Рішення від 03 лютого 2026 р. у справі №520/23037/24 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

04 лютого 2026 року № 520/23037/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "ВІП" (вул. Сватівська, буд. 56, м. Куп`янськ, Харківська обл., Куп`янський р-н, 63707, код ЄДРПОУ39310163) до Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області (просп. Конституції, 3, м. Куп`янськ, Харківська обл., Куп`янський р-н, 63701, код ЄДРПОУ 44758728) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Фермерське господарство "ВІП", з адміністративним позовом до Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить суд:

- визнати бездіяльність відповідача протиправною щодо розгляду заяв № 18- 3/2024 від 18.01.2024 р. та №18-7/2024 від 18.01.2024 р.;

- зобов`язати відповідача розглянути заяви позивача № 18-3/2024 від 18.01.2024 р. та №18-7/2024 від 18.01.2024 р. про потенційне забруднення земельних ділянок вибухонебезпечними предметами та прийняти рішення про надання позивачу податкової пільги зі сплати орендної плати за землю на 2024 рік з 01.01.2024 по 31.12.2024 та податкової пільги зі сплати єдиного податку четвертої групи на 2024 рік з 01.01.2024 по 31.12.2024, щодо земельних ділянок, зазначених у цих заявах.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що з метою отримання пільг з місцевих податків та зборів (зі сплати орендної плати за землю та сплати єдиного податку ІV групи у 2023 р.) звернувся до відповідача із заявами про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами №18- 3/2024 від 18.01.2024 та №18-7/2024 від 18.01.2024, як це передбачено нормами п. 288.8 ст. 288 та п. 292-1.1 ст. 292-1 Податкового кодексу України, проте відповідачем вищезазначені заяви по суті не розглянуті та відповідні Рішення не прийняті. Таким чином, на думку позивача, відповідачем була допущена протиправна бездіяльність.

Ухвалою суду прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.

Представником Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області надіслано до суду відзив, в якому зазначено, що заяви позивача про потенційне забруднення земельних ділянок вибухонебезпечними предметами від № 18-3/2024 від 18.01.2024 (з урахуванням заяви від 05.02.2024 р. № 05-7/2024) та №18-7/2024 від 18.01.2024 (з урахуванням заяви від 05.02.2024 р. № 05-7/2024) розглянуто відповідачем та надано відповідь від 15.02.2024 № 426, яка надіслано позивачу засобами поштового зв`язку, а отже вимоги позивача щодо розгляду заяв на думку відповідача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Окрім того, відповідач зазначив, що з метою об`єктивного розгляду поданої заяви останній просив зазначити суму пільги, яку отримує суб`єкт господарювання у разі прийняття рішення про встановлення такої пільги у 2024 році. Оскільки позивачем не надано такої інформації відповідач не вбачає зі свого боку порушень прав позивача.

Також відповідач зазначив, що не погоджується з позовною вимогою щодо зобов`язання розглянути заяви позивача про потенційне забруднення земельних ділянок вибухонебезпечними предметами та прийняти рішення про надання позивачу податкової пільги зі сплати орендної плати за землю на 2024 рік та податкової пільги зі сплати єдиного податку четвертої групи на 2024 рік, оскільки, думку відповідача, мова йдеться про дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень.

Позивачем до суду надано відповідь на відзив, в якій заперечує проти доводів відповідача та просить задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких підтримав позицію викладену у відзиві та просив відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно приписів ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову, суд встановив наступне.

Позивач володіє на праві оренди земельними ділянками, які знаходяться на території Куп`янської міської територіальної громади Харківської області. Власником вищезазначених земельних ділянок є Куп`янська міська рада Харківської області.

Позивачем зазначено, що на даний час повноваження Куп`янської міської ради Харківської області здійснюються Куп`янською міською військовою адміністрацією Куп`янського району Харківської області до якої звернувся позивач із заявами № 18-3/2024 від 18.01.2024 та №18-7/2024 від 18.01.2024 про потенційне забруднення земельних ділянок вибухонебезпечними предметами, з проханням прийняти рішення про надання позивачу податкової пільги зі сплати орендної плати за землю на 2024 рік з 01.01.2024 по 31.12.2024 та податкової пільги зі сплати єдиного податку четвертої групи на 2024 рік з 01.01.2024 по 31.12.2024.

