Рішення від 03 лютого 2026 р. у справі №520/23794/25 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

04 лютого 2026 р. Справа №520/23794/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супруна Ю.О. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ “ЕНЕРГОПРОМ” (просп. Аерокосмічний, буд.43/2, кв. 804, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 40181218) до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ “ЕНЕРГОПРОМ” (надалі за текстом - ТОВ НВО “ЕНЕРГОПРОМ”, позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (надалі за текстом - ГУ ДПС у Харківській області, відповідач, податковий орган), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України від 19.05.2025 № 0/23880/0415 форми “Р”.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 вказаний адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків. У передбачений ухвалою строк недоліки позовної заяви були усунуті.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що при включенні зобов`язань за податковою накладною № 16 від 25.12.2024 (реєстраційний номер 9428265550 від 02.04.2025) сума ПДВ 406796,75 грн. в податкові зобов`язання за грудень 2024 року, та податкових накладних від постачальників (які помилково не були включені) в податковий кредит за грудень 2024 року виникає сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України в розмірі 9950,00 грн. Окреслена сума була сплачена в бюджет 21.05.2025 до подання уточнюючого розрахунку.

За таких обставин позивач приходить до висновку, що неналежне вручення Акту перевірки і ППР, повторне донарахування вже сплачених зобов`язань порушили права позивача як сумлінного платника податків.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2025 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025, місто Харків у період з 24.02.2022 по 15.09.2022 належало до території активних бойових дій, а з 15.09.2022 по теперішній час є територією можливих бойових дій, розгляд справи було відтерміновано.

Крім того, на тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді у відпустці та на лікарняному.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч.ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач, скориставшись правом, передбаченим статтею 162 КАС України, 18.09.2025 через «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що податкове повідомлення-рішення від 19.05.2025 № 0/23880/0415 форми “Р”, прийнято у межах повноважень податкового органу з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі за безпідставністю.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2025 у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Харківській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовлено.

Інші заяви по суті справи не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що підприємством ТОВ НВО “ЕНЕРГОПРОМ”, до ГУ ДПС у Харківській області засобами електронного зв`язку подано податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2024 року від 20.01.2025 № 9419014279 з додатком № 1 за формою, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289, зі змінами та доповненнями.

Головним управлінням ДПС у Харківській області 22.04.2025 було винесено Акт про результати камеральної перевірки щодо виявлених порушень у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ НВО “ЕНЕРГОПРОМ”, за грудень 2024 року, щодо дотримання ТОВ НВО “ЕНЕРГОПРОМ”, порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість № 17662/20-40-04-15-02/40181218 (надалі за текстом - Акт перевірки, акт № 17662/20-40-04-15-02/40181218), відповідно до якого ТОВ НВО “ЕНЕРГОПРОМ”, по податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період грудень 2024 року від 20.01.2025 № 9419014279 занижено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість на 406797,00 грн., та порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування од податкових накладних в ЄРПН за грудень 2024 року, лютий 2025 року.

На підставі висновків Акту перевірки ГУ ДПС у Харківській області винесло ТОВ НВО “ЕНЕРГОПРОМ” податкове повідомлення-рішення № 0/23880/0415 форми «Р», відповідно до якого позивачу - платнику податків збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) 14060100 на суму 406797,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 40679,70 грн. (загальна сума 447476,70 грн.).

В ході проведеної перевірки податковим органом в податковій декларації ТОВ НВО “ЕНЕРГОПРОМ” з податку на додану вартість за грудень 2024 року від 20.01.2025 №9419014279, виявлено порушення п. 200.1 ст. 200 розділу V ПК України в частині не включення до складу податкових зобов`язань суми податку на додану вартість по податковій накладній, виписаній на адресу неплатника ПДВ та зареєстрованій в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням термінів реєстрації відповідно до пункту 89 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, а саме: Покупець ІПН Покупець, назва Реєстр. № № ПН/ РК Дата виписки Дата реєстрації Статус ПН/РК Загальна сума коштів Сума ПДВ 100000000000 Неплатник ПДВ 9428265550 16 25.12.2024 02.04.2025 зареєстровано 406796,75 2033983,75 грн..

Надаючи оцінку доводам позивача щодо протиправності податкового повідомлення-рішення в частині, суд зазначає таке.

За змістом статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

Положеннями статті 62 ПК України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема, перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до абзаців першого і другого пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. 185.1 ст. 185 ПК України зазначено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до ст. 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.

Судовий розгляд встановив, що відповідач провів камеральну перевірку даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість за грудень 2024 року за результатами якої склав акт № 17662/20-40-04-15-02/40181218.

Відповідно до висновків акту перевірки контролюючий орган встановив:

1. Платником ТОВ НВО “ЕНЕРГОПРОМ”, п.н. 40181218, по податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період грудень 2024 року від 20.01.2025 № 9419014279 занижено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість на 406797,00 грн.. Відповідальність за заниження податкового зобов`язання передбачена ст. 123. ПК України.

2. В результаті проведеної камеральної перевірки встановлено, що підприємством ТОВ НВО “ЕНЕРГОПРОМ”, п.н. 40181218, порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН за грудень 2024 року, лютий 2025 року.

