Вирок від 03 лютого 2026 р. у справі №442/679/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/679/26

Провадження № 1-кп/442/162/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в м. Дрогобичі в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.01.2026 за № 12026142100000007, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Довге Дрогобицького району Львівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, офіційно не працевлаштованого, раніше судимого 04.12.2023 Приморським районним судом міста Одеси за ч. 2 ст. 121, ст. 69 КК України до 5 років позбавлення волі,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок за таких установлених досудовим розслідуванням обставин.

Так, 19.01.2026 приблизно о 17 годині 30 хвилин ОСОБА_3 перебуваючи у приміщенні кухні будинку АДРЕСА_2 , на ґрунті особистих неприязних стосунків вступив у словесну суперечку із своїм знайомим ОСОБА_4 , в ході якої вирішив умисно заподіяти йому тілесні ушкодження.

Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою заподіяння шкоди здоров?ю іншій особі, ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_5 , який лежав на ліжку та кулаками лівої та правої рук наніс йому вісім ударів в ділянку обличчя в результаті чого, заподіяв потерпілому тілесні ушкодження у вигляді синця під правим оком; саден на чолі по серединній лінії, на верхній губі, на кінчику носа, в лівій скроневій ділянці, які по ступені тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у заподіянні умисних легких тілесних ушкоджень, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Положеннями ч. 2 та 3 ст. 381 КПК України обумовлено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Слід відзначити, що до обвинувального акту прокурором додано клопотання про його розгляд у спрощеному провадженні, з урахуванням тих обставин, що підозрювана беззаперечно визнала свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згідна з розглядом обвинувального акта за його відсутності. З огляду на наведене, відповідно до приписів ч. 1 ст. 302 КПК України прокурор просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акта долучено письмову заяву ОСОБА_3 , яка складена за участі захисника ОСОБА_6 , у якій ОСОБА_3 зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку він беззаперечно визнає, згідний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, та згідний з розглядом обвинувального акта за його відсутності у спрощеному порядку.

Також, у вказаній заяві, ОСОБА_3 зазначив, що йому роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про її обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлена права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

До обвинувального акта додано письмову заяву потерпілого ОСОБА_4 , у якій він зазначає, що не заперечує проти розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

З урахуванням наведеного та виконанням вимог КПК України, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому статтями 381 – 382 КПК України.

Відповідно до частини 2 статті 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Згідно із приписами ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст.125 КК України, а саме: умисне легке тілесне ушкодження.

Органом досудового розслідування установлено обставини вчинення кримінального проступку, які підтверджують обставини, установлені судом.

Обвинувачений ОСОБА_3 , інтереси якого представляє захисник ОСОБА_6 , обставини вчинення кримінального поступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони установлені у повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акта підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.

Згідно із ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд, відповідно до вимог статті 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 – відсутні.

Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_7 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке в силу положень статті 12 КК України є кримінальним проступком; ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він за даними наявної документації на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше судимий за кримінальне правопорушення проти життя та здоров`я особи.

За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України, а саме у виді громадських робіт, оскільки він офіційно не працевлаштований.

Вказане покарання на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся. Процесуальні витрати відсутні. Речові докази відсутні.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 під час досудового розслідування не обирався і підстав для його обрання суд не вбачає.

Керуючись статтями 100, 368 – 371, 373, 374, 376, 381, 382 КПК України, суд –

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у виді 80 (вісімдесяти) годин громадських робіт.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1