Постанова від 03 лютого 2026 р. у справі №520/13143/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2026 р. Справа № 520/13143/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Бабаєв А.І.) від 28.10.2025 по справі № 520/13143/25

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЮА БИШКИН"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, СТОВ "АГРО-ЮА БИШКИН", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України від 13.05.2025 № 00226210701 про визначення СТОВ “АГРО-ЮА БИШКИН” грошового зобов`язання у сумі 1257824,60 грн. (у т.ч. податкове зобов`язання – 1006259,68 грн., штрафні санкції – 251564,92 грн.).

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України від 13.05.2025 № 00226210701, є протиправним та підлягає скасуванню.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2025 по справі № 520/13143/25 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України від 13.05.2025 № 00226210701 про визначення Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю “АГРО-ЮА БИШКИН” грошового зобов`язання у сумі 1257824,60 грн. (у т.ч. податкове зобов`язання – 1006259,68 грн., штрафні санкції – 251564,92 грн.).

Стягнуто з Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ ВП 43983495, м. Харків, вул. Пушкінська, буд.46, 61057) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “АГРО-ЮА БИШКИН” (код ЄДРПОУ 30268889, Харківська область, Лозівський район, селище Троїцьке, вулиця Центральна, 7, 64113) сплачений судовий збір в сумі 15093 (п`ятнадцять тисяч дев`яносто три) грн. 90 коп.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що за відсутності юридичних та фактичних підстав СТОВ «АГРО-ЮА БИШКИН» було зменшено нарахування орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності на суму 1006259,68 грн за березень-грудень 2022 року на підставі поданої уточнюючої декларації від 04.07.2022 № 9109147637.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Сторони про розгляд справи в порядку письмового провадження повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДПС у Харківській області проведено документальну планову перевірку Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “АГРО-ЮА БИШКИН”, за результатами якої складено акт перевірки № 17664/20-40-07-01-05/30268889 від 22.04.2025.

Згідно висновків акту перевірки визначено порушення п. 288.1, 288.2, 288.3, 288.4 статті 288, пункту 69.14 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями було занижено податкові зобов`язання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності на суму 1 006 259,68 грн у тому числі: за березень 2022 року на суму 100625,97 грн, за квітень 2022 року на суму 100625,97 грн, за травень 2022 року на суму 100625,97 грн, за червень 2022 року на суму 100625,97 грн, за липень 2022 року на суму 100625,97 грн, за серпень 2022 року на суму 100625,97 грн, за вересень 2022 року на суму 100625,97 грн, за жовтень 2022 року на суму 100625,97 грн, за листопад 2022 року на суму 100625,97 грн, за грудень 2022 року на суму 100625,95 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Головним управлінням ДПС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення від 13.05.2025 № 00226210701 про визначення СТОВ “АГРО-ЮА БИШКИН” грошового зобов`язання у сумі 1257824,60 грн. (у т.ч. податкове зобов`язання – 1006259,68 грн., штрафні санкції – 251564,92 грн.).

Не погоджуючись з прийнятим контролюючим органом податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року, позивач не мав сплачувати вказаний податок згідно положень п. 69.14 підрозд. 10 розд. ХХ ПК України. За таких обставин, позивач 04.07.2022 правомірно подав уточнюючу податкову декларацію по платі за землю за 2022 рік, в якій було зменшено податкове зобов`язання за 2022 рік на 1006259,68 грн. Отже, податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України від 13.05.2025 № 00226210701 про визначення Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю “АГРО-ЮА БИШКИН” грошового зобов`язання у сумі 1257824,60 грн. (у т.ч. податкове зобов`язання – 1006259,68 грн., штрафні санкції – 251564,92 грн.) є протиправним та підлягає скасуванню.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам з урахуванням доводів сторін та висновків суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно із п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкове кодексу України (далі – ПК України), плата за землю обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до п. 287.3. ст. 287 ПК України, податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобов`язань орендної плати з юридичних осіб є підставою для застосування до відповідного платника штрафу в розмірах, передбачених статтею 124 ПК України.

Положеннями п. 56.21 ст. 56 ПК України встановлено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відповідно до пп. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розділу ХХ ПК України, встановлено, що тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Вказана норма ПК України набрала чинності 17.03.2022 р. (Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану" від 15.03.2022 р. № 2120-IX").

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" установлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (в подальшому - Перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. Вказана постанова набрала чинності 25.12.2022 р.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 р. № 1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією", 22.12.2022 р. Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України був прийнятий наказом № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 р. за № 1668/39004.

