Постанова від 01 лютого 2026 р. у справі №160/31773/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 160/31773/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року (суддя Кучугурна Н.В.) у справі №160/31773/25 за позовом ОСОБА_1 до Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання неправомірною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме для сплати судового збору, а також для надання до суду додатків до позовної заяви для відповідача.

26.11.2025 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, у якій він указує, що звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір”, а тому відсутні підстави для сплати судового збору. На підтвердження позивач надав докази про те, що він є особою з інвалідністю ІІ групи.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року позовну заяву повернуто позивачу.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не усунуто усі недоліки позовної заяви, у зв`язку з чим наявні правові підстави для її повернення позивачеві на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України.

Такі висновки суд обгрунтував тим, що ухвала про залишення позовної заяви без руху, в частині надання додатків до позовної заяви для відповідача, не виконана.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, а справу направити для розгляду до суду першої інстанції. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на те, що фактично підставою для повернення позову стало не надання позивачем для відповідача копії постанови державного виконавця, яка оскаржується у спірному випадку. Позивач зазначає, що вказані обставини не можуть бути підставою для повернення позову, оскільки оскаржувана постанова безумовно наявна у відповідача, оскільки останній її і прийняв.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої

інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Так, загальні вимоги до форми та змісту позовної заяви визначено ст.ст.160, 161 КАС України.

Частинами 1-2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. У разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

У спірному випадку, повертаючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано до суду для відповідача лише примірник позовної заяви, без додатків. У свою чергу, додатком до позову є копія оскаржуваної постанови державного виконавця.

Суд апеляційної інстанції вважає, що повернення позовної заяви з підстав, наведених судом першої інстанції, є формальним з точки зору дотримання прав позивача на доступ до правосуддя, гарантованого йому національним законодавством, адже постанова державного виконавця, яка є предметом оскарження у цій справі, безумовно наявна у відповідача, який фактично її і прийняв.

При цьому, суд апеляційної інстанції не піддає сумніву те, що підстави для усунення недоліків позовної заяви, враховуючи наведені норми процесуального права, існували. Проте, приймаючи до уваги встановлені судом першої інстанції недоліки позовної заяви та спосіб, у який вони були застосовані у даній справі, колегія суддів доходить висновку, що застосовані судом першої інстанції наслідки не були пропорційними та обмежили право позивача на доступ до правосуддя.

З цих підстав суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.320, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року у справі №160/31773/25 – скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 02.02.2026

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя І.Ю. Добродняк

суддя А.В. Суховаров