Рішення від 01 лютого 2026 р. у справі №120/15777/24 — Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

02 лютого 2026 р. Справа № 120/15777/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 звернулася його представниця до Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представниця позивача зазначила, що 01 жовтня 2020 року ОСОБА_1 через мобільний застосунок "Дія" подав до Головного управління ДПС у Вінницькій області заяву про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця № 392859, у якій проставив відмітку про обрання спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності з дати державної реєстрації (третя група, 5%).

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 02 жовтня 2020 року ОСОБА_1 зареєстровано як фізичну особу-підприємця.

В період з 01 жовтня 2020 року по 21 серпня 2023 року позивач добросовісно виконував вимоги законодавства, подавав всі необхідні документи для реєстрації його платником єдиного податку та застосування спрощеної системи оподаткування, подавав всю необхідну звітність до контролюючого органу (зокрема, декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця) та будь-яких зауважень у Головного управління ДПС у Вінницькій області не виникало.

Вважаючи, що позивач є платником єдиного податку, він добросовісно сплачував єдиний податок та жодних зауважень від контролюючого органу до нього не надходило.

21 серпня 2023 року у зв`язку зі зміною адреси місця проживання ОСОБА_1 звернувся до Центру надання адміністративних послуг Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою, у якій просив внести відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо його місцезнаходження.

У зв`язку з поданою позивачем заявою реєстратором змінено місцезнаходження фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо його місцезнаходження.

При цьому пунктом 10.2 розділу Х Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588 (зі змінами та доповненнями), встановлено, що при зміні місцезнаходження суб`єкта господарювання та його реєстрації як платник податків за новим місцезнаходженням сплата визначених податковим законодавством загальнодержавних податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду.

Тобто, до кінця 2023 року ОСОБА_1 подавав податкові декларації за новою адресою до Головного управління ДПС у м. Києві, але сплачував податки до Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Починаючи з 01 січня 2024 року, ОСОБА_1 почав сплачувати податки за оновленою податковою адресою - до Головного управління ДПС у м. Києві, до якого подавав декларації та сплачував відповідні податкові зобов`язання. За весь період, починаючи з дня реєстрації (01 жовтня 2020 року) та до подання декларації за 9 місяців 2024 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подавав декларації як платник єдиного податку і жодних зауважень щодо подання податкових декларацій та сплати податків як фізичною особою-підприємцем 3 групи спрощеної системи не виникало.

Водночас 18 жовтня 2024 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку отримав лист Головного управління ДПС у м. Києві від 16 вересня 2024 року, у якому контролюючий орган повідомив позивача, що за результатами перевірки наявності та достовірності обов`язкових реквізитів декларація платника єдиного податку за І півріччя 2024 року, яка була прийнята 09 липня 2024 року за № 9188318896, вважається неподаною у зв`язку з порушенням вимог нормативно-правових актів, а саме подання податкових декларацій з недостовірним значенням обов`язкового реквізиту "звітний (податковий) період" (не відповідає обраному режиму оподаткування), так як у звітних періодах платник не перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності".

На думку представниці позивача, відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо невнесення з 01 жовтня 2020 року до Реєстру платників єдиного податку відомостей щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку 3 групи за ставкою 5%, а тому вважає, що відповідача слід зобов`язати внести відповідні відомості до Реєстру платників єдиного податку.

Ухвалою суду від 02 грудня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадження). Цією ж ухвалою відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

19 грудня 2024 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 при поданні заяви про обрання спрощеної системи оподаткування не надав жодних належним чином засвідчених копій додатків, що підтверджується витягом із інформаційної системи "Податковий блок".

Відповідно до пункту 2 статті 6 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" державний реєстратор: 1) приймає документи; 1.1) встановлює черговість розгляду поданих документів для державної реєстрації. 2) перевіряє наявність у Єдиному державному реєстрі заборони вчинення реєстраційних дій; 3) перевіряє документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації; 3.1) під час проведення реєстраційних дій у випадках, передбачених цим Законом, обов`язково використовує відомості реєстрів, автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів; 3.2) перевіряє дійсність довіреності, нотаріально посвідченої відповідно до законодавства України, за допомогою Єдиного реєстру довіреностей; 3.3) перевіряє використання спеціальних бланків нотаріальних документів, на яких викладені документи, що подаються для здійснення реєстраційних дій, за допомогою Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів; 3.4) перевіряє наявність факту застосування санкцій відповідно до Закону України "Про санкції", які унеможливлюють проведення державної реєстрації; 4) проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; 5) веде Єдиний державний реєстр; 6) веде реєстраційні справи; 6.1) надає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю; 7) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

При цьому ключовим у підтвердженні перебування фізичної особи-підприємця на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності є витяг із реєстру платників єдиного податку, який має бути наданий держреєстратором.

Крім того, представник відповідача зазначив, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не надано доказів того, що він надав всі необхідні документи та вчинив всі дії, необхідні для реєстрації його фізичною особою-підприємцем із застосуванням спрощеної системи оподаткування. Тобто, на переконання представника відповідача, ОСОБА_1 протягом усього часу не міг перебувати на спрощеній системі оподаткування як платник єдиного податку 3 групи.

