Рішення від 03 лютого 2026 р. у справі №560/20405/25 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 03 лютого 2026 р.

Справа: №560/20405/25

Суддя: Козачок І.С.

Справа № 560/20405/25

РІШЕННЯ

іменем України

04 лютого 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати нарахувати та виплатити підйомну допомогу в розмірі місячного грошового забезпечення і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім`ї відповідно до підпункту 1 частини 3 статті 9-1 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". В обґрунтування позову зазначає, що у зв`язку з переведенням з однієї військової частини до іншої він набув право на отримання підйомної допомоги, яка йому протиправно не була виплачена.

Військова частина НОМЕР_1 у відзиві просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивач не звертався до військової частини з відповідним рапортом про виплату підйомної допомоги, у зв`язку з чим протиправна бездіяльність відсутня.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.

30.08.2022 між ОСОБА_1 та Міністерством Оборони України в особі командира НОМЕР_2 навчального танкового полку НОМЕР_3 навчального центру Сухопутних військ Збройних Сил України був укладений контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу терміном 3 роки до 30.08.2025.

В подальшому наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 03.11.2022 №246 солдата ОСОБА_1 призначено на посаду водія автомобільного відділення автомобільного взводу роти матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , який прибув з військової часини НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 , та зараховано його до списків особового складу військової частини.

Згідно з розрахунково - платіжною відомістю №415 на виплату військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 підйомної допомоги та добових за час перебування в дорозі, ОСОБА_1 виплачено підйомну допомогу у розмірі 13138,82 грн. у зв`язку з зарахуванням до особового складу військової частини ( наказ №246 від 03.11.2022), що підтверджується відміткою про трансакцію зарахування коштів. Крім того, як видно з картки особового рахунку військовослужбовця №1402 за 2022, виплата цієї суми коштів здійснена на підставі наказу № 255 від 21.11.2022. Отже, підйомна допомога, передбачена для позивача, була йому виплачена.

У той же час позивач вважає, що відповідач не виплатив йому підйомну допомогу і підйомну допомогу в сумі 50 % місячного грошового забезпечення на кожного члена сім`ї.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відносини між державою та громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України регулюються Законом України від 25 березня 1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі – Закон № 2232-XII).

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону № 2232-XII Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом призову громадян України на військову службу та прийняття громадян України на військову службу за контрактом. Основи державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей, встановлення єдиної системи соціального та правового захисту, гарантії сприятливих умов для реалізації військовослужбовцями та членами їхніх сімей конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначені Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі – Закон № 2011-XII).

Відповідно до частини третьої статті 9-1 Закону №2011-XII при переміщенні військовослужбовців на нове місце військової служби в інший населений пункт у зв`язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу із терміном навчання не менше шести місяців, або у зв`язку з передислокацією військової частини, їм виплачується:

- підйомна допомога у розмірі місячного грошового забезпечення військовослужбовця та 50 % місячного грошового забезпечення на кожного члена сім`ї, який переїжджає разом із ним;

- добові, встановлені Кабінетом Міністрів України, за кожен день перебування в дорозі на військовослужбовця та кожного члена його сім`ї, який переїжджає разом із ним.

Судом встановлено, що військова частина НОМЕР_1 належить до складу Сухопутних військ Збройних Сил України.

Умови та порядок виплати підйомної допомоги для військовослужбовців Збройних Сил України визначені Порядком виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги, який затверджений Наказом Міністерства оборони України від 05.02.2018 №45 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2018 за №247/31699)

Відповідно до п. 1 Порядку у разі переїзду військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, та тих, які проходять кадрову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), на нове місце військової служби в інший населений пункт у зв`язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням на навчання до вищих військових навчальних закладів, вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи (далі - військові навчальні заклади), та військових коледжів або навчальних центрів (навчальних підрозділів), термін навчання в яких становить шість місяців і більше, без збереження посади за попереднім місцем служби або у зв`язку з передислокацією військової частини (підрозділу військової частини), установи, організації (далі - військова частина) їм виплачується:

- підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена його сім`ї, який переїхав з ним на нове місце військової служби;

- добові, встановлені Кабінетом Міністрів України для працівників, які перебувають у відрядженні, за кожний день перебування в дорозі (далі - добові) на військовослужбовця та кожного члена його сім`ї, який переїхав разом з ним.

