Постанова від 03 лютого 2026 р. у справі №440/9574/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2026 р.Справа № 440/9574/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Русанової В.Б. , Подобайло З.Г. ,

за участю секретаря судового засідання Реброва А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.10.2025, головуючий суддя І інстанції: І.С. Шевяков, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 23.10.25 року по справі № 440/9574/25

за позовом Сільскогосподарський кооператив "Іскра"

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Сільскогосподарський кооператив "Іскра" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 05.06.2025 №00076530706, яким до Сільськогосподарського кооперативу "Іскра" застосовано суму штрафних санкцій та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 6955292,50 грн..

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що доводи податкового органу щодо простроченої дебіторської заборгованості стосовно ненадходження валютної виручки за експортований товар в сумі 183690,95 дол. США є помилковими, оскільки 183665,95 дол. США (вартість наданих послуг від покупця до продавця) були вирахувані з загальної вартості інвойсу за Договором №UGH-200623-118 від 20.06.2023 відповідно до умов Додаткової угоди №1 від 20.06.2023 до Договору №UGH-200623-118 від 20.06.2023, тому СК "Іскра" отримав 457921,39 дол.США оплати за поставлений товар, замість 641612,34 дол. США, які зазначені у митній декларації.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.10.2025 позовні вимоги заодоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Полтавській області №00076530706 від 05.06.2025.

Стягнуто на користь Сільськогосподарського кооперативу "Іскра" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області витрати зі сплати судового збору у сумі 24224,00 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем ГУ ДПС у Полтавській області подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.10.2025 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що перевіркою встановлено порушення ч. 2 ст. 13 ЗУ від 21.06.2018 №2473/VІІІ "Про валюту і валютні операції" за порушення строків надходження валютної виручки за експортований товар в сумі 183690,95 дол. на 455 днів з 16.01.2024 по 14.04.2025, у зв`язку з чим нараховано пеню у сфері ЗЕД. Зазначає, що документи від СК "Іскра" надані не в повному обсязі, а саме відсутні оборотно-сальдові відомості, журнали-ордери по рахунках бухгалтерського обліку, в яких відображено взаєморахунки з нерезидентом, що стосується виконання контракту №UGH-200623-118 від 20.06.2023. Вказує, що відсутність документів унеможливлює встановлення факту надходження СК "Іскра" валютної виручки в повному обсязі, в установлені НБУ граничні терміни розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом. Надання виключно документів у неповному обсязі позбавило контролюючий орган можливості здійснити повноцінну оцінку поданої інформації в розрізі строків, сум, реквізитів контрагентів тощо, що унеможливлює належний аналіз обставин та достовірне встановлення факту порушення валютного законодавства.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу зазначено, що СК "Іскра" жодних строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями не порушував та вважає податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 05.06.2025 №00076530706 протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Зазначає, що 183665,95 дол. (вартість наданих послуг від покупця до продавця) вираховані з загальної вартості інвойсу за Договором №UGH-200623-118 від 20.06.2023 відповідно до умов Додаткової угоди №1 від 20.06.2023, тобто СК "Іскра" отримав 457921,39 дол. оплати за поставлений товар, замість 641612,34 дол., які зазначені у митній декларації.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджено, що Сільськогосподарський кооператив "Іскра" (код ЄДРПОУ 03772401) зареєстрований як юридична особа 26.02.2000, номер запису 15691200000000364. Основний вид діяльності: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Головним управлінням ДПС у Полтавській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка Сільськогосподарського кооперативу "Іскра" з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 20.06.2023 по останній день перевірки в зв`язку з надходженням до Головного управління ДПС у Полтавській області листа ДПС України №6815/7/99-00-07-05-02-07 від 12.03.2024 (вх. №950/8/16-31 від 12.03.2024) про виявлені банком АТ КБ "Приватбанк", МФО 305299, факти ненадходження валютної виручки в установлені НБУ граничні терміни розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом №UGH-200623-118 від 20.06.2023, укладеним з нерезидентом ESD GROUP OU, Естонія.

