Рішення від 03 лютого 2026 р. у справі №120/1874/25 — Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

04 лютого 2026 р. Справа № 120/1874/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Медичного реабілітаційного центру МВС України "Південний Буг" до Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування висновку

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Медичного реабілітаційного центру МВС України "Південний Буг" до Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування висновку.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю, на думку позивача, висновку Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області від 04.02.2025 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2024-06-19-000996-а.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 17.02.2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення її недоліків.

У встановлений судом строк позивачем усунуто недоліки, зазначені в ухвалі від 17.02.2025 року.

Ухвалою суду від 03.03.2025 року відкрито провадження по справі та визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.

У встановлений судом строк відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги заперечив, зазначивши, що моніторингом закупівлі установлено, що переліки документів та/або інформації для учасників та переможця закупівлі Замовником не оформлено як окремі додатки до тендерної документації, чим порушено вимоги абзацу десятого пункту 28 Постанови № 1178. Також звертає увагу, що вимоги до учасника та переможця, визначені у Додатку 1 «Перелік документів, які вимагаються для підтвердження відповідності пропозиції учасника кваліфікаційним та іншим вимогам замовника» відрізняються від вимог, що зазначені у Додатках 7, 8. На переконання відповідача, застосований органом державного фінансового контролю спосіб усунення виявлених порушень «здійснити заходи щодо недопущення виявлених порушень у подальшому», є превентивним заходом, що не вимагає розірвання договірних відносин, а така вимога відповідача скерована на дотримання в подальшому вказаних правових норм під час проведення закупівель.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Позивачем опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів закупівлі ДК 021:2015: 98310000-9 - Послуги з прання і сухого чищення (прання килимів та доріжок; прання подушок; прання ковдр; прання білизни, рушників, хімчистка меблів (стільці, дивани, крісла)) (ідентифікатор закупівлі: UA-2024-06-19-000996-а).

Відповідачем проведено моніторинг процедури вищевказаної закупівлі, за результатами проведення якої прийнято висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 04.02.2025.

Як слідує з вказаного висновку, моніторингом закупівлі установлено, що переліки документів та/або інформації для учасників та переможця закупівлі Замовником не оформлено як окремі додатки до тендерної документації, чим порушено вимоги абзацу десятого пункту 28 Постанови № 1178.

З огляду на встановлене порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області зобов`язало позивача здійснити заходи направлені на недопущення встановленого порушення у подальшому та притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Не погоджуючись з таким висновком відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції» України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Компетенцію Держаудитслужби та її міжрегіональних територіальних органів визначено Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 № 2939-ХІІ (далі - Закон № 2939-ХП) та підпунктами 3, 4 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43.

Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону № 2939-ХІІ орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Згідно з ч.ч. 2, 3 статті 2 Закону N° 2939-ХП державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі, порядок проведення яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 N° 922 VIII редакція від 19.04.2020 (далі - Закон № 922 VIII) визначено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі-органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Відповідно до частини б статті 8 Закону № 922 - VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі фіксує порушення законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем проведено моніторинг публічної закупівлі ДК 021:2015: 98310000-9 - Послуги з прання і сухого чищення (прання килимів та доріжок; прання подушок; прання ковдр; прання білизни, рушників, хімчистка меблів (стільці, дивани, крісла)) (ідентифікатор закупівлі: UA-2024-06-19-000996-а), про що складено та опубліковано висновок про результати моніторингу процедури закупівлі.

Відповідно до пункту 3 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Постанова № 1178) замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Постанови №1178 та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.

Відповідно до пункту 31 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

З огляду на вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.

При цьому, вимогою абзацу першому пункту 28 Постанови № 1178 визначено, що тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням Постанови № 1178.

Абзацом десятим пункту 28 Постанови № 1178 визначено, що тендерна документація повинна містити перелік документів та/ або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, та перелік документів та/або інформації, які подаються переможцем процедури закупівлі. Зазначені переліки оформляються як окремі додатки до тендерної документації.

Відтак замовники з 09.07.2024 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2024 № 782 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178» мають встановлювати вимоги до учасників та переможця закупівлі в окремих додатках до тендерної документації.

У свою чергу, наказом Наказом Міністерства економіки України від 06.12.2024 № 27593 (далі – Наказ № 27593) затверджено, зокрема, Примірну тендерну документацію для процедури закупівлі - відкритих торгів.

Згідно із Наказом № 27593 у Примірній тендерній документації зазначається інформація, визначена статтею 22 Закону України «Про публічні закупівлі», з урахуванням Постанови №1178 під час здійснення публічних закупівель шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному розділом «Порядок проведення відкритих торгів» Постанови № 1178, яка оформлюється у вигляді таблиці, що складається із трьох граф та подається замовником разом з додатками, посилання на які містяться в тексті цієї Примірної тендерної документації. У графі “1” зазначається нумерація, у графі “2” – перелік складових тендерної документації, у графі “3” – вимоги щодо їх заповнення. Зміст кожного розділу тендерної документації визначається замовником з урахуванням вимог законодавства.

Відповідно до підпункту 7.3 пункту 7 Розділу 3. «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації, затвердженої рішенням уповноваженої особи Замовника (протокол від 06.12.2024) тендерна пропозиція подається в електронній формі через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, у яких зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям (у разі їх (його) встановлення, наявність/відсутність підстав, установлених у пункті 47 цих особливостей і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються Замовником у тендерній документації.

Так, підпунктом 2.1. пункту 2 Розділу 3. «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації Замовника встановлено, що тендерна пропозиція, яка подається учасником процедури закупівлі повинна складатися з тендерної пропозиції, яка подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель: - документів, що підтверджують повноваження посадової особи або представника (якщо такий призначений) Учасника процедури закупівлі щодо підпису документів тендерної пропозиції; - документа, що підтверджує надання учасником забезпечення тендерної пропозиції (якщо таке забезпечення передбачено оголошенням про проведення процедури закупівлі);

- документально підтвердженої інформації про відповідність учасника кваліфікаційним критеріям та іншим вимогам тендерної документації (згідно Додатку №1);

- інформації про субпідрядника (субпідрядників); - інформації про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, в тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби (плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі) (згідно Додатку №2), та інші відомості що передбачено тендерною документацією.

При цьому, Додаток 1 «Перелік документів, які вимагаються для підтвердження відповідності пропозиції учасника кваліфікаційним та іншим вимогам замовника» містить перелік документів та/або інформації для учасників та переможця закупівлі.

Як слідує з вказаного висновку, моніторингом закупівлі установлено, що переліки документів та/або інформації для учасників та переможця закупівлі Замовником не оформлено як окремі додатки до тендерної документації, чим порушено вимоги абзацу десятого пункту 28 Постанови № 1178.

Окрім того, вимоги до учасника та переможця, визначені у Додатку 1 «Перелік документів, які вимагаються для підтвердження відповідності пропозиції учасника кваліфікаційним та іншим вимогам замовника» відрізняються від вимог, що зазначені у Додатках 7, 8.

З огляду на встановлене порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області зобов`язало позивача здійснити заходи направлені на недопущення встановленого порушення у подальшому та притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Суд вказує, що відповідно до частини 7 статті 8 Закону № 922-VIII у висновку обов`язково зазначаються:

-найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

-назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

-унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер

-повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

-опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

-зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено .ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Форма висновку та порядок його заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 08 вересня 2020 року № 552 «Про затвердження форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядку його заповнення»(далі - Порядок № 522).

Згідно з приписами пункту 3 Порядку №522, висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Таким чином, відповідно до положень пункту 5 частини 7 статті 8 Закону № 922-VІІI та пункту 1 Розділу III Порядку № 552 висновок про результати моніторингу процедури закупівлі повинен обов`язково містити зобов`язання щодо усунення виявлених порушень (порушення) законодавства у сфері публічних закупівель.

Спосіб усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель законом не визначається.

Водночас, частиною восьмою статті 8 Закону № 922ЛЛІІ визначено, що замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку. Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених, у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Матеріалами справи підтверджено, що у Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2024-06-19-000996-а відповідачем вказано для позивача конкретні шляхи усунення виявлених порушень, а саме: здійснити заходи направлені на недопущення встановленого порушення у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку.

Таким чином, після оприлюднення висновку замовник має три варіанти поведінки: 1) усунути викладені у ньому порушення законодавства у сфері публічних закупівель та надати документи, що підтверджують це органу державного фінансового контролю; 2) надати аргументовані, заперечення до висновку; 3) надати інформацію про причини неможливості усунення виявлених, порушень.

Отже, виходячи із структури та змісту частини 8 статті 8 Закону № 922-VІІІ, саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених, законом правомірних варіантів поведінки.

Суд вказує, що зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справах № 280/8475/20, № 420/693/21, № 200/10092/20, № 620/6135/20.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що зобов`язальна частина висновку може включати як заходи, направлені на виправлення виявлених порушень та приведення процедури закупівлі у відповідність до встановлених правил та стандартів, так і рекомендації, спрямовані на запобігання вчинення таких порушень у подальшому.

Зміст зобов`язальної частини оскаржуваного висновку сформульовано на виконання його владних управлінських функцій, як наслідок встановлених порушень замовником процедури закупівлі, з урахуванням контексту допущених порушень Позивачем та вагомості їх впливу на процедуру закупівлі з метою обрання пропорційного та ефективного заходу для їх. усунення та/або недопущення у подальшому.

Крім того, спосіб усунення порушень визначено з метою попередження вчинення замовником нового порушення вимог законодавства, та не створює реальних порушень прав Позивача, не впливає на укладений останнім з учасником- переможцем договір за наслідками тендеру. Офіс чітко зазначив конкретний захід (варіант поведінки), який слід вжити замовнику для їх усунення.

Також, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.03.2023 року у справі № 420/11945/21, застосований органом державного фінансового контролю спосіб усунення виявлених порушень «здійснити заходи щодо недопущення виявлених порушень у подальшому», є превентивним заходом, що не вимагає розірвання договірних відносин. Така вимога відповідача скерована на дотримання в подальшому вказаних правових норм під час проведення закупівель.

Такий підхід узгоджується також із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15 червня 2023 року у справі № 160/15844/22.

Суд також вказує, що проведення перевірки органом державного фінансового контролю здійснюється з метою корегування роботи підконтрольного суб`єкта та приведення його діяльності відповідно до вимог законодавства. Наслідком такої перевірки є складання висновку, що містить інформацію про виявлені порушення. Одночасно, з метою коригування діяльності об`єкта перевірки, у такому висновку може бути зазначено і вимогу усунути виявлені порушення та способи їхнього усунення, що є обов`язковим до виконання. Разом з тим, у разі несуттєвості виявлених порушень, вимога органу державного фінансового контролю щодо необхідності у майбутньому вжити певних заходів, спрямованих на уникнення таких порушень, є лише превентивним заходом.

Суд визнає, що зобов`язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення, наслідком якого є визначення імперативного обов`язкового способу його усунення.

Крім того, як зауважує Верховний Суд у постанові від 30 листопада 2023 року у справі №5 160/20791/22, зобов`язання органом державного фінансового контролю позивача щодо розгляду питання про притягнення винних працівників до відповідальності саме по собі не створює жодних, негативних наслідків для позивача, оскільки не зобов`язує його прийняти конкретне рішення. В силу вимог пункту 15 частини першої статті 10 Закону № 2939-ХІІ та підпункту 20 пункту 6 Положення М» 23 орган державного фінансового контролю наділений лише правом ініціювання питання щодо притягнення до відповідальності винних у допущених порушеннях осіб. Водночас питання виявлення осіб, винних у порушеннях, зазначених в спірному висновку, та встановлення достатності підстав для притягнення їх до відповідальності є прерогативою позивача.

Аналогічні правові висновки сформовано Верховним Судом у постановах від 21 грудня 2023 року у справі №160/18147/22, від 01 лютого 2024 року у справі № 160/18391/22, від 30 листопада 2023 року у справі № 160/20791/22, 30 березня 2023 року у справі 4-20/11945/21.

Таким чином, позивач звертаючись з позовною заявою до суду не довів порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача внаслідок прийняття оскаржуваного висновку.

Законодавець в абзаці 2 частини 8 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» надав право замовнику, подати аргументовані заперечення до висновку без жодних негативних наслідків для замовника. Водночас, орган державного фінансового контролю позбавлений можливості реагування в будь-який спосіб на подані заперечення замовником, оскільки відповідними повноваженнями не наділений.

З урахуванням вищезазначеної норми статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», саме позивач має право подати аргументовані заперечення до висновку відповідача, та виразити свою позицію щодо інформації викладеної у висновку відповідача.

При цьому, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є саме наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

За цих обставин суд не погоджується з доводами позивача та зазначає, що висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2024-06-19-000996-а, є законним та обґрунтованим, відповідає Конституції України, Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в України», Закону України «Про публічні закупівлі», та є правомірним, а тому заявлені позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги нормативно та документально не обґрунтовані, суперечать діючому законодавству, а тому не підлягають задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Медичний реабілітаційний центр "Південний Буг" (вул. Шевченка, 25, м. Хмільник, Вінницька область, код ЄДРПОУ: 08733794)

Відповідач: Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області (вул. Січових стрільців, 18, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ: 40479560)

Суддя Чернюк Алла Юріївна