Постанова від 12 січня 2026 р. у справі №280/1237/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 січня 2026 року справа 280/1237/25

Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючий суддя Суховаров А.В.

судді Головко О.В., Ясенова Т.І.,

розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Оріхівського відділу державної виконавчої служби в Пологівському районі Запорізької області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31.03.2025 (суддя Калашник Ю.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Оріхівського відділу державної виконавчої служби в Пологівському районі Запорізької області про зобов`язати виключити відомості з єдиного реєстру боржників

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 20.02.2025 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Оріхівського відділу державної виконавчої служби в Пологівському районі Запорізької області, в якому просить виключити з Єдиного реєстру боржників відомості щодо нього як боржника у виконавчих провадженнях №56226074, №56226171, №56226279, №56225997, №59774489, №56225938.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 31.03.2025 позов задоволений. Прийняте рішення суд мотивував тим, що на цей час виконавчі провадження у яких позивач був боржником, закінчені, виконавчі документи повернуті стягувачам, витрати виконавчого провадження та виконавчий збір сплачені, тому наявність інформації щодо позивача в Єдиному реєстрі боржників, при відсутності положень законодавства про можливість його виключення, не є пропорційним заявленій в законодавстві легітимній меті, отже відомості щодо позивача мають бути виключені з Єдиного реєстру боржників.

В апеляційній скарзі Оріхівський відділ державної виконавчої служби в Пологівському районі Запорізької області просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилаються на те, що відомості відносно позивача до Єдиного реєстру боржників були внесені автоматично одночасно з винесенням постанов про відкриття виконавчих проваджень. Постанови про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчих проваджень винесені на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», при цьому, чинним законодавством не передбачена можливість виключення боржника з Єдиного реєстру боржників у разі повернення виконавчого документа стягувану на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного.

На примусовому виконанні Оріхівського відділ державної виконавчої служби у Пологівському районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебували виконавчі провадження:

№56225997 від 18.04.2018 з примусового виконання постанови №7 виданої Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області від 21.01.2013 про стягнення з про стягнення з ФОП ОСОБА_1 штрафу в сумі 22940,00грн.;

№56226074 від 18.04.2018 з примусового виконання постанови №73 виданої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області від 07.08.2013 про стягнення з про стягнення з ФОП ОСОБА_1 штрафу в сумі 41292,00грн. на користь Департаменту Державної архітектурно- будівельної інспекції у Запорізькій області;

№56226171 від 18.04.2018 з примусового виконання постанови №30 виданої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області від 26.03.2013 про стягнення з про стягнення з ФОП ОСОБА_1 штрафу в сумі 22940,00 грн. на користь Департаменту Державної архітектурно- будівельної інспекції у Запорізькій області;

№56226279 від 18.04.2018 з примусового виконання постанови №20 виданої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області від 19.02.2013 про стягнення з про стягнення з ФОП ОСОБА_1 штрафу в сумі 22940,00 грн. на користь Департаменту Державної архітектурно- будівельної інспекції у Запорізькій області;

№59774489 від 09.08.2019 з примусового виконання вимоги №Ф7У виданої Оріхівським управлінням ГУ ДФС у Запорізькій області від 16.05.2019 про стягнення з ОСОБА_1 боргу в сумі 21030,00 грн.;

№56225938 від 18.04.2018 з примусового виконання постанови № 74 виданої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області від 07.08.2013 про стягнення з про стягнення з ФОП ОСОБА_1 штрафу в сумі 22940,00 грн., на користь Департаменту Державної архітектурно- будівельної інспекції у Запорізькій області.

По вказаним виконавчим провадженням виконавчі документи 24.12.2019 та 26.12.2019 було повернуто стягувачам на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», а виконавчі провадження закінчені.

Повторно, 05.02.2020 для примусового виконання до відповідача надійшли постанови №№7, 73, 30, 20, 74, видані Департаментом державної архітектурно - будівельної інспекції у Запорізькій області про стягнення з позивача штрафу.

Відповідачем 05.02.2020 винесені постанови про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанов Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції у Запорізькій області №№7, 73, 30, 20, 74, а саме: №61158769, №61157872, №61158211, №61159260, №61159682.

Всі зазначені виконавчі провадження закінчені на підставі пункту 3 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» у квітні 2024 року, у зв`язку із припиненням юридичної особи.

На звернення позивача до відповідача із заявою про виключення його із реєстру боржників, відповідач листом №958/29.18-45 від 29.01.2025 позивачу відмовив та зазначив, що заборгованість за виконавчими провадженням №№56226074, №56226171, №56226279, №56225997, №59774489, №56225938 не сплачена.

Порядок і умови виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регулюються Законом України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VІІІ).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» встановлені строки пред`явлення виконавчих документів до виконання, відповідно виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про виконавче провадження» Єдиний реєстр боржників це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.

Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України.

Реєстрація боржника в Єдиному реєстрі боржників не звільняє його від виконання рішення.

Відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.

Єдиний реєстр боржників містить такі відомості: 1) прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження боржника - фізичної особи або найменування, ідентифікаційний код юридичної особи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань боржника юридичної особи; 2) найменування органу або прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка видала виконавчий документ; 3) найменування органу державної виконавчої служби або прізвище, ім`я, по батькові приватного виконавця, номер засобу зв`язку та адреса електронної пошти виконавця; 4) номер виконавчого провадження; 5) категорія стягнення (аліменти, штраф тощо).

Відповідно до частини 7 статті 9 Закону України «Про виконавче провадження» відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або постанови, передбаченої частиною четвертою статті 40 цього Закону, чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

Пунктами 1, 3, 11 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа; стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення; запроваджено тимчасову адміністрацію банку-боржника, крім рішень немайнового характеру.