Підпунктом 1.8 пункту 1 розділу І Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, передбачено, що, починаючи з 24.02.2022 р., вся територія Лозівського району Харківської області належить до території можливих бойових дій.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 р. № 309 (далі – наказ № 309), затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2120-ІХ (набрав чинності 17.03.2022 р.) підрозділ 10 розділу XX ПК України доповнено підпунктом 69.14 наступного змісту: "Тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України".

Пунктом 4 розділу II Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" зобов`язано Кабінет Міністрів України невідкладно забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 р. № 1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" (набрала чинності 25.12.2022 р. у зв`язку з її офіційним опублікуванням у газеті "Урядовий кур`єр" від 10.12.2022 р. № 262) установлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" від 11.04.2023 р. № 3050-ІХ (набрав чинності 06.05.2023 р., у зв`язку з його офіційним опублікуванням у газеті "Голос України" від 05.05.2023 р. № 90) викладено у новій редакції підпункт 69.14 підрозділу 10 розділу XX ПК України, зокрема, абзаци перший - п`ятий: "За період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Починаючи з 1 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Платники плати за землю, які до дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно», відповідно до пункту 286.2 статті 286 цього Кодексу задекларували за 2022 року та/або 2023 роки податкові зобов`язання з плати за землю за земельні ділянки, що розташовані на територіях, визначених цим підпунктом, мають право відкоригувати нараховані податкові зобов`язання з плати за землю за період березень 2022 року – грудень 2023 року шляхом подання в порядку, визначеному цим Кодексом, уточнюючих податкових декларацій.

З матеріалів справи судом встановлено, що СТОВ «АГРО-ЮА БИШКИН» є платником орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної форми власності на території Олексіївської сільської територіальної громади Лозівського району Харківської області.

18.02.2022 «АГРО-ЮА БИШКИН» була подана податкова декларація з плати за землю за 2022 рік, в якій було визначено податкове зобов`язання у сумі 1207511,62 грн., у т.ч. щомісячні платежі у розмірі 100625,27 грн.

Разом з тим, враховуючи зміни, внесені до ПК України у зв`язку із воєнним станом, 04.07.2022 ТОВ «АГРО-ЮА БИШКИН» була подана уточнююча податкова декларація по платі за землю за 2022 рік, в якій було зменшено податкове зобов`язання за 2022 рік на 1006259,68 грн., тобто повністю зменшено податкове зобов`язання за березень-грудень 2022 року.

Підставою для застосування до позивача штрафу за несвоєчасну сплату орендної плати за землю слугувало порушення платником вимог п. 287.3. ст. 287 ПК України щодо строків щомісячної сплати узгоджених податкових зобов`язань орендної плати з юридичних осіб, визначених у податковій декларації.

Надаючи оцінку висновкам податкового органу, які були підставою для прийняття рішення про збільшення підприємству позивача грошового зобов`язання у сумі 1257824,60 грн. (у т.ч. податкове зобов`язання – 1006259,68 грн., штрафні санкції – 251564,92 грн.), колегія суддів зазначає, що позивач є платником орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної форми власності на території Олексіївської сільської територіальної громади Лозівського району Харківської області, що сторонами у справі не заперечується.

При цьому, судовим розглядом встановлено, що земельні ділянки, якими користується позивач перебувають у Лозівському районі Харківської області.

Як вказувалося судом вище, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" від 11.04.2023 р. № 3050-ІХ (набрав чинності 06.05.2023 р., у зв`язку з його офіційним опублікуванням у газеті "Голос України" від 05.05.2023 р. № 90) викладено у новій редакції підпункт 69.14 підрозділу 10 розділу XX ПК України, зокрема, абзаци перший - п`ятий: "За період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 р. № 309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, а також визнано таким, що втратив чинність наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75 “Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 грудня 2022 року”.

Відповідно до вказаного Переліку включено всю територію Лозівського району Харківської області з 24.02.2022.

Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року, позивач не мав сплачувати вказаний податок згідно положень п. 69.14 підрозд. 10 розд. ХХ ПК України.

Доводи апелянта про те, що платником занижено суми податкових зобов`язань з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності на суму 1006259,68 грн за березень-грудень 2022 року спростовуються встановленими вище судом обставинами.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України від 13.05.2025 № 00226210701 про визначення Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю “АГРО-ЮА БИШКИН” грошового зобов`язання у сумі 1257824,60 грн. (у т.ч. податкове зобов`язання – 1006259,68 грн., штрафні санкції – 251564,92 грн.) є протиправним та підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті судового рішення у цій справі, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи сторін отримали достатню оцінку.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 КАС України.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2025 по справі № 520/13143/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий

Судді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко В.В. Катунов