За наведених обставин, на переконання представника відповідача, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

27 грудня 2024 року представником позивача подано відповідь на відзив, у якій додатково наведені аргументи щодо задоволення позовних вимог. Зокрема у такій йдеться про те, що при поданні позивачем заяви щодо державної реєстрації фізичної особи-підприємця через мобільний застосунок "Дія" позивачем було проставлено відмітку "Обираю спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з дати державної реєстрації підприємства: третя група 5%". Відтак, на думку представника позивача, твердження контролюючого органу про відсутність копії заяви про застосування спрощеної системи оподаткування є хибними, а тому просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

01 жовтня 2020 року ОСОБА_1 через мобільний застосунок "Дія" подав заяву щодо державної реєстрації фізичної особи-підприємця, у якій, серед іншого, у розділі "Відомості про обрання системи оподаткування" проставив відмітку про обрання з дати державної реєстрації спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності з дати державної реєстрації (третя група). Наведене підтверджується долученою до позову належним чином засвідченою копією заяви.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 з 01 жовтня 2020 року зареєстровано як фізичну особу-підприємця (номер запису 2001480000000006898).

З 01 жовтня 2020 року по 21 серпня 2023 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подавалися до Головного управління ДПС у Вінницькій області податкові декларації платника єдиного податку.

21 серпня 2023 року у зв`язку зі зміною адреси місця проживання ОСОБА_1 звернувся до Центру надання адміністративних послуг Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою, у якій просив внести відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо його місцезнаходження.

За результатами розгляду такої заяви державним реєстратором змінено місцезнаходження фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо його місцезнаходження.

Починаючи з 21 серпня 2023 року, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подавав податкові декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця до Головного управління ДПС у м. Києві (Шевченківський р-н).

16 вересня 2024 року Головне управління ДПС у м. Києві направило фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 повідомлення про відмову у прийнятті звітності, у якому йшлося про те, що за результатами перевірки наявності та достовірності обов`язкових реквізитів (пункт 49.8 статті 49 Податкового кодексу України) декларацію платника єдиного податку за І півріччя 2024 року, яка була прийнята 09 липня 2024 року за № 9188318896, вважається неподаною у зв`язку з порушенням вимог нормативно-правових актів, а саме подання податкових декларацій з недостовірним значенням обов`язкового реквізиту "звітний (податковий) період" (не відповідає режиму оподаткування), так як у звітних періодах платник не перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності.

У зв`язку з отриманням згадуваного вище листа представник позивача звернувся до Головного управління ДПС у Вінницькій області та до Головного управління ДПС у м. Києві із адвокатськими запитами, у яких просив надати інформацію про подання позивачем до контролюючого органу заяви про застосування спрощеної системи оподаткування.

Листом вих. № 48560/6/02-32-24-03-15 від 31 жовтня 2024 року Головне управління ДПС у Вінницькій області повідомило представника ОСОБА_1 про те, що відповідно до інформаційних баз Головного управління ДПС у Вінницькій області позивач не зареєстрований платником єдиного податку у зв`язку з відсутністю заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, надісланої до контролюючого органу за місцем податкової адреси.

Також листом вих. № 86279/6/26-15-24-01-19-09 від 05 листопада 2024 року Головне управління ДПС у м. Києві повідомило про те, що згідно з інформаційними ресурсами Головного управління ДПС у м Києві до ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДПС у м. Києві 21 серпня 2023 року з Єдиного державного реєстру по фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 надійшли відомості про державну реєстрацію змін до відомостей про фізичну особу-підприємця з ознакою зміни місця обліку, проте без відмітки про застосування спрощеної системи оподаткування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає на таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до приписів пунктів 291.2, 291.3 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

За змістом пункту 298.1 статті 298 ПК України, порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої-третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1-298.1.4 цієї статті.

Підпунктом 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 ПК України визначено, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб`єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.

Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один з таких способів:

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Суб`єкт господарювання може заявити про обрання спрощеної системи оподаткування під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи - підприємця, державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу або про фізичну особу - підприємця, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Зокрема, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон) державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, відокремленого підрозділу юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Частиною 1 статті 14 Закону передбачено, що документи для державної реєстрації можуть подаватися у паперовій або електронній формі. У паперовій формі документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 18 Закону для державної реєстрації фізичної особи підприємцем подається, зокрема, заява про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, в якій може зазначатися прохання про реєстрацію такої особи платником податку на додану вартість та/або обрання спрощеної системи оподаткування або інформація про набуття особою статусу електронного резидента (е-резидента).

Так, 01 жовтня 2020 року ОСОБА_1 засобами електронного зв`язку в електронній формі (через мобільний застосунок "Дія") подав заяву щодо державної реєстрації фізичної особи-підприємця, у якій, окрім іншого, проставив відмітку про обрання спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності з дати державної реєстрації (третя група).

Відповідно до підпункту 298.1.2 пункту 298.1 статті 298 ПК України зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Згідно з пунктом 299.4 статті 299 ПК України у випадках, передбачених підпунктом 298.1.2 пункту 298.1 та підпунктом 298.8.5 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу, контролюючий орган, у разі відсутності визначених цим Кодексом підстав для відмови, здійснює реєстрацію суб`єкта господарювання як платника єдиного податку з дати, визначеної відповідно до зазначеного підпункту, протягом двох робочих днів з дати отримання контролюючим органом заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування або отримання цим органом відповідної заяви або відомостей у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Як свідчать матеріали справи, попри подання позивачем заяви про реєстрацію фізичної особи-підприємця із застосуванням спрощеної системи оподаткування відповідач не здійснив реєстрацію ОСОБА_1 як платника єдиного податку з дня реєстрації, тобто з 01 жовтня 2020 року.

Водночас зміст поданої ОСОБА_1 заяви від 01 жовтня 2020 року свідчить про те, що позивач обрав спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з дати державної реєстрації (третя група) та відповідно мав правомірні очікування, що контролюючий орган зареєструє його саме за такою системою оподаткування.

Більше того, із долучених до матеріалів позовної заяви квитанцій слідує, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 протягом тривалого часу подавав до Головного управління ДПС у Вінницькій області та до Головного управління ДПС у м. Києві податкові декларації платника єдиного внеску, вважаючи при цьому, що з моменту реєстрації підприємцем перебуває на спрощеній системі оподаткування.

Натомість, контролюючі органи не визнають того факту, що одночасно з реєстрацією позивача підприємцем його взято на облік як платника єдиного податку третьої групи, посилаючись при цьому на неподання ним заяви про застосування спрощеної системи оподаткування.

Проте, відповідачем не враховано того, що наказом Міністерства юстиції України "Про оновлення форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 18 березня 2016 року № 3268/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 19 травня 2020 року № 1716/5) форми заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18 листопада 2016 року № 3268/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18 листопада 2016 року за № 1500/29630 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 серпня 2018 року № 2824/5), викладено в новій редакції.

Зокрема й викладено в новій редакції й форму заяви щодо державної реєстрації фізичної особи - підприємця, у якій, окрім іншого, у розділі "Відомості про обрання системи оподаткування (за бажанням у разі подання заяви для державної реєстрації фізичної особи - підприємця)" передбачено можливість обрати спрощену систему оподаткування із зазначенням групи платника єдиного податку.

Скориставшись таким функціоналом, позивач за допомогою електронних засобів зв`язку подав заяву щодо державної реєстрації фізичної особи - підприємця і з огляду на технічну можливість в такій заяві одразу обрав форму системи оподаткування, яку буде застосовувати (спрощену).

Більше того, випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що подана разом із позовом, підтверджується те, що 01 жовтня 2020 року ОСОБА_1 не лише зареєстровано фізичною особою - підприємцем, але й взято на облік як платника податків та як платника єдиного внеску (у Головному управлінні ДПС у Вінницькій області, Тростянецькому управлінні, Бершадській ДПІ).

Виходить, що ще з дати реєстрації позивача підприємцем (тобто з 01 жовтня 2020 року) його взято на облік як платника податків та як платника єдиного внеску у Головному управлінні ДПС у Вінницькій області, Тростянецькому управлінні, Бершадській ДПІ.

Таким чином, слід дійти висновку про безпідставність тверджень відповідача про необхідність подання позивачем окремої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування у випадку реєстрації його підприємцем за допомогою засобів електронного зв`язку.

З огляду на встановлені обставини слід дійти висновку, що Головне управління ДПС у Вінницькій області протиправно не внесло відомості про фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 як про платника єдиного податку до реєстру платників єдиного податку.

Відтак, з метою належного та ефективного захисту прав та інтересів позивача слід зобов`язати Головне управління ДПС у Вінницькій області з 01 жовтня 2020 року внести до реєстру платників єдиного податку відомості про фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 як про платника єдиного податку.

Разом із тим відсутні підстави для зобов`язання Головне управління ДПС у Вінницькій області здійснити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного внеску, адже як свідчить наявна в матеріалах справи виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивача 01 жовтня 2020 року зареєстровано підприємцем та взято на облік як платника податків (зокрема платника єдиного внеску).

Водночас спірні правовідносини у цій справі виникли саме у зв`язку з невнесенням контролюючим органом відомостей про позивача як про платника єдиного податку до реєстру платників єдиного податку.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В силу приписів частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій (бездіяльності), та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зважає на положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною 1 якої визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду з позовною заявою сплатив судовий збір в розмірі 3028 гривень, що підтверджується квитанцією від 18 листопада 2024 року.

Відтак, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 3028 гривень.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 243, 245, 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРШИВ:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Вінницькій області щодо невнененння з 01 жовтня 2020 року до реєстру платників єдиного податку відомостей щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як про платника єдиного податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Вінницькій області з 01 жовтня 2020 року внести до реєстру платників єдиного податку відомості щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як про платника єдиного податку.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (місцезнаходження: 21028, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, буд. 7; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 44069150)

Рішення суду в повному обсязі складено: 02.02.2026

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович