Рішення від 02 лютого 2026 р. у справі №620/12508/25 — Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2026 року м. Чернігів Справа № 620/12508/25

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) 18.11.2025 (через підсистему «Електронний Суд» звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі – в/ч НОМЕР_1 , відповідач), у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не прийняття рішення по виплаті одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000,00 грн передбачену постановою Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану»;

- зобов`язати відповідача прийняти рішення виплатити одноразову грошову винагороду у розмірі 1 000 000,00 грн передбачену постановою Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану».

Свої вимоги мотивує тим, що відповідачем протиправно не нараховано та не виплачено одноразову грошову допомогу, передбачену пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Ухвалою судді від 04.12.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін. Також установлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позов.

Відповідач у встановлений судом строк подав відзив на позов, у якому зазначено, що позивачем не було надано доказів про відсутність кримінальної або адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або наявність дисциплінарного стягнення, яке не закінчило свою дію, отже в/ч НОМЕР_1 зобов`язана перевірити вищевикладений факт задля доцільного прийняття рішення, щоб уникнути нанесення державі матеріальних збитків. Надання довідки про безпосередню участь у бойових діях від в/ч НОМЕР_2 може бути розглянуто лише за наявності нижченаведених документів. Підтвердженням участі в бойових діях є: наявність бойового розпорядження, журналу бойових дій, оперативної обстановки, бойового донесення або рапорту командира підрозділу. Видача наказу про виплату винагороди здійснюється на підставі наявності наступних документів: витягів із послужних списків, копія послужної картки, довідки про безпосередню участь у бойових діях, довідки про відсутність/наявність притягнення до відповідальності. Станом на момент подачі позову до суду в/ч НОМЕР_1 не встигла отримати підтверджуючі документи відносно позивача.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

02.11.2022 між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України укладено контракт про проходження військової служби у Збройних силах України на посадах осіб рядового складу. Контракт укладено строком на 3 роки (а.с.10-11).

Відповідно до витягу із послужного списку сержант ОСОБА_1 з 17.11.2023 по т.ч. проходить військову службу у в/ч НОМЕР_1 (а.с.13).

Відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в/ч НОМЕР_2 від 24.11.2023 №1196/5253 солдат ОСОБА_1 дійсно в період з 21.12.2022 по 29.01.2023, з 12.04.2023 по 08.10.2023, з 18.10.2023 по 23.11.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області. Підстава: наказ командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 10.01.2023 №8, від 23.02.2023 №44; накази командира в/ч НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 12.04.2023 №104, від 08.10.2023 №285, від 18.10.2023 №296, від 23.11.2023 №333 (а.с.9 зворот).

Згідно із довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) в/ч НОМЕР_2 від 28.03.2025 №1137/4394 солдат ОСОБА_1 29.01.2023 одержав: Рвано-забійну рану правого колінного суглобу, компресійне роздавлення. Травму м`яких тканин нижніх кінцівок легкого ступеня. Травмування отримано при безпосередній участі у бойових діях та здійсненні ним заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та яке пов`язане з виконанням обов`язків військової служби із захисту Батьківщини, Військовослужбовець перебував у засобах індивідуального захисту. Травмування не являється наслідком вчинення ним кримінального чи адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження, та не є наслідком неправомірних дій інших військовослужбовців (а.с.12).

Позивач зазначає, що звернувся із рапортом до в/ч НОМЕР_1 , у якому просив виплатити одноразову грошову допомогу, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №153, що не заперечується сторонами.

22.09.2025 представник позивача звернулась із адвокатським запитом до командира в/ч НОМЕР_1 , у якому просила надати інформацію відносно позивача (а.с.14).

30.09.2025 в/ч НОМЕР_1 листом №14463, зокрема повідомила, що військовослужбовець ОСОБА_1 звертався з рапортом щодо виплати одноразової грошової допомоги за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1000000,0грн передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153. Згідно наказу командувача військ оперативного командування “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ” від 16.03.2025 №150 створено комісію з перевірки законності нарахування одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах, яка здійснює розгляд наданих підпорядкованими військовими частинами документів, що слугують підставою для нарахування ОГВ за тривалість проходження служби в бойових умовах. У зв`язку з чим, в/ч НОМЕР_1 направлено відповідні запити до військової частини (місця попереднього проходження військової служби ОСОБА_1 ) з метою отримання документів, які підтверджують безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій даного військовослужбовця та подальшого надання їх до вищевказаної комісії на розгляд і прийняття рішення. На даний час, документів щодо військовослужбовця ОСОБА_1 в/ч НОМЕР_1 не одержано, що унеможливлює прийняття відповідного рішення (а.с.15-16).

08.10.2025 представник позивача звернулась із адвокатським запитом до командира в/ч НОМЕР_2 , у якому просила надати інформацію відносно позивача (а.с.17).

20.10.2025 в/ч НОМЕР_2 листом №1207/1/37/17526 повідомила, що до в/ч НОМЕР_2 не надходили запити від НОМЕР_1 щодо документів, які б підтверджували безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях в районах ведення (бойових) дій (а.с.18).

Вважаючи протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України №153, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, №254/2023 від 01.05.2023, №451/2023 від 26.07.2023, №734/2023 від 06.11.2023, №49/2024 від 05.02.2024, №271/2024 від 06.05.2024, №469/2024 від 23.07.2024, №740/2024 від 28.10.2024, №26/2025 від 14.01.2025, №235/2025 від 15.04.2025, №478/2025 від 14.07.2025, №793/2025 від 20.10.2025 строк дії режиму воєнного стану продовжувався.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснюється Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ).

Частиною 3 статті 1 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно із частиною 9 статті 1 Закону №2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.

Призовникам, військовозобов`язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №2232-ХІІ Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (далі - Постанова №153) та затверджено «Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Згідно із пунктом 3 Постанови №153 установлено, що учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.

Відповідно до пункту 4 Постанови №153 установлено, що:

особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;

військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони два або більше разів за сукупністю притягувалися до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується.

30.07.2025 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №942 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153», якою пункт 4 постанови №153 доповнено абзацами такого змісту:

виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та:

були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу;

проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу молодший лейтенант;

проходили військову службу, мали спеціальні звання або класні чини та були переатестовані до присвоєння офіцерського звання.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 02.11.2022 у віці 23 років уклав контракт з Міністерством оборони України про проходження військової служби у Збройних силах України на посадах осіб рядового складу.

Відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в/ч НОМЕР_2 від 24.11.2023 №1196/5253 солдат ОСОБА_1 дійсно в період з 21.12.2022 по 29.01.2023, з 12.04.2023 по 08.10.2023, з 18.10.2023 по 23.11.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області. Підстава: наказ командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 10.01.2023 №8, від 23.02.2023 №44; накази командира в/ч НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 12.04.2023 №104, від 08.10.2023 №285, від 18.10.2023 №296, від 23.11.2023 №333 (а.с.9 зворот).

Згідно із довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) в/ч НОМЕР_2 від 28.03.2025 №1137/4394 солдат ОСОБА_1 29.01.2023 одержав: Рвано-забійну рану правого колінного суглобу, компресійне роздавлення. Травму м`яких тканин нижніх кінцівок легкого ступеня. Травмування отримано при безпосередній участі у бойових діях та здійсненні ним заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та яке пов`язане з виконанням обов`язків військової служби із захисту Батьківщини, Військовослужбовець перебував у засобах індивідуального захисту. Травмування не являється наслідком вчинення ним кримінального чи адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження, та не є наслідком неправомірних дій інших військовослужбовців.

Крім того, ОСОБА_1 не притягувався до дисциплінарної чи адміністративної відповідальності за час проходження служби.

Суд враховує також положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Отже, враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 відповідає умовам, визначеним Постановою №153 для отримання одноразової грошової винагороди.

Належних доказів щодо вчинення дій спрямованих на підготовку документів для оформлення належної виплати ОСОБА_1 , а також доказів неможливості здійснити нарахування та виплату спірної винагороди військовою частиною НОМЕР_1 суду не надано.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення адміністративного позову.

Враховуючи предмет даного позову, відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, а тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 03 лютого 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ).

Суддя С.В. Бородавкіна