Рішення від 26 січня 2026 р. у справі №463/11508/23 — Личаківський районний суд м. Львова

Справа № 463/11508/23

Провадження № 2/463/90/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2026 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Нора Н.В.

з участю секретаря судових засідань Заверухи О.Б.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування, -

встановив:

представник позивача звернувся в інтересах ОСОБА_1 , з позовом в якому просить суд усунути від права на спадкування за законом за померлим ОСОБА_4 , його дочку ОСОБА_3 .

Позовні вимоги мотивує тим, що починаючи з 2019 року його довірителька утримувала та надавала допомогу своєму рідному брату - ОСОБА_4 , який в 2017 році захворів на інсульт. Внаслідок вказаної хвороби йому встановлено І групу інвалідності, так як в нього було паралізовано праві кінцівки і він не міг себе обходити без сторонньої допомоги, тим самим перебував у безпорадному стані. На цей час ОСОБА_4 був вдівцем. Після смерті дружини, ОСОБА_4 змушений самостійно погасити створені його дружиною борги. В той самий час його дочка - ОСОБА_3 , використовуючи безпорадний стан батька, примусово перевезла ОСОБА_4 проживати до його батька - ОСОБА_5 , який, з огляду на його похилий вік та стан здоров?я, також перебував у безпорадному стані. Таким чином, після перенесеної хвороби він - ОСОБА_4 проживав у квартирі АДРЕСА_1 із своїм батьком - ОСОБА_5 . Згодом ОСОБА_5 помер і ОСОБА_4 залишився проживати там сам. Дочка ОСОБА_4 (відповідач по справі) - ОСОБА_3 , проживала з чоловіком окремо, батька не навідувала, жодної допомоги не надавала. Після єдиного відвідування ОСОБА_4 його дочкою ОСОБА_3 , у ОСОБА_4 із помешкання зникли документи, зокрема: паспорт, банківська картка, свідоцтво про народження медичні виписки. З приводу вказаних обставин, ОСОБА_4 звертався у правоохоронні органи. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Зазнача, що, окрім того, що вона надавала ОСОБА_4 допомогу, також займалась його похованням. Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, яка складається із частки в квартирі АДРЕСА_1 . Спадкоємцем першої черги за законом е його дочка - ОСОБА_3 . Спадкоємцем другої черги за законом є вона - його сестра ОСОБА_1 . Про те, відповідач - ОСОБА_3 , дочка спадкодавця, своїх обов?язків по наданню допомоги своєму непрацездатному батькові ОСОБА_4 , який перебував у безпорадному стані, не надавала.