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповіді на подані заяви №18-3/2024 від 18.01.2024 та №18-7/2024 від 18.01.2024 він не отримував, проте, як вбачається з матеріалів справи відповідачем за результатами розгляду вказаних заяв надано позивачу відповідь від 15.02.2024 № 426.

У наданій відповіді відповідач повідомив про те, у відповідності з пп. 10.1.1 п.10.1 ст.10 ПКУ до місцевих податків належить, зокрема, податок на майно. Згідно з пп. 265.1.3 п. 265.1 ст.265 ПКУ плата за землю є складовою податку на майно та перераховується до місцевого бюджету.

Просив звернути увагу, що згідно з пунктом 292-1.1 статті 292-1 ПКУ період, коли земельні ділянки визнаються потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів на підставі заяви платника податків, та завершується останнім числом місяця, на який припадає дата, що настає раніше, - або останній день строку, на який надано пільгу зі сплати місцевих податків та зборів відповідно до прийнятого рішення (у тому числі з урахуванням змін, внесених до такого рішення), або дата скасування відповідного рішення, або дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності, або дата визнання земельної ділянки придатною для використання.

27 лютого 2022 відбулось повномасштабне вторгнення рф на територію України, Куп`янська міська територіальна громада у зв`язку зі збройною агресією проти України знаходилась під окупацією з 27 лютого по вересень 2022 року.

Не зважаючи на деокупацію, за результатами 2022/2023 та планового 2024 бюджетних років Куп`янська міська територіальна громада є дотаційною.

Розглядаючи аналогічне звернення господарства, подане у 2023 році, у відповідному листі було зазначено, що для опрацювання можливості прийняття рішення про надання пільг зі сплати місцевих податків і зборів, застосування альтернативних компенсаційних механізмів наповнення місцевого бюджету, необхідно володіти інформацією щодо суми пільги, яку отримає суб`єкт господарювання у разі прийняття рішення про її встановлення. Такої інформації від підприємства не отримано.

З метою об`єктивного розгляду поданої заяви відповідач просив зазначити суму пільги, яку отримує суб`єкт господарювання у разі прийняття рішення про встановлення такої пільги у 2024 році.

Позивач у відповіді на відзив зазначив, що лист від 15.02.2024 № 426 він не отримував, а дізнався про нього з матеріалів справи.

Щодо надання додаткової інформації, позивач зазначив, що у позивача відсутній обов`язок надавати додаткові документи при вирішенні питання про надання пільг з місцевих податків та зборів крім тих, які передбаченні п. 288.8 ст. 288 та п. 292-1.1 ст. 292-1 Податкового кодексу України.

Позивач, посилаючись на те, що відповідач отримавши від позивача заяви про надання пільг зі сплати місцевих податків і зборів, був зобов`язаний розглянути їх строк передбачений законом, прийняти відповідні рішення по суті заяв та повідомити про прийняті рішення позивача, але відповідач всупереч чинних норм законодавства допустив протиправну бездіяльність - не прийняв рішення про надання пільг, чим порушив, передбачене ПК України право позивача на отримання податкових пільг зі сплати орендної плати та єдиного податку четвертої групи на 2024 рік з 01.01.2024 по 31.12.2024, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основним документом, що регулює земельні відносини в Україні, є Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III.

За приписами ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Плата за землю справляється відповідно до закону.

ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Положенням п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до п. 30.1 ст. 30 ПК України податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 ст. 30 ПК України.

Відповідно до п. 30.5 ст. 30 ПК України податкові пільги, порядок та підстави їх надання встановлюються з урахуванням вимог законодавства України про захист економічної конкуренції виключно цим Кодексом, рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, прийнятими відповідно до цього Кодексу.

За приписами пп. 269.1.2. п. 269.1. ст. 269 ПК України платниками плати за землю є платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Згідно з пп. 270.1.2. п. 270.1. ст. 270 ПК України об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Пунктом 288.1. ст. 288 ПК України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Згідно з п. 288.4. ст. 288 ПК України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами).

Статтею 283 ПК України визначений перелік земельних ділянок, які не підлягають оподаткуванню земельним податком.