Пункт 2 Порядку передбачає, що право на отримання підйомної допомоги і добових для військовослужбовців виникає:

на дату прийняття військовослужбовцем посади та справ - для військовослужбовців, які переїхали на нове місце служби з одного населеного пункту в інший у зв`язку з призначенням на посаду;

на дату зарахування на навчання - для військовослужбовців, які зараховані на навчання до військових навчальних закладів;

на дату прибуття до місця дислокації, оголошений наказом командира військової частини, - для військовослужбовців, які переїхали на нове місце служби у складі військової частини (підрозділу) в інший населений пункт.

Відповідно до п. 8 Порядку підйомна допомога військовослужбовцям, у тому числі на членів сім`ї, виплачується не більш як за два переїзди військовослужбовця протягом календарного року, пов`язані з призначенням на посади чи передислокацією військової частини (підрозділу).

Як вказано у абзаці 5 п. 2 Порядку, розмір підйомної допомоги обчислюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, установлених військовослужбовцю за новим місцем військової служби на дату, коли військовослужбовець приступив до виконання обов`язків за посадою (зарахування на навчання), або на дату прибуття до нового місця дислокації військової частини, на членів сім`ї - на дату реєстрації рапорту військовослужбовця про виплату підйомної допомоги на членів сім`ї військовослужбовця, які переїхали з ним до нового місця військової служби.

Згідно з п. 5 Порядку підйомна допомога та добові в разі переїзду на нове місце військової служби на членів сім`ї військовослужбовця виплачуються на підставі наказу командира військової частини із зазначенням у ньому нарахованої суми до виплати, який видається на підставі рапорту військовослужбовця про виплату підйомної допомоги на членів сім`ї військовослужбовця, які переїхали з ним до нового місця військової служби із застосуванням автоматичних (автоматизованих) систем опрацювання даних за умови наявності (використання) таких систем у військовій частині (установі).

Отже, як вбачається з наведених норм, автоматично підйомна допомога не виплачується, оскільки для її отримання військовослужбовець зобов`язаний особисто подати рапорт, на підставі якого видається наказ на виплату коштів.

Це означає, що військовослужбовець повинен подати рапорт, у якому зазначається прохання виплатити підйомну допомогу на себе, виплатити підйомну допомогу на членів сім`ї, які переїхали разом з ним, перелік членів сім`ї. Документами, які додаються до рапорту, є копія наказу про призначення/прибуття, довідка про склад сім`ї або документи, що підтверджують родинні зв`язки, в окремих випадках також підтвердження фактичного переїзду членів сім`ї.

Водночас, якщо рапорт не подано право на підйомну допомогу не втрачається, але виплата не може бути здійснена. Після подачі рапорту виплата можлива, якщо дотримані строки звернення і право на виплату не втрачене.

Дослідивши наявні у справі матеріали, суд не встановив належних доказів звернення позивача до військової частини з рапортом на виплату підйомної допомоги на членів сім`ї.

У той же час, фінансова служба військової частини не має права виплатити кошти без волевиявлення військовослужбовця, яке відображається у рапорті на виплату. Те, що позивачу, з його слів, стало відомо про наявність права на виплату пізніше, не скасовує заявний характер виплати підйомної допомоги і не створює обов`язку виплатити кошти без рапорту, поданого особисто.

Суд також не може спонукати військову частину до вчинення таких дій, оскільки це прямо суперечитиме встановленому порядку і виходитиме за межі повноважень. У цьому випадку відповідачем не було вчинено протиправних дій і не було допущено протиправної бездіяльності, адже реалізація права на отримання підйомної допомоги на членів сім`ї прямо залежить від власного волевиявлення військовослужбовця, який повинен звернутись з відповідним рапортом.

У той же час, у позові позивач не зазначає про те, що рапорт на виплату підйомної допомоги на членів сім`ї ним подавався і не надає відповідних доказів цього. В матеріалах справи рапорт також відсутній. Натомість у справі є докази виплати підйомної допомоги самому військовослужбовцю, достовірність яких не спростована.

Отже, підсумовуючи викладене, суд приходить до такого висновку: право на підйомну допомогу виникає з моменту прибуття до нового місця служби, однак її виплата здійснюється виключно на підставі рапорту військовослужбовця, у якому повинно бути зазначено окремо і про виплату підйомної допомоги на членів сім`ї, якщо такі переїжджають разом з заявником. Відсутність такого рапорту унеможливлює виплату, але не позбавляє права звернутись із заявою після вибуття з військової частини у межах установленого строку.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки докази того, що позивач звертався до військової частини з рапортом про виплату підйомної допомоги на членів сім`ї у справі відсутні, підстави для зобов`язання відповідача виплатити кошти судом не встановлені, відтак позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 04 лютого 2026 року

Позивач:ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_5 )

Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_6 )

Головуючий суддя І.С. Козачок

Оригінал: reyestr.court.gov.ua