Рішення від 03 лютого 2026 р. у справі №560/13271/25 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/13271/25

РІШЕННЯ

іменем України

04 лютого 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якому просить визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 НГУ у виплаті одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. грн, передбаченої пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 "Під час воєнного стану особи, які уклали контракт на умовах, визначених цим Порядком, призначаються до військових частин відповідно до переліку, затвердженого Генеральним штабом Збройних Сил" та зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити одноразову грошову винагороду у розмірі 1 млн гривень, передбаченою пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 "Під час воєнного стану особи, які уклали контракт на умовах, визначених цим Порядком, призначаються до військових частин відповідно до переліку, затвердженого Генеральним штабом Збройних Сил".

В обґрунтування позову зазначає, що на момент прийняття на військову служби за контрактом йому виповнилось 21 рік, тобто не досяг віку 25 років. Вказує, що брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, що підтверджується документами, на підставі яких видана довідка від 22.07.2024 №551. Крім того, одержав бойове травмування під час захисту Батьківщини, що підтверджується довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 29.12.2023 №1631. За період служби не притягався до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився. У липні 2025 року подав рапорт по команді про виплату одноразової грошової винагороди в розмірі 1 млн гривень, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану" від 11.02.2025 № 153. Листом від 18.07.2025 відповідач відмовив у задоволенні рапорту, оскільки станом на 24.02.2022, до прийняття на військову службу за контрактом, вже перебував на строковій військовій службі. Вважає протиправною відмову відповідача у виплаті одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень, адже неправильно застосував норму закону, яка підлягає застосуванню (пункт 4 Постанови №153). Просить задовольнити позовні вимоги.

Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

До Хмельницького окружного адміністративного суду надійшов відзив військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на позовну заяву, у якому відповідач зазначає, що для отримання винагороди необхідне суворе дотримання вимог чинних нормативно-правових актів. Відповідно до пункту 4 постанови (в редакції станом на дату розгляду): "4. Установити, що: особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень". Позивач повідомлений, що відповідно до наявних у військовій частині НОМЕР_1 даних, прийнятий на строкову військову службу до військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України 18.11.2020, а 09.04.2022 змінив вид військової служби - підписав контракт (наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 08.04.2022 № 16 по особовому складу). Тобто, станом на 24.02.2022 вже перебував на строковій військовій службі та в подальшому уклав контракт на проходження військової служби. Позивачу роз`яснено, що у зв`язку з цим при задоволенні рапорту в частині виплати винагороди можуть виникнути порушення вимог чинного законодавства, що є недопустимим, особливо під час дії правового режиму воєнного стану в Україні. Разом з тим стверджує, що питання виплати винагороди для військовослужбовців, які відповідають вимогам постанови та прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу тривалий час обговорювалось в суспільстві та знаходилось на розгляді Кабінету Міністрів України. Станом на дату звернення позивача до суду, 30.07.2025 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 942, пункт 4 Постанови якої доповнений абзацами такого змісту: "виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та: були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу". Представник вказує, що станом на 15.08.2025 у військовій частині НОМЕР_1 формуються списки військовослужбовців, які після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 30.07.2025 № 942 набули права на отримання винагороди. Після формування списків та погодження із Головним управлінням Національної гвардії України, яке є головним розпорядником бюджетних коштів, необхідного фінансування, військовослужбовці, які отримали право на отримання винагороди, в тому числі і позивач, будуть розглянуті на засіданні комісії щодо організації та контролю виплат винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України. Просить відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у якій зазначає, що ОСОБА_1 має право на виплату винагороди згідно із постановою КМУ від 30.07.2025 № 942.

Ухвалою від 12.01.2026 Хмельницький окружний адміністративний суд витребував у військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України докази виплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн гривень, передбаченою пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 "Під час воєнного стану особи, які уклали контракт на умовах, визначених цим Порядком, призначаються до військових частин відповідно до переліку, затвердженого Генеральним штабом Збройних Сил".

На виконання ухвали від 12.01.2026 відповідач повідомив, що ОСОБА_1 не виплачена одноразова грошова винагорода у розмірі 1 млн гривень, передбачена пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153, у зв`язку із надходженням до військової частини НОМЕР_1 розпорядження командувача Національної гвардії України від 04.09.2025 № 27/13/3/02-30454-2025, у якому визначено, що до наказів про виплату винагороди включати військовослужбовців, які були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу, та військовослужбовців, які проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу молодший лейтенант, а також військовослужбовців, які проходили військову службу та мали спеціальні звання або класні чини та були переатестовані до присвоєння офіцерського звання, виключно за умови, що вони до 13.02.2025 у віці до 25 років прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях у районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на 13.02.2025.Водночас, сумарна кількість днів безпосередньої участі у бойових діях позивача в районах ведення воєнних (бойових) дій – 7 днів. Відповідно, питання виплати винагороди військовослужбовцям, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, розкрите у абзаці четвертому пункт 4 Постанови, що унеможливлює її виплату для ОСОБА_1 у зв`язку із внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.2025 № 942 змінами та посиланням законодавця виключно на абзац другий пункт 4 Постанови, а саме – необхідності наявності строку безпосередньої участі у бойових діях, що за сукупністю становить не менше шести місяців.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх взаємному зв`язку та сукупності, суд встановив таке.

