Постанова від 29 січня 2026 р. у справі №344/16609/25 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 344/16609/25

Провадження № 33/4808/83/26

Категорія ст.124 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Болюк І. І.

Суддя-доповідач Васильєв

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2026 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П.,

за участю потерпілої ОСОБА_1 , особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та його захисника адвоката Шургот О.В.,

розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника адвоката Шургот О.В. на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27 листопада 2025 року, якою

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень, стягнуто судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок, -

в с т а н о в и в :

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 05.09.2025 року, о 19 год. 00 хв., в м. Івано-Франківську, Бульвар південний, 22, керуючи транспортним засобом марки “Audi A8”, д.н.з. НОМЕР_1 , був неуважний, не дотримався безпечного бокового інтервалу, у зв`язку з чим допустив зіткнення із припаркованим транспортним засобом марки “Mitsubishi colt”, д.н.з. НОМЕР_2 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження із матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.13.1 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.124 КУпАП.

Не погодившись з вказаним рішенням суду захисник адвокат Шургот О.В. подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27 листопада 2025 року скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Вказує, що матеріали справи не містять достатніх доказів, які підтверджують, що ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Зазначає, що існує розбіжність між часом вчинення ДТП вказаним у протоколі про адміністративне правопорушення та часом дорожньо-транспортної пригоди, який вказано у рапорті працівника поліції.

Стверджує, що працівниками поліції не було взято пояснення від свідка ДТП, який надав фото транспортного засобу , який нібито був причетний до дорожньо-транспортної пригоди.

Вказує, що працівниками поліції не було взято пояснення від свідка ДТП, який ніби був очевидцем порожньо-транспортної пригоди. Крім того, не вказано його прізвище і ім?я, хоча в рапорті є посилання на свідчення невідомої особи із зазначенням його номеру телефону. Звертає увагу, що в протоколі вказано, що свідки не залучались, хоча в постанові суд посилається на такі свідчення невідомої особи.

До протоколу про адміністративне правопорушення не було долучено показання засобів фото та відеоспостереження, відео з нагрудної камери. Проте, у постанові суду зазначено, що до протоколу додано відео з нагрудної камери 474356, 471278. Відтак, в самому протоколі відсутні посилання на технічні засоби відеозапису.

Зазначає, що фотоматеріали, зроблені невстановленим і не допитаним у встановленому законом порядку свідком, були надані виключно на адвокатський запит адвоката Шургот О.В., які вони долучили до матеріалів справи. Однак, дані фотофіксації не містять відомостей про час, місце такої зйомки, не містять підтверджуючої інформації про сам факт вчинення ДТП та про те, що вона була вчинена ОСОБА_2 .

Звертає увагу на те, що фотографії неякісні та не надають можливості ідентифікувати номер транспортного засобу.

Вказує, що не здійснено фотофіксацію пошкоджень на транспортному засобі «Mitsubisi colt», Д.Н.3. НОМЕР_2 якому завдано шкоду внаслідок дорожньо-трансполпртної пригоди і в матеріалах провадження відсутні фотографії та відеозаписи ушкоджень автомобіля, який належить потерпілій.

Вважає, що твердження особи, яка нібито бачила момент ДТП нічим не доведені і піддаються сумніву, оскільки в рапорті вказано, що ця невідома особа бачила автомобіль, який вчинив дорожньо-транспортну пригоду, завдання ушкоджень автомобілю із зазначенням таких ушкоджень, але номерних знаків не розгледіла.

При складенні протоколу про адміністративне правопорушення 11 вересня 2025 року працівником поліції в порушення вимог абз. 3 п. 8 розділу X Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, не проведено фотофіксацію автомобіля ОСОБА_2 , не зафіксовано наявність жодних ушкоджень на транспортному засобі .

Зазначає, що посилання суду на рахунок від 12.09.2025 року щодо оплати ФОП ОСОБА_3 ремонтних робіт щодо пошкодженого транспортного засобу не підтверджує винуватість ОСОБА_2 у вчиненні ДТП.