За результатами перевірки ГУ ДПС у Полтавській області складений акт №5180/16-31-07-06-02/03772401 від 21.04.2025, за висновками якого встановлено ненадходження валютної виручки в установлені постановою НБУ № 142 від 07.07.2022 "Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18" граничні строки розрахунків (180 днів), встановлено порушення частини другої статті 13 Закону України від 21.06.2018 №2473/VIII "Про валюту і валютні операції" із змінами та доповненнями: за зовнішньоекономічним експортним контрактом №UGH-200623-118 від 20.06.2023, укладеним з нерезидентом ESD GROUP OU, Естонія в сумі 183690,95 дол. США на 455 днів з 16.01.2024 по 14.04.2025.

На підставі висновків акта №5180/16-31-07-06-02/03772401 від 21.04.2025 ГУ ДПС у Полтавській області прийнято податкове повідомлення-рішення від №00076530706 від 05.06.2025, яким до СК "Іскра" застосовано штрафні санкції в розмірі 6955292,50 грн.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 05.06.2025 №00076530706, позивач звернувся до суду позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обгрунтованості.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спірні відносини регулюються Законом України "Про валюту і валютні операції" від 21.06.2018 №2473-VІІІ (далі – Закон №2473-VІІІ), постановою Правління НБУ від 24.02.2022 №18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану", Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7.

Згідно статті 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991 №959-XII експорт (експорт товарів) - продаж товарів українськими суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб`єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів.

Момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб`єктів господарської діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Іноземна валюта:

- валюта готівкою, грошові знаки (банкноти, білети державної скарбниці, монети), що знаходяться в обігу і є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені або ті, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, які знаходяться в обігу,

- платіжні документи у грошових одиницях іноземних держав та міжнародних розрахункових одиницях,

- кошти у грошових одиницях іноземних держав, міжнародних розрахункових одиницях та у діючій на території України валюті з вільною конверсією, які знаходяться на рахунках та вкладах у банківсько-кредитних установах на території України та за її межами.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ, відповідальність за порушення валютного законодавств визначено Законом № 2473-VIII.

Метою цього Закону є забезпечення єдиної державної політики у сфері валютних операцій та вільного здійснення валютних операцій на території України.

Згідно статті 1 Закону №2473- VIII валютна операція - операція, що має хоча б одну з таких ознак: а) операція, пов`язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов`язаних з цим зобов`язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта;

Відповідно до частини першої статті 3 Закону №2473-VIII відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Згідно частини першої статті 13 Закону №2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Частиною другою статті 13 Закону №2473-VIII передбачено, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Відповідно до частини четвертої статті 13 Закону №2473-VIII за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Згідно частини п`ятої статті 13 Закону №2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Частиною восьмою статті 13 Закону №2473 передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Правління Національного банку України постановою № 5 від 02.01.2019 затвердило Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення № 5), яке визначає заходи захисту, запроваджені Національним банком України, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті.

Згідно з пунктами 21, 23 Положення №5 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

Так, згідно пункту 142 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 №18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" (зі змінами та доповненнями) (далі - Постанова №18) граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022.

Згідно пункту 144 Постанови №18 розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 142 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.

Пунктом 6 Інструкції №7 встановлено, що банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за:

1) операцією резидента з експорту товарів, якщо на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт, надання послуг, експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією;

2) операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів МД, зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією;

3) імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом продукції [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] імпортна операція без увезення продукції на територію України не була завершена або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення продукції на територію України.

Згідно пункту 7 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7 (далі – Інструкція №7), Банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків з дати:

1) оформлення МД типу ЕК-10 "Експорт", ЕК-11 "Реекспорт" на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів;

2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.

Датою здійснення платежу на користь нерезидента - постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента - постачальника товару, якщо оплата зобов`язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.

Згідно із підпунктом 2 пункту 9 Інструкції № 7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції.