Аналогічні норми передбачені Положенням про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 №2432/5 (далі - Положення № 2432/5), відповідно до п.2 розділу І якого, Єдиний реєстр боржників - систематизована база даних про боржників, що є складовою Системи та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.

Відповідно до пункту 6 розділу ХІ Положення №2432/5 система виключає відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови:

про закінчення виконавчого провадження згідно зі статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження»; про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»; про скасування заходів примусового виконання за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів; про скасування заходів примусового виконання згідно з частиною четвертою статті 40 Закону України «Про виконавче провадження»; про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.

Пунктом 23 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012, передбачено, що за виконавчим провадженням, виконавчий документ за яким повернуто стягувачу, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників без винесення постанови про відновлення виконавчого провадження на підставі постанови про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.

Зазначена постанова про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників виноситься державним виконавцем органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем, яким виконавчий документ повернуто стягувачу, за заявою боржника у випадках зазначених в абз. 3-6 пункту 23 розділу ІІІ Інструкції:

3) при повторному пред`явленні такого виконавчого документа до примусового виконання виконавче провадження за таким виконавчим документом закінчено на підставі частини першої статті 39 Закону, а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинена);

4) після повернення виконавчого документа стягувачу на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця надійшла сума коштів для задоволення вимог стягувача, виконання постанов про стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та за умови, що такий виконавчий документ повторно на виконання не пред`явлено;

5) після повернення виконавчого документа стягувачу наявні обставини, визначені частиною першою статті 39 Закону (крім випадків, коли виконавчий документ перебуває на примусовому виконанні), а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинена), та виконавчого збору, який підлягав стягненню у цьому виконавчому провадженні (крім випадків, коли відповідно до статті 27 Закону виконавчий збір стягненню не підлягає);

6) відомості про боржника підлягають виключенню з Єдиного реєстру боржників на підставі судового рішення.

До заяви про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників додається документ / копія документа, що підтверджує наявність обставин для винесення відповідної постанови.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього заяви боржника перевіряє викладені у цій заяві обставини та додані до неї документи, у тому числі за допомогою автоматизованої системи (щодо стану відповідного виконавчого документа; відомостей про орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, у якого перебував на виконанні виконавчий документ, тощо), Єдиного державного реєстру судових рішень (щодо наявності відповідного судового рішення).

Постанова про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників виноситься не пізніше наступного робочого дня з дня отримання виконавцем підтвердження наявності обставин для винесення такої постанови.

З аналізу норм вбачається, що чинним законодавством визначено вичерпний перелік підстав, за яких відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників та у такому переліку відсутня така підстава для виключення інформації про боржника з Єдиного реєстру боржників у разі винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 24.12.2019 та 26.12.2019 відповідачем винесено постанови про повернення виконавчих документів стягувачу.

Виконавчі документи – постанови Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції №7, 73, 30, 20, 74, 05.02.2020 були повторно пред`явлені для виконання.

Після повторного пред`явлення виконавчих документів до виконання, виконавчі провадження №61158769, № 61157872, №61158211, №61159260, №61159682 були закінченні на підставі пункту 3 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», про що у квітні 2024 року винесені постанови про закінчення виконавчого провадження.

При цьому, як відповідач зазначає у відзиві, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження в виконавчих провадженнях №61158769, №61157872, №61158211, №61159260, №61159682 сплачені у повному обсязі.

Також, повернутий постановою від 26.12.2019 у виконавчому провадженні №59774489 виконавчий документ – вимога Оріхівського управління ДФС у Запорізькій області від 16.05.2019, повторно до примусового виконання не пред`являвся.

Отже, виконавчий документ повторно стягувачем не було пред`явлено до виконання у визначений Законом України «Про виконавче провадження» строк. Таким чином, суб`єкт владних повноважень, який є стягувачем у цьому виконавчому провадженні, та найбільш зацікавленою особою у його виконанні, не вчиняє активних дій з метою пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Проте, відомості щодо позивача містяться в Єдиному реєстрі боржників.

Отже, на цей час виконавчі провадження у яких позивач був боржників – закінчені, виконавчі документи повернуті стягувачам, витрати виконавчого провадження та виконавчий збір – сплачені, матеріали виконавчих проваджень №56226074, №56226171, №56226279, №56225997, №59774489, №56225938 знищені. Доказів наявності боргу зі сплати витрат виконавчого провадження, відповідачем не надано.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що стягувач з об`єктивних причин не може наразі пред`явити виконавчі документи до виконання, внаслідок пропуску строку пред`явлення, знищення матеріалів справи і це створює для позивача статус "постійного боржника" в Єдиному реєстрі боржників, що є порушенням його права на розпорядження своїм майном з огляду на усталену практику ЕСПЛ, щодо втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися із дотриманням принципу пропорційності, справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства) пов`язаними із втручанням та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання, наявності розумного співвідношення між метою, яка передбачається до досягнення та засобами, які використовуються.

Посилання відповідача на відсутність правових підстав для виключення боржника з Реєстру не заслуговують на увагу з огляду на вищезазначені приписи чинного законодавства та встановлені судом обставини справи, подолати які для захисту права позивача окрім як через судове рішення неможливо.

Беручи до уваги, що метою ведення Єдиного реєстру боржників є оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників, які у позивача на теперішній час відсутні, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про зобов`язання відповідача виключити відомості щодо позивача з Єдиного реєстру боржників.

Доводи апеляційної скарги наведених висновків не спростовують.

З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Оріхівського відділу державної виконавчої служби в Пологівському районі Запорізької області залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31.03.2025 – без змін.

Постанова набирає законної сили з 13.01.2026 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя А.В. Суховаров

судді О.В. Головко

судді Т.І. Ясенова