Постанова від 28 січня 2026 р. у справі №160/11293/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 січня 2026 року м. Дніпросправа № 160/11293/25

Головуючий суддя І інстанції – Прудник С.В.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),

суддів: Шальєвої В.А., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2025 в адміністративній справі № 160/11293/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Пенсійного фонду України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Пенсійного фонду України, в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відповідно до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1596, включити в список на зарахування пенсій (допомог) на поточні (карткові) рахунки одержувачів в філії Дніпропетровського обласного управління Акціонерного товариства «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» на наступний виплатний період на поточний (картковий) рахунок ОСОБА_1 суму пенсії у розмірі 281217,63 грн., нараховану на виконання рішення, яке ухвалив Дніпропетровський окружний адміністративний суд 13.05.2024 у справі №160/6641/24;

- зобов`язати Пенсійний фонд України профінансувати на наступний виплатний період виплату ОСОБА_1 суми пенсії у розмірі 281217,63 грн., нарахованої на виконання рішення, яке Дніпропетровський окружний адміністративний суд 13.05.2024 у справі №160/6641/24 року, без застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2024 №1156 «Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2023 рік та без застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2024 №1156 «Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2024 рік»;

- визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України щодо не фінансування виплати ОСОБА_1 суми пенсії у розмірі 281217,63 грн., нараховану на виконання рішення, яке ухвалив Дніпропетровський окружний адміністративний суд 13.05.2024 у справі №160/6641/24;

- зобов`язати Пенсійний фонд України профінансувати на наступний виплатний період виплату ОСОБА_1 суми пенсії у розмірі 281217,63 грн., нараховану на виконання рішення, яке ухвалив Дніпропетровський окружний адміністративний суд 13.05.2024 у справі №160/6641/24 без застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2023 року №631 «Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2023 рік» та без застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2024 №1156 «Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2024 рік»;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати звіт про виконання рішення суду;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2025 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі №160/11293/25.

ОСОБА_1 , не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначену ухвалу, як незаконну та направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що суд першої інстанції зробив помилковий висновок щодо наявності рішення, що набрало законної сили у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, адже виходячи із предмету та підстав адміністративного позову у справі, за результатом розгляду якої Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалив рішення 13.05.2024 у справі №160/6641/24 та у справі №160/11293/25 у якій Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановив ухвалу 23.04.2025, слід дійти висновку, що такі спори не є тотожними.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 у справі №160/6641/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 перерахувати та виплатити пенсію на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.11.2023 року №ФД97646/.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплатити з 01.04.2019 року ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.11.2023 року №ФД97646/, з урахуванням проведених раніше виплат.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Зазначене судове рішення набрало законної сили 13.06.2024 року.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 15.07.2024 №0400-010202-8/146068 повідомлено, що доплата пенсії на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 року у справі №160/6641/24 за період з 01.04.2019 по 31.07.2024 становить 281217,63 грн (а.с. 13).

На звернення представника ОСОБА_1 , Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом від 20.03.2025 №0400-010202-8/56473 повідомило, що відповідно до статті 8 Закону № 2262 виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Відповідно до частин 1 та 2 статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Згідно з положеннями пунктів 20, 29 ч. 1 статті 116 Бюджетного кодексу України, взяття зобов`язання без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства. Відповідно до Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 № 21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.01.2022 за № 53/37389 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09.12.2021 № 35-1), кошти Державного бюджету України передбачаються в бюджеті Пенсійного фонду України в обсягах, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. Виплату пенсійних коштів, нарахованих за рішеннями суду в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили, проведено по 19.11.2020. Відповідно до Постанови правління Пенсійного фонду України № 8-1 від 03.03.2021 «Про затвердження Порядку проведення експериментального проекту з реалізації функціоналів першої черги Єдиної інформаційної системи соціальної сфери» зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 березня 2021 р. за №400/36022, Пенсійний фонд України у своїй діяльності почав користується підсистемою Інтегрованої комплексної інформаційної системи (ІКІС) Пенсійного фонду України до складу якої входить Централізована підсистема «Реєстр судових рішень». В «Реєстрі судових рішень» підсистеми Інтегрованої комплексної інформаційної системи (ІКІС) рішення суду від 13.05.2024 у справі № 160/6641/24 обліковується під номером 707183. Зазначена інформація є чинною до внесення змін до Реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Отже, доплату на виконання рішення суду, винесеного на користь ОСОБА_1 , буде здійснено після надходження бюджетних асигнувань, виділених на цю мету в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили. Таким чином, покладені судом зобов`язання вчинити певні дії щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 виконані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в порядку, встановленому судовими рішеннями, та в межах повноважень, покладених на органи Пенсійного фонду України (а.с. 15).