Відповідачкою подано відзив, який мотивує наступним. Її батько, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вона єдина його дитина, мама померла у 2011 році. Зазначає, що інформація про те, що її батько віддавав мамині борги є недостовірною. Батько не мав стабільного доходу, офіційно ніде не працював,- перебивася підробітками і вів нездоровий спосіб життя, зловживав алкоголем. Спільно нажиті в шлюбі борги її мама віддавала самостійно, була змушена виїхати на заробітки за кордон, де і померла. На початку травня 2017 року ОСОБА_4 отримав тяжке захворювання інсульт (одна з причин - зловживання алкоголем). На той час вони не проживали разом. Але її повідомили, що батько себе погано почуває потребує моєї допомоги. Вона зайнялася організацією лікування і доглядом за батьком. Інсульт був складним, в батька паралізувало праву частину тіла, відняло мову, а також значне порушення мислення та сприйняття. Процес лікування і первинна реабілітація тривала близько 2 місяців, але в батька був значний прогрес. Після його виписки з лікарні вона вирішила взяти батька проживати до себе, щоб підняти його на ноги. В той час в неї була 9-місячна дитина і вона перебувала в декретній відпустці. В червні 2019 року вийшла на роботу, віддавши дитину до садка, але продовжувала доглядати за батьком. Батько проживав у неї до вересня 2020 року, що можуть підтвердити свідки. На момент настання хвороби батько не мав стабільної роботи, не отримував пенсії і не мав заощаджень, тож всі витрати на його лікування то забезпечення лягли фактично на відповідачку та її чоловіка. Коли в батька стався інсульт, з татових родичів фінансово допомогла лише татова рідна сестра ОСОБА_6 . Щоб виробити батькові інвалідність та пенсію по інвалідності вона з дитиною на руках бігала по лікарях, підписувала декларації, записувалась на консультації викликала лікарів додому, оформляла всі необхідні документи, возила батька на огляди та клала на лікування в лікарні. Батько як правило тричі на рік перебував в стаціонарному лікуванні: двічі за напрямом неврологія та раз в рік терапевтичний напрям. Вся організація та витрати на лікування були на відповідачці. На початку 2018 року за рішенням МСЕК батькові на 2 роки було встановлено I-Б групу інвалідності та призначена пенсія по інвалідності. Для отримання пенсії, в зв?язку з тим, що батько не міг підписувати документи а правою, ні лівою рукою, і вона змушена була оформляти нотаріально засвідчену довіреність від батька на вчинення від його імені дій та представлення його інтересів в Пенсійному фонді та в банківських установах. Згода батька засвідчувалася в довіреності третьою особою. Отож, всі витрати і труднощі по оформленні довіреності, пенсії та пенсійного посвідчення, відкриття банківських рахунків і картки для виплат лягли на неї. У 2020 році батько повторно пройшов МСЕК і йому було встановлено групу інвалідності довічно. Відзначає, що за період, коли він проживав зі нею, його сестра ОСОБА_1 жодного разу його не провідала ні в лікарні, ні вдома. Лише час від часу цікавилась по телефону його станом. В кінці серпня 2020 року через сімейні обставини вона змушена була його перевезти за місцем його прописки, де на той час мешкав його батько (її дід), а сама переїхала з дитиною жити до свекрухи. Зазначає, що на момент його переїзду він ходив з чотирьохопорною палицею, самостійно ходив у туалет і їв, міг піти на прогулянку. Труднощі були з мовою, вимовляв окремі слова, часто путав значення слів. По можливості приїжджала до батька на вихідних, допомагала татові з гігієнічними процедурами (прийняти ванну, постригтися, поголитися тощо) при потребі купувала продукти чи ліки, давала батькові кишенькові гроші (батько при хорошому самопочутті виходив на вулицю на прогулянки, міг дещо придбати). Коли у 2021 році виникли проблеми з його пенсією, вона знову отримала від батька довіреність на це і займалася вирішенням цього питання. На початку 2022 року її дід ОСОБА_5 зламав ногу і потребував операції та лікування в стаціонарі. Відповідно, їїбатько залишився сам в квартирі. З того часу вона регулярно приїжджала до батька раз в 2-3 дні щоб придбати продукти, приготувати їсти, попрати та допомогти в побуті. Навіть після початку повномасштабного вторгнення росії, вона не залишила батька, не виїхала закордон і, незважаючи ні на що, здійснювала за ним догляд і надавала посильну допомогу. Дід повернувся з лікарні за кілька тижнів, спершу йшов на поправку, а потім йому різко стало погано і ІНФОРМАЦІЯ_3 він помер. Після смерті діда татова сестра ОСОБА_1 приїжджала в квартиру на АДРЕСА_2 . Для того, щоб навести порядок з речима покійних баби та діда. Її ж сказала, що за батьком вона дивитися не буде, і щоб вона його забирала з цієї квартири, бо в неї є квартиранти, які готові орендувати цю чотирикімнатну квартиру, але щоб там ніхто більше не проживав. Саме після цього її стосунки з ОСОБА_1 різко погіршилися. Позивачка почала налаштовувати проти неї батька, родичів. В той період вона зайнялася пошуком сімейного лікаря для батька, оскільки його попердня сімейна лікарка, з якою вона (від імені батька) підписувала декларацію, пішла в декретну відпустку, зверталася в Личаківське відділення соціальної допомоги вдома. Для цього, зі згоди батька, вона взяла його медичні документи, паспорт, пенсійне посвідчення. Також я, в інтересах батька, зверталася до нотаріуса Мельник Г.Я., яка вела справу про спадкування майна після смерті татових батьків, а мій батько був одним із спадкоємців. Звертає увагу суду, що з 3 червня 2022 року вона приїхала до батька і не змогла потрапити до квартири, оскільки тітка закрила батька і забрала ключ. Мобільним телефоном батько не міг користуватися. Викликала поліцію і написала заяву у Львівське районне управління поліції №1 ГУНПП у Львівській області, що не має доступу до свого батька. В телефонному режимі поліції ОСОБА_1 повідомила, що її брат в безпеці, а квартиру вона не відчинить, бо її племінниця – аферистка. Після того вона неодноразово намагалася побачитися з батьком. З питання того, що ОСОБА_1 не дає її бачитися з батьком, надавати йому допомогу і виконувати свої обов?язки стосовно нього, зверталася в різні органи, поліцію, до дільничого, відділ соцзахисту тощо, консультувалася з юристами. Але суттєво ніхто не міг повпливати на цю ситуацію, писали відписки і могли тільки провести «профілактичну бесіду» з ОСОБА_1 . Самостійно її батько не міг проаналізувати цю ситуацію і вважає, що тітка доносила йому інформацію так, як їй це було вигідно. Щодо банківської картки, то востаннє я її бачила в батька. А 23 червня 2022 року хтось (на її думку, це була ОСОБА_1 або хтось з її сім?ї) намагався зняти кошти з батькової пенсійної картки. СМС повідомлення про відмову у видачі коштів прийшло мені на телефон (картка була прив?язана до мого номеру телефону). З цього приводу вона зверталась в поліцію, оскільки самостійно батько не міг зняти кошти. Через кілька місяців вона дізналася, що паспорт ОСОБА_4 анульовано. ОСОБА_1 зробила батькові другий паспорт. Через тиждень після смерті батька ОСОБА_1 відкрила справу про відкриття спадщини в 4-ій львівській державній нотаріальній конторі. Звертає увагу, що її дії були неправомірними, оскільки єдиним спадкоємцем ОСОБА_4 , вона, його донька. ОСОБА_1 вказала, що інших спадкоємців немає, тобто свідомо надала неправдиві дані.

