Рішення від 03 лютого 2026 р. у справі №580/13809/25 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2026 року справа № 580/13809/25

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в особі головуючого судді Гайдаш В. А., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Корсунь-Шевченківської міської ради до Корсунь-Шевченківського відділу ДВС у Черкаському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Смілянська окружна прокуратура про визнання дій протиправними, скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов Корсунь-Шевченківської міської ради (далі - позивач) до Корсунь-Шевченківського відділу ДВС у Черкаському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Смілянська окружна прокуратура (далі – третя особа), в якому позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати постанови cтаршого державного виконавця Корсунь-Шевченківського відділу державної виконавчої служби у Черкаській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ємця Є. О. про відкриття виконавчого провадження ВП № 79724454 від 04.12.2025, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 269,00 грн, про стягнення виконавчого збору в сумі 32 000,00 грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що на виконанні у Корсунь-Шевченківському відділі ДВС у Черкаському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 79724454, відкрите на підставі виконавчого листа від 14.11.2025 у справі № 580/3764/24. Вказує, що виконавчий лист № 580/3764/24 набрав сили 12.07.2024, а строк його пред`явлення сплив 13.10.2024. Попри це, 04.12.2025 державний виконавець Ємець Є. О. безпідставно відкрив ВП № 79724454, порушивши вимоги ст. 12 Закону «Про виконавче провадження», оскільки Смілянська окружна прокуратура строк не поновлювала. Як наслідок, постанови про відкриття ВП, стягнення виконавчого збору (32 000 грн) та витрат (269 грн) є протиправними та підлягають скасуванню. Також зазначив, що на виконання рішення суду від 11.06.2024 у справі № 580/3764/24 вживає заходи добровільного виконання судового рішення. Так, міською радою прийнято рішення від 26.09.2024 № 84-9/VIII про взяття на облік безхазяйної гідротехнічної споруди (кадастровий номер 7122510101:05:011:0001) та розпочато процедуру її реєстрації. Регіональним офісом водних ресурсів виготовлено паспорт гідротехнічної споруди. Однак, процес завершення реєстрації наразі ускладнений відмовою КП «Черкаське ООБТІ» від 23.09.2025 у виготовленні технічного паспорта на нерухоме майно. Керівник Відділу ЦНАП повідомив про неможливість реєстрації гідротехнічної споруди як окремого об`єкта нерухомості. Відповідно до Закону про державну реєстрацію речових прав та сталої практики Верховного Суду, така споруда є інженерною мережею, що не має самостійного значення і нерозривно пов`язана із земельною ділянкою чи водним об`єктом. Оскільки споруда лише забезпечує функціонування ставка, вона не може бути зареєстрована як окремий об`єкт права власності. Отже, Корсунь-Шевченківська міська рада опинилася в ситуації юридичної неможливості реєстрації гідротехнічної споруди як окремої нерухомості, оскільки це суперечить Цивільному кодексу України та практиці Верховного Суду. Позивач з початку 2025 року добросовісно вживає заходів для виконання рішення суду, яке визнала добровільно. Враховуючи відсутність ухилення та юридичні перешкоди, на думку позивача, підстави для примусового виконання рішення та відкриття ВП № 79724454 відсутні.

Відповідач 05.01.2016 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що попри закінчення строку пред`явлення виконавчого листа у грудні 2024 року, виконавче провадження № 79724454 було відкрито правомірно. Згідно з п. 10-2 розд. XIII Закону «Про виконавче провадження» на період дії воєнного стану перебіг строків пред`явлення виконавчих документів переривається та встановлюється з дня його скасування. Оскільки відповідно до Указу Президента № 793/2025 воєнний стан триває (станом на дату подання — до 03.02.2026), термін пред`явлення листа № 580/3764/24 не сплив. Також зазначив, що за результатами перевірки виконання рішення від 19.12.2025 державним виконавцем встановлено відсутність реєстрації права власності на споруду (кадастровий номер 7122510101:05:011:0001) у Державному реєстрі речових прав. У матеріалах ВП відсутні докази звернення боржника щодо взяття майна на облік та публікацій у ЗМІ. Останньою дією боржника був запит до КП «ЧООБТІ» від 23.09.2025, після чого протягом трьох місяців жодних заходів для виконання рішення не вживалося. Відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

15.01.2026 представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій заперечив проти викладених у відзиві обставин та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на аналогічні доводи, викладені в позовній заяві.

Ухвалою від 29.12.2025 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи вирішив проводити в порядку спрощеного позовного провадження (без виклику учасників справи в судове засідання).

Ухвалою від 05.01.2026 суд повернув позивачеві заяву Корсунь-Шевченківської міської ради про збільшення позовних вимог від 31.12.2025 №б/н (вх. №65509/25с від 31.12.2025) в адміністративній справі №580/13809/25.

Ухвалою від 15.01.2026 суд продовжив строк розгляду справи № 580/13809/25 на двадцять днів.

Ухвалою від 15.01.2026 суд відмовив у задоволенні заяви представника Корсунь-Шевченківської міської ради про забезпечення позову в адміністративній справі № 580/13809/25.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд встановив такі фактичні обставини.

Рішенням суду від 11.06.2024, що набрало законної сили 12.07.2024, у справі № 580/3764/24 Черкаський окружний адміністративний суд зобов`язав Корсунь-Шевченківську міську раду Черкаської області вжити заходів щодо набуття права власності на безхазяйне майно шляхом звернення із заявами про взяття на облік до органу, що здійснює державну реєстрацію права на нерухоме майно та розміщення оголошення про взяття безхазяйних нерухомих речей на облік у друкованих засобах масової інформації, прийняття рішення про взяття на баланс, а саме – гідротехнічної споруди, що розташована на земельній ділянці водного фонду площею 36 га з кадастровим номером 7122510101:05:011:0001, що знаходиться в адміністративних межах Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаського району.

14.11.2025 суд видав виконавчий лист № 580/3764/24, строк пред`явлення якого до виконання – 13.10.2024.

Корсунь-Шевченківська міська рада з метою виконання рішення суду від 11.06.2024 у справі № 580/3764/24 прийняла 26.09.2024 рішення № 84-9/VIII «Про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна (гідротехнічної споруди)».

Пунктом 1 зазначеного рішення від 26.09.2024 № 84-9/VIII рада доручила секретарю Корсунь-Шевченківської міської ради Віталію Мацюку звернутися із заявою до органу, що здійснює державну реєстрацію права на нерухоме майно, про взяття на облік гідротехнічної споруди, що розташована на земельній ділянці водного фонду площею 36 га з кадастровим номером 7122510101:05:011:0001.

Пунктом 2 вирішено доручити відділу комунального майна виконавчого комітету Корсунь-Шевченківської міської ради: 1) замовити виготовлення технічної документації на майно, зазначене в пункті 1 даного рішення. 2) після отримання технічної документації на майно, зазначене в пункті 1 даного рішення, вжити заходів щодо його реєстрації у встановленому законодавством порядку. 3) розмістити у друкованих засобах інформації оголошення про взяття безхазяйного нерухомого майна на облік.

На замовлення виконавчого комітету Корсунь-Шевченківської міської ради Регіональний офіс водних ресурсів у Черкаській області виготовив паспорт гідротехнічної споруди (технічні характеристики) на ставок площею 36,0000 га, який розташований за межами с. Гарбузин Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаського району Черкаської області кадастровий номер 7122510101:05:011:0001 (1. Споруда № 1 – Водоскидна; 2. Споруда № 2 – Земляна дамба).

Виконавчий комітет Корсунь-Шевченківської міської ради звернувся до Корсунь-Шевченківського виробничого відділку Комунального підприємства «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» із запитом від 23.09.2025 № 1357/01-56 щодо виготовлення технічного паспорту на нерухоме майно – гідротехнічну споруду, що розташована на земельній ділянці водного фонду площею 36 га з кадастровим номером 7122510101:05:011:0001 в с. Гарбузин, Черкаського району Черкаської області, але отримав відмову.

09.01.2026 виконавчий комітет Корсунь-Шевченківської міської ради ухвалив рішення № 1 «Про присвоєння назви поіменованому об`єкту на території Корсунь-Шевченківської територіальної громади Черкаського району Черкаської області», яким присвоєно назву поіменованому об`єкту гідротехнічній споруді, розташованій на земельній ділянці з кадастровим номером 7122510101:05:011:0001 на території Корсунь-Шевченківської територіальної громади (за межами населеного пункту села Гарбузин): «Комплекс гідротехнічної споруди № 1, Черкаська область, Черкаський район, Корсунь-Шевченківська територіальна громада».

Смілянська окружна прокуратура ініціювала процедуру примусового виконання рішення суду у справі № 580/3764/24, подавши до Корсунь-Шевченківського відділу ДВС заяву про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа від 14.11.2025.

04.12.2025 старший державний виконавець Корсунь-Шевченківського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ємець Є. О. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 79724454 із примусового виконання виконавчого листа від 14.11.2025 № 580/3764/24, який видав Черкаський окружний адміністративний суд, про зобов`язання Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області вжити заходів щодо набуття права власності на безхазяйне майно шляхом звернення із заявами про взяття на облік до органу, що здійснює державну реєстрацію права на нерухоме майно та розміщення оголошення про взяття безхазяйних нерухомих речей на облік у друкованих засобах масової інформації, прийняття рішення про взяття на баланс, а саме – гідротехнічної споруди, що розташована на земельній ділянці водного фонду площею 36 га з кадастровим номером 7122510101:05:011:0001, що знаходиться в адміністративних межах Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаського району. У постанові про відкриття виконавчого провадження було встановлено строк 10 робочих днів для виконання рішення, тобто до 18.12.2025.

04.12.2025 одночасно із винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження виконавець виніс постанову про стягнення із боржника виконавчого збору у сумі 32 000,00 грн та постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 269,00 грн.

Вважаючи протиправними постанови про відкриття виконавчого провадження, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим фактичним обставинам суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 129-1 Конституції України встановлено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

За приписами ч. 1 ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

За приписами частин другої, четвертої статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі – Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VІІІ відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною першою статті 5 Закону № 1404-VІІІ визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно ч.ч. 1, 5 ст. 26 Закону № 1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення; виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей; у постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 26 Закону № 1404-VIII у постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до приписів частин першої, другої та четвертої статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Згідно з ч. 3 ст. 27 Закону № 1404-VIII за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Відповідно до частин 1 - 3 статті 42 Закону № 1404-VIII кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів.

Згідно з пунктом 16 частини 3 статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Частиною 1 стаття 63 Закону № 1404-VIII передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч. 2 ст. 63 Закону № 1404-VIII).

У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання (ч. 1 ст. 75 Закону № 1404-VIII).

Насамперед суд вважає за необхідне оцінити доводи позивача щодо протиправності оскаржуваних постанов у зв`язку з пропуском строку пред`явлення виконавчого документа до виконання й з цього приводу суд врахував таке.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Разом з тим, відповідно до пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», доповненого Законом України від 15.03.2022 № 2129-ІХ (далі Закон № 2129-IX), який набрав чинності з 26.03.2022, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому продовжувався, діяв під час виникнення спірних правовідносин, та діє і на час розгляду справи.

Постанови про відкриття виконавчого провадження, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору прийнято державним виконавцем 04.12.2025, тобто після набрання чинності Законом від 15.03.2022 № 2129-IX.

Оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження», як спеціальним нормативно-правовим актом, у спірному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 15.03.2023 у справі №260/2595/22.

З огляду на викладене, суд не погоджується з доводами позивача про пропуск стягувачем строку пред`явлення до виконання виконавчого листа від 14.11.2025 № 580/3764/24.

Таким чином, обґрунтування позивача щодо протиправності винесених постанов з підстави пропуску стягувачем строку пред`явлення виконавчого документа до виконання є безпідставними.

Щодо доводів позивача про добровільне виконання рішення суду у справі № 580/3764/24, то суд врахував наступне.

За обставин цієї справи спірна постанова від 04.12.2025 про відкриття виконавчого провадження № 79724454 винесена у зв`язку із надходженням до відповідача заяви прокуратури (стягувача) про примусове виконання рішення суду на підставі виконавчого листа № 580/3764/24, виданого Черкаським окружним адміністративним судом 14.11.2025 щодо зобов`язання Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області вжити заходів щодо набуття права власності на безхазяйне майно шляхом звернення із заявами про взяття на облік до органу, що здійснює державну реєстрацію права на нерухоме майно та розміщення оголошення про взяття безхазяйних нерухомих речей на облік у друкованих засобах масової інформації, прийняття рішення про взяття на баланс, а саме – гідротехнічної споруди, що розташована на земельній ділянці водного фонду площею 36 га з кадастровим номером 7122510101:05:011:0001, що знаходиться в адміністративних межах Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаського району.

Цей виконавчий документ відповідає вимогам статті 4 Закону № 1404-VIII, поданий з дотриманням правил вчинення виконавчих дій (щодо рішення про зобов`язання вчинити дії - за місцем вчинення таких дій) та у межах строку пред`явлення виконавчого документа до виконання (з урахуванням пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження»).

Позивач не наводить, а суд не встановив підстав, які б відповідно до частини четвертої статті 4 Закону №1404-VIII зобов`язували державного виконавця повернути виконавчий документ без прийняття до виконання стягувачу.

Враховуючи приписи частин першої, п`ятої статті 26 цього Закону, державний виконавець був зобов`язаний розпочати виконавче провадження за заявою стягувача про примусове виконання виконавчого документа (у цьому разі виконавчого листа від 14.11.2025 № 580/3764/24); процесуально така дія оформляється постановою про відкриття виконавчого провадження.

При цьому Закон не допускає можливості перевірки стану виконання виконавчого документа боржником до відкриття виконавчого провадження. Для виконавця заява стягувача про проведення примусового виконання рішення є підставою розпочати примусове виконання незалежно від того, чи боржник та стягувач контактували між собою з приводу виконання рішення суду.

У контексті наведеного, суд не знаходить правових та фактичних підстав для визнання протиправною та скасування постанови від 04.12.2025 про відкриття виконавчого провадження № 79724454.

Суд також зазначає, що повідомлення боржника про необхідність виконання рішення протягом 10 робочих днів не означає, що примусове виконання не розпочалося, адже примусове виконання розпочинається з моменту винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, на що вказує зміст статті 26 Закону №1404-VIII.

Цією статтею не передбачено надання боржнику строку для добровільного виконання рішення та не пов`язано початок примусового виконання рішення із закінченням строку для його добровільного виконання, як це передбачалося нормами Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV «Про виконавче провадження».

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 10.09.2020 у справі № 640/13075/19.

Між тим частина шоста статті 26 Закону № 1404-VIII встановлює не право, а обов`язок у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначити про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону (у разі виконання рішення, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору).

Виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України (частина перша статті 27 Закону №1404-VIII).

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 27 Закону №1404-VIII за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

З аналізу вказаних норм Закону № 1404-VІІІ слідує, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій.

Стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 28.04.2020 у справі № 480/3452/19, від 11.10.2023 у справі № 140/1126/23, від 02.10.2025 у справі № 160/16615/23 та ін.

Оскільки виконавче провадження відкрито для примусового виконання рішення немайнового характеру (про зобов`язання вчинити дії), то відповідно до наведених положень статті 27 Закону № 1404-VIII та статті 8 Закону України від 19.11.2024 № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» розмір виконавчого збору для боржника юридичної особи становить 32 000,00 грн (8000,00 грн х 4) та саме такий розмір зазначено у постанові про відкриття виконавчого провадження (пункт 3) та у постанові про стягнення з боржника виконавчого збору від 04.12.2025 ВП № 79724454.

У межах спірних правовідносин щодо винесення відповідачем постанови від 04.12.2025 ВП № 79724454 про стягнення з боржника виконавчого збору відсутні визначені законом умови та підстави не стягувати виконавчий збір.

Стаття 27 Закону № 1404-VIII передбачає випадки, за яких виконавчий збір не стягується.

Виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню (крім спеціальної виписки з Реєстру аграрних нот); 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" та Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами (частина п`ята статті 27 Закону № 1404-VIII).

У разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню (частина сьома статті 27 Закону № 1404-VIII).

Жодна з наведених підстав не відповідає обставинам цієї справи.

Частиною дев`ятою статті 27 Закону №1404-VIII також обумовлено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону.

Позивач наполягає, що рішення суду у справі № 580/3764/24 виконувалося ним добровільно до відкриття виконавчого провадження та не виконане у повному обсязі у зв`язку із тривалістю у часі процедур, спрямованих на визнання гідротехнічних споруд безхазяйним майном та передання їх у комунальну власність.

Суд зазначає, що матеріали справи дійсно містять докази вчинюваних Корсунь-Шевченківською міською радою дій, спрямованих на виконання рішення суду зобов`язального характеру.

Так, Корсунь-Шевченківська міська рада з метою виконання рішення суду від 11.06.2024 у справі № 580/3764/24 прийняла 26.09.2024 рішення № 84-9/VIII «Про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна (гідротехнічної споруди)».

На замовлення виконавчого комітету Корсунь-Шевченківської міської ради Регіональний офіс водних ресурсів у Черкаській області виготовив паспорт гідротехнічної споруди (технічні характеристики) на ставок площею 36,0000 га, який розташований за межами с. Гарбузин Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаського району Черкаської області кадастровий номер 7122510101:05:011:0001 (1. Споруда № 1 – Водоскидна; 2. Споруда № 2 – Земляна дамба).

Виконавчий комітет Корсунь-Шевченківської міської ради звернувся до Корсунь-Шевченківського виробничого відділку Комунального підприємства «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» із запитом від 23.09.2025 № 1357/01-56 щодо виготовлення технічного паспорту на нерухоме майно – гідротехнічну споруду, що розташована на земельній ділянці водного фонду площею 36 га з кадастровим номером 7122510101:05:011:0001 в с. Гарбузин, Черкаського району Черкаської області, але отримав відмову.

09.01.2026 виконавчий комітет Корсунь-Шевченківської міської ради ухвалив рішення № 1 «Про присвоєння назви поіменованому об`єкту на території Корсунь-Шевченківської територіальної громади Черкаського району Черкаської області», яким присвоєно назву поіменованому об`єкту гідротехнічній споруді, розташованій на земельній ділянці з кадастровим номером 7122510101:05:011:0001 на території Корсунь-Шевченківської територіальної громади (за межами населеного пункту села Гарбузин): «Комплекс гідротехнічної споруди № 1, Черкаська область, Черкаський район, Корсунь-Шевченківська територіальна громада».

Однак вказані письмові докази лише вказують на те, що рішення на момент відкриття виконавчого провадження перебувало у процесі виконання та відповідні дії вчинялися і після відкриття 04.12.2025 виконавчого провадження.

Суд наголошує, що предметом оскарження є постанова про стягнення виконавчого збору від 04.12.2025. Тому суд надає оцінку підставам для її винесення на вказану дату.

Суд повторює, що державний виконавець постанову про стягнення виконавчого збору виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів), що й було зроблено у цьому разі.

Натомість для реалізації частини дев`ятої статті 27 Закону №1404-VIII (щодо не стягнення виконавчого збору) має існувати постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону (якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження). За наявності таких обставин фактичне стягнення виконавчого збору виконавець не проводитиме.

Частиною другою статті 42 Закону № 1404-VII передбачено, що витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802; в редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5, зі змінами) витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження.

Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

Мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов`язаних з винесенням постанов про: відкриття виконавчого провадження; стягнення виконавчого збору (крім випадків, коли виконавчий збір не стягується); стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім випадків, коли основна винагорода не стягується); стягнення витрат виконавчого провадження; закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу).

Витрати, пов`язані з винесенням постанов, включають такі види витрат виконавчого провадження: виготовлення постанов та супровідних листів до них (папір, копіювання (друк) документів, канцтовари); пересилання постанов (конверти, знаки поштової оплати (марки) або послуги маркувальної машини (послуги поштового зв`язку)).

З огляду на викладене правове регулювання до повноважень державного виконавця при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження віднесено одночасне прийняття постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, передбачених нормами законодавства.

Як убачається із матеріалів справи, постановою від 04.12.2025 ВП № 79724454 відповідач визначив розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 269,00 грн. Такі процесуальні дії державного виконавця відповідають наведеному нормативному регулюванню.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін у цій справі, суд дійшов висновку, що виконавець, приймаючи оскаржувані постанови, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а тому позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У зв`язку із відмовою в задоволенні позову відсутні підстави для відшкодування позивачу судових витрат.

Керуючись ст. 9, 241-246, 255, 264, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Корсунь-Шевченківської міської ради відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня підписання рішення суду.

Суддя Віталіна ГАЙДАШ