Рішення від 25 січня 2026 р. у справі №229/8997/24 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №229/8997/24

Провадження № 2/127/7866/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Заочне)

26.01.2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі головуючого судді Жмудя О.О., при секретарі судового засідання Чех А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін) цивільну справу запозовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до Дружківського міського суду Донецької області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 24.05.2021 між Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Договір про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» №002/10283585-SP.

26.06.2024 між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №НІ/11/20-Ф, у відповідності до умов якого АТ «ТАСКОМБАНК» передало (відступило) позивачу за плату належні йому права вимоги, а позивач прийняв належні АТ «ТАСКОМБАНК» права вимоги до боржників, вказаних у Додатку № 1. Відповідно до Додатку № 1 до Договору факторингу №НІ/11/20-Ф від 26.06.2024 Реєстру Прав Вимог, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 41206,50 грн, з яких: 19995,90 грн. загальна заборгованість по тілу кредиту; 21210,60 грн загальна заборгованість по відсоткам.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за Кредитним договором №002/10283585-SP від 24.05.2021 в розмірі 41206,50 грн та понесені судові витрати.

Ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.09.2025 цивільну справу передано до Вінницького міського суду Вінницької області.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 31.10.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в прохальній частині позовної заяви зазначено про розгляд справи у його відсутність із зазначенням, що проти заочного розгляду справи не заперечує.

Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву не подавався.Відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом розміщення оголошення-повідомлення на офіційному веб-порталі судової влади України, а також шляхом направлення кореспонденції за його зареєстрованим місцем проживання, однак конверт повернувся до суду з відміткою на довідках «Укрпошти» про причини повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Враховуючи зазначене вище та положення ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, 23.05.2021 ОСОБА_1 підписав заяву № 374669 щодо приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» (далі Публічна пропозиція), якою приєднався до Публічної пропозиції в цілому та, зокрема, просив банк надавати йому електронні довірчі послуги, що включать створення її удосконаленого електронного підпису на будь-яких правочинах документах, що адресовані банку або третім особам (які мають право використовувати Мобільний додаток) та доступні (формуються) з використанням Мобільного додатку; відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 у національній валюті України на її ім`я; надати послуги кредитування рахунку та встановити ліміт кредитування рахунку, що складає 100000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України - «Позика», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Звертаючись до суду з даним позовом та заявляючи вимогу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 002/10283585-SP від 24.05.2021 в розмірі 41206,50 грн, позивачем було стверджено про набуття ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором від 20.12.2021 р. на підставі договору факторингу № НІ/11/20-Ф від 26.06.2024 укладеним з АТ «ТАСКОМБАНК».

Однак, кредитний договір № 002/10283585-SP від 24.05.2021, заборгованість за яким позивач просить стягнути з відповідача, стороною позивача суду надано не було, як і жодного доказу його укладення.

Разом із позовом позивачем лише надано вказану вище заяву про приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту sportbank, яка не містить будь-яких посилань на кредитний договір з номером № 002/10283585-SP від 24.05.2021.

Будь-яких доказів на підтвердження того, що 24.05.2021 між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 002/10283585-SP, матеріали справи не містять.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем не доведено як факту укладення 24.05.2021 між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 кредитного договору №002/10283585-SP, так і існування заявленого розміру заборгованості.

Частиною третьою статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У пункті 3 частини 2статті 129 Конституції України закріплено основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст. 77 ЦПК України.) Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, з наведених норм законодавства вбачається, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Аналогічні за змістом висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 755/2284/16-ц, провадження №61-4685св19.

Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.

До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.09.2020 у справі №200/5647/18 та від 28.10.2020 у справі №760/7792/14-ц.

При цьому, у разі заміни первісного кредитора у зобов`язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов`язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.

В той же час, доказів того, що відповідачем були отримані кредитні кошти, виписки з карткового рахунку відповідача, а також розрахунку заборгованості позивачем суду не надано.

Також суд вважає, що позивачем не доведено факту відступлення АТ «ТАСКОМБАНК» своїх прав вимоги за кредитним договором № № 002/10283585-SP від 24.05.2021, в якому боржником є ОСОБА_1 .

Так, 26.06.2024 між АТ «ТАСКОМБАНК» як клієнтом та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» як фактором було укладено договір факторингу № НІ/11/20-Ф, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» зобов`язується передати (сплатити) АТ «ТАСКОМБАНК» суму фінансування, а АТ «ТАСКОМБАНК» зобов`язується відступити права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги. Перелік позичальників, підстави виникнення права вимоги до позичальників, сума боргу та інші дані зазначаються в реєстрі прав вимоги, який формується згідно додатку № 1 та є невід`ємною частиною цього договору.