Так, згідно з п.п. 283.1.9. п. 283.1 ст. 283 ПК України не сплачується податок за земельні ділянки, забруднені вибухонебезпечними предметами.

Пунктом 283.2. ст. 283 ПК України встановлено, що не сплачується податок за земельні ділянки, непридатні для використання у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, у випадку прийняття сільськими, селищними, міськими радами, військовими адміністраціями та військово-цивільними адміністраціями рішень про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 283-1.2. ст. 283-1 ПК України підставою для не нарахування земельного податку відповідно до пп. 283.1.9 п. 283.1 ст. 283 цього Кодексу у частині земельних ділянок, забруднених вибухонебезпечними предметами, є дані Державного земельного кадастру.

Земельний податок за земельні ділянки, визначені п.п. 283.1.9 п. 283.1 ст. 283 цього Кодексу, у частині земельних ділянок, забруднених вибухонебезпечними предметами, не нараховується за період, коли земельні ділянки були забруднені вибухонебезпечними предметами.

Період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.

Для земельних ділянок, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у тому числі коли дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території), за умови подання платником плати за землю до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації заяви про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та прийняття таким органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів щодо земельної ділянки, зазначеної у такій заяві, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Нарахування земельного податку за земельні ділянки, визначені п. 283.1.9 п. 283.1 ст. 283 цього Кодексу, у частині земельних ділянок, забруднених вибухонебезпечними предметами, відновлюється починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.

Згідно з п. 283-1.3. ст. 283-1 ПК України підставою для ненарахування земельного податку відповідно до п. 283.2 ст. 283 цього Кодексу у частині земельних ділянок, непридатних для використання у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, є інформація, зазначена у п.п. 12.4.6 п. 12.4 ст. 12 цього Кодексу.

Ненарахування земельного податку за земельні ділянки, непридатні для використання у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, здійснюється протягом періоду, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття сільською, селищною, міською радою, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяви платника податків, та завершується останнім числом місяця, на який припадає дата, що настає раніше, - або останній день строку, на який надано пільгу зі сплати місцевих податків та/або зборів відповідно до прийнятого рішення (у тому числі з урахуванням змін, внесених до такого рішення), або дата скасування відповідного рішення, або дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності чи визнання земельної ділянки придатною для використання. .

Згідно з абз. 3 п.п. 12.3.7 п. 12.3 ст. 12 ПК України, рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами повинні прийматися на кожний календарний рік окремо, за умови наявності відповідних заяв платників податків, та на період не більше ніж до кінця поточного календарного року.

Відповідно до п.п. 12.4.6 п. 12.4 ст. 12 ПК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій та військово-цивільних адміністрацій щодо податків та зборів належать надання інформації контролюючим органам за місцезнаходженням земельних ділянок щодо рішень про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів, прийнятих на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами. Така інформація надається в електронному вигляді у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України, протягом 10 календарних днів з дня прийняття відповідного рішення з обов`язковим зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок, щодо яких прийнято відповідне рішення.

З аналізу вищевказаних норм Закону вбачається, що земельні ділянки, розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами за умови подання платником плати за землю до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації заяви про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами.

Рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами приймаються за умови наявності відповідних заяв платників податків.

Інших умов та підстав для прийняття рішення відповідного органу місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів, окрім як на підставі заяви платника податків про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами (за умови розташування земельної ділянки на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією) чинним законодавством не передбачено.

24 лютого 2022 року відбулося повномасштабне вторгнення російської федерації в Україну. Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» від 22.12.2022 № 309 (із змінами) 24 лютого 2022 року - дата початку тимчасової окупації м. Куп`янська Куп`янської міської територіальної громади (код катоттг: UА63080090010026457), 09 вересня 2022 року - дата завершення тимчасової окупації Куп`янська Куп`янської міської територіальної громади (код катоттг: UА63080090010026457).

З 09 вересня 2022 року по 17 вересня 2022 року м. Куп`янськ перебувало в зоні активних бойових дій. З 17 вересня 2022 року Куп`янська міська територіальна громада (код катоттг: UА63080090010026457) по теперішній час перебуває в зоні можливих бойових дій.