В судовому засіданні апеляційної інстанції захисник адвокат Шургот О.В. та особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 підтримали вимоги апеляційної скарги та просили скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Потерпіла ОСОБА_1 заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вважала постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27 листопада 2025 року законною та обґрунтованою.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд доходить висновку, що постанова судді підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, виходячи з наступного.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що Європейський суд неодноразово вказував, що адміністративне правопорушення, санкція за вчинення якого у КУпАП передбачає адміністративний арешт, визнається кримінальним правопорушенням у розумінні Конвенції (справа "Гурепка проти України"), а позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки “право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності.

Визнання кримінально-правового змісту справи свідчить про те, що особа, яка притягається до відповідальності за вчинення такого правопорушення повинна користуватися основними гарантіями, які забезпечуються при обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, серед яких право знати, у вчиненні якого правопорушення його підозрюють або обвинувачують, бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права та обов`язки, мати захисника, оскаржувати судові рішення в апеляційному та касаційному порядку та інші.

Апеляційний суд також неодноразово звертав увагу на недосконалість КУпАП, який було введено в дію Постановою Верховної Ради Української РСР №8074-10 від 07.12.1984 року та вказував на необхідність здійснення правосуддя, виходячи з загальних принципів здійснення судочинства, з метою забезпечення справедливої процедури і юридичної визначеності.

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з`ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об`єктивного судового розгляду.

В рішенні у справі «Маттоціа проти Італії" Європейський Суд зазначив, що «обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення». Хоча ступінь "детальності" інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №450208 від 11.09.2025 року, ОСОБА_2 звинувачується в тому, що 05.09.2025 року о 19 год. в м. Івано-Франківськ, бульвар Південний, 22, керуючи автомобілем марки АУДІ А8 д.н.з. НОМЕР_1 був неуважним, не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого допустив наїзд на припаркований автомобіль марки Мітсубісі Колт д.н.з. НОМЕР_2 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів з матеріальними збитками, чим порушив п. 13.1 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП.

Вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення не містить даних, які дозволяють встановити фактичні обставини вчиненого правопорушення, а містить тільки зміст висунутого обвинувачення.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що суть обвинувачення полягає в тому, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 звинувачується в тому, що керуючи транспортним засобом, діючи в порушення вимог п.13.1 Правил дорожнього руху України, був неуважним, не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого допустив наїзд на припаркований автомобіль внаслідок чого транспортні засоби отримали пошкодження.

До матеріалів провадження долучено схему місця дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 05.09.2025 року в м. Івано-Франківську по вул. Південний бульвар, 22 та відповідно до якої зафіксовано розташування транспортного засобу Мітсубісі Колт д.н.з. НОМЕР_2 , який отримав певні пошкодження. Зокрема, зі змісту переліку видимих зовнішніх пошкоджень транспортного засобу вбачається, що автомобіль Мітсубісі Колт д.н.з. НОМЕР_2 отримав пошкодження ЛФП (лакофарбного покриття) переднього бампера з лівого боку та його подряпини.

До матеріалів справи долучено письмові пояснення потерпілої ОСОБА_1 від 05.09.2025 року, відповідно до яких 05.09.2025 року в м. Івано-Франківськ, Південний бульвар, 22 вона припаркувала автомобіль марки Мітсубісі Колт д.н.з. НОМЕР_3 на парковці навпроти магазину «АТБ». Повернувшись до автомобіля о 19 год. 20 хв. помітила ознаки дорожньо-транспортної пригоди, а саме пошкодження переднього бамперу з лівої сторони. Інший учасник ДТП місце події покинув. На лобовому склі вона помітила аркуш паперу на якому був написаний номер телефону свідка ДТП. Зв`язавшись з ним в телефонному режимі свідок надав дві фотографії на яких було видно марку та модель транспортного засобу, який скоїв ДТП, а саме: АУДІ А8 чорного кольору. Номери на автомобілі частково можна було розрізнити і свідок погодився надати свідчення щодо даної ДТП.

