Рішення від 03 лютого 2026 р. у справі №400/13470/25 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2026 р. № 400/13470/25

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , ,

до відповідачаДепартаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", ,

провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

17 грудня 2025 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (далі – відповідач) про:

визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не звільнення зі служби в поліції позивача за поданим рапортом від 13.11.2025;

зобов`язання відповідача прийняти рішення про звільнення позивача зі служби в поліції за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» за його рапортом від 13.11.2025.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він на підставі контракту про проходження служби в поліції від 12.02.2025 проходить службу у відповідача. 13.11.2025 він звернувся до відповідача з рапортом про своє звільнення зі служби в Національній поліції України за власним бажанням з 01.12.2025. Листом від 01.12.2025 № 17148-2025 відповідач відмовив у задоволенні вищевказаного рапорту на тій підставі, що трудове законодавство на спірні правовідносини не поширюється. Тому поліцейські, які виявили бажання звільнитись зі служби за власним бажанням, повинні попередити прямого начальника про вказане рішення не пізніше, ніж за три місяці до дня звільнення. На переконання позивача, така бездіяльність відповідача є протиправною, оскільки стаття 77 Закону України «Про Національну поліцію» не ставить реалізацію права особи на звільнення за власним бажанням в залежність від наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов`язків, як і не встановлює будь-яких додаткових умов для можливості звільнення за власним бажанням.

У відзиві на позовну заяву від 23.12.2025 позивач заперечив проти позову і просив у його задоволені відмовити в повному обсязі. Відзив умотивовано тим, що позивач у своєму рапорті на звільнення зі служби в поліції не вказав причин звільнення (поважні). В спеціальному законодавстві, що стосується поліції, відсутнє поняття трудовий договір, адже як працівники поліції не працюють, а проходять службу. Крім того, рапорт не погоджений його безпосереднім керівником. Між позивачем та керівництвом відповідача так і не було досягнуто згоди щодо дати звільнення, адже наказ про його звільнення за власним бажанням не видавався. З наведеного слідує, що на теперішній час не минуло три місяці, адже цей час надається, якщо особо вирішіть залишитись на службі, та позивач не вказав поважні обставини для звільнення.

У відповіді на відзив від 24.12.2025 позивач підтримав свої позовні вимоги, наголосивши на тому, що представником відповідача не надав суду будь-яких доказів на підтвердження порушення позивачем правил оформлення та подачі рапорту в належності до правил діловодства, не з`ясовувано причини які послужили відсутністю резолюції безпосереднього керівництва позивача щодо прийняття рішення по рапорту позивача на звільнення за наступних підстав. Крім цього, позивач у своєму рапорті зазначив конкретну дату, з якої бажає звільнитись, а саме: 01.12.2025.

У запереченнях від 25.12.2025 відповідач вказав на те, що позивач не намагався подати рапорт безпосередньому керівнику, відсутні будь-які докази надсилання цього рапорту безпосередньому керівнику, відсутні резолюції керівництва про залишення, на кшталт, рапорту позивача без реалізації.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ, ЗАЯВИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

08.12.2025 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за матеріалами в електронній формі.

У зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, керуючись частиною четвертою статті 229 КАС України, суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Розглянувши заяви сторін по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

12.02.2025 позивач уклав контракт про проходження служби в поліції, згідно з пунктом 1 розділу VII строк його дії з 12.02.2025 до 11.02.2027.

Наказом Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 12.02.2025 № 151 о/с «По особовому складу» позивача прийнято на службу в поліції та призначено на посаду у відповідача з 12.02.2025.

Відповідно до довідки відповідача від 06.11.2023 № 3014/59/13-2023 позивач проходить службу в Департаменті поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

13.11.2025 позивач надіслав засобами поштового зв`язку рапорт на ім`я начальника Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про звільнення зі служби в Національній поліції України за пунктом 7 частини першої статті 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію» з 01.12.2025. Вказаний рапорт надійшов до відповідача 20.11.2025.