Обґрунтовуючи таку позицію, відповідач зазначив, що за даними Єдиного реєстру податкових накладних, наявними на час перевірки, товариством були зареєстровані податкові накладні, видані контрагентам-покупцям на загальну суму податку на додану вартість 406796,75 грн, проте такі показники не були відображені у декларацій з податку на додану вартість за грудень 2024 року.

На підставі висновків акту перевірки контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 19.05.2025 № 0/23880/0415 форми “Р”, яким збільшив суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 447476,70 грн, з яких за податковим зобов`язанням 406796,70 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 40679,70 грн..

Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названого акту індивідуальної дії, Суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, незалежно від дати накладення електронного підпису.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПК України).

За правилами пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Відповідно до пунктів 200.1, 200.2 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (пункт 201.1 статті 201 ПК України).

Таким чином, податкові накладні складаються виключно в електронній формі та підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відсутність факту реєстрації платником податку продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Перевіркою встановлено, що згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних, які були наявні на дату складання акту перевірки, товариством зареєстровано податкові накладні, видані контрагентам-покупцям, на загальну суму податку на додану вартість 406796,70 грн., проте такі показники не були відображені у рядку 1.1 декларацій з податку на додану вартість, форма яких затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 “Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість”, за грудень 2024 року.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 50.2 статті 50 ПК України передбачено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Таким чином, пунктом 50.2 статті 50 ПК України встановлено обмеження щодо подання уточнюючого розрахунку показників поданої звітності лише у разі проведення документальної планової або позапланової перевірки.

Отже, після проведення камеральної перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки платник має право подавати уточнюючі розрахунки, а контролюючий орган, приймаючи відповідне податкове повідомлення-рішення за наслідками такої камеральної перевірки, повинен встановити дійсний обов`язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку.

Доказів подання уточнюючого розрахунку у межах проведеної перевірки матеріали справи не містять, проте наявний уточнюючий розрахунок від 22.05.2025 за межами законодавчо обумовленого проміжку часу.

Пунктом 192.1 статті 192 ПК України передбачено можливість складання розрахунку коригування до податкової накладної у разі допущення помилок при її складанні, у тому числі не пов`язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Отже, у разі складання податкової накладної без факту здійснення господарської операції та її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, з метою виправлення помилки необхідно скласти розрахунок коригування до неї.

Судом встановлено, що позивач розрахунку коригування до спірної податкової накладної не подавав в окреслений проміжок часу.

Стосовно питання направлення поштової кореспонденції з боку податкового органу на адресу позивача суд зазначає наступне.

Податкове повідомлення-рішення від 19.05.2025 № 0/23880/0415 форми “Р”, на загальну суму 447476,70 грн. було направлено засобами поштового зв`язку на податкову адресу ТОВ НВО “ЕНЕРГОПРОМ”, - проспект Аерокосмічний, буд. 43/2, офіс 804, Слобідський р-н, м. Харків, 61001.

Поштове відправлення від 19.05.2025 № 0601148017097, повернулося на адресу ГУ ДПС 04.06.2025 з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п. 42.5 ст. 42 Кодексу податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученими платнику 04.06.2025.

Окремо суд зазначає, що з боку податкового органу повідомлено, що заяву про бажання отримувати документ через Електронний кабінет підприємством надано лише 30.06.2025, протилежного з боку позивача не доведено, а судом в ході розгляду справи не спростовано.

На момент винесення податкового повідомлення - рішення від 19.05.2025 № 0/23880/0415 уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з ПДВ за грудень 2024 року підприємством подано не було.

Стосовно доводів позивача про не надходження на адресу підприємства акту та податкового повідомлення-рішення суд зазначає, шо в силу положень статей 42 і 45 ПК України платник податків вважається обізнаним з усіма письмовими документами платника податків у разі направлення таких документів на податкову адресу платника поштовим відправленням із повідомленням про вручення.

У спірних правовідносинах контролюючим органом дотримана ця вимога закону, у той час як платник податків без достатніх поза розумним сумнівом пояснень та без існування вагомих причин не забезпечив створення умов для власної обізнаності із перебігом подій у зносинах із контролюючим органом, хоча не міг не усвідомлювати об`єктивної потреби у цьому.

Принагідно суд вважає за доцільне застосувати правовий висновок постанови Верховного Суду від 20.10.2020 у справі № 140/30/20, де зазначено, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.

Відтак, позивач був належно поінформований про подію складання акту на податкового повідомлення-рішення.

При ухваленні цього рішення суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі “Серявін та інші проти України” (№ 4909/04), згідно з якою з огляду на усталену практику, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

За змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Таким чином, судом були вивчені і інші аргументи, однак вони є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, адже вищенаведених висновків суду не спростовують.

За змістом статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі обставини та приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень статті 139 КАС України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ “ЕНЕРГОПРОМ” (просп. Аерокосмічний, буд.43/2, кв. 804, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 40181218) до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано - 04.02.2026, враховуючи час перебування судді у відпустці та з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Суддя Супруна Ю.О.