Також, 26.06.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та АТ «ТАСКОМБАНК» було підписано Акт прийому-передачі Реєстру Прав Вимоги за Договором факторингу № НІ/11/20-Ф від 26.06.2024 р.), в якому зазначено, що клієнт передав, а фактор прийняв реєстр прав вимоги.

У Витязі з Реєстру прав вимоги до Договору факторингу № НІ/11/20-Ф від 26.06.2024 зазначено, що до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги за кредитним договором № 002/10283585-SP від 24.05.2021, укладеним з ОСОБА_1 , загальна сума заборгованості 41206,50 грн, з яких: 19995,90 грн - загальна заборгованість по тілу кредиту; 21210,60 грн - загальна заборгованість по відсоткам; 0,00 грн. - загальна заборгованість по комісії; 0,00 грн - пеня/штрафи.

Однак, суд вважає, що Витяг з Реєстру прав вимоги до Договору факторингу № НІ/11/20-Ф від 26.06.2024 не є належним, достовірним та достатнім доказом того, що до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» дійсно перейшло право вимоги за кредитним договором № 002/10283585-SP від 24.05.2021. з боржником ОСОБА_1 , оскільки матеріали справи не містять належних та достатніх доказів укладення такого договору.

При цьому, долучена позивачем до позовної заяви копія договору факторингу № НІ/11/20-Ф від 26.06.2024 виготовлена неналежним чином, а саме є неповною, позивачем надано лише сторінки 1, 2, 3 та 11 вказаного договору.

Крім того, сума фінансування, яка повинна була бути сплачена фактором клієнту за відступлення прав вимог, зазначена в п.3.1 Договору факторингу, прихована в договорі.

Також, як вбачається з п. 2.3 Договору факторингу, перехід прав вимог не може бути здійснений раніше здійснення оплати фактором клієнту суми фінансування за купівлю прав вимоги.

Відповідно до п.3.1 Договору факторингу, фактор зобов`язаний сплатити клієнту суму фінансування в день укладання цього договору.

В той час, до матеріалів справи представником позивача не додано доказів здійснення оплати за відступлення прав вимог за Договором факторингу №НІ/11/20-Ф від 26.06.2024 р.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що матеріалами справи не доведено дотримання позивачем порядку (процедури) передачі прав вимог за кредитним договором за Договором факторингу №НІ/11/20-Ф від 26.06.2024 р.

Також суд звертає увагу, що наданий суду витяг з реєстру прав вимог від 26.06.2024 р. до Договору факторингу №НІ/11/20-Ф від 26.06.2024 р. виготовлений та підписаний одноособово представником однієї сторони договору факторингу, а саме представником фактора (позивача) директором ТОВ «ФК «ЄАПБ», та не містить підпису відповідальної особи АТ «ТАСКОМБАНК» (клієнта), завіреного печаткою останнього, що суперечить п. 2.3 Договору факторингу №НІ/11/20-Ф від 26.06.2024 р., оскільки достовірно не підтверджує, що в портфель заборгованості за Договором факторингу №НІ/11/20-Ф від 26.06.2024 р. входили майнові права вимоги, в тому числі, саме відносно ОСОБА_1 за кредитним договором від 24.05.2021.

Таким чином, позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не надав суду доказів переходу від первісного кредитора, АТ «ТАСКОМБАНК», до нового кредитора, ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 002/10283585-SP від 24.05.2021.

Згідно із вимогами ст. 83 ЦПК України, позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Будь-яких посилань щодо неможливості подання вищезазначених доказів до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від позивача, матеріали справи не містить. Клопотань про витребування доказів, які не можуть бути здобуті самостійно стороною, позивачем також не заявлялось.

За таких обставин, виходячи з вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України, згідно з якими кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій, суд вважає недоведеним позивачем факт укладання кредитного договору, надання відповідачу кредитних коштів та їх розмір, порушення відповідачем зобов`язань з повернення кредитних коштів, а також набуття позивачем права грошової вимоги до відповідача, з огляду на що приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Враховуючи, що в задоволенні позову відмовлено повністю, сплачений позивачем судовий збір та інші судові витрати позивача не підлягають стягненню з відповідача та залишаються за позивачем.

Також суд зауважує, що суд ухвалював рішення за відсутності учасників справи. Відповідно до положення ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На відповідне застосування вказаних положень також звернула увагу Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 5 вересня 2022 року в справі №1519/2-5034/11.

Керуючись ст.ст. 526, 625, 629, 634, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10-13, 76-81, 89, 141, 247, 263-265, 273-279, 282, 354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Вінницьким міським судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо позивачу повне рішення не було вручено у день його складення, він має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно вимог ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 26.01.2026.

Суддя О.О. Жмудь