Внаслідок активних бойових дій інфраструктура міста і більшість адміністративних будівель зруйновано, підприємства, установи і організації не працюють, співробітники звільнились та виїхали. У зв`язку з окупацією було унеможливлено роботу органів місцевого самоврядування та комунальних підприємств.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 27 жовтня 2022 року №737/2022 «Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Харківській області» було утворено Куп`янську міську військову адміністрацію Куп`янського району Харківської області.

Судовим розглядом встановлено, що позивач звернувся до Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області із заявою про потенційне забруднення земельних ділянок вибухонебезпечними предметами № 18-7/2024 від 18.01.2024, в якій просив відповідача прийняти рішення про встановлення податкової пільги зі сплати орендної плати на 2024 рік з 01.01.2024 по 31.12.2024. Заява № 18-7/202) отримана відповідачем 12.02.2024 року.

Також, позивач звернувся до відповідача із заявою про потенційне забруднення земельних ділянок вибухонебезпечними предметами № 18-3/2024 від 18.01.2024, в якій просив відповідача прийняти рішення про встановлення податкової пільги зі сплати єдиного податку четвертої групи на 2024 рік з 01.01.2024 по 31.12.2024 за земельні ділянки, зазначені у Заяві. Заява (№ 18-3/2024) отримана відповідачем 12.02.2024 року.

Земельні ділянки, які орендує ФГ "ВІП" та щодо яких останнє звернулось до відповідача із заявами про встановлення податкової пільги зі сплати орендної плати на 2024 рік та зі сплати єдиного податку ІV групи на 2024 рік від 18.01.2024№ 18-7/2024 та № 18-3/24, знаходяться на території, яка з 24.02.2022 по 09.09.2022 перебувала у тимчасовій окупації, активні бойові дії на території громади відбувалися з 09.09.2022 по 17.09.2022, після деокупації 17.09.2022 по теперішній час громада віднесена до територій можливих бойових дій.

Вищезазначені дані підтверджуються Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 р. «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» із змінами.

В заявах про потенційне забруднення земельних ділянок вибухонебезпечними предметами позивач повідомив відповідача про звернення ним до Центру протимінної діяльності з відповідним запитом про надання інформації щодо обстеження операторами протимінної діяльності вказаних в заявах земельних ділянок, повідомивши про місце розташування кожної земельної ділянки згідно кадастрового номеру.

Центром протимінної діяльності, який відповідно положень ст. 25 до Закону України «Про протимінну діяльність» забезпечує функціонування системи управління якістю розмінування, здійснення сертифікації операторів протимінної діяльності та процесів протимінної діяльності та інспектування розмінованих територій, 13.11.2023 було надано відповідь вих. № 687/3, в якій зазначено наступне.

Місцеві органи влади отримують заявки на проведення обстеження імовірно забруднених територій, визначають пріоритет та надсилають зведену заявку до Національного органу з протимінної діяльності для включення таких територій/земельних ділянок до річного Плану виконання гуманітарного розмінування деокупованих територій України (далі - План).

Центрпротимінної діяльності, відповідно до Плану, визначає сертифікованого оператора протимінної діяльності на проведення процесів нетехнічного обстеження, технічного обстеження імовірно забруднених територій/забруднених територій (ІЗТ/ЗТ), який в рамках наданих йому законодавством України повноважень, проводить обстеження територіальних громад, земельних ділянок, об`єктів, тощо. По завершенню обстеження оператор протимінної діяльності складає Звіт та надсилає його до Центру протимінної діяльності. Даний Звіт проходить валідацію в Центрі протимінної діяльності і при його позитивному затвердженню територія/ земельна ділянка вважається ІЗТ/ЗТ.

З метою збереження життя та здоров`я місцевого населення, персоналу операторів протимінної діяльності, доцільного та раціонального використання наявного ресурсу та на виконання рішення робочої групи Національного органу з питань протимінної діяльності про заборону проводити заходи з гуманітарного розмінування в межах 20-ти кілометрової зони від лінії бойового зіткнення та кордону країни агресора, заходи з гуманітарного розмінування в територіальних громадах, землі яких потрапили до 20 км зони, сертифікованими операторами ПМД не проводились. В межах цієї зони проводять оперативне розмінування та реагування на надзвичайні події, пов`язані з вибухонебезпечними предметами тільки урядові підрозділи ЗСУ, ДСНС, ДССТ, Національної поліції та Національної гвардії України. Не обстежені операторами протимінної діяльності території відповідно до Плану вважаються ІЗТ/ЗТ.

