Рішення від 02 лютого 2026 р. у справі №120/927/25 — Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

03 лютого 2026 р. Справа № 120/927/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулася ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначила, що 28 жовтня 2024 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії відповідно до пункту 5 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Розгляд цієї заяви здійснювався Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області, яке рішенням від 01 листопада 2024 року № 024350004293 відмовило в призначенні пенсії за віком.

Позивачка із таким рішенням пенсійного органу не погоджується, а тому вважає, що наявні підстави для визнання його протиправним та скасування, а також зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити та виплачувати їй пенсію за віком відповідно до пункту 5 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши до пільгового стажу період роботи з 28 лютого 1993 року по 01 січня 2023 року включно.

Ухвалою від 28 січня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд її здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою відповідачам встановлено строк для подання відзивів на позовну заяву.

10 лютого 2025 року та 14 лютого 2025 року до суду від відповідачів надійшли відзиви на позовну заяву, в яких зазначено, що 28 жовтня 2024 року позивачка звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою щодо призначення пенсії за віком відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". За принципом екстериторіальності розгляд поданої заяви здійснювався Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області. За результатами розгляду заяви про призначення пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області 01 листопада 2024 року прийнято рішення № 024350004293, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії.

Як зазначають представники відповідачів далі, відповідно до пункту 5 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається жінкам, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності стажу на зазначених роботах не менше 20 років, за умови виконання встановлених норм обслуговування. Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Під нормою обслуговування розуміється кількість голів корів, свиней закріплених за робітницею, яких вона зобов`язана обслужити на протязі встановленого робочого дня (зміни) у визначених організаційно-технічних умовах. При призначенні пенсії на пільгових умовах враховується виконання норм обслуговування, які встановлені на рівні не нижче технічно обґрунтованих норм. Норми обслуговування встановлюються на підставі типових міжгалузевих і галузевих (відомчих) нормативів часу на окремі роботи (операції) з врахуванням організаційно технічних умов обслуговування великої рогатої худоби в даному господарстві.

Так, згідно з записами трудової книжки серії НОМЕР_1 позивачка з 28 лютого 1993 року по 01 січня 2023 року працювала в колгоспі ім. Кірова дояркою. При цьому до заяви про призначення пенсії позивачкою долучено довідки № 335 та № 336 від 25 жовтня 2024 року, якими підтверджується те, що вона дійсно працювала дояркою з 28 лютого 1993 року по 01 січня 2023 року. В даному господарстві за однією дояркою при механізованому доїнні закріплено 25 корів, а в родильному відділенні при ручному доїнні закріплено 15 корів і виконувала норми виробітку обслуговування корів.

Представники відповідачів стверджують, що стаж роботи дояркою (оператором машинного доїння) можливо зарахувати до пільгового стажу позивачки лише після перевірки достовірності виданих у довідках даних.

Таким чином, на переконання представників відповідачів, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області правомірно прийнято рішення про відмову в призначенні позивачці пенсії відповідно до пункту 5 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з відсутністю необхідного трудового стажу на зазначених роботах.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Згідно із записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 28 лютого 1993 року по 01 січня 2023 року працювала дояркою в колгоспі ім. Кірова, що також підтверджується довідками сільськогосподарського виробничого кооперативу "Прогрес" № 331 та № 332 від 24 жовтня 2024 року, № 335 від 25 жовтня 2024 року.

При цьому довідкою сільськогосподарського виробничого кооперативу "Прогрес" підтверджується те, що відповідно до Указу Президента "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора" від 03 грудня 1999 року № 1529 КСП ім. Кірова реорганізовано в СВК "Прогрес" з правом на правонаступництво (рішення загальних зборів № 1 від 14 лютого 2000 року).

28 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 5 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

За принципом екстериторіальності розгляд такої заяви здійснювався Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області, яке рішенням № 024350004293 від 01 листопада 2024 року відмовило заявниці в призначенні пенсії.

Зі змісту рішення слідує, що вік заявниці на день звернення із заявою про призначення пенсії складав 55 років 16 днів, страховий стаж - 35 років 05 місяців 15 днів. Водночас стаж роботи дояркою (оператором машинного доїння) відповідно до довідок № 335 та № 336 від 25 жовтня 2024 року можливо зарахувати до пільгового стажу після перевірки достовірності виданих довідок.

Враховуючи наведене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з огляду на відсутність необхідного пільгового стажу - 20 років.

Надаючи правову оцінку рішенню пенсійного органу, що оскаржується, суд враховує наступне.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається жінкам, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності стажу на зазначених роботах не менше 20 років, за умови виконання встановлених норм обслуговування.

Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

В силу підпунктів 1, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Як свідчать записи у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 з 28 лютого 1993 року по 01 січня 2023 року працювала дояркою в колгоспі ім. Кірова.

Довідкою № 333 від 24 жовтня 2024 року, яка видана сільськогосподарським виробничим кооперативом "Прогрес", підтверджується те, що відповідно до Указу Президента "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора" від 03 грудня 1999 року № 1529 КСП ім. Кірова реорганізовано в СВК "Прогрес" з правом на правонаступництво (рішення загальних зборів № 1 від 14 лютого 2000 року).

Відповідно до довідки про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 331, що видана сільськогосподарським виробничим кооперативом "Прогрес" 24 жовтня 2024 року, ОСОБА_1 в період з 28 лютого 1993 року по 01 січня 2023 року виконувала механізоване роздоювання корів за професією "доярка".

Як слідує із довідки сільськогосподарського виробничого кооперативу "Прогрес" від 25 жовтня 2024 року № 336, в даному господарстві за однією дояркою при механізованому доїнні закріплено 25 корів, а в родильному відділенні при ручному доїнні - 15 корів.

Із довідки сільськогосподарського виробничого кооперативу "Прогрес" від 25 жовтня 2024 року № 335 слідує, що ОСОБА_1 в період з 28 лютого 1993 року працювала дояркою, а з 01 січня 2004 року по 01 січня 2023 року - дояркою в родильному відділенні і в згадувані періоди за нею було закріплено 25 корів при механізованому доїнні та більше 15 корів при роботі в родильному відділенні.

Відтак, на переконання суду, надані позивачкою довідки № 335 від 25 жовтня 2024 року та № 336 від 25 жовтня 2024 року підтверджують пільговий стаж позивачки, а тому період роботи ОСОБА_1 з 28 лютого 1993 року по 01 січня 2023 року підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи.

Суд зазначає, що згадувані довідки містять всі необхідні реквізити, зокрема печатку сільськогосподарського виробничого кооперативу "Прогрес", дату видачі, підписи керівника та головного бухгалтера.

За встановлених обставин доводи пенсійного органу про те, що стаж роботи позивачки дояркою відповідно до довідок № 335 від 25 жовтня 2024 року та № 336 від 25 жовтня 2024 року можливо зарахувати до пільгового після перевірки достовірності виданих довідок слід визнати безпідставними.

Підсумовуючи все викладене вище, суд доходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області № 024350004293 від 01 листопада 2024 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги зобов`язального характеру, то суд зауважує наступне.

Так, вище уже цитувалися приписи пункту 5 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV, згідно з якими основними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 5 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV є досягнення необхідного віку (55 років) та наявність стажу на визначених згаданою нормою роботах ( в нашому випадку - дояркою) не менше 20 років.

Отже, необхідними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 є досягнення нею необхідного віку (55 років), а також наявність пільгового стажу не менше 20 років.

Так, суд установив, що на момент подання заяви про призначення пенсії вік позивачки становив більше 55 років.

При цьому в ході судового розгляду встановлено, що період роботи позивачки з 28 лютого 1993 року по 01 січня 2023 року безпідставно не зараховано до пільгового стажу.

Разом із тим суд позбавлений можливості зобов`язати відповідача призначити позивачці пенсію, оскільки навіть за умови зарахування до пільгового стажу позивачки періоду роботи з 28 лютого 1993 року по 01 січня 2023 року її пільговий стаж буде складати менше 20 років, що виключає наявність однієї з обов`язкових передумов для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

За таких обставин підстави для зобов`язання призначити позивачці пенсію відсутні, а тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Однак, у зв`язку із скасуванням рішення про відмову в призначенні пенсії, а також з огляду на неможливість визначення конкретного пільгового стажу позивачки, оскільки визначення такого стажу є дискреційними повноваженнями пенсійного органу, тому, на думку суду, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області слід зобов`язати повторно розглянути заяву позивачки та прийняти рішення з урахуванням викладених у цьому рішенні висновків.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачкою, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зважає на те, що позивачем при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 гривень, що підтверджується квитанцією від 21 січня 2025 року.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Водночас при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Визначаючись з приводу розміру судових витрат, які належить стягнути на користь позивача, суд зважає на те, що позивач звернувся до суду з позовними вимогами, які співвідносяться між собою як основна та похідна, сплативши при цьому судовий збір в розмірі 1211,20 гривень як за звернення до суду з позовом з однією немайновою вимогою.

А тому, задовольняючи позов частково, суд вважає, що половина від суми сплаченого судового збору і є пропорційною до розміру задоволених позовних вимог.

Отже, на користь позивача слід стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви до суду судовий збір у розмірі по 605,60 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області № 024350004293 від 01 листопада 2024 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28 жовтня 2024 року про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 5 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні, зарахувавши при цьому до пільгового стажу період її роботи з 28 лютого 1993 року по 01 січня 2023 року включно.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 )

Відповідачі:

Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (місцезнаходження: 21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, буд. 22; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 13322403)

Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (місцезнаходження: 33028, м. Рівне, вул. Борисенка Олександра, буд. 7; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21084076)

Рішення суду в повному обсязі складено 03.02.2026

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович