Рішення від 02 лютого 2026 р. у справі №120/5146/25 — Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

03 лютого 2026 р. Справа № 120/5146/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Юлії Миколаївни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФУ у Вінницькій області - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області протиправно відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії за віком із зарахуванням періодів роботи до стажу у подвійному розмірі відповідно до ст. 60 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" з 12.05.2024 по 26.03.2022 на посаді медичної сестри КНП "Психіатрична лікарня м. Краматорськ".

Ухвалою від 21.04.2025 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

02.05.2025 через підсистему "Електронний суд" представником ГУ ПФУ у Вінницькій області до суду подано відзив на адміністративний позов, яким заперечує заявлені позовні вимоги. Крім іншого зазначає, що відповідно до статті 60 Закону № 1788 робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, у психіатричних закладах охорони здоров`я, у кабінетах та лабораторіях закладів охорони здоров`я, що проводять дослідження (вимірювання) з діагностики СНІДу та ВІЛ-інфекції у населення та у спеціалізованих туберкульозних та психіатричних медикосоціальних експертних комісіях зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Враховуючи вище зазначене, обчислення страхового стажу за період роботи в психіатричному відділенні в подвійному розмірі з 01.01.20004 згідно Закону №1058 не передбачено

06.05.2025 через підсистему "Електронний суд" представником позивача подано відповідь на відзив, якою заперечує твердження ГУ ПФУ у Вінницькій області, викладені у відзиві.

Однак, подану відповідь на відзив суд до уваги не приймає, оскільки відповідно до частини 3 статті 263 КАС України заявами по суті в даній категорії справ є позов та відзив.

11.08.2025 через підсистему "Електронний суд" представником позивача подано додаткові пояснення до позовної заяви, якими підтримує заявлені позовні вимоги.

Згідно розпорядження №1 від 01.01.2026 здійснено повторний автоматизований розподіл адміністративних справ, які перебували у провадженні судді - Слободянюка М.В.

Автоматизованою системою документообігу суду в порядку, встановленому ст. 31 КАС України, визначено головуючу суддю у цій справі - Бошкову Юлію Миколаївну.

З підстав чого, ухвалою від 07.01.2026 прийнято до провадження суддею Бошковою Ю.М. адміністративну справу № 120/5146/25, розгляд справи розпочато з початку.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію за віком згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 09.12.2024 року.

Однак, період роботи позивача з 12.05.2014 по 26.03.2022 в КНП «Психіатрична лікарня м. Краматорська» на посаді медичної сестри обраховано в одинарному розмірі, без застосування ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

26.02.2025 року представник позивача звернулась до відповідача із заявою, в якій просила провести перерахунок пенсії із зарахуванням у подвійному розмірі періодів роботи позивача з 12.05.2014 по 26.03.2022 у КНП «Психіатрична лікарня м. Краматорська», відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дати призначення пенсії, а саме з 09.12.2024 року.

Листом № 4087-2629/К-02/8-0200/25 від 28.03.2025 відповідач надав відповідь, що «обчислення страхового стажу за період роботи в психіатричному відділенні в подвійному розмірі з 01.01.2004 згідно Закону №1058 не передбачено. Тому, право на зарахування до стажу ОСОБА_1 відповідно до Закону №1058 періоду роботи у психіатричному відділенні в кратному обчисленні відсутнє».

З відмовою у зарахуванні періоду роботи з 12.05.2014 по 26.03.2022 в подвійному розмірі та перерахунку пенсії згідно ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" позивач не погоджується, у зв`язку із чим звернулась до суду з цим адміністративним позовом.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких фактичних обставин справи та норм права.

Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовано нормами Конституції України, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

За приписами частини 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно зі статтею 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637).

Відповідно до пунктів 1-2 Порядку №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших-документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Отже, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній застосовуються норми Порядку №637 щодо підтвердження трудового стажу.

Відповідно до відомостей, які містяться в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 14.10.1987, вбачається наступна інформація про працю позивачки у спірні періоди:

- запис №22 від 12.05.2014 про прийняття на тимчасову роботу у психіатричне відділення № 2 сестрою медичною палатною;

- запис №23 від 01.09.2014 про переведення на постійну роботу сестрою медичною палатною психіатричного відділення № 2;

Крім того, серед матеріалів справи міститься довідка №01-16/122 від 15.11.2024, у якій зазначено про те, що з 27.03.2022 по 30.04.2022 позивач перебувала у відпустці без збереження заробітної плати, з 01.05.2022 по 09.08.2022 - на простої, а з 10.08.2022 по теперішній час дія трудового договору призупинена.

Тобто, фактично позивач працювала медичним працівником психіатричної лікарні у період з 12.05.2014 року по 26.03.2022 рік.

Додатково даний період роботи підтверджується довідкою №01-16/121 від 15.11.2024, видану КНП «Психіатрична лікарня м. Краматорська», у якій зазначено, що позивач у вказаний період роботи виконувала обслуговування психічнохворих за професією сестра медична палатна.

Відтак, судом встановлено, що позивачка у спірний період працювала на посаді сестри медичної палатної в КНП "Психіатрична лікарня м. Краматорська". Однак, такий період роботи позивачки не враховано у подвійному розмірі, з цього приводу суд зазначає про таке.

01.01.2004 набрав чинності Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII).

Так, положеннями статті 60 Закону №1788-XII передбачено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Прикінцевими положеннями Закону №1058-IV визначено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за списками № 1 і 2, а також за вислугу років, здійснюється за названим Закону разі досягнення пенсійного віку та за наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Статтею 1 Закону України «Про психіатричну допомогу» встановлено, що заклад з надання психіатричної допомоги - психіатричний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад охорони здоров`я, центр, відділення, кабінет тощо, інші заклади та установи будь-якої форми власності, діяльність яких пов`язана з наданням психіатричної допомоги.

Психіатрична допомога - це комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров`я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медичну та психологічну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України «Про психіатричну допомогу» професійні права, обов`язки лікаря-психіатра, інших працівників, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, у тому числі здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади, при наданні психіатричної допомоги встановлюються Основами законодавства України про охорону здоров`я, цим Законом та іншими законами. Лікар-психіатр, інші працівники, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади, мають право на пільги, встановлені законодавством України для осіб, зайнятих на важких роботах та з шкідливими і небезпечними умовами праці.

Пунктом 2 Інструкції "Про проведення обов`язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів ", затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17 січня 2002 року № 12, передбачено, що обов`язковий попередній та періодичний психіатричні огляди проводяться лікарем-психіатром у державних та комунальних психіатричних закладах, закладах охорони здоров`я, що мають у своєму складі спеціалізовані психоневрологічні центри, відділення, кабінети (далі психоневрологічні заклади), та надають психіатричну допомогу за місцем проживання громадян.

Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров`я України та Пенсійного Фонду України від 29.12.2005 №625/15-05/039-6 №10.01.09/2606 №16918/02-20 заклади охорони здоров`я: протитуберкульозні кабінети, психіатричні кабінети, кабінети інфекційних захворювань, психоневрологічні відділення, психіатричні бригади швидкої допомоги відносяться до таких, час роботи в яких зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах: від 27 лютого 2020 року у справі №462/1713/17, від 11 грудня 2018 року у справі №310/385/17 (2-а/310/47/17), від 23 січня 2019 року у справі №485/103/17 та від 4 грудня 2019 року у справі №689/872/17.

Відповідно до пункту 16 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, положення Закону України №1788-ХІІзастосовуються у частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Провівши системний аналіз вказаних норм, суд дійшов висновку, що Закон України №1058-IVне передбачає обмежень щодо застосування статті 60 Закону України №1788-ХІІ під час обчислення пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, а сама редакція статті 60 Закону України №1788-ХІІє чинною на теперішній час.

Положення статті 24 Закону України №1058-IV також не скасовують та не зупиняють дію статті 60 Закону №1788-ХІІ.

Аналогічна правова позиція щодо застосування положень статті 24 Закону №1058-IVтастатті 60 Закону №1788-ХІІ викладена у постанові Верхового Суду від 27.02.2020 у справі №462/1713/17, яка, у силу вимог частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов`язковою для врахування.

Відтак, суд дійшов висновку, що позивачка у спірний період працювала на посаді сестри медичної палатної в КНП «Психіатрична лікарня м. Краматорська», на якій позивачка працювала в оскаржуваний період з 12.05.2014 по 26.03.2022, дає їй право на пільгове обчислення, передбачене статтею 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Посилання представника відповідача на те, що пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та вислугу років - є безпідставним, оскільки вимогами абзацу 4 частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених Законом.

Отже, з викладеного вбачається, що слід визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у нездійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 за віком із урахуванням зарахування періоду роботи до страхового стажу у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 12.05.2014 по 26.03.2022 на посаді медичної сестри КНП «Психіатрична лікарня м. Краматорська» та відповідно, провести виплату перерахованої пенсії з дати ї призначення, а саме з 09.12.2024 року.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи викладене, даний позов підлягає задоволенню частково.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що у відповідності до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Водночас суд зауважує, що на користь позивача підлягає відшкодуванню вся сума судового збору в розмірі 1211,20 грн., адже незважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд визнав порушення законних прав позивача внаслідок протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень, і спір по суті вирішено на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 за віком із урахуванням зарахування періоду роботи до страхового стажу у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період з 12.05.2014 по 26.03.2022 на посаді медичної сестри КНП «Психіатрична лікарня м. Краматорська».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 із зарахуванням періодів роботи з 12.05.2014 по 26.03.2022 на посаді медичної сестри КНП «Психіатрична лікарня м. Краматорська» в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та виплатити перераховану пенсію з дати призначення пенсії, а саме з 09.12.2024 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 )

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005)

Рішення суду сформовано: 03.02.2026.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна