Постанова від 21 січня 2026 р. у справі №127/362/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/362/26

Провадження № 3/127/110/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2026 рокум. Вінниця

Cуддя Вінницького міського суду Вінницької області Шаміна Ю.А., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , за вчинення адміністративного правопорушення ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №556929 від 02.01.2026, 01.01.2026 о 23:42 год. у м. Вінниці по вул. Хмельницьке шосе водій ОСОБА_1 керував автомобілем Фольксваген Транспортер, д.н.з НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, від проходження огляду на стан алкогольного сп?яніння у встановленому законом порядку водій відмовився на місці зупинки, дана подія безперервно фіксувалась на портативні відеореєстратори 470762,470763, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що 01 січня 2026 року після роботи, по завершенню чергування, у районі Академічне зустрівся разом із друзями, поїхав до них власним автомобілем, при цьому домовився з братом, щоб він його забрав. Випили з друзями пива. Близько двадцять третьої години приїхав брат. ОСОБА_2 , у якого відпочивали, провів їх, брат ОСОБА_3 сів за кермо, ОСОБА_4 - на пасажирське сидіння, а він сів позаду, так як погано себе почував. Вказав, що під час руху трохи «закимарив» на задньому сидінні. За 20-30 хвилин від початку руху відчув, що ОСОБА_3 зупинився, думав, що він просто так зупинився. Він вийшов через пасажирське сидіння, так як водійська дверка із середини не відкривається. Потім вже побачив мигалки, поліцейські почали шарпати за двері та вигукувати: «Хто водій? Де водій?», на що ОСОБА_4 відповіла, що ОСОБА_5 водій вийшов. Поліцейські підійшли до задньої дверки та почали її «шарпати», а також до бокової дверки, де він сидів позаду та відкрив її, його почали тягнути та звинувачувати у тому, що він майже не збив конуса, проте він пояснював, що за кермом не їхав, а водієм був ОСОБА_3 . Після цього пояснював працівникам поліції, що він не вправі проходити експертизу на стан сп`яніння, так як не був водієм, проте вони на це не звернули увагу. Вказав, що заперечував щодо складання протоколу та подавав свої клопотання, що не зачитували його прав та не повідомляли про підстави для складання протоколу. Крім того, пояснив, що 01 січня 2026 року прямував у село Дашківці, де народився та проживає, в автомобілі окрім нього перебували його брат ОСОБА_6 , а також односельчанка та знайома друга ОСОБА_7 . У той момент, коли побачив мигалки, прокинувся та почув, що двері в машині закрилися, ОСОБА_3 вийшов через пасажирські двері на вулицю. Працівники поліції почали відчиняти двері, у той час коли він почав виходити з автомобіля, вони одразу почали брати його за руки та вести до водійського сидіння. Коли з`явилися працівники поліції ОСОБА_3 вже не було, пізніше він повідомляв працівників поліції, що є водій, ОСОБА_3 уже стояв, проте вони сказали, що не будуть його опитувати.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що ОСОБА_1 є його рідним братом. Вказав, що 01 січня 2026 року йому зателефонував брат та запитав, чи міг би він його забрати від ОСОБА_8 , так як він хотів заїхати до нього у гості, на що він погодився. Близько одинадцятої години під`їхав на ОСОБА_9 , де зустрівся з братом та ОСОБА_4 . ОСОБА_3 сів за кермо, брат – на заднє сидіння, а ОСОБА_4 – збоку. Проїжджаючи біля блокпоста не помітив фішок, які вже довелося оминати, зупинився на парковці торгового центру, близько 100 метрів від блокпоста, поліція почала наздоганяти, злякався ТЦК. Зупинився, заглушив автомобіль та виключив фари, дверка не відчинилася, тому щоб його не помітили вийшов через дверку біля ОСОБА_4 , побіг попід паркан та заховався у кущі. Повернувся вже близько 1,5 години по тому. Підійшов вже після того як роз`їхалась поліція.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 є односельчанином, знайома з ним з дитинства. Вказала, що 01 січня 2026 року відпочивала разом з ОСОБА_8 , близько десятої години під`їхав ОСОБА_11 . ОСОБА_11 подзвонив своєму брату ОСОБА_12 , щоб він їх забрав та відвіз додому. По дорозі біля торгово центру ОСОБА_5 зупинився із незрозумілих їй причин та вийшов із автомобіля через пасажирську дверку з її сторони пішов у невідомому напрямку. Через кілька хвилин під`їхали працівники поліції, почали ломати двері, «витягнули» з машини ОСОБА_13 , який сидів позаду, та стали питати хто був за кермом, на що вона пояснила, що за кермом був ОСОБА_5 , який кудись пішов. Вказала, що ОСОБА_11 пояснював працівникам поліції, що за кермом був не він, а ОСОБА_5 . Крім того, коли працівники поліції вказували на ОСОБА_13 , ОСОБА_4 зазначала, що він не ОСОБА_5 . Також зазначила, що надавала письмові пояснення.

Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні пояснив, що є знайомим ОСОБА_1 . Вказав, що 01 січня 2026 року після роботи до нього заїхав у гості ОСОБА_15 з яким вони випили по келиху пива, ОСОБА_11 зателефонував брату ОСОБА_3 , щоб той його забрав. Після того як приїхав ОСОБА_3 , він провів ОСОБА_13 та ОСОБА_4 , та піднявся додому. Близько 12 години разом із сусідом приїхав на місце події, після того як йому зателефонував ОСОБА_3 .

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Ліханова О.В. у судовому засіданні заявила клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказала, що в матеріалах адміністративної справи відсутні належні та допустимі докази керування транспортним засобам ОСОБА_1 , що само по собі унеможливлює притягнення особи до відповідальності, оскільки відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого, статтею 130 КУпАП. При цьому наполягає, що в матеріалах справи міститься достатньо доказів, які спростовують обставину викладену в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та зупинення його працівниками поліції, що є обов`язковою умовою для притягнення останнього до відповідальності. Зйомка відеозапису з нагрудного відеореєстратора №470760 розпочинається о 23:46:00, коли працівники поліції підбігають до транспортного засобу і починають витягувати ОСОБА_1 із салону мікроавтобуса. Водночас із відеозапису №470763, зйомка розпочалася о 23:45:57, видно, що працівники поліції підбігають до водійської дверки транспортного засобу і з`ясовують, що водій відсутній, чутно питання: «Де водій?», надалі підбігають до багажного відділення, відчиняють дверку та бачать чоловіка у салоні, після чого «витягують» його із застосування фізичної сили через бокову дверку. О 23:54:44 год. інспектор А. Солоднюк пропонує ОСОБА_1 пройти освідування на стан сп`яніння, на що останній неодноразово повідомляє, що не керував транспортним засобом, а о 23:55:35 А. ОСОБА_16 заявив: «ми зараз не говоримо керували чи не керували». Протягом всього часу спілкування з працівниками поліції ОСОБА_17 заперечує факт керування транспортним засобом і саме цією обставиною обґрунтовує свою відмову пройти освідування на стан алкогольного сп?яніння: «я пасажир». При цьому зазначає, що за кермом автомобіля був «Саша», який після зупинки одразу вийшов. Це також підтвердила і свідок ОСОБА_10 , яка також перебувала в салоні транспортного засобу в якості пасажира. Надала працівникам поліції чітку відповідь, що ОСОБА_1 не є «Сашою».Більш того, свідок навіть писала пояснення, що за кермом був чоловік на ім`я ОСОБА_5 . Наведене повністю підтверджується відеозаписами. Втім, дані пояснення відсутні. Вказує, що наведені обставини підтверджені свідком в суді, також, на місці події був свідок, який пропонував дати пояснення: «свідки треба». Проте, йому було відмовлено інспектором А. Солоднюком: «не треба». Особа встановлена - ОСОБА_14 , який в суді надав пояснення, хто був за кермом автомобіля - ОСОБА_6 . А також підтвердив обставини, які зафіксовані на відеозаписах, зокрема, пояснення свідка ОСОБА_4 відбувалися в його присутності. Захисник зауважила, ОСОБА_6 - брат ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що дійсно керував транспортним засобом, не зупинився блокпосту, оскільки злякався працівників поліції та ТЦК. Після зупинки транспортно засобу вибіг з автомобіля через пасажирську дверку і сховався. Вподальшому після дзвінка ОСОБА_13 повернувся до автомобіля та забрав його додому. Крім того, звернула увагу, що вказані працівниками причини зупинки транспортного засобу різняться, що свідчить про чергове порушення з боку працівників поліції. Щодо наявних доказів зауважує, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, а наданий суду рапорт інспектора не може бути взятий судом до уваги, оскільки відповідно до позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеній у постанові від 28.05.2020 року (справа №524/4668/17) працівники поліції є зацікавленими особами, а тому вказане ставить під сумнів дотримання вимог щодо об?єктивності з?ясування обставин. Також в матеріалах справи наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КП ВОНД «Соціотеранія» від 01.01.2026 року, час складання якого зазначено 23 год. 50 хв., проте КП ВОНД "Соціотерапія» в м. Вінниці не існує, а з 10.11.2020 року в м. Вінниця функціонує Комунальне некомерційне підприємство «Центр терапії залежностей «Соціотерапія» Вінницької обласної ради. Крім того, відповідно до відеозапису з відеоресстратора бланк «Направлення» був заповнений в інший час. 3 огляду на наведене сторона захисту вважає, що суду не надано достатніх та достовірних доводів на підтвердження наявності в діях ОСОБА_18 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністативної відповідальності, його захисника та свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За приписами ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що 01.01.2026 о 23:42 год. у м. Вінниці по вул. Хмельницьке шосе водій ОСОБА_1 керував автомобілем Фольксваген Транспортер, д.н.з НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, від проходження огляду на стан алкогольного сп?яніння у встановленому законом порядку водій відмовився на місці зупинки, дана подія безперервно фіксувалась на портативні відеореєстратори 470762,470763, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, у зв`язку з чим складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №556929 від 02.01.2026.

Крім того, до матеріалів справи долучені відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, де зафіксовано як 01 січня 2026 року об 23 год. 46 хв. працівники поліції підходять до припаркованого автомобіля Фольксваген Транспортер, д.н.з НОМЕР_1 , на передньому сидінні якого знаходиться дівчина, місце водія вільне. Відкривши дверку водія та задні двері автомобіля, поліцейські виявили на задньому кріслі салону автомобіля чоловіка, вийшовши з авто останній тримав у руці автомобільний ключ, який поклав у кишеню штанів (23:46:47 -23:47:07). Водночас останній працівникам поліції не представився, жодних документів не надав, заперечив факт керування транспортним засобом. За допомогою службового планшету працівниками поліції було встановлено особу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Працівником поліції було повідомлено про виявлені в ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння та запропоновано пройти освідування у встановленому законом поряду або на місці зупинки, або у лікаря. Нащо останній вказав, що його не зупиняли та для чого йому проходити освідування.

На питання працівника поліції: «як його звати? З ким Ви їдете?», пасажирка спершу відповіла «я не знаю як його звати. Із знайомим?». На чергове питання працівника поліції «як його звати?» пасажирка відповіла, що їй сказав, що ОСОБА_5 та повідомила, бачиться з ним вперше. О 23:49:41 на питання працівника поліції «ви не бачили який він за кермо сідав?», відповіла, що бачила, тому їй страшно стало.

О 23:54:18 на питання працівника поліції «з ким ви рухалися в автомобілі? Хто був за кермом?», ОСОБА_4 відповідала - « ОСОБА_5 ». При цьому на питання поліцейського із вказівкою на ОСОБА_1 « ОСОБА_5 це хто? Це ось ця особа? Це він був за кермом? Дивіться, ось ця особа що стоїть, це він був за кермом?», ОСОБА_4 надала ствердну відповідь «да».

В подальшому о 00:04:24 02.01.2026 на повторні питання працівника поліції: «З ким рухалися?», ОСОБА_4 відповіла: «З ОСОБА_3 », а далі вказала, що водій припаркувався та пішов, «не майже зразу, але пішов».

Поліцейським повідомлено ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено протокол за ст. 130 КУпАП.

З направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР» від 01.01.2026 слідує, що у результаті огляду ОСОБА_1 , проведеного уповноваженою особою патрульної служби, в останнього виявленні ознаки сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови.

Щодо твердження захисника ОСОБА_1 – адвоката Ліханової О.В. про його не направлення на огляд в медичний заклад та невідповідність направлення, то як слідує з відеозапису події, про що також вказано вище, вимога поліцейського про необхідність проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння була чіткою і зрозумілою для сприйняття, водночас відмова ОСОБА_1 була категоричною, а його поведінка не свідчить, що він мав бажання пройти такий огляд та його виражав.

При цьому слід зазначити, що досліджені судом відеозаписи є інформативним і не вказують на упередженість чи суб`єктивне ставлення працівників поліції.

Розбіжності із назвою медичного закладу у направленні суд розцінює як технічну описку, яка втім не впливає на доведеність встановлених обставини справи. Слід також зауважити, що твердження про невідповідність направлення не ґрунтуються на будь-яких доказах і оцінюються судом як спосіб захисту особи.

З огляду на викладене, суд не вбачає істотних порушень вимог Інструкції з боку працівників поліції щодо виявлення ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 , а також порушення порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2, 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Вказані ознаки алкогольного сп`яніння водія ОСОБА_1 визначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №556929 від 02.01.2026.

Відповідно до п. 6, 7 Розділу І цієї Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об`єктивна сторона цього правопорушення полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також у передачі керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само й ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

ОСОБА_1 та його захисник заперечували керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Надаючи пояснення останні наголошували транспортним засобом керував саме ОСОБА_6 , у той час як ОСОБА_1 був пасажиром, відповідно не був зобов`язаний проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння. Однак суд критично оцінює такі доводи особи, зважаючи на зібрані у справі докази.

Натомість на місці події була присутня ОСОБА_10 , яка була пасажиром та надала свої показання як свідок у суді, однак суд критично ставиться до наданих нею показань, так як останньою надано взаємосуперечні пояснення щодо особи, яка керувала транспортним засобом. Так, як дійсно слідує із матеріалів справи, зокрема, долучених до справи відеозаписів, ОСОБА_10 ствердно відповідала працівникам поліції, що транспортним засобом керував чоловік із вказівкою на ОСОБА_1 та пояснила, що він представився ОСОБА_3 , проте надалі ОСОБА_10 змінила свої показання, зазначивши, що водій припаркувався та вийшов з автомобіля.

Крім того, показання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_14 судом не приймаються, оскільки будь-які докази щодо присутності ОСОБА_6 на місці події відсутні, а ОСОБА_14 прибув на місце події вже після працівників поліції.

Таким чином, належить визнати доведеним факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом Фольксваген Транспортер, д.н.з НОМЕР_1 , 01 січня 2026 року.

Разом з тим, суд не бере до уваги рапорт поліцейського, який долучений до протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки такий не є доказом вчинення правопорушення, на що неодноразово звертав увагу Верховний Суд у судовій практиці, до того ж викладені у ньому обставини не відповідають встановленим обставинам подій 25 грудня 2022 року.

Вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що виразилось у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, суд дійшов висновку, що його вина цілком доведена. Факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння зафіксований відповідними належними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення, відеозаписами з нагрудних камери поліцейських та жодним чином не спростований. За наявних фактичних обставин, що мають місце, у діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він відмовився пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння.

З огляду на вищевикладене, враховуючи положення ч. 2 ст. 33 КУпАП, суд вважає, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Крім того, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 665,60 грн, сплата якого передбачена ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. 221, 268, 276, 279, 283, 284 КУпАП, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень) на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом десяти днів з дня її винесення.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійснення примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення до виконання 3 (три) місяці.

Суддя Шаміна Юлія Анатоліївна