З урахуванням інформації Центру протимінної діяльності та листа ГУ ДСНС України у Харківській області (додається), враховуючи, що з моменту деокупації і до цього часу земельні ділянки, які перебувають у користуванні позивача не обстежувалися операторами протимінної діяльності та жодним із них не визнано їх придатними до використання, ФГ "ВІП" також було направлено заявки до Департаменту цивільного захисту Харківської обласної військової адміністрації щодо включення кожної земельної ділянки до річного Плану виконання гуманітарного розмінування деокупованих територій України для здійснення розмінування операторами протимінної діяльності.

Позивач звернувся до відповідача з проханням врахувати зазначену вище інформацію при розгляді заяв та прийнятті рішення про встановлення податкової пільги зі сплати орендної плати та єдиного податку четвертої групи на 2024 рік з 01.01.2024 по 31.12.2024.

Як зазначає позивач, він після деокупації фактично не використовував ці земельні ділянки на території Куп`янської територіальної громади, у зв`язку з небезпекою проведення робіт на цій території без попереднього її обстеження (розмінування або гуманітарного розмінування).

Суд звертає увагу на те, що заяви позивача за змістом відповідають вимогам пп. 12.3.7 п. 12.3 ст. 12 ПК України та, зокрема, містять інформацію про кадастрові номери земельних ділянок. Також вказані заяви подані позивачем в межах податкового періоду, на який позивач і просить встановити пільги - 2024 рік

Суд зазначає, що відповідно до пп. 12.3.7 п. 12.3 ст. 12 ПК України не дозволяється сільським, селищним, міським радам встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків та зборів.

Дія абзацу першого цього підпункту не поширюється на прийняття сільськими, селищними, міськими радами, військовими адміністраціями та військово-цивільними адміністраціями рішень про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами (з обов`язковим зазначенням кадастрових номерів таких земельних ділянок), а також про внесення змін до таких рішень.

Рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами повинні прийматися на кожний календарний рік окремо, за умови наявності відповідних заяв платників податків, та на період не більше ніж до кінця поточного календарного року.

Таким чином, вказаною нормою встановлено не право, а обов`язок відповідача приймати рішення про надання пільг зі сплати податків, передбачених п. 288.8 ст. 288, п. 292-1.1 ст. 292-1 ПК України на кожний календарний рік окремо, за умови подання платником податку на його адресу заяви про потенційну загрозу забруднення вибухонебезпечними предметами відповідних земельних ділянок, та на період не більше ніж до кінця поточного календарного року.

Тож, у випадку подання заяви платником податків на підставі п. 288.8 ст. 288 та п. 292-1.1 ст. 292-1 ПК України у суб`єкта владних повноважень - відповідача виникає обов`язок прийняти рішення по суті такої заяви.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що на підставі заяв позивача про потенційне забруднення земельних ділянок вибухонебезпечними предметами від 18.01.2024 № 18-3/2024 та № 18-7/2024, відповідач зобов`язаний був прийняти відповідні рішення про надання пільг.

Однак, станом на день звернення позивача до суду з адміністративним позовом, встановлений для відповідача законом строк для прийняття рішень за заявами позивача, який становить 30 днів, вже сплинув. Проте, заяви позивача по суті відповідачем не розглянуті, відповідні рішення не прийняті.

Враховуючи вище зазначені положення правових норм та обставин справи суд дійшов висновку, що відповідач всупереч чинних норм законодавства допустив протиправну бездіяльність - не розглянув заяви по суті та не прийняв рішення про надання пільг, чим порушив, передбачене ПК України право позивача на отримання податкових пільг зі сплати орендної плати та єдиного податку четвертої групи на 2024 рік з 01.01.2024 по 31.12.2024.

Як вбачається із аналізу вищезазначених приписів ПК України, у позивача відсутній обов`язок надавати додаткові документи при вирішенні питання про надання пільг з місцевих податків та зборів крім тих, які передбаченні п. 288.8 ст. 288 та п. 292-1.1 ст. 292-1 Податкового кодексу України (Заява про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами).

Крім цього, у позивача відсутній і обов`язок прораховувати суму потенційних пільг з місцевих податків та зборів, які йому повинні бути надані за результатом надання таких пільг.

Більш того, жодним нормативно-правовим актом не передбачено залежність надання чи не надання пільг з місцевих податків та зборів від надання чи не надання заявником суми прогнозованих пільг.

Щодо доводів відповідача про правомірності витребування у позивача додаткових документів з огляду на відсутність законодавчої заборони, суд вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки з приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України слідує, що ця конституційна норма втілює засадничу складову принципу законності, відповідно до якої суб`єктам владних повноважень дозволено робити тільки те, на що їх прямо уповноважує закон.

Тобто, Куп`янська міська військова адміністрація має право вимагати у позивача додаткові документи лише у випадку визначеному законодавством. На час звернення позивача з відповідними заявами до відповідача чинне законодавство передбачало лише подання заяви про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами (за умови розташування земельної ділянки на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією).

Щодо доводів відповідача про наявність дискреційних повноважень та виключної компетенції по розгляду питання про надання пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів, суд зазначає.

Згідно з положеннями рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, дискреція це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями, вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

На час розгляду справи в суді, набрав чинності Закон України «Про адміністративну процедуру» відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 2, у якому наведено, зокрема, термін «дискреційне повноваження» як повноваження, надане адміністративному органу законом, обирати один із можливих варіантів рішення відповідно до закону та мети, з якою таке повноваження надано.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про адміністративну процедуру» здійснення адміністративним органом дискреційного повноваження вважається законним у разі дотримання таких умов:

1) дискреційне повноваження передбачено законом;

2) дискреційне повноваження здійснюється у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законом;

3) правомірний вибір здійснено адміністративним органом для досягнення мети, з якою йому надано дискреційне повноваження, і відповідає принципам адміністративної процедури, визначеним цим Законом;

4) вибір рішення адміністративного органу здійснюється без відступлення від попередніх рішень, прийнятих тим самим адміністративним органом в однакових чи подібних справах, крім обґрунтованих випадків.

Поряд з цим, у судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Так, у п. 292-1.1. ст. 292-1 ПК України зазначено, що для земельних ділянок, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у тому числі коли дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території), за умови подання платником податку заяви до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації та військово-цивільної адміністрації про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та прийняття таким органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів щодо земельної ділянки, зазначеної у такій заяві, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.

Аналогічні приписи містить і п. 288.8 ст. 288 ПК України.

При цьому слід звернути увагу на важливі аспекти приписів вищезазначених статей ПКУ за яких земельні ділянки визнаються законодавцем забрудненими вибухонебезпечними предметами, це: територія земельних ділянок на яких, завершено активні бойові дії або тимчасова окупація; та подання платником податку заяви до військової адміністрації про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами щодо земельної ділянки, зазначеної у такій заяві (із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок).

Як вбачається із матеріалів справи позивачем подані відповідні заяви до відповідача, а земельні ділянки, зазначені в таких заявах, розташовані на територіях, на яких велися активні бойові дії та такі земельні ділянки перебували під тимчасовою окупацією російської федерації, що підтверджується Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» (з урахуванням змін і доповнень), в якому зазначено, що Куп`янська територіальна громада Харківської області перебувала у повній тимчасовій окупації з 24.02.2022 по 09.09.2022, активні бойові дії на всій території громади відбувалися з 09.09.2022 по 17.09.2022, після деокупації з 17.09.2022 по теперішній час громада входить до переліку територій можливих бойових дій.

Таким чином, якщо ці дві вищезазначені умови (в сукупності) збігаються, то орган державної влади або місцевого самоврядування (у даному випадку Куп`янська міська військова адміністрація відповідач) приймає рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів щодо земельних ділянок, зазначених у такій заяві.

Інших альтернативних варіантів прийняття рішення для суб`єкта владних повноважень (відповідача) нормами чинного податкового законодавства не передбачено.

При цьому також слід відмітити, що законодавцем встановлено і період коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами це період, що починається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.

Тобто у даному випадку, відповідно до приписів п. 288.8 ст. 288 та п. 292-1.1. ст. 292-1 ПК України, земельні ділянки Куп`янської територіальної громади є забрудненими вибухонебезпечними предметами з 01.10.2022 і до теперішнього часу так і не визнані операторами протимінної діяльності придатними до використання.

Норми Податкового кодексу України (п. 288.8 ст. 288 та п. 2921.1. ст. 2921) є імперативними і застосовуються за умови подання платником податків відповідної заяви та знаходження земельної ділянки на території, на якій ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованій російською федерацією, тому відповідач не може прийняти будь-яке інше рішення, крім встановлення позивачу податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів.

У справі, що розглядається, повноваження військової адміністрації щодо надання пільг зі сплати місцевих податків та зборів передбачені ПК України та Законом України «Про військово-цивільні адміністрації». Умови, за яких військова адміністрація відмовляє у встановленні пільг зі сплати єдиного податку ІV групи та зі сплати орендної плати, чітко не визначені.

Матеріалами справи підтверджено, що жодних обстежень земельної ділянки операторами протимінної діяльності не було, відтак вказана обставина не може свідчити про наявність підстав для відмови у наданні позивачеві відповідної пільги.

Отже, суд вважає що законні підстави відмови у наданні позивачеві пільг відсутні.

Враховуючи, що повноваження військової адміністрації та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови звернення особи в установленим законом спосіб - ухвалити рішення про надання позивачеві пільг з місцевих податків і зборів (за законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями), то зазначені повноваження не є дискреційними.

Відповідно до ч. 1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (п.п. 2, 3, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (ч. 4 ст. 245 КАС України).

Суд зауважує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Така правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 08.11.2019 по справі № 227/3208/16-а.

Також, суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 р. (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що позивачем виконано всі передбачені законом умови для отримання рішення про надання позивачеві пільг з місцевих податків і зборів, проте відповідач такого рішення не прийняв, суд вважає, що з метою повного та ефективного захисту прав позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області щодо належного розгляду заяв Фермерського господарства "ВІП" № 18-3/2024 від 18.01.2024 та №18-7/2024 від 18.01.2024 та зобов`язання Куп`янську міську військову адміністрацію Куп`янського району Харківської області розглянути заяви Фермерського господарства "ВІП" №18-3/2024 від 18.01.2024 та № 18-7/2024 від 18.01.2024 про потенційне забруднення земельних ділянок вибухонебезпечними предметами та прийняти рішення про надання Фермерському господарству "ВІП" податкової пільги зі сплати орендної плати за землю на 2024 рік з 01.01.2024 по 31.12.2024 та податкової пільги зі сплати єдиного податку четвертої групи на 2024 рік з 01.01.2024 по 31.12.2024, щодо земельних ділянок, зазначених у цих заявах.

Ухвалюючи це судове рішення, суд керується ст. 246 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За вказаних обставин суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат вирішується враховуючи положення статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 245, 246 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Фермерського господарства "ВІП" (вул. Сватівська, буд. 56, м. Куп`янськ, Харківська обл., Куп`янський р-н, 63707, код ЄДРПОУ39310163) до Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області (просп. Конституції, 3, м. Куп`янськ, Харківська обл., Куп`янський р-н, 63701, код ЄДРПОУ 44758728) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області щодо належного розгляду заяв Фермерського господарства "ВІП" № 18-3/2024 від 18.01.2024 та №18-7/2024 від 18.01.2024.

Зобов`язати Куп`янську міську військову адміністрацію Куп`янського району Харківської області розглянути заяви Фермерського господарства "ВІП" №18-3/2024 від 18.01.2024 та № 18-7/2024 від 18.01.2024 про потенційне забруднення земельних ділянок вибухонебезпечними предметами та прийняти рішення про надання Фермерському господарству "ВІП" податкової пільги зі сплати орендної плати за землю на 2024 рік з 01.01.2024 по 31.12.2024 та податкової пільги зі сплати єдиного податку четвертої групи на 2024 рік з 01.01.2024 по 31.12.2024, щодо земельних ділянок, зазначених у цих заявах.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області (просп. Конституції, 3, м. Куп`янськ, Харківська обл., Куп`янський р-н, 63701, код ЄДРПОУ 44758728) на користь Фермерського господарства "ВІП" (вул. Сватівська, буд. 56, м. Куп`янськ, Харківська обл., Куп`янський р-н, 63707, код ЄДРПОУ39310163) сплачений судовий збір у сумі 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мороко А.С.