Постанова від 22 січня 2026 р. у справі №333/7611/25 — Запорізький апеляційний суд

запорізький апеляційний суд

Провадження №33/807/264/26Головуючий у 1-й інстанції Холод Р.С.

Єдиний унікальний №333/7611/25Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С.

Категорія – ч.1 ст.173-2 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2026 року м.Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С., за участі ОСОБА_1 , захисника Яковенка О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 30 жовтня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживає у АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ

Як вбачається з постанови суду, 04.08.2025 року приблизно о 07.00 год. ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру стосовно своєї тітки ОСОБА_2 , а саме висловлювала на її адресу словесні образи, погрожувала, внаслідок чого завдала шкоду психічному здоров`ю потерпілої.

ОСОБА_1 визнано винною за ч.1 ст.173-2 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень та направлено на проходження програми для осіб, які вчинили домашнє насильство, передбаченої законом, строком на 3 (три) місяці. Стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила скасувати постанову суду та закрити провадження у справі за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Свої вимоги мотивувала тим, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують факт вчинення нею домашнього насильства.

Заслухавши ОСОБА_1 , захисника Яковенка О.С., які повністю підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги та наполягали на її задоволенні, перевіривши матеріали справи, доводи, наведені у скарзі, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обставинам, зазначеним в протоколі про адміністративне правопорушення, з урахуванням наявних в матеріалах справи письмових доказів, суддя районного суду дав об`єктивну та належну оцінку і дійшов до обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, що також перевірено в суді апеляційної інстанції.

Об`єктивна сторона даного правопорушення виражається в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконанні захисного припису особою, стосовно якої він винесений, непроходженні корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім`ї (матеріальний склад).

Відповідно до Закону України "Про попередження насильства в сім`ї" насильство в сім`ї - це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім`ї стосовно іншого члена сім`ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім`ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров`ю.

Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" від 07.12.2017 року (далі Закон) визначає, що предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству.

Згідно ст. 3 Закону дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: подружжя; колишнє подружжя; мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; особи, які мають спільну дитину (дітей); батьки (мати, батько) і дитина (діти); та ін.

Психологічне насильство (п. 14 ч. 1 ст. 1 вказаного вище Закону), як форма домашнього насильства, включає в себе словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Таким чином, достовірність даних, викладених в протоколі та правдивість показань потерпілої ОСОБА_2 перевірені в судовому засіданні апеляційного суду, а тому в даному випадку, суддя районного суду, відповідно до вимог ст.ст.245, 251 КУпАП, об`єктивно з`ясував обставини даної справи і з урахуванням наявних та досліджених в судовому засіданні доказів, дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП адміністративного правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП складено з дотриманням вимог, передбачених ст.256 КУпАП, а тому суддя районного суду обґрунтовано визнав відомості, що у ньому містяться, як докази у справі про адміністративне правопорушення.

Доводи апеляційної скарги з приводу відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП є безпідставними і такими, що спростовуються дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, яким суд першої інстанції дав належну та об`єктивну оцінку, що також перевірено в суді апеляційної інстанції.

Апеляційний суд зауважує, що достовірних відомостей на підтвердження наведених апелянтом аргументів щодо провокативних дій потерпілої ОСОБА_2 до апеляційної скарги не додано та матеріали провадження не містять.

Разом з тим, важливий механізм захисту постраждалої особи від домашнього насильства є проведення оцінки ризиків учинення домашнього насильства.

Оцінку ризиків проводить поліцейський за фактом вчинення домашнього насильства. Результати оцінки ризиків враховуються під час винесення термінового заборонного припису щодо кривдника. За результатами заповнення форми оцінки ризиків учинення домашнього насильства поліцейський визначає рівень небезпеки.

Терміновий заборонний припис стосовно кривдника працівники поліції виносять з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника поліції за результатами оцінки ризиків.

Тобто терміновий заборонний припис щодо ОСОБА_1 працівниками поліції було винесено саме за їх ініціативою, що свідчить про реальну загрозу щодо постраждалої особи, зважаючи на те, що під час вирішення питання про винесення припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи.

Особа, стосовно якої винесено припис, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту припису та пояснення по суті правопорушення, а також викласти мотиви своєї відмови підписати його, які додаються до копії припису працівника уповноваженого підрозділу поліції.

Окрім того, терміновий заборонний припис може бути оскаржений, якщо особа, стосовно якої він винесений, не згодна з ним.

Разом з тим, ОСОБА_1 терміновий заборонний припис не оскаржила, що підтвердила остання під час апеляційного розгляду. Між тим, якщо ОСОБА_1 була не згодна з приписом, вона могла зазначити про це у ньому, чого вона не зробила та терміновий заборонний припис підписала.

Таким чином, наявність в матеріалах справи термінового заборонного припису суд розцінює як таку обставину вчинення домашнього насильства щодо ОСОБА_2 , що реально існувала на момент виклику працівників поліції.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, що ґрунтується на даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №426735 від 04.08.2025 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , неоскарженим і не скасованим забороняючим приписом стосовно кривдника ОСОБА_1 , представлених матеріалах справи про адміністративне правопорушення, тому районний суд обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть безумовне скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного розгляду справи не встановлено.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 30 жовтня 2025 року в цій справі відносно ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.С. Гончар

Дата документу Справа № 333/7611/25