Між тим, згідно зі статтею 44 ГК України підприємництво здійснюється на основі вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності, самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону, вільного найму підприємцем працівників. комерційного розрахунку та власного комерційного ризику, вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом, самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Статтею 5 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" встановлено, що всі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форми власності та інших ознак мають рівне право здійснювати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності та дії щодо її провадження, у тому числі будь-які валютні операції та розрахунки в іноземній валюті з іноземними суб`єктами господарської діяльності, що прямо не заборонені або не обмежені законодавством, у тому числі заходами захисту, запровадженими Національним банком України відповідно до Закону України "Про валюту і валютні операції".

Згідно зі статтею 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. У разі експорту послуг (крім транспортних) зовнішньоекономічний договір (контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги.

Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Так, відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

До Головного управління ДПС у Полтавській області надійшов лист ДПС України №6815/7/99-00-07-05-02-07 від 12.03.2024 (вх.№950/8/16-31 від 12.03.2024), яким доведено до відома інформацію про виявлені АТ КБ "Приватбанк", МФО 305299, факти ненадходження валютної виручки в установлені НБУ граничні терміни розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом №UGH-200623-118 від 20.06.2023, укладеним СК "Іскра" з нерезидентом ESD GROUP OU, Естонія.

Так, у перевіряємому періоді СК "Іскра" уклало з нерезидентом ESD GROUP OU, Естонія, експортний контракт №UGH-200623-118 від 20.06.2023 на продаж кукурудзи, українського походження, насипом, ненасіннєвої, врожаю 2022 року, УКТ ЗЕД 1005900000.

Відповідно п. 4 Контракту "Ціна":

4.1. Ціна за одну метричну тонну Товару 243,00 USD (двісті сорок три долари США 00 центів).

4.2. Загальна вартість Контракту: 835434,00 дол.США.

Відповідно п. 5 Контракту "Умови і терміни поставки":

5.1. Постачання Товару буде здійснено на умовах CIF – Ізраїль.

Відповідно п. 6 Контракту "Умови оплати":

6.1. Оплата готівкою в банку Покупця не пізніше 2 робочих днів після надання відвантажувальних документів, але в будь-якому випадку не раніше проходження судна через протоку Босфор і входу в Мармурове море.

Згідно Додаткової угоди №1 від 20.06.2023 (том І. а.с. 64) до Договору № UGH-200623-118 від 20.06.2023 між ESD GROUP OU, Естонія, "Покупець" та СК "Іскра", "Продавець" надалі разом іменуються "Сторони", дійшли згоди доповнити основний договір №UGH-200623-118 від 20.06.2023 наступними послугами від покупця до продавця:

- Фрахт = 46,16 дол.США за одну метричну тонну на судні MV TRIUMPH IV;

- Повна послуга з перевалки зерна з вантажівки на номіноване судно = 18 доларів США за метричну тонну;

- Послуги з оформлення = 1,0 доларів США за метричну тонну;

- Послуги з фумігації = 0,7 доларів США за метричну тонну;

- Послуги сюрвейера = 1,0 доларів США за метричну тонну;

- Послуги з доставки документів = 0,3 долара США за метричну тонну;

- Страхові послуги (в т.ч. військові ризики) = 2,4 доларів США за метричну тонну.

У повну вартість послуги входить перевалка:

- Безпосередню перевалку на судно, номіноване Замовником (стивідорні послуги);

- Надання послуг вантажного доку в трюмах судна;

- За в`їзд на територію підприємства та/або за в`їзд на територію підприємства після стоянки на віддаленій стоянці та/або зважування навантажених і порожніх автомобілів (брутто+нетто);

- Транспортно-експедиторські послуги (координація переміщення вантажу на територію Підприємства);

- Інші можливі витрати, пов`язані з перевантаженням зерна з автотранспорту на судно.

Повна вартість послуг з перевалки не включена:

- Відбір проб з машин і проведення лабораторних аналізів для визначення якісних показників.

Вартість наданої послуги може бути оплачена як окрема послуга або вирахувана із загальної вартості інвойсу, за умови підписання сторонами акту надання та отримання такої послуги.

В акті надання та отримання послуг від 06.05.2025 (а.с. 80-81), який укладено згідно Додаткової угоди №1 від 20.06.2023 до Договору №UGH-200623-118 від 20.06.2023, зафіксовано наступні обставини:

1. Перелік послуг наданих від покупця до продавця на виконання умов Додаткової угоди №1 від 20.06.2023 до Договору №UGH-200623-118 від 20.06.2023:

- Фрахт на суму 121881,06 дол. США;

- Послуги з повної перевалки зерна з вантажівки на номіноване судно на суму 47526,84 дол. США;

- Послуги з оформлення на суму 2640,38 дол. США;

- Послуги з фумігації на суму 1848,27 дол. США;

- Послуги сюрвейєра на суму 2640,38 дол. США;

- Послуги з доставки документів на суму 792,11 дол. США;

- Страхові послуги (в т.ч. військові ризики) на суму 6336,91 дол. США.

Загальна вартість послуг наданих від покупця до продавця на виконання умов Додаткової угоди №1 від 20.06.2023 до Договору №UGH-200623-118 від 20.06.2023 становить 183665,95 дол. США.

2. У Сторін відсутні будь-які претензії та/або заперечення стосовно якості перерахованих послуг та вирахування вартості наданих послуг з загальної вартості інвойсу за Договором №UGH-200623-118 від 20.06.2023.

Додатковою угодою №3 від 20.06.2023 до Договору № UGH-200623-118 від 20.06.2023 між ESD GROUP OU, Естонія "Покупець" та СК "Іскра" "Продавець" надалі разом іменуються "Сторони" (том І, а.с. 67-68) сторони узгодили:

1. Додати наступний пункт в договір: Розрахунок за поставлений товар може здійснюватися у Євро згідно умов контракту або у Американських доларах за умови використання ринкового крос-курсу, що погоджується з продавцем шляхом підписання та узгодження відповідного акту обміну платежу.

На початок перевіряємого періоду станом на 20.06.2023 згідно даних бухгалтерського обліку підприємства по рахунку 362 "Розрахунки з іноземними покупцями" за експортним контрактом №UGH-200623-118 від 20.06.2023, укладеним з нерезидентом ESD GROUP OU, Естонія, відсутня дебіторська або кредиторська заборгованість.

На виконання умов експортного контракту №UGH-200623-118 від 20.06.2023, укладеного з нерезидентом ESD GROUP OU, Естонія, СК "Іскра" поставило товару (кукурудза, українського походження насипом, ненасіннєва, врожаю 2022 року) згідно МД типу ЕК-10 №23UA500530010466U4 від 20.07.2023 на суму 641612,34 дол. США/23462865,02 грн. з граничним терміном отримання валютної виручки 15.01.2024) (том І, а.с. 69-70).

Оплата від нерезидента ESD GROUP OU, Естонія, надійшла СК "Іскра", на валютний рахунок НОМЕР_1 відкритий в АТ "УКРЕКСІМБАНК", МФО 322313, згідно платіжної інструкції від 14.08.2023, на загальну суму 457921,39 дол.США/16 745 544,14 грн (а.с. 74-75, 76).

СК "Іскра" надало до перевірки Кредит-ноту №1 від 12.07.2023 до інвойсу №12/07 від 12.07.2023 з переліком послуг, зазначених в Додатковій угоді №1 від 20.06.2023 до Договору №UGH-200623-118 від 20.06.2023 (том І, а.с. 77).

Згідно даної Кредит-ноти СК "Іскра" надає нерезиденту ESD GROUP OU, Естонія, знижку за експортним контрактом №UGH-200623-118 від 20.06.2023 в розмірі 183 665,95 дол.США.

Вже у 2025 році сторонами контракту складено Акт від 06.05.2025 (а.с. 80-81), який укладено згідно Додаткової угоди №1 від 20.06.2023 до Договору №UGH-200623-118 від 20.06.2023.

Позивачем в ході розгляду справи зазначено, що вказаний акт складено для того, щоб зафіксувати у письмовій формі відсутність будь-яких претензій у Сторін Договору одна до одної та згоду Сторін з тим, що 183665,95 дол. США (вартість наданих послуг від покупця до продавця) вирахувані з загальної вартості інвойсу за Договором №UGH-200623-118 від 20.06.2023 відповідно до умов Додаткової угоди №1 від 20.06.2023 до Договору №UGH-200623-118 від 20.06.2023, тому СК "Іскра" отримав 457921,39 дол. США оплати за поставлений товар, замість 641612,34 дол. США, які зазначені у митній декларації.

Аналогічні відомості зафіксовані в акті звірки взаєморозрахунків від 10.08.2023, укладеному між ESD GROUP OU, Естонія та СК "Іскра", Кредитній ноті №1 від 12.07.2023 до інвойсу №12/07 від 12.07.2023 з переліком послуг, зазначених в Додатковій угоді №1 від 20.06.2023 до Договору №UGH-200623-118 від 20.06.2023, та інших документах, які надані податковому органу під час проведення перевірки.

При цьому, представник позивача зауважував, що умовами Додаткової угоди №1 від 20.06.2023 до Договору № UGH-200623-118 від 20.06.2023 не передбачено строки складання акту надання та отримання послуг, тому СК "Іскра" та ESD GROUP OU, Естонія не порушили умов додаткової угоди, підписавши акт надання та отримання послуг 06.05.2025.

Колегією суддів досліджено пояснювальний лист представника ESD GROUP OU щодо акту надання та отримання послуг від 06.05.2025, який укладено згідно Додаткової угоди №1 від 20.06.2023 до Договору №UGH-200623-118 від 20.06.2023 (т. ІІ а.с. 17, 18), у якому представник ESD GROUP OU зазначив:

"Акт звірки від 10 серпня 2023 року, укладений між ESD GROUP OU та СГК "Іскра підтвердив, що 183665,95 дол. США (вартість послуг, наданих покупцем продавцю) вираховано із загальної суми рахунку-фактури за Договором № UGH-200623-118 від 20 червня 2023 року відповідно до умов Додаткової угоди №1 від 20.06.2023 до Договору №UGH-200623-118 від 20.06.2023. Зазначено, що залишок за договором у розмірі 457946,39 дол. США перераховано на валютний рахунок СГК "Іскра" НОМЕР_2 , відкритий у АТ "Укрексімбанк", МФО 322313, згідно з платіжним дорученням від 14.08.2023. Крім того, акт звірки від 10 серпня 2023 року підтвердив, що розрахунки за договором здійснені у повному обсязі та сторони не мали взаємних претензій. Таким чином, ESD GROUP OU не вбачала необхідності у складанні іншого документа - акта надання та приймання послуг. Однак, на прохання СГК "Іскра" до ESD GROUP OU підписано акт надання та приймання послуг від 6 травня 2025 року, який укладено відповідно до Додаткової угоди №1 від 20.06.2023 до Договору № UGH-200623-118 від 20.06.2023. Ним підтверджено, що загальна вартість послуг, наданих покупцем продавцю відповідно до умов Додаткової угоди №1 від 20.06.2023 до Договору № UGH-200623-118 від 20.06.2023, становить 183665,95 дол. США, а також що сторони не мають претензій та/або заперечень щодо якості наданих послуг і що ця сума вирахована із загальної вартості рахунку-фактури за Договором №UGH-200623-118 від 20.06.2023".

Матеріалами справи підтверджено, що оплата за поставлений товар ESD GROUP OU відбулася згідно платіжної інструкції від 14.08.2023, на загальну суму 457921,39 дол.США/16745 544,14 грн (а.с. 74-75, 76).

Також судом апеляційної інстанції досліджено копії додаткових документів наданих позивачем на вимогу суду щодо підтвердження надання послуг ESD GROUP OU, Естонія до ТОВ СК "Іскра" на виконання умов Додаткової угоди № 1 від 20.06.2023 до Договору № UGH-200623-118 від 20.06.2023 в офіційному перекладі з англійської на українську мову, а саме: сертифікат відсутності токсичних матеріалів, підсумки фіксації узгоджених основних умов та положень №RА-040723-1 від 04.07.2023 (договір фрахту), брокерський договір від 20.06.2023 №249FRT230620UA, додаток №1 від 08.07.2023 до зведеного підсумку погоджених основних умов і положень RA-040723-1 від 04.07.2023 (договір фрахту), гарантійний та інформаційний листи, сертифікат ваги №CH03627-2, інформаційний лист від 19.07.2023, коносамент №2, лист про повне завантаження від 17.07.2023, розписка капітана від 18.07.2023, сертифікат про відсутність радіації №CH03627-2, МД типу ЕК-10 №23UA500530010466U4 від 20.07.2023, коносамент №2, маніфест на вантажі від 17.07.2023, сертифікат якості №CH03627-2, фітосанітарний сертифікат 13/15-6056/ЕВ-296409, страховий поліс №30700100005011/207.

Одним із принципів валютного регулювання, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону 2473-VIII є свобода здійснення валютних операцій, що передбачає, зокрема право фізичних та юридичних осіб - резидентів укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов`язання, пов`язані з цими угодами, у національній валюті чи в іноземній валюті, у тому числі відкривати рахунки у фінансових установах інших країн; запровадження обмежень і заходів захисту виключно з підстав та у порядку, визначених законом, з метою забезпечення стабільності фінансової системи і рівноваги платіжного балансу України; недопущення неправомірного і необґрунтованого втручання держави у валютні операції.

Згідно з статтею 3 Закону № 2473-VIII відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.

У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.

Закони України та інші нормативно-правові акти валютного законодавства, що встановлюють нові обов`язки для суб`єктів валютних операцій або погіршують їхнє становище, не мають зворотної сили.

У разі якщо норма цього Закону чи нормативно-правового акту Національного банку України, виданого на підставі цього Закону, або норми інших нормативно-правових актів Національного банку України допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов`язків резидентів та нерезидентів у сфері здійснення валютних операцій або повноважень органів валютного нагляду, така норма трактується в інтересах резидентів та нерезидентів.

Відповідно до частин першої, другої статті 4 вказаного Закону валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов`язань за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту.

Свобода здійснення валютних операцій забезпечується шляхом дотримання принципів валютного регулювання, встановлених цим Законом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16 квітня 1991 року № 959-XII зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Статтею 2 Закону № 959-XII визначено, що суб`єкти господарської діяльності України та іноземні суб`єкти господарської діяльності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності керуються такими принципами, серед яких зокрема:

- принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у: праві суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв`язки; праві суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-яких формах, які прямо не заборонені чинними законами України; обов`язку додержувати при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності порядку, встановленого законами України.

- принцип верховенства закону, що полягає у регулюванні зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України; забороні застосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів, що у будь-який спосіб створюють для суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України.

Статтею 5 Закону № 959-XII передбачено, що всі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форми власності та інших ознак мають рівне право здійснювати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності та дії щодо її провадження, у тому числі будь-які валютні операції та розрахунки в іноземній валюті з іноземними суб`єктами господарської діяльності, що прямо не заборонені або не обмежені законодавством, у тому числі заходами захисту, запровадженими Національним банком України відповідно до Закону України "Про валюту і валютні операції".

Втручання державних органів у зовнішньоекономічну діяльність її суб`єктів у випадках, не передбачених цим Законом, в тому числі і шляхом видання підзаконних актів, які створюють для її здійснення умови гірші від встановлених в цьому Законі, є обмеженням права здійснення зовнішньоекономічної діяльності і як таке забороняється.

Відповідно до положень статті 6 Закон № 959-XII суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнано недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів України.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 92 Конституції України правові засади і гарантії підприємництва визначаються виключно Законами України.

Цивільний кодекс України у статті 3 констатує свободу підприємницької діяльності серед загальних засад цивільного законодавства, а Господарський кодекс України визначає її одним із загальних принципів господарювання.

Загальні принципи підприємницької діяльності, сформульовані у статті 44 Господарського кодексу України, відповідно до якої підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Відповідно до статей 627, 628 Цивільного кодексу України сторони вільні у виборі виду договору та його умов, а згідно зі статтею 629 цього Кодексу укладений договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одним із способів припинення зобов`язань у цивільному праві є зарахування, при якому погашаються зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, або не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги (ст. 601 ЦК України).

Аналогічні положення містяться в частині третій статті 203 Господарського кодексу України, згідно з якою господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Не допускається зарахування вимог, щодо яких за заявою другої сторони належить застосувати строк позовної давності і строк цей минув, а також в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, зарахування зустрічних однорідних вимог контрагентів є одним із законних засобів врегулювання сторонами своїх взаємних зобов`язань.

Зарахування є односторонньою операцією, для якої достатньо заяви однієї сторони. Проте, воно може здійснюватися за згодою обох сторін - у разі підписання ними угоди про припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

При застосуванні наведених норм слід виходити з того, що зустрічність вимог передбачає одночасну участь сторін у двох зобов`язаннях, де кредитор за одним зобов`язанням є боржником в іншому. Тобто, сторони одночасно беруть участь у двох зобов`язаннях, при цьому кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, і навпаки. Що ж до однорідності вимог, то вона визначається їхньою правовою природою та матеріальним змістом (вираженням) і не залежить від підстав, що зумовили виникнення зобов`язань. Це означає, що вимоги вважаються однорідними, якщо зобов`язання сторін стосовно одна до одної мають бути виконані однаково, тоді як підстави виникнення зобов`язань можуть бути різними.

Із цього приводу Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду та Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в низці судових рішень дотримуються послідовної позиції щодо умов, яким мають відповідати вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, зокрема, вони мають: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв`язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов`язань із передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог поширюється на їхню правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо); 3) строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги (постанова від 31 січня 2020 року у справі № 1340/3649/18, постанова від 16 квітня 2019 року у справі № 911/483/18, постанова від 21 листопада 2018 року у справі № 755/9929/15-ц).

Відтак, чинним законодавством не заборонено та не обмежено законні форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, що не передбачають, власне, надходження іноземної валюти на рахунок резидента. Так само, чинне законодавство не пов`язує застосування інституту зарахування однорідних зустрічних вимог з певними видами договорів як обов`язковою умовою припинення зобов`язання у такий спосіб, крім випадків, коли зарахування не допускається.

Таким чином, спеціальними законами, зокрема, Законом № 959-ХІІ, Законом № 185/94-ВР, Цивільним та Господарським кодексами України не заборонено, а окремими з них - навіть прямо передбачено зарахування зустрічних однорідних вимог як вид припинення зобов`язання за зовнішньоекономічними договорами.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07 лютого 2023 року справа № 813/1342/16, від 15 серпня 2024 року № 580/4079/23.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт зарахування зустрічних вимог між сторонами Договору № UGH-200623-118 від 20.06.2023 є доведеним, та документи щодо його виконання, у тому числі про факт зарахування зустрічних позовних вимог - підтверджений належними й достовірними доказами.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 31 січня 2020 року у справі №1340/3649/18 зробив виснорвок щодо застосування наведених норм у правовідносинах щодо відповідальності резидента за ненадходження валютної виручки в разі припинення зобов`язання за зовнішньоекономічним договором зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Відповідно до правової позиції, сформованої в цій постанові, резидент є вільним у виборі форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями з-поміж тих, що не суперечать законам України, а тому перебування таких операцій на валютному контролі саме по собі не спричиняє наслідку у вигляді застосування штрафних санкцій (пені), передбачених статтею 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". Припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог є складовою гарантованого Конституцією України права на свободу підприємницької діяльності та може бути обмежено виключно законами України.