На звернення представника ОСОБА_1 , Пенсійний фонд України листом від 19.03.2025 №2800-030201-8/18353 повідомив, що черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили. Виплата заборгованості, обчисленої на виконання судових рішень, здійснюється органами Пенсійного фонду України, визначеними судом боржниками, в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. Отже, виплату коштів, обчислених на виконання рішення суду, ухваленого на користь заявниці, буде здійснено у межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. Бюджетом Пенсійного фонду України на 2024 рік, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2024 № 1156, на фінансування видатків, пов`язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, було передбачено 500,0 млн. грн., які використано в повному обсязі для погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що набрали законної сили у період по 19.11.2020. На сьогодні бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік Кабінетом Міністрів України не затверджено (а.с. 14).

Відмовляючи у відкритті провадження у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що зміст поданого позову свідчить про те, що такий фактично спрямований на виконання іншого судового рішення, що ухвалено за результатами розгляду справи №160/6641/24. Вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються, що відповідає правовій позиції Верховного Суду викладеній у постановах від 22 серпня 2019 року у справі № 522/10140/17 та від 21 листопада 2019 року у справі № 802/1933/18-а. При цьому, суд роз`яснив ОСОБА_1 про те, що у разі якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача при виконанні судового рішення у справі №160/6641/24 порушено його права, свободи чи інтереси, то він вправі звертатися до суду в порядку статей 382, 383 КАС України (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред`являти новий адміністративний позов.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Частинами другою та четвертою статті 372 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом.

Відповідно до статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку визначається Законом України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі №686/23317/13-а на підставі аналізу положень Закону № 1404-VIII дійшла висновку, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 1404-VIII.

Згідно з положеннями частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до частин другої та третьої статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду. Ці норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів позивача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження та/або КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, в його постановах від 03.04.2019 у справі № 820/4261/18, від 09.07.2019 у справі №826/17587/18, від 28.03.2023 у справі №420/7631/22 та інших.

Колегія суддів зазначає, що питання нарахування і виплати пенсії, які здійснювались/не здійснювались у зв`язку з перерахунками пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 року у справі №160/6641/24, перебуває в нерозривному зв`язку з предметом спору в зазначеній справі (дії та бездіяльність пенсійного органу щодо перерахунку пенсії позивача) і таке питання беззаперечно стосується порядку виконання судових рішень у вказаних справах. При цьому зазначення у позовній заяві, поданій в цій справі, додаткового співвідповідача - Пенсійного фонду України, не змінює суті спірних правовідносин і не створює самостійного предмета спору, який міг би бути розглянутий у межах окремого судового провадження.

За таких обставин, колегія суддів констатує що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги щодо профінансування та включення на наступний виплатний період виплату ОСОБА_1 суми пенсії у розмірі 281217,63 грн, нарахованої на виконання рішення, яке Дніпропетровський окружний адміністративний суд 13.05.2024 у справі №160/6641/24 року стосуються саме порядку виконання судового рішення в зазначеній справі, у зв`язку з чим суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про наявність підстав для відмови у відкритті провадження в цій справі на підставі пункту 2 частини першої статті 170 КАС України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 грудня 2025 року прийнятої у справі № 440/9160/25, яка у відповідності до положень статті 242 КАС України враховується судом апеляційної інстанції.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає такими, що не впливають на правильність висновку суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у цій справі, доводи апеляційної скарги про не тотожність спору у справі №160/6641/24 та у справі №160/11293/25, адже підставою для відмови у відкритті провадження у цій справі стало те, що невиконання судового рішення у справі №160/6641/24 не може бути самостійним предметом окремого судового провадження, а не встановлення судом тотожності спору у справі №160/6641/24 та у справі №160/11293/25, як помилково зазначає позивач в апеляційній скарзі.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 378 КАС України невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2025 в адміністративній справі № 160/11293/25 – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя С.М. Іванов

суддя В.А. Шальєва

суддя В.Є. Чередниченко