стягнення щомісячно з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання їх доньки в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до її повноліття.

На підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивачка звільнена від сплати судового збору, тому суд, на підставі ст. 141 ЦПК України, вважає за можливе стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 430 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання неповнолітньої доньки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх його заробітків (доходів) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 16 липня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів в межах платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь держави судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через Вітовський районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Сторони в справі:

позивачка – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 ;

відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Р.В. Козаченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua