Суд: Черкаський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: осіб, звільнених з публічної служби
Дата: 03 лютого 2026 р.
Справа: №580/8676/25
Суддя: Валентина ОРЛЕНКО
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2026 року справа № 580/8676/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Орленко В.І. розглянув у письмовому провадженні заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №580/8676/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
30.07.2025 позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою, де просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.03.2025 пенсії без обмеження максимальним розміром з урахуванням індексації, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році»
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві нараховувати та виплачувати з 01.03.2025 пенсію ОСОБА_1 у розмірі 85% сум грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.03.2025 року по день проведення перерахунку.
Черкаським окружним адміністративним судом у справі №580/8676/25 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо нарахування пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 з обмеженням її максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 без обмеження її максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
15.01.2026 . Представник позивача надав до суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення, позаяк щодо позовних вимог, не ухвалено рішення, зокрема щодо нарахування та виплати позивачу з 01.03.2025 пенсії у розмірі 85 % грошового забезпечення, та різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.03.2025 по день проведення перерахунку, що свідчить про невирішення такої вимоги судом.
Відповідно до частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.
Водночас, після ухвалення рішення, судом було встановлено, що зазначеним рішенням не вирішено частину позовних вимог, а саме щодо нарахування та виплати позивачу з 01.03.2025 пенсії у розмірі 85 % грошового забезпечення, та різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.03.2025 по день проведення перерахунку.
При вирішенні питання про додаткове рішення судом встановлено наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу призначено пенсію з основним її розміром 85% розміру відповідного грошового забезпечення (згідно протоколу про призначення пенсії).
У позовній заяві позивач стверджує, що при перерахунку пенсії з 01.03.2025, її розмір було зменшено з 85% до 70% сум грошового забезпечення, що підтверджується перерахунком пенсії з 01.03.2025 за пенсійною справою.
Відповідно до ст. 13 Закону України № 2262 (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний (максимальний) розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, 100 процентів, до категорії 2, 95 процентів.
Законом України від 08.07.2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» внесено зміни до частини другої статті 13 Закону України № 2262, відповідно до яких максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, 100 процентів, до категорії 2, 95 процентів.
Законом України від 27.03.2014 року № 1166 «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» внесено зміни у частину другу статті 13 Закону України № 2262, згідно з якими цифри « 80» замінено цифрою « 70».
Оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, внесені до ч. 2 ст. 13 Закону України № 2262 зміни щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.02.2019 року по справі № 240/5401/18 (провадження № Пз/9901/58/18), відповідно до п. 30 якого, при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 року відповідно до ст. 63 Закону України № 2262 на підставі Постанови № 103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої ст. 13 Закону України № 2262, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.
У частині позовних вимог «здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.03.2025 року по день проведення перерахунку» не належить задоволенню, як така, що на час звернення позивача із позовом та на час ухвалення судового рішення є передчасною (заявленою на майбутнє), за відсутності здійсненого перерахунку, тому у цій частині позовних вимог належить відмовити. Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України суд у конкретній справі вирішує спір, предмет якого існує на час розгляду справи, і не може приймати рішення на майбутнє. Судовому захисту належать порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому. Верховний Суд висновує у справі №6-951цс16: вимога вчинити дії у майбутньому не може бути задоволена, оскільки захисту належить тільки порушене право.
Відповідно до частини 3 статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені частина 5 статті 252 КАС України.
Враховуючи положення частин статті 252 КАС України, а також те, що рішенням в адміністративній справі 580/8676/25 не вирішено частину позовних вимог, а також те, що таке рішення ухвалено в результаті розгляду справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе ухвалити додаткове рішення у порядку письмового провадження.
Керуючись статтями 143, 252 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Ухвалити у справі №580/6223/25 додаткове рішення щодо частини позовних вимог.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо нарахування пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 з обмеженням її максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 у розмірі 85% сум грошового забезпечення без обмеження її максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Валентина ОРЛЕНКО
Оригінал: reyestr.court.gov.ua