В судовому засіданні апеляційної інстанції потерпіла ОСОБА_4 повністю підтвердила правильність обставин, які зазначені в її письмових поясненнях та дала аналогічні пояснення, відповідно до яких вбачається, що вона не бачила моменту зіткнення транспортних засобів, побачила пошкодження транспортного засобу після того, як звернула увагу на аркуш паперу на лобовому склі. Стверджувала, що дізналась про інший транспортний засіб, який причетний до дорожньо-транспортної пригоди від свідка, який по телефону повідомив їй про обставини пригоди, зазначив марку транспортного засобу та за допомогою застосунку «Вайбер» надіслав їй фотографії зазначеного транспортного засобу. Звертає увагу суду на те, що працівник поліції який склав протокол про адміністративне правопорушення встановлював обставини дорожньо-транспортної пригоди та переконався в тому, що саме водій ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом марки “Audi A8”, д.н.з. НОМЕР_1 , вчинив дорожньо-транспортну пригоду. Вказує, що під час допиту вищевказаного працівника поліції в суді першої інстанції останній повністю підтвердив, що пошкодження на вищевказаному транспортному засобі повністю відповідають пошкодженням, які були заподіяні її транспортному засобу.

Зі змісту письмових пояснень ОСОБА_2 від 11.09.2025 року вбачається, що 11.09.2025 року йому зателефонував працівник патрульної поліції і повідомив його, що під час паркування автомобіля Ауді А8 д.н.з. НОМЕР_1 було пошкоджено інший автомобіль. Він пригадує, що в цей час, близько 19 год. 05.09.2025 року, дійсно був за кермом автомобіля, але не чув і не бачив жодної можливості пошкодити чуже авто. Крім того, слідів на його автомобілі не спостерігається, що свідчить про те, що він не вчиняв даного ДТП.

В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_2 підтвердив правильність вищевказаних пояснень та пояснив, що вважає себе непричетним до зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, оскільки не пошкоджував транспортний засіб потерпілої.

Зі змісту доводів сторони захисту вбачається, що ОСОБА_2 та його захисник адвокат Шургот О.В. намагались встановити обставини події та приймали відповідні заходи щодо долучення до матеріалів справи доказів, які дозволяли перевірити твердження про причетність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності до дорожньо-транспортної пригоди.

Зокрема, стороною захисту надано висновок експерта №СЕ-19/109-25/16693-ФХД від 25.11.2025 року відповідно до якого на правій стороні автомобіля марки “Audi A8”, д.н.з. НОМЕР_1 нашарувань сторонніх лакофарбових матеріалів не виявлено. В той час у дослідницькій частині висновку вказано, що на правій стороні автомобіля виявлено пошкодження в передній частині на правому крилі на висоті 72-73 см від рівня дороги у вигляді потертостей, а саме поздовжніх горизонтальних смуг (зображення 6,7). При збільшеному огляді встановлено, що дане пошкодження є частковим відшаруванням верхнього лакового покриття без сторонніх нашарувань (зображення 8, 9). При подальшому огляді також виявлено пошкодження в задній частині на колісній арці на висоті 48-56 см від рівня дороги у вигляді потертостей, а саме коротких горизонтальних смуг (зображення 10). При збільшеному огляді встановлено, що дане пошкодження є частковим відшаруванням верхнього лакового покриття без сторонніх нашарувань (зображення 11, 12). Також в ході огляду на зовнішніх поверхнях колісних дисків виявлені пошкодження у вигляді потертостей та відшарувань лакофарбового покриття (зображення 13-15). Нашарувань сторонніх лакофарбових матеріалів не виявлено.

Суд першої інстанції вказав на те, що на бампері транспортного засобу “Mitsubishi colt” є пошкодження ЛФП та подряпини, а на автомобілі “Audi A8” - потертості, що свідчить про його причетність до дорожньо-транспортної пригоди.

За змістом висновку суду першої інстанції вбачається, що суд вірогідно вважав, що зазначені пошкодження на вищевказаних транспортних засобах утворились саме за обставин, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Разом з тим, такий висновок суду є необґрунтованим, оскільки сукупність наявних у справ доказів не дозволяє встановити, що пошкодження на транспортному засобі марки Мітсубісі Колт д.н.з. НОМЕР_2 , які зазначені у переліку зовнішніх (видимих) пошкоджень та пошкодження, які виявлені на автомобілі марки “Audi A8”, д.н.з. НОМЕР_1 та зазначені експертом у відповідному висновку експерта утворились внаслідок зіткнення вищевказаних транспортних засобів.

Так, посилання у переліку зовнішніх (видимих) пошкоджень на наявність пошкоджень на автомобілі марки “Audi A8