У розвиток наведеної правової позиції щодо застосування норм частини першої статті 1, частини першої статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", пункту 1.10 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 29 липня 2021 року у справі № 817/1200/15 сформував такий висновок: у разі припинення зобов`язання за зовнішньоекономічним договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у строк, встановлений нормами Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" для розрахунків у іноземній валюті, підстави для притягнення резидента до відповідальності за порушення термінів розрахунків у іноземній валюті (за ненадходження валютної виручки) відсутні, незалежно від підстав виникнення зустрічних однорідних вимог та складу учасників зарахування зустрічних однорідних вимог. Обставини щодо зарахування зустрічних однорідних вимог та припинення внаслідок цього зобов`язань за зовнішньоекономічним договором підлягають встановленню судом з дослідженням належних щодо цього доказів.

Отже, наведені норми законодавства регулюють порядок припинення зобов`язань між резидентом і нерезидентом шляхом виконання, проте це не виключає можливості припинити зобов`язання в інший спосіб.

У разі якщо норма цього Закону чи нормативно-правового акта Національного банку України, виданого на підставі цього Закону, або норми інших нормативно-правових актів Національного банку України допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов`язків резидентів та нерезидентів у сфері здійснення валютних операцій або повноважень органів валютного нагляду, така норма трактується в інтересах резидентів та нерезидентів.

Колегія суддів враховує, що Положення актів НБУ не регулюють підприємницької діяльності суб`єктів господарювання, не встановлюють форми розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами та, як підзаконні акти, не можуть обмежувати дію норм Законів України, якими передбачено вільний вибір сторонами форми розрахунків.

В даному випадку саме на виконання вимог умов Додаткової угоди №1 від 20.06.2023 до Договору №UGH-200623-118 від 20.06.2023 СК "Іскра" отримав 457921,39 дол. США оплати за поставлений товар, замість 641612,34 дол. США, які зазначені у митній декларації.

Враховуючи, що чинним законодавством не заборонено та не обмежено законні форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, що не передбачають, власне, надходження іноземної валюти на рахунок резидента, виконання зобов`язань резидента України перед нерезидентом за зовнішньоекономічним контрактом шляхом зменшення суми зобов`язання на суму недопоставленого (неналежної якості) товару є одним із законних засобів врегулювання сторонами взаємних зобов`язань.

У свою чергу, в межах даної справи встановлено, що врегулювання вартості за поставлений товар між позивачем та його контрагентами відбулося за згодою сторін (в позасудовому порядку).

Відповідно до пункту 12 постанови Правління НБУ № 7, зменшення суми грошових коштів, які мають надійти на користь резидента від нерезидента як оплата за експорт товару або вартості товарів, що імпортуються, допускається за умови, якщо протягом виконання зобов`язань за договором, зокрема відбувається зміна умов експортного договору, за яким банком здійснюється валютний нагляд, унаслідок чого виконання нерезидентом зобов`язань за експортним договором резидента здійснюється шляхом поставки товару, - на суму зобов`язань, які виконуються шляхом поставки товару. Наявність таких обставин має бути підтверджена копією документа, згідно з яким унесені зміни до відповідного експортного договору.

У зв`язку з погодженням сторонами фактичного виконання контракту, в позивача не виникло зобов`язання щодо отримання валютної виручки від контрагента в розмірі 183665,95 USD.

При цьому, відповідальність за неотримання валютної виручки повинна наставати лише за дійсними зобов`язаннями.

Отож, зарахування зустрічних однорідних вимог за вищевказаним контрактом припинило зобов`язання за операціями з експорту товару, тобто порушень граничних строків розрахунків при здійсненні зовнішньоекономічних операцій з боку СК "Іскра" - відсутні, що в свою чергу підтверджує безпідставність нарахування контролюючим органом пені у розмірі на загальну суму 6955292,50 грн згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.04.2024 у справі №420/11771/23, від 12.08.2025 у справі №420/29813/23.

Таким чином, враховуючи встановлені у справі обставини, а саме виконання зобов`язань нерезидента перед резидентом України за зовнішньоекономічним контрактом, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковим органом не доведено наявність підстав для нарахування позивачу пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, відтак податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області №00076530706 від 05.06.2025 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.10.2025 по справі № 440/9574/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя А.О. Бегунц

Судді В.Б. Русанова З.Г. Подобайло

Повний текст постанови складено 04.02.2026 року