Рішення від 02 лютого 2026 р. у справі №686/29890/25 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/29890/25

Провадження № 2/686/1047/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

03.02.2026 м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

в складі : головуючого судді – Стефанишина С.Л.,

при секретарі судового засідання – Демяновій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницький цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

У жовтні 2025 року АТ «Сенс Банк» звернулося до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якого зазначено, що 29.12.2022 року ОСОБА_1 через Інтернет-сервіс «Sense SuperАpp» звернувся до АТ «Сенс Банк» з метою отримання банківських послуг відповідно до Публічної пропозиції АТ «Сенс Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Сенс Банк» (архівна версія публічної пропозиції, яка була чинною на дату укладення сторонами угоди, розміщена за посиланням: https://sensebank.ua/tarifi-taumovi та є публічно доступною).

29.12.2022 року підписанням оферти на укладання угоди про надання споживчого кредиту № 500739239 Відповідач запропонував Банку укласти Угоду про надання споживчого кредиту (далі – Угода).

29.12.2022 року шляхом підписання акцепту пропозиції на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 500739239 Банк прийняв пропозицію Відповідача на укладення Угоди про надання споживчого кредиту № 500739239 від 29.12.2022 року.

У Додатку № 1 до угоди сторони узгодили графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг.

Відповідач отримав грошові кошти, на підтвердження чого надано меморіальний ордер та виписки по рахунках, проте не виконав взяті на себе зобов`язання, припинивши здійснювати платежі в рахунок повернення кредиту та сплачувати проценти за користування ними.

Тому, загальна заборгованість відповідача за угодою №500739239 від 29.12.2022 становить 158288,53 грн., з яких: 109621,81 грн. прострочене тіло кредиту; 35186,77 грн. відсотки за користування кредитом; 13479,95 грн. – заборгованість по комісії.

З метою досудового врегулювання спору на адресу позичальника банком направлено вимогу щодо виконання договірних зобов`язань, проте дану вимогу залишено відповідачем без реагування.

Зважаючи на вищевикладене, позивач змушений звертатися до суду з вимогою про стягнення заборгованості з відповідача за кредитним договором у розмірі 158288,53 грн. разом із судовими витратами, які складаються з 2422,40 грн. судового збору та 13025,65 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 04.11.2025 року відкрито провадження та справу призначено у спрощеному провадженні до судового розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечив щодо заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки до суду не повідомив.

За таких обставин, в порядку ст. 280 ЦПК України, оскільки проти цього не заперечував представник позивача, судом прийнято рішення про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 29.12.2022 року ОСОБА_1 через Інтернет-сервіс «Sense SuperАpp» звернувся до АТ «Сенс Банк» з метою отримання банківських послуг відповідно до Публічної пропозиції АТ «Сенс Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Сенс Банк» (архівна версія публічної пропозиції, яка була чинною на дату укладення сторонами угоди, розміщена за посиланням: https://sensebank.ua/tarifi-taumovi та є публічно доступною).

29.12.2022 року підписанням оферти на укладання угоди про надання споживчого кредиту № 500739239 Відповідач запропонував Банку укласти Угоду про надання споживчого кредиту (далі – Угода) на наступних умовах: тип кредиту – «Кредит готівкою»; сума кредиту – 109 621,81 грн; процентна ставка – 12,99 % річних, тип ставки – фіксована; строк кредиту – 84 місяці; дата повернення кредиту – 29.12.2029 року; порядок повернення кредиту – графік платежів: до 29 числа кожного місяця. Pозмір мінімального щомісячного платежу з 1-го по 12-й міс. - 2103.22 грн.; з 13-го по 24-й міс. - 2541.71 грн.; з 25-го по 84-й міс. - 3089.82 грн.; для повернення заборгованості за Угодою визначено використовувати рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у Банку.

29.12.2022 року шляхом підписання акцепту пропозиції на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 500739239 Банк прийняв пропозицію Відповідача на укладення Угоди про надання споживчого кредиту № 500739239 від 29.12.2022 року.

У Додатку № 1 до угоди сторони узгодили графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг.

Відповідач отримав кредит, що підтверджується меморіальним ордером № 1515914350 від 29.12.2022 року та виписками по його рахунках.

Проте, ОСОБА_1 не виконав взяті на себе зобов`язання, припинивши сплачувати платежі в рахунок повернення кредиту та сплачувати проценти за користування ним.

З наданого АТ «Сенс Банк» розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 19.06.2025 року утворилась заборгованість по вказаному кредитному договору в сумі 158288,53 грн., з яких: 109621,81 грн. прострочене тіло кредиту; 35186,77 грн. відсотки за користування кредитом; 13479,95 грн. – заборгованість по комісії.

Вказані обставини підтверджуються: офертою на укладання угоди про надання кредиту № 500739239, акцептом пропозиції на укладання угоди про надання кредиту № 500739239, додатком № 1 «Графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг», паспортом споживчого кредиту, випискою по картковому рахунку ОСОБА_1 та довідкою-розрахунком заборгованості станом на 19.06.2025 року.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. (ч. ч.1, 3 ст. 509 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно положень ч. 2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті (ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в письмовій формі та підписаний електронним підписом позичальника, на підтвердження чого представником позивача надано довідку про ідентифікацію клієнта.

Встановлено, що прийняті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором АТ «Сенс Банк» виконав своєчасно і повністю, надававши кредитні ресурси відповідачеві, що підтверджується копією меморіального ордера №1515914350 від 29.12.2022 року на суму 109621,81 грн.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Із досліджених судом доказів встановлено, що позивач підписавши оферту про укладення угоди про надання особистого кредиту, а також відповідач підписавши відповідний акцепт, уклали угоду про надання особистого кредиту від 29.12.2022 року №500739239, істотні умови якої визначені в акцепті, а також в додатку №1 до Угоди про надання кредиту №500739239 від 29.12.2022 року «Графік платежів та розрахунок сукупності вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг».

Згідно з наданою позивачем випискою по картковому рахунку ОСОБА_1 користувався кредитними коштами. Водночас, доказів, які спростовують розрахунок заборгованості відповідача перед АТ «Сенс Банк», відповідачем суду не надано.

Згідно із ч.4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування», у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що позовні вимоги АТ «Сенс Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором №500739239 від 29.12.2022 року у розмірі 158288,53 грн., з яких: 109621,81 грн. прострочене тіло кредиту; 35186,77 грн. відсотки за користування кредитом, 13479,95 – заборгованість по комісії, є обґрунтованими, а тому вказану заборгованість слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 13025,65 грн., які підтверджені належними та допустимими доказами.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280, 281 ЦПК України, ст.ст. 3, 207, 509, 526, 626, 628, 633, 634, 638, 1046, 1049, 1054 ЦК України, суд

ухвалив:

Позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (код ЄДРПОУ 23494714, адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100) заборгованість за кредитним договором №500739239 від 29.12.2022 року у загальному розмірі 158288,53 грн., а також судовий збір у сумі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 13025,65 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складено 03.02.2026 року.

Суддя Сергій Стефанишин