Вирок від 02 лютого 2026 р. у справі №464/482/26 — Сихівський районний суд м. Львова

Суд: Сихівський районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження

Дата: 02 лютого 2026 р.

Справа: №464/482/26

Суддя: Шашуріна Г. О.

Справа № 464/482/26

пр.№ 1-кп/464/299/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2026 року м.Львів

Сихівський районний суд м.Львова у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши кримінальне провадження, внесене 23 січня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026142410000016 відносно:

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Львова, українець, громадянин України, з середньою-технічною освітою, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 , раніше судимий, востаннє вироком Сихівського районного суду м. Львова від 10 червня 2025 року за ч.1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян що становить 17000 гривень, покарання не відбув, судимість не погашена,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.357 КК України,

де учасниками виступають:

сторона обвинувачення – прокурор Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 ,

сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_2 та захисник ОСОБА_4 ,

потерпілий ОСОБА_5

у с т а н о в и в:

ОСОБА_2 22 січня 2026 року у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 14:57 год, перебуваючи за адресою: м. Львів, вул. Сихівська, 16A, а саме на території Народного продуктового ринку, помітив на землі банківську картку АТ КБ «Приват Банк» НОМЕР_2 , після чого, впевнившись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, розуміючи, що вказана банківська картка за сукупністю норм ст.1 Закону України «Про інформацію», п.п. 1.4, 1.14, 1.27, 1.31, ст.. 1, п. 15.2 ст.15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ч.4 ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність» є офіційним документом, оскільки перебуває в офіційному обігу, має необхідні реквізити установи банку АТ КБ «Приват Банк» і містить інформацію, яка засвідчує факти, котрі мають юридичне значення, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, із корисливих мотивів, з метою подальшого незаконного використання, шляхом здійснення покупки товару з вказаної картки, привласнив знайдену ним банківську картку АТ КБ «Приват Банк» НОМЕР_2 , яка належить потерпілому ОСОБА_5 .

У подальшому, 22.01.2026 о 14:57 год., ОСОБА_2 перебуваючи в приміщенні магазину «Напої та тютю», що за адресою: м. Львів, вул. Антоненка-Давидовича, 10, здійснив одну платіжну операцію розрахувавшись за товар вищевказаною банківською карткою, яка належить потерпілому ОСОБА_5 за допомогою безконтактної дії «PayPass» на загальну суму 186,00 грн, чим вчинив привласнення офіційного документу з корисливих мотивів, тобто кримінальне правопорушення (проступок), передбачений ч.1 ст.357 КК України.

Відповідно до ст.302 КПК України прокурором до обвинувального акта долучено клопотання про розгляд кримінального провадження у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, покликаючись на те, що обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності. У вказаній заяві зазначив, що йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставини, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Захисником обвинуваченого – адвокатом ОСОБА_4 засвідчено добровільність та беззаперечність визнання винуватості обвинуваченим, підтверджено його згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Як регламентовано ч.2, 3 ст.381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження (ч.2 ст.382 КПК України).

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.357 КК України, як привласнення офіційного документа з корисливих мотивів.

При визначенні міри покарання суд враховує приписи ч.2 ст.50 КК України, за якими покарання має на меті не тільки кару і виправлення засудженого, а й запобігання вчиненню нових злочинів як самим засудженим, так і іншими особами.

Отже, визначаючи вид і міру покарання обвинуваченому на підставі ст.ст.65-67 КК України, суд враховує ступінь тяжкості та характер вчиненого ним кримінального правопорушення, який згідно зі ст.12 КК України, є кримінальним проступком, який має судимість; його вік; є неодруженим; є військовослужбовцем Збройних сил України, відповідно має дохід, відомості щодо наявності осіб на утриманні та хронічні захворювання відсутні; пом`якшуючі вину обставини встановлено щире каяття; відсутність обставин, які обтяжують покарання.

З огляду на викладене, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання за ч.1 ст.357 КК України у межах, установлених у санкції вказаної статті, а саме у виді максимального штрафу.

Згідно з вимогами ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків, до покарання за цим вироком слід повністю приєднати невідбуту частину покарання призначену за вироком Сихівського районного суду м.Львова від 10 червня 2025 року, остаточно призначивши ОСОБА_2 покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 850 гривень.

Призначене судом покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та відповідатиме поняттю та меті покарання.

Правових підстав для призначення обвинуваченому покарання, нижче від найнижчої межі, на підставі ст.69 КК України, суд не знаходить.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжний захід стосовно обвинуваченого, не застосовувались.

Долю речових доказів вирішити в порядку, передбаченому ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.368-371, 373-374, 381-382 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст.357 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання повністю приєднати невідбуте покарання, призначене вироком Сихівського районного суду м.Львова від 10 червня 2025 року у виді штрафу в розмірі 17 000 грн, остаточно призначивши ОСОБА_2 покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 850 гривень.

Речові докази:

банківську картку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» НОМЕР_2 залишити потерпілому ОСОБА_5 ;

компакт-диск із записами камер відеоспостереження з місця події залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Головуючий суддя ОСОБА_6

Оригінал: reyestr.court.gov.ua