Позивач – ОСОБА_1 проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України.

18.11.2020 позивач призваний на строкову військову службу та зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 .

09.04.2022 позивач підписав контракт про проходження військової служби (наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 08.04.2022 №16).

У липні 2025 року позивач подав до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України рапорт, у якому просив виплатити одноразову грошову винагороду у розмірі 1 млн гривень відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану".

Листом від 18.07.2025 №1052 відповідач повідомив про відмову у виплаті винагороди, оскільки станом на 24.02.2022, до прийняття на військову службу за контрактом позивач проходив строкову військову службу.

Вважаючи протиправною відмову відповідача щодо виплати одноразової грошової винагороди, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно із статтею 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України від 25.03.1992 №2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі Закон №2232-XII), частиною першою статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Частиною 3 статті 1 Закону 2232-ХІІ визначено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно з частиною 9 статті 1 Закону 2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.

Призовникам, військовозобов`язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону 2232-ХІІ Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів (частина 1 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII)).

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

За приписами частини 4 статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

11.02.2025 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану", пунктом 2 якої затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану та форму контракту про проходження громадянами України віком від 18 до 25 років військової служби у Збройних Силах України, Національній гвардії України та Державній прикордонній службі України на посадах осіб рядового складу.

Пунктом 3 Постанови КМУ №153 встановлено, що: 1) учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби; 2) координатором експериментального проекту є Міністерство оборони; 3) фінансування експериментального проекту здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

На час звернення позивача із рапортом пункт 4 Постанови КМУ №153 передбачав, що особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1000000 грн;

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці 2 цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці 2 цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;

військовослужбовцям, зазначеним в абзацах 2 та 3 цього пункту у разі, коли вони два або більше разів за сукупністю притягувалися до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується.

Підставою для відмови позивачу щодо виплатигрошової винагороди в розмірі 1000000,00 грн слугувала наявність у нього строкової військової служби до 24.02.2022, до прийняття на військову службу за контрактом.

Разом з тим, 30.07.2025 Кабінет Міністрів України постановою №942, яка набрала чинності 07.08.2025, доповнив пункт 4 Постанови №153, включивши до переліку осіб, яким здійснюється виплата винагороди, військовослужбовців, зазначених в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу.

Отже, з 07.08.2025 право на отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1000000,00 гривень, передбаченої Постановою №153, мають громадяни України - військовослужбовці, зазначеними в пункті 4 Постанови №153, які відповідають вимогам щодо виплати такої винагороди, та були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу.

Водночас, з урахуванням приписів пункту 4 Постанови КМУ №153 обов`язковою вимогою, окрім віку військовослужбовця, для виникнення у нього права на отримання зазначеної винагороди, є проходження ним військової служби та безпосередня участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, строком, що за сукупністю не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою.

На виконання ухвали від 12.01.2026 відповідач повідомив, що підставою для невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн гривень, передбаченої пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153, слугувало те, що сумарна кількість днів безпосередньої участі позивача у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій – 7 днів, замість мінімальних шести місяців.

Разом з тим, відмовляючи у виплаті одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн гривень, відповідач не з`ясовував кількість днів безпосередньої участі позивача у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій та наявність відповідних документів, які таку участь підтверджують.

Оскільки зазначена обставина не була підставою для відмови, суд не досліджує та не надає оцінку документам, наданим позивачем для підтвердження його участі у бойових діях.

Пунктом 10 частини 2 статті 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Таким чином, належним способом захисту права є визнання протиправною відмови військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України у виплаті одноразової грошової винагороди, передбаченої пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 та зобов`язання відповідача повторно розглянути рапорт від 09.07.2025, з урахуванням висновків суду.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час судового розгляду відповідач не довів правомірність відмови ОСОБА_1 у 43 нарахуванні та виплаті одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн гривень.

Враховуючи викладене, позовні вимоги слід задовольнити частково.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судовий збір відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягується.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди, передбаченої пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану", оформлену листом від 18.07.2025.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 09.07.2025, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 )

Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_5 )

Головуючий суддя О.К. Ковальчук