У листі від 01.12.2025 № 17148-2025 відповідач повідомив позивача про те, що особи, які виявили бажання звільнитися зі служби за власним бажанням попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніше ніж за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою. Скорочення загального строку звільнення за власним бажанням допускається за наявності спільної домовленості між поліцейським та органом (установою) поліції.

Вважаючи протиправною відповідь відповідача щодо відмови у звільненні зі служби в Національній поліції України, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з преамбулою Закону України «Про Національну поліцію» цей Закон визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Частиною першою статті 1 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що Національна поліція України (поліція) – це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції (частина перша статті 17 Закону України «Про Національну поліцію»).

Згідно з абзацом першим частини першої статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Відповідно до статті 60 Закону України «Про Національну поліцію» відносини, що виникають у зв`язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції.

Пунктом 4 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону.

Таким чином, нормативно-правові акти, які були прийняті до утворення поліції і не суперечать законодавству про останню, мають застосовуватися, як спеціальні норми права, до правовідносин, що виникають з приводу проходження служби поліцейськими до прийняття відповідних нормативно-правових актів.

Оскільки Національна поліція України входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, то в питаннях своєї діяльності та проходження служби поліцейські керуються в тому числі і нормативно-правовими актами Міністерства внутрішніх справ України.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 09.02.2021 у справі № 826/10404/16.

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, за власним бажанням.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2005 № 428 «Про доповнення Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та поширення на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, податкової міліції дії постанови Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 р. № 413» поширено на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, податкової міліції дію постанови Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 р. № 413.

Підпунктами «ж» і «и» пункту 63 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114 (далі – Положення № 114) встановлено, що особи рядового і молодшого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за двома різними підставами відповідно:

за власним бажанням – при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов`язків;

через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.

Перелік № 413 стосується звільнення осіб рядового і начальницького складу виключно за підпунктом «и» пункту 63 Положення № 114, тобто при звільненні через сімейні обставини або з інших поважних причин.

Як наслідок, при звільненні з інших підстав, зокрема за власним бажанням, наявність причин, закріплених Переліком № 413, є необов`язковим.

Відтак поліцейський має право на звільнення за власним бажанням за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» за відсутності у нього причин, що встановлені Переліком № 413, а відповідний орган (установа) поліції зобов`язаний задовольнити такий рапорт у порядку, встановленому законодавством.

Згідно з пунктом 68 Положення № 114 особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою.

Суд встановив, що відповідно до наказу відповідача від 12.02.2025 № 151 о/с «По особовому складу» позивача прийнято на службу в поліції та призначено на посаду у відповідача з 12.02.2025.

13.11.2025 позивач надіслав засобами поштового зв`язку рапорт на ім`я начальника Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про звільнення зі служби в Національній поліції України за пунктом 7 частини першої статті 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію» з 01.12.2025, що підтверджується описом вкладення до поштового відправлення № 5400700093898.

У листі відповідача від 01.12.2025 № 17146-2025 зазначено, що вищенаведений рапорт зареєстрований за вх. № 14965-2025 від 20.11.2025.

З вищевикладеного слідує, що позивач попередив прямого начальника про прийняте ним рішення про звільнення зі служби в Національній поліції України 20.11.2025.

Зі змісту листа від 01.12.2025 № 17146-2025 слідує, що відповідач згоди на звільнення позивача з 01.12.2025 не надав.

Тому тримісячний строк попередження про звільнення позивача зі служби в поліції спливає 20.02.2026.

За таких обставин, обов`язок відповідач щодо звільнення позивача зі служби в поліції за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» на підставі поданого ним рапорту від 13.11.2025, який надійшов до відповідача 20.11.2025, виникне лише 20.02.2026.

Таким чином, позовні вимоги позивача є передчасними.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

З огляду на те, що позивачу відмовлено у задоволенні позову, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » відмовити повністю.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

3. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

5. Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач: Департамент поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).

6. Повний текст рішення суду складений 04.02.2026.

Суддя В.Г.Ярощук