Вирок від 02 лютого 2026 р. у справі №607/348/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2026 Справа №607/348/26 Провадження №1-кп/607/1049/2026

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі кримінальне провадження №12025211060000355, дані про яке 06 грудня 2025 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Плотича Тернопільського району Тернопільської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , із середньою спеціальною освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого, РНОКПП: НОМЕР_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

за участю сторін кримінального провадження: прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03.09.2025 у справі №607/18007/25 (провадження №3/607/6774/2025), яка набрала законної сили 03.10.2025, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Однак, незважаючи на зазначену постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03.09.2025, з якою ОСОБА_3 у встановленому законом порядку був ознайомлений, маючи реальну можливість її виконувати в частині позбавлення права керувати транспортними засобами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, в порушення ч. 1 ст. 129 Конституції України та ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на території України, ухилився від виконання вказаної постанови суду, що набрала законної сили, та продовжував керувати транспортними засобами за наступних обставин.

05.12.2025 близько 19 год. 30 хв. ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03.09.2025 у справі №607/18007/25 (провадження №3/607/6774/2025), він позбавлений права керування транспортними засобами на строк один рік, керував транспортним засобом марки «ВАЗ», номерний знак НОМЕР_2 . Так, 05.12.2025 близько 19 год. 30 хв. поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 та поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 при здійсненні патрулювання на службовому автомобілі марки та моделі «Toyota Prius», номерний знак НОМЕР_3 у с. Плотича Тернопільського району Тернопільської області, здійснено зупинку транспортного засобу марки «ВАЗ», номерний знак НОМЕР_2 , у зв`язку із порушенням водієм вказаного автомобіля – ОСОБА_3 Правил дорожнього руху. В подальшому, працівниками поліції відносно ОСОБА_3 винесено постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №6287216 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

За таких обставин, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, тобто в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, визнав повністю та підтвердив зазначені в обвинувальному акті обставини його вчинення. Показав, що дійсно постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03.09.2025, яка набрала законної сили 03.10.2025, його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, про що йому було відомо. Також зазначив, що, незважаючи на свою обізнаність із встановленою щодо нього вказаною вище постановою суду забороною у керуванні транспортними засобами на строк один рік, 05.12.2025 близько 19 год. 30 хв. він керував транспортним засобом марки «ВАЗ», номерний знак НОМЕР_2 , та був зупинений працівниками поліції за порушення вимог Правил дорожнього руху. В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 щиро розкаявся у вчиненому.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_3 , дослідженням письмових доказів у даному кримінальному провадженні та документів, які характеризують особу обвинуваченого, а також стосуються речових доказів. При цьому суд з`ясував правильність розуміння учасниками судового процесу змісту обставин, які ніким не оспорюються, з`ясував чи немає сумнівів в добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Окрім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини у пред`явленому обвинуваченні, його вина у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 382 КК України, в повному обсязі підтверджується наданими обвинуваченим суду показами, а також сукупністю досліджених та проаналізованих судом в судовому засіданні письмових доказів, які містяться в матеріалах кримінального провадження, а саме:

- копією постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03.09.2025 у справі №607/18007/25 (провадження №3/607/6774/2025), яка набрала законної сили 03.10.2025, згідно з якою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік;

- копіями: журналу реєстрації інструктажів з питань дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю відділення поліції №1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області (інвентарний номер 2699), журналу обліку інструктажів водіїв (інвентарний номер 3414), журналу обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації відділення поліції №1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області (інвентарний номер 3409), журналу №3 виїзду та повернення транспортних засобів (інвентарний номер 3534), книги нарядів №3;

- повідомленням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15.12.2025 у справі №607/18007/25, згідно з яким 07.10.2025 ОСОБА_3 отримав постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03.09.2025 у справі №607/18007/25 та 03.10.2025 здійснив оплату накладеного на нього згідно вказаної постанови штрафу і судового збору;

- копією квитанції ТОВ «НоваПей» до платіжної інструкції на переказ готівки №4103406662 від 03.10.2025, згідно з якою ОСОБА_3 03.10.2025 о 08 год. 12 хв. здійснив оплату судового збору в сумі 605 гривень 60 копійок на рахунок ГУК в м. Києві (ЄДРПОУ: 37993783);

- копією квитанції ТОВ «НоваПей» до платіжної інструкції на переказ готівки №4103409474 від 03.10.2025, згідно з якою ОСОБА_7 03.10.2025 о 08 год. 18 хв. здійснила оплату штрафу в сумі 17000 гривень за ОСОБА_3 на рахунок ГУК у Тернопільській області (ЄДРПОУ: 37977599);

- протоколом огляду предмету (відеозапису) від 18.12.2025 (з долученою до нього таблицею ілюстрацій), згідно з яким слідчий СВ ВП №2 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_8 провів огляд магнітного носія інформації – компакт-диску DVD-R, на якому міститься відеозапис з нагрудної камери працівників поліції, на якому зафіксовано факт зупинки 05.12.2025 о 19 год. 29 хв. поліцейським відділення поліції №1 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 та поліцейським відділення поліції №1 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 транспортного засобу марки «ВАЗ», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , а також повідомлення останнього про відсутність у нього посвідчення водія та обізнаність з постановою суду, якою його було позбавлено права керування транспортними засобами на строк один рік.

Суд також дослідив інші письмові матеріали кримінального провадження, які подані прокурором, а саме: письмову заяву ОСОБА_3 від 30.12.2025; повідомлення заступника начальника СПД №1 відділу поліції №2 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_9 від 30.12.2025; постанови слідчого СВ ВП №2 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_8 від 18.12.2025 та 30.12.2025. Вказані письмові матеріали хоча і не є доказами в розумінні статті 84 КПК України, однак являються процесуальними документами, які підтверджують законність і правомірність проведення органом досудового розслідування процесуальних дій у даному кримінальному провадженні.

Надаючи оцінку дослідженим в судовому засіданні письмовим доказам, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в даному кримінальному провадженні та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінальним процесуальним законодавством.

Суд також враховує, що зазначені письмові докази у даному кримінальному провадженні учасниками судового провадження не оспорювалися і під сумнів не ставилися. Будь-яких інших доказів у ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений КПК України, суду надано не було.

Таким чином, допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 , дослідивши письмові докази у даному кримінальному провадженні та документи, що характеризують особу обвинуваченого, а також стосуються речових доказів, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, при викладених в обвинувальному акті обставинах, доведена повністю та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд виходить із того, що відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

З урахуванням наведених положень законодавства, при призначенні покарання суд відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості скоєного обвинуваченим кримінального правопорушення, яке згідно з ч. 4 ст. 12 КК України класифікується як нетяжкий злочин.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно з п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно з положеннями ч. 1 ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Також при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує особу винного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

З огляду на викладене, та виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації та приймаючи до уваги, що покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу, суд у даному конкретному випадку вважає за можливе призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 382 КК України.

Про необхідність призначення саме такого покарання, на переконання суду, свідчать ті обставини, що ОСОБА_3 вперше вчинив кримінальне правопорушення, щиро розкаявся у вчиненому, що свідчить про усвідомлення ним своїх протиправних дій, а також відсутність обставин, які обтяжують покарання. У зв`язку з цим суд не знаходить підстав для застосування іншого виду покарання, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 382 КК України, а саме у виді позбавлення волі, оскільки таке буде явно несправедливим через суворість, зважаючи на особу обвинуваченого та обставину, яка пом`якшує його покарання.

На думку суду, за викладених обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого, покарання у виді штрафу буде цілком справедливим та пропорційним, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме його меті та не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Судом встановлено, що у цьому кримінальному провадженні заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжні заходи, не застосовувались, процесуальні витрати, зокрема пов`язані із залученням експертів, відсутні.

Долю речового доказу та електронного документу у даному кримінальному провадженні слід вирішити в порядку ч. 9 ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 11900 (одинадцять тисяч дев`ятсот) гривень.

На підставі ч. 9 ст. 100 КПК України: речовий доказ – копію квитанції №4103406662 від 03.10.2025 та електронний документ – CD-R диск з написами «Verbatium « ОСОБА_3 » ст.382 ч.1 ККУ», які згідно з постановами слідчого від 18.12.2025 та 30.12.2025 постановлено зберігати при матеріалах кримінального провадження, після набрання вироком законної сили - залишити при матеріалах кримінального провадження №12025211060000355 від 06.12.2025.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддяОСОБА_1