Постанова від 03 лютого 2026 р. у справі №520/2352/24 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2026 р. Справа № 520/2352/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Любчич Л.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2025, головуючий суддя І інстанції: Волошин Д.А., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/2352/24

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , заявник) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення, в якій просив змінити спосіб і порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 у справі №520/2352/24 в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі – ГУ ПФУ в Харківській області, апелянт) здійснити виплату різниці між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.04.2019, встановивши новий спосіб і порядок виконання рішення, а саме: стягнути з ГУ ПФУ в Харківській області на користь ОСОБА_1 різницю між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії у сумі 434 280,77 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 заяву ОСОБА_1 задоволено.

Змінено спосіб виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 у справі №520/2352/24 та встановлено спосіб виконання рішення, шляхом стягнення з ГУ ПФУ в Харківській області на користь ОСОБА_1 нарахованої та невиплаченої пенсії в розмірі 434 280,77 грн.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ГУ ПФУ в Харківській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування усіх обставин у справі, просило скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 та прийняти постанову, якою відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначив, що суд першої інстанції при розгляді заяви ОСОБА_1 не в повному обсязі дослідив обставини справи, а саме: заявник перебував на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області як отримувач пенсії за вислугу років до 31.05.2024. Рішення суду у справі № 520/2352/24 від 29.02.2024 відпрацьоване ГУ ПФУ в Харківській області та внесено до Реєстру судових рішень. На запит ГУ ПФУ в м. Київ №2600-0203-9/87529 від 30.04.2024 пенсійна справа ОСОБА_1 направлена до ГУ ПФУ в м. Київ у зв`язку зі зміною місця проживання в межах України, пенсійна справа знята з обліку у ГУ ПФУ в Харківській області та направлена до ГУ ПФУ в м. Києві. Для забезпечення виконання рішення суду по справі № 520/2352/24 ОСОБА_1 ГУ ПФУ в Харківській області 14.05.2024 за вих. № 2000-0309-5/79304 направлено лист до Пенсійного фонду України про внесення змін до картки у підсистемі «Реєстр судових рішень» (Державний бюджет) в частині зміни «Орган ПФУ, який виконує рішення» з ГУ ПФУ в Харківській області на ГУ ПФУ в м. Києві. Також апелянт зазначив, що підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення у цій справі відсутні.

ОСОБА_1 правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до частини 1 статті 308, пункту 1 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) справа розглядається в порядку письмового провадження в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом встановлено такі обставини справи.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 у справі № 520/2352/24 позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Харківській області щодо відмови в здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 в розмірі, який обчислено з грошового забезпечення, визначеного ІНФОРМАЦІЯ_1 в довідці від 24.10.2023 № ФС-89758/09/01/3177.

Зобов`язано ГУ ПФУ в Харківській області провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення № ФС-89758/09/01/3177 від 24.10.2023, наданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набрало законної сили 02.04.2024.

ГУ ПФУ в Харківській області на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з квітня 2019 року та нараховано суму на доплату за попередній період (квітень 2019 року – травень 2024 року) у розмірі 434 280,77 грн, що підтверджується Розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № ФХ 2001013860, копія якого міститься в матеріалах справи.

В той же час, в частині виплати заборгованості за пенсійними виплатами у розмірі 434 280,77 грн рішення суду станом на даний час не виконане, що стало підставою для звернення ОСОБА_1 до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення.

Задовольняючи заяву суд першої інстанції виходив з її обґрунтованості відповідно до імперативних вимог частини 3 статті 378 КАС України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Положеннями частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

За змістом частин 2, 3 статті 14 КАС України судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Порядок та підстави для зміни способу та порядку виконання судового рішення визначені статтею 378 КАС України.

Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

19.12.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 № 4094-IX пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого передбачено, що справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом. Також ним частину 3 статті 378 КАС України доповнено абзацом другим такого змісту: «Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат».

Отже, з 19.12.2024 статтю 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

З матеріалів справи вбачається, що ГУ ПФУ в Харківській області тривалий час, понад два місяці, не виконує рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 у справі № 520/2352/24 в частині виплати заявникові заборгованості з пенсії, яка виникла внаслідок задоволення у судовому порядку вимог позивача про зобов`язання ГУ ПФУ в Харківській області здійснити перерахунок та виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення № ФС-89758/09/01/3177 від 24.10.2023, наданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням раніше виплачених сум.

Апелянтом було проведено ОСОБА_1 перерахунок пенсії та нараховано суму на доплату за період з квітня 2019 року по травень 2024 року у розмірі 434 280,77 грн, яка станом на теперішній час заявнику не виплачена.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням приписів частини 3 статті 378 КАС України у редакції чинній з 19.12.2024, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зміни способу і порядку виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 у справі № 520/2352/24.

Доводи апеляційної скарги про те, що підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення у цій справі відсутні, колегія суддів відхиляє як необґрунтовані та такі, що суперечать положенням частини 3 статті 378 КАС України.

Щодо посилання апелянта на те, що заявник перебував на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області, як отримувач пенсії за вислугу років, до 31.05.2024, а в подальшому на запит ГУ ПФУ в м. Київ №2600-0203-9/87529 від 30.04.2024 пенсійна справа ОСОБА_1 була направлена до ГУ ПФУ в м. Київ у зв`язку зі зміною місця проживання заявника, колегія суддів зазначає таке.

З матеріалів справи вбачається, що станом на час її розгляду та дату ухвалення Харківським окружним адміністративним судом рішення від 29.02.2024 ОСОБА_1 перебував на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області, що підтверджується самим апелянтом.

Колегія суддів зауважує, що відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Згідно з частинами 1, 4 статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Якщо апелянт вважає, що він вибув з правовідносин, щодо яких виник спір, то він має право звернутися до суду із заявою про заміну сторони його правонаступником.

При цьому в межах розгляду заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення питання про правонаступництво сторін судом не вирішується, а встановлюються наявність або відсутність обставин, які передбачені частиною 3 статті 378 КАС України.

Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується положеннями статті 322 КАС України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини, а саме рішенням «Серявін та інші проти України», та пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень.

Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04) згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Враховуючи вищезазначене, дослідивши фактичні обставини та питання права, які лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття цього судового рішення.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 294, 308, 311, 316, 321, 325, 328, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року по справі № 520/2352/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. Любчич

Судді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк