Рішення від 02 лютого 2026 р. у справі №603/685/25 — Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/685/25

Провадження №2-адр/603/1/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2026 рокум. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Пасічника А.З.,

при секретарі судового засідання Сандалюку О.В.,

за участі:

представника відповідача Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області – Мяснянкіни К.А. (в режимі відеоконференції),

представника відповідача Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів – Жук А.Р. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача – адвоката Моленя Р.Б. про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

в с т а н о в и в:

Рішенням Монастириського районного суд Тернопільської області від 19 січня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задоволений.

Постанова про накладення адміністративного стягнення №01-05/06 від 13 серпня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 107 КУпАП і накладене на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 2 040 грн скасована, а справа про адміністративне правопорушення закрита.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп.

26 січня 2026 року представник позивача через систему «Електронний суд» подав заяву про ухвалення додаткового рішення, розгляд якої призначений на 10 год 00 хв. 03 лютого 2026 року. В обґрунтування заяви зазначив про те, що фактичний розмір судових витрат позивача становить 17 981 грн, що є більшим за їх орієнтовний попередній розрахунок, оскільки на момент подання позовної заяви прозивачем було враховано тільки вартість складення адвокатом позовної заяви, про що і зазначено у орієнтовному розрахунку. Разом із тим позивач не передбачив необхідності надання йому інших послуг, участі адвоката у судовому засіданні тощо.

Позивач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Молень Р.Б. будучи належним чином повідомленим про дату та час судового розгляду в судове засідання не з`явились. Про причини неявки суд не повідомили.

Представник відповідача Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області Мяснянкіна К.А. та представниця відповідача Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Жук А.Р. у судовому засіданні просили зменшити понесені судові витрати.

Вирішуючи заяву про ухвалення додаткового рішення, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи (ч. 3 ст. 252 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи (ч. 3 ст. 132 КАС України).

Згідно з приписами ч. ч. 1-4 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Аналіз наведених правових норм, дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Відповідно до змісту поданої представником позивача заяви, адвокат Молень Р.Б. просить ухвалити додаткове рішення про стягнення на користь ОСОБА_1 17 981,00 грн грн витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження зазначеного розміру понесених витрат до заяви про ухвалення додаткового рішення адвокат Молень Р.Б. долучив такі докази:

- копію Договору про надання правничої допомоги №23/06 від 23.06.2023 року (далі також - Договір), який укладений між Нетреб`яком І.І. (за договором Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Молень, Багранюк та партнери», відповідно до умов якого клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання, відповідно до чинного законодавства України, приймає на себе зобов`язання в якості правничої допомоги здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси клієнта в обсязі та на умовах, встановлених цим договором та за домовленістю сторін. Обсяг та місце виконання доручення визначене розділом 2 Договору. Розмір гонорару за надання правничої допомоги, передбаченої розділом 2 цього договору, встановлюється в розмірі, що визначається відповідно до тарифів на обчислення вартості послуг, які є додатком №1 до цього Договору (п. 4.2 Договору);

- Додаток №1 до Договору про надання правничої допомоги №23/06 від 23.06.2023, в якому визначені тарифи на обчислення вартості послуг, а саме:

?розрахунок вартості однієї години надання послуг – 10% від розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством, на дату підписання акту приймання-передачі наданих послуг, до якого входить: зустріч та усна консультація клієнта, прибуття до місця зустрічі, суду чи іншої установи, ознайомлення з матеріалами справи, вивчення законодавства, яке підлягає застосуванню та судової практики;

?розрахунок вартості складання одного документа – 20 % від розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством, на дату підписання акту приймання-передачі наданих послуг, до яких входить: відповідь на запит (лист, звернення) контролюючого органу, складання та надіслання адвокатського запиту та складання клопотання;

?розрахунок вартості однієї години надання послуги – 40 % від розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на дату підписання акту приймання-передачі наданих послуг, в тому числі представництво та захист інтересів клієнта в суді будь-якої інстанції (участь у судовому засіданні);

?розрахунок вартості одного документа – 60 % від розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством, на дату підписання акту приймання-передачі наданих послуг: складання скарг, заперечень, відзивів, юридична експертиза договорів та інших документів;

- Акт від 21 січня 2026 року про надання правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги №23/06 від 23.06.2023 року, відповідно до якого сторони склали даний акт про те, що Адвокатське об`єднання «Молень, Багранюк та партнери» надало, а клієнт отримав послуги, пов`язані з представництвом і захистом прав та інтересів клієнта під час розгляду справи №603/685/25, а саме: зустріч та усна консультація; ознайомлення та вивчення документів наданих клієнтом; складання позовної заяви; складання клопотання про приєднання доказів; представництво інтересів клієнта в Монастириському районному суді Тернопільської області у справі №603/685/25 та гонорар успіху адвоката, загальна вартість наданих послуг складає 17 981,00 грн.

Згідно висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 09.04.2019 року у справі № 826/2689/15, надання належних та допустимих доказів на підтвердження витрат, понесених у зв`язку з вчиненням окремих процесуальних дій поза судовим засіданням, а також часу, витраченого на підготовку позовної заяви та інших процесуальних документів, з урахуванням тривалості розгляду справи, є підставою для задоволення вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу.

Дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження витрат понесених позивачем на правничу допомогу суд доходить висновку, заявлені витрати дійсно пов`язані саме із розглядом цієї справи та підтверджуються документально.

Водночас відповідно до правової позиції Верховного Суду, наведеної у додатковій постанові від 05.09.2019 по справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Суд зазначає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказала, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові від 01.02.2023 у справі №160/19098/21, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

На думку суду, надані адвокатом послуги, охоплюються єдиною метою, якою є підготовка до складання позовної заяви, а тому обсяг виконаної роботи є неспівмірним із складністю такої роботи.

Крім того, дана адміністративна справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, що свідчить про те, що така справа належить до справ незначної складності, що також вказує на необґрунтовано завищену вартість наданих послуг.

Виходячи з викладеного, суд при визначенні такої суми доходить висновку про присудження позивачу витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4 000,00 грн.

Таким чином, за результатами розгляду справи на користь позивача належить стягнути понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 132, 139, 248, 252, 255, 295 КАС України, -

у х в а л и в:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Молень Ростислава Богдановича про ухвалення додаткового рішення у справі №608/685/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн 00 коп.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Державна служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, місцезнаходження: вул. Бориса Грінченка, 1, м. Київ, 01001, ЄДРПОУ 39924774.

Відповідач: Головне управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області місцезнаходження: вул. Микулинецька, 20, м. Тернопіль, 46008, ЄДРПОУ 40310895.

Головуючий суддя А.З. Пасічник