Рішення від 01 лютого 2026 р. у справі №607/565/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.02.2026 Справа №607/565/26 Провадження №2-а/607/113/2026

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі: головуючої судді Воробель Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Жук Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Янчишин Володимир Йосифович, до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (вул. Валова, 11, м. Тернопіль) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

08.01.2026 через підсистему «Електронний суд» позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Янчишин В.Й., звернувся до суду з позовом до відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, у якому просить: постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6449893 від 02.01.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення скасувати; адміністративну справу закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення; судові витрати стягнути з відповідача.

09.01.2026 вказана позовна заява зареєстрована через канцелярію суду.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача вказує, що: із вищевказаною постановою ОСОБА_1 не погоджується, вважає її безпідставною та протиправною, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Зазначає, що транспортним засобом Рено Лагуна, д.н.з. НОМЕР_1 , 02.01.2026 приблизно о 15:26 дорога М30, Стрий – Дніпро – Ізварине, 131 км, ОСОБА_1 не керував та вимог ПДР не порушував. Окрім того, постанова не містить посилань на будь-які докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

14.01.2026 ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

22.01.2026 через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив представника відповідача ГУНП в Тернопільській області Кореня А.В., з якого вбачається, що відповідач позов не визнає, з таких підстав: при перегляді камери з відеореєстратора службового автомобіля 70mai (запис з 00:08 сек - 00:14 сек) помітно, як транспортний засіб марки «Рено» моделі «Лагуна», д.н.з. НОМЕР_1 , не зупиняючись перед знаком «Рух без зупинки заборонено», наближається до виїзду з другорядної дороги на головну. Під час перегляду відео з нагрудної камери (бодікамери) поліцейського № 856796 (запис з 00:18 сек - 00:40 сек) на запитання поліцейського: «Чого не зупинились в Городищі з виїзду з вулиці на знак «Стоп»?» водій відповідає: «Та я думав, що Ви повертаєте». При перегляді відео з нагрудної камери (бодікамери) поліцейського № 856796 (запис з 00 сек) помітно, як за кермом транспортного засобу марки «Рено» моделі «Лагуна», д.н.з. НОМЕР_1 , перебуває ОСОБА_1 . Одночасно, при перегляді відео з нагрудної камери (бодікамери) поліцейського № 856796 (запис з 05:40 сек - 09:00 сек) помітно, як водій ОСОБА_1 визнає факт керування транспортним засобом і не заперечує факту порушення Правил дорожнього руху в частині не виконання вимоги дорожнього знаку 2.2 «Рух без зупинки заборонено».

При перегляді постанови ЕНА № 6449893, в п. 7 в графі «До постанови додаються» вказано: відео з нагрудної камери (бодікамери) поліцейського № 856796 та відео з відеореєстратора службового автомобіля 70mai, на яких чітко зазначено документальне підтвердження керування ОСОБА_1 автомобілем марки «Рено» моделі «Лагуна», д.н.з. НОМЕР_1 , вчинення ним адміністративного правопорушення та факт визнання водієм вчинення інкримінованого адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, представник відповідача просить суд: відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 через його безпідставність; у зв`язку з зайнятістю по службі, справу слухати у його відсутності.

Також цього ж дня до суду надійшло клопотання представника відповідача ГУНП в Тернопільській області Кореня А.В. про долучення доказів.

У судове засідання 23.01.2026 позивач ОСОБА_1 та його представник Янчишин В.Й., будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, не з`явилися, однак 22.01.2026 до суду надійшли заяви представника позивача про проведення розгляду справи без участі позивача та його представника. З відзивом на позовну заяву представник позивача ознайомився 22.01.2026. Щодо його долучення не заперечує. Позовну заяву підтримує та просить її задовольнити.

Представник відповідача ГУНП в Тернопільській області, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання 23.01.2026 не з`явився, однак у відзиві на позовну заяву просив справу слухати у його відсутності, у зв`язку з зайнятістю по службі.

Указане згідно з ч. 3 ст. 268 КАС України не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд доходить такого висновку:

за приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених Законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Стаття 14 Закону України «Про дорожній рух» зобов`язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (далі – ПДР).

Згідно з п. 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

У пункті 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 8.4.б ПДР дорожні знаки (додаток 1) поділяються на групи, зокрема, знаки пріоритету. Встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги.

Знак 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» належить до знаків пріоритету (розділ 33 ПДР).

Згідно зі знаком 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», забороняється проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а у разі, коли вона відсутня, перед знаком. Необхідно дати дорогу транспортним засобам, що рухаються дорогою, яка перетинається, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються головною дорогою, а також праворуч рівнозначною дорогою.

Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачено відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до вимог ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом установлено, що 02.01.2026 інспектором СПД (смт Козова) відділу поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області капітаном поліції Бей С.С. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6449893, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

Зі змісту оскаржуваної постанови видно, що 02.01.2026 о 15:26 на дорозі М-30 Стрий – Дніпро – Ізварине, 131 км, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Renault Laguna, д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 «Рух без зупинки заборонено», а саме не здійснив повної зупинки транспортного засобу, чим порушив п. 8.4.б ПДР.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи: застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

У графі 7 спірної постанови зазначено, що до неї додається відео з нагрудної камери 856796, автомобільного відеореєстратора 70mai, а відтак твердження представника позивача про відсутність у спірній постанові посилань на будь-які докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення не знаходять свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.

Так, наявність дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» на місці інкримінованої події чітко зафіксована на 00:00:29 с відеозапису з автореєстратора службового автомобіля під назвою «NO20260102-152626-082027F-20260102153701».

З аналізу зазначеного відеозапису вбачається, що обставини події повністю відповідають тим, які викладені в оскаржуваній постанові, а дії водія свідчать про порушення вимог дорожнього знаку 2.2.

Відеозапис фіксує безперервний рух транспортного засобу Renault Laguna в зоні дії дорожнього знаку 2.2 без здійснення зупинки перед знаком, що є обов`язковою вимогою зазначеного знаку. Ознак зменшення швидкості до повної зупинки транспортного засобу перед дорожнім знаком на відеозаписі не зафіксовано.

Також відеореєстратором зафіксовано подальший рух транспортного засобу Renault Laguna після проїзду ним дорожнього знаку 2.2 та момент його зупинки працівниками поліції, після чого поліцейський одразу підійшов до переднього водійського сидіння цього автомобіля.

Крім того, відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції зафіксовано таке. Під час спілкування з водієм на запитання працівника поліції: «Чому не зупинилися в Городищі з виїзду з вулиці на знак «Стоп»?» водій ОСОБА_1 повідомив: «Я думав, що ви повертаєте». На подальше запитання працівника поліції: «З відеофіксацією бажаєте ознайомитись?» водій відповів: «Ні, не потрібно, я ж знаю, що я порушив, я не зупинився, не зробив повної зупинки» (00:08:22 запису відеофрагменту «export-qk6b7» на диску). Надалі на відеозаписі зафіксовано розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 122 КУпАП, під час якого водієві роз`яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, після чого йому вручено другий примірник постанови.

Факт керування позивачем транспортним засобом підтверджується відеозаписом із нагрудної камери працівника поліції, з якого вбачається, що одразу після зупинки транспортного засобу Renault Laguna, д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом перебував ОСОБА_1 . Під час фіксації події позивач підтвердив факт керування транспортним засобом та під час спілкування з працівниками поліції не висловлював заперечень щодо порушення вимог ПДР, зокрема знаку 2.2.

Враховуючи викладене, суд вважає, що порушення позивачем пункту 8.4.б ПДР, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 122 КУпАП, підтверджується належними та допустимими доказами. У позовній заяві сторона позивача заперечила факт вчинення правопорушення, однак відповідач як суб`єкт владних повноважень у спірних правовідносинах надав докази правомірності прийнятого ним рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим оскаржувана постанова винесена відповідно до вимог закону, є правомірною, а підстави для її скасування відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак судові витрати стягуються з відповідача лише при задоволенні позову, а тому відсутні підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача на користь позивача сплаченого судового збору в розмірі 532,48 грн.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 139, 229, 242, 244-246, 257, 268, 271, 286 КАС України, суд

ухвалив:

у задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Янчишин Володимир Йосифович, до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (ЄДРПОУ 40108720, вул. Валова, 11, м. Тернопіль) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуюча суддяН. П. Воробель