У судове засідання з`явились позивач ОСОБА_1 представник позивача ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3 , надали пояснення аналогічні тим, які були викладені сторонами у своїх заявах по суті.

Ухвалою судді Личаківського районного суду м. Львова від 15.03.2024 року у цивільній справі за позовом позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 28.05.2024 року підготовче провадження у справі за позовом позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування закрито та призначено до судового розгляду.

Повно та всебічно дослідивши матеріали цивільної справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

Відповідно до ч.1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

У відповідності ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно з вимогами статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що як вбачається з свідоцтва про народження від 13 листопада 1979 р., серії НОМЕР_1 у батьків ОСОБА_5 та ОСОБА_7 народилась донька ОСОБА_8 .

Згідно з свідоцтвом про народження від 28 червня 2022 р., серії НОМЕР_2 , що у батьків ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 народився син ОСОБА_5 .

Як вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , що у батьків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , 1985 року народилась донька ОСОБА_11 .

У відповідності до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 від 09.10.2015 року між ОСОБА_11 та ОСОБА_12 було укладено шлюб, актовий запис № 281.

Як вбачається з довіреності актовий запис № 77 від 17.01.2018 року ОСОБА_13 уповноважено ОСОБА_3 , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий Сихівським РВ у м. Львові ГУ ДМС України у Львівській області 13.11.2015 року, зареєстровану за адресою: ' АДРЕСА_3 , представляти мої інтереси в усіх державних установах, адміністративних органах, підприємствах, громадських організаціях та інших компетентних органах; представляти мої інтереси в усіх органах соціального забезпечення, інших установах, Пенсійному фонді України з питань оформлення документів на одержання пенсії, у відповідних банківських установах з питань відкриття рахунку на моє ім?я, а також бути його представником з питань отримання належної мені пенсії у відповідних відділеннях зв?язку чи банківських установах України.

Як вбачається з довіреності від 14.06. 2021 року року ОСОБА_13 уповноважено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , паспорт НОМЕР_5 , виданий Сихівським РВ у м. Львові ГУ ДМС України у Львівській області 13 листопада 2015 року, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , представляти мої інтереси в органах соціального забезпечення, Пенсійного фонду України та його відділеннях, або інших компетентних органах при оформленні відповідних документів з питань, що стосуються призначеної мені пенсії, призначення належної мені пенсії, а також з питань переоформлення документів, необхідних для отримання належної мені пенсії (у тому числі щодо способу, місця отримання пенсії), та отримувати належну мені пенсію в будь-яких банках України та їх відділеннях, в т.ч. у будь-яких відділеннях публічного акціонерного товариства Державний Ощадний банк України, або в будь-яких поштових відділеннях України, розпоряджатися належними мені коштами, що знаходяться на відкритих на моє ім?я рахунках в національній або іноземній валюті в будь-яких банках України, відкривати на моє ім?я рахунки в національній або іноземній валютах, замовляти та одержувати на моє ім?я, підписувати, подавати платіжні інструменти (у тому числі платіжні доручення, платіжні вимоги, вимоги-доручення, векселі, чеки, банківські платіжні картки та інші дебетові і кредитові платіжні інструменти), а також пінкоди, додаткові електронні платіжного засоби (каргки) для довіреної особи; отримувати гроші в сумах без обмеження їх розміру, та проценти, інші нарахування і компенсації; проводити необхідні дії для перерахування коштів з належного мені рахунку на будь-який інший рахунок на їх розсуд; одержувати інформацію (довідки, виписки тощо) щодо належних мені грошових коштів, руху коштів тощо; вносити гроші на відкриті на моє ім?я рахунки з метою їх поповнення, проводити від мого імені платежі; укладати додаткові договори з банківськими установами на свій розсуд; закривати відкриті на моє ім?я рахунки, розривати договори з банківськими установами. А також надаю їй право бути моїм представником щодо оформлення соціальної та іншої допомоги, виплат, субсидій, компенсацій; отримувати належні мені документи від усіх осіб, установ, підприємств, організацій, з будь-яких підстав; одержувати поштову та іншу кореспонденцію, в тому числі грошову і посилочну. В зв?язку зі станом здоров?я довірителя, за дорученням ОСОБА_4 , у його та моїй, нотаріуса, присутності текст довіреності підписано ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , паспорт НОМЕР_8 , виданий Галицьким РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області 05 лютого 1998 року, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 .

З довідки від 18.12.2023 року виданої Державним некомерційним підприємством «центр надання комплексної реабілітації «Галиччина», вбачається, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в тому , що він дійсно знаходився на реабілітаційному лікуванні у ДНП «ЦКР «Галичина» (колишня назва ДРУЦКРОЇ» Галичина») з 19.10.2020р. по 13.11.2020р. Діагноз:. Наслідки перенесеного ГПМК (2017р.) по геморагічному типу з правобічним геміпарезом, моторною дисфазією, когнітивними та атактичними порушеннями.

З талону повідомлення єдиного обліку №15089 від 19.06.2022 року про прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію вбачається, що 19.06.2022 в ЧЧ ЛРУП №1 надійшла заява ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прож. АДРЕСА_2 т. НОМЕР_9 (сестра), про те, щоб вжити заходів до дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , (т. НОМЕР_10 ), яка 22.03.2022 забрала документи заявника, а саме: паспот гр. України серії НОМЕР_11 , ідентифікаційний код, банківську картку Приватбанку (пенсійну), виписки з лікарні. На неодноразові прохання повернути вказані речі дочка не реагує.

З талону повідомлення єдиного обліку №13148 від 03.06.2022 року про прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію вбачається, що 03.06.2022 о 18:43 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 03.06.2022 о 18:42 за адресою: АДРЕСА_2 , заявниця повідомила про те що тітка гр. ОСОБА_1 зачинила батька інваліда 1 групи і доньку не пускає в квартиру відбувається сімейний конфлікт. Просять наряд. Заявник: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7 , тел.: НОМЕР_10 . Рапорт ЛЬВІВСЬКЕ РАЙОННЕ УПРАВЛІННЯ ПОЛІЦІЇ №1 ГУНП У ЛЬВІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ превентивна діяльність інспектор спдн вппп СОРОХТЕЙ М. Р. від 03.06.2022 19:38: Заявниця ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7 повідомила, що не має можливості побачити батька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є інвалідом, її тітка ОСОБА_1 (0687804282), закрила його в квартирі і не дозволяє зайти. В телефонному режимі ОСОБА_1 повідомила, що її брат в безпеці, квартиру вона не відчинити, бо племінниця аферистка. Заявниця виявила бажання написати заяву у відділі поліції, куди останню було запрошено та супроводжено.

З свідоцтва про смерть від 30.08.2023 року, серії НОМЕР_12 вбачається, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, яка складається із частки в квартирі АДРЕСА_1 .

Зі заяви про прийняття спадщини від 07.09.2023 року ОСОБА_1 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_8 помер– ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживав на день смерті в АДРЕСА_2 . На день його смерті залишилось таке спадкове майно - частина квартири АДРЕСА_1 . Спадщину приймає. Крім неї спадкоємцем за законом є сестра померлого - ОСОБА_16 .

Як вбачається із заяви про прийняття спадщини від 22.11.2023 року ОСОБА_3 , що ІНФОРМАЦІЯ_8 помер– ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживав на день смерті в АДРЕСА_2 . На день його смерті залишилось таке спадкове майно! - частина квартири АДРЕСА_1 . Спадщину приймає. Крім мене спадкоємцем за законом немає.

З показів свідка, ОСОБА_17 , вбачається, що він вже тривалий час приживав за адресою, АДРЕСА_5 , над ним проживав ОСОБА_18 . Він казав, що він одинокий і йому привезли сина, він немічний і не може себе сам обходити. Через якийсь час він приходив туди до їх квартири, тому що ОСОБА_19 включав голосно телевізор. В квартирі нікого не було. Часто бачив ОСОБА_20 , приблизно 2-3 рази в тиждень в квартирі, ОСОБА_21 не бачив жодного разу. В квартирі жили двоє немічних людей і більше нікого не було. Двері були постійно відчинені.

З показів свідка, ОСОБА_22 , яка проживає за адресою АДРЕСА_6 вбачається, що вона є сусідкою ОСОБА_19 . В 2020 році їй подзвонили і згодом вона побачила, що там є ОСОБА_19 , її показали паспорт, що він там прописаний. ОСОБА_23 приходила приносила їсти, жили вони двоє в квартирі ( ОСОБА_19 і його батько), ОСОБА_24 (позивач) приходила і приносила їсти два три рази на тиждень. Христину бачила один раз, відповідачка не хотіла брати трубки він неї. Коли ОСОБА_25 привезли - це був чоловік відповідачки та ще якийсь чоловік. Квартира, де проживав ОСОБА_4 завжди була відкритою, він потребував догляду.

З показів свідка, ОСОБА_1 , вбачається, що в 2017 році її брат отримав інсульт, в подальшому він потрапив в лікарню, в лікарні все оплачували швагро та сестра. Вона поїхала туди. Після лікарні він мав бути на реабілітації. ОСОБА_21 сказала, що забрала його додому, вона ним не займалась. Декілька раз він втікав на вулицю ОСОБА_26 , стан його був незадовільний. В 2020 році подзвонив батько і сказав, що ОСОБА_19 привезли, до нього, він був в поганому стані, привезла його ОСОБА_23 . Зазначила, що вона доглядала за своїм батьком і водночас братом. Вона не приносила йому таблеток, казала, що вони йому не потрібні. Відповідач казала, що він їй не батько і ходити вона за ним не буде. Вона постійно ходила за ним і лікувала його, її було дуже тяжко за двома людьми ходити. ОСОБА_21 постійно ігнорувала його. Брат самостійно пересуватись не міг, сам себе обійти теж не міг, ліки він сам не міг приймати. Він просив, відповідача, що вона прийшла до нього з внуком. Зазначає, що ОСОБА_21 не провідувала його з 2017-2020 рік. Вважає, що відповідач викрала документи батька. Вона виробила другий паспорт і свідоцтво про народження.

З показів свідка, ОСОБА_27 , вбачається, що вона є невісткою ОСОБА_28 , хотіла вийти на зв`язок з відповідачем і взнати, що з батьком, вона ігнорувала. Він фізично потребував спілкування і догляду. Вони надавали цей догляд. Він хотів спілкування з відповідачкою і її дитиною. Вона з свекром приходили до Пограничної на роботу запропонували допомогу з доглядом, вона уникала спілкування. На ОСОБА_29 проживав дідусь 86 років і йому залишили для догляду батька інваліда. Похоронами займалась свекруха, а не дочка. Коли помер батько, швидка і поліції телефонували, вона не брала трубки, потім вона повідомила, що дитина хвора.

З показів свідка, ОСОБА_30 , вбачається, що він є швагром покійного ОСОБА_31 , коли він дізнався про інсульт, приїхав до нього у лікарню, дізнався, що він у тяжкому стані, бо йому не була надана вчасно допомога, допомагав з лікуванням, ОСОБА_25 був в окремій палаті, він щоденно провідував його, оплачував три разову реабілітацію. Він казав, що хотів, щоб ОСОБА_23 займалась його лікуванням. Похоронами займався він дружина і сестра. На похоронах відповідачки не було. Він з дружиною в 2017 році одяг в лікарню возили. ОСОБА_19 не міг сам приймати медикаменти, погано ходив і говорив. В лікарні доглядали лікарі. ОСОБА_21 бачив один раз на реабілітації і один раз коли забирали його додому.

З показів свідка, ОСОБА_6 , вбачається, що вона є старшою сестрою ОСОБА_31 , коли брат захворів потрібно було допомагати. Відповідач забрала його після першої реабілітації на тиждень до квартири. Відключили світло, газ, залишили без харчів, це розказував її сам брат, також казав також, що збирав крихти, бо не мав що їсти. Вона вставала в 5 годині, готувала їсти в лікарню кожен день. Їсти відповідачка не приносила. Після реабілітації ОСОБА_23 забрала його і залишила самого на ОСОБА_32 , потім вони його привезли до його батька. Коли він жив в батька вони приїджали і забрали його в лікарню потім знову на реабілітацію. Коли батько помер вона до нього не приїджала. Зазначила, що він сам обходити себе не міг, сусідку він постійно запрошував на чай. Сусідка і він двері не закривали, після того, як відповідач викрала документи, замки поміняли. Він хотів, щоб дочка з внуком приїджали. ОСОБА_33 знімала гроші з карти, щоб оплатити комунальні послуги. Що ж стосується перебування в лікарні, то батька доглядала вона, що стосується побуту то позивач.

З показів свідка, ОСОБА_34 , вбачається, що вона є сусідкою відповідачки більше 20 років. В 2017 році ОСОБА_25 мав інсульт. ОСОБА_23 з ОСОБА_35 доглядали його протягом трьох років. Коли він не міг ходити з ним гуляла ОСОБА_23 . Вона питала її як ОСОБА_25 , казала, що він в батька, в під`їзді ліфту немає, батько ходив сам, він мав паличку з собою, відповідач жила три роки з батьком. Вона знала, що батько відповідача поїхав до свого батька, вона не знає чи міг він сам собі готувати, митись, жодного разу не виникало питання щодо одягу.

З показів свідка, ОСОБА_36 , вбачається, що він з відповідачем є сусідами. З 2007 року батько проживав по АДРЕСА_7 з донькою та її чоловіком в подальшому із внучкою, там він проживав до 2020-2021 року. ОСОБА_19 казав, що їде до своїх родичів. Зазначив, що пару разів бачив його біля магазину. ОСОБА_19 був нагодований, гроші не просив, речі були випрані, бачив як чоловік відповідачки допомагав йому спускатись і підніматись по сходах, також бачив його після інсульту на вулиці, один раз він був випивший, чому він після інсульту поїхав до свого батька йому не відомо.

З показів свідка, ОСОБА_37 , вбачається, що відповідач все життя жила з дідом і бабою, батько ніколи не працював, кошти на давав, завжди приходив до квартири діда та баби ночувати. Він зловживав алкоголем. В травні 2017 року в нього стався інсульт, відповідач їздила в лікарню. Христина часто говорила, що потрібно купити ліки. В 2020 році відповідач подумала, що з дідом йому буде краще проживати, оскільки він міг сам за собою подивитись. Христина купувала продукти в "Метро" і носила їх батькові. За рік перед смертю батька їй обмежили доступ до нього. Він сам не готував йому це робила відповідач. Вона виконувала обов`язки перед батьком повністю. В поліклініку на таксі возила його відповідач. Після інсульту вона бачила, як він вставав йшов в туалет та брав собі їсти.

З показів свідка, ОСОБА_38 , вбачається, що відповідач є її племінницею. Христина жила з бабою, татом, мама була за кордоном, батько зловживав алкоголем. В нього був інсульт, відповідач його доглядала протягом трьох років після інсульту, потім відправила його до батька. Христина їздила туди з чоловіком на квартиру привозили продукти. Потім їй обмежили доступ. Після інсульту в батька був важкий стан. Пізніше він відійшов, ходив сам в туалет, міг взяти з холодильника їсти, з допомого спускався гуляти.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною п`ятою статті 1224 ЦК України визначено, що за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно до частини п`ятої статті 1224 ЦК України має значення сукупність таких обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи.

Правило частини п`ятої статті 1224 ЦК України стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК України не були зобов`язані утримувати спадкодавця.

Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Аналогічні правові висновки викладено Верховним Судом у постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 712/4709/15-ц (провадження № 61-8023св18), від 04 березня 2019 року у справі № 321/1573/17-ц (провадження № 61-45879св18) та від 17 липня 2019 року у справі № 676/5086/15-ц (провадження № 61-25032св19).

Крім того, у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 337/6000/15-ц (провадження № 61-1302св 18) та від 04 липня 2018 року у справі № 404/2163/16-ц (провадження № 61-15926св18) зроблено висновок, що ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій.

У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що правило абзацу другого частини третьої статті 1224 ЦК України стосується особи, яка зобов`язана була утримувати спадкодавця згідно з нормами СК України. Факт ухилення особи від виконання обов`язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади). При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов`язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов`язку. Непред`явлення спадкодавцем, який мав право на утримання, позову про стягнення аліментів до особи, яка претендує на спадщину, не є достатньою підставою для відмови в позові про усунення від права на спадкування.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підтвердження потреби спадкодавця в допомозі, стороною позивача надано виписку з медичної карти амбулаторного хворого №23398, а також судом було допитано свідків, однак покази свідків, які ними були надані в судовому засіданні, містять розбіжності, інших достатніх та належних доказів, щодо того чи потребував померлий ОСОБА_4 чи стороннього догляду, допомоги та піклування, строною позивача не надано.

Щодо показів свідків, ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_30 , ОСОБА_27 суд ставиться до них критично оскільки вони перебувають у зв?язку з родинними/соціальними зв?язками з позивачем.

Таким чином суд вважає, що позивач не довів факту, що відповідач самоусунувся від догляду за батьком і того факту, що вона не надавал йому жодної допомоги.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд дійшов висновку про необхідність відмови у вимогах позову.

Керуючись ст. ст. 19, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354-356 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

в задовленні позову ОСОБА_1 (місцепроживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_13 ) до ОСОБА_3 (місцепроживання: АДРЕСА_8 ) про усунення від права на спадкування – відмовити.

Повний текст судового рішення виготовлено 04.02.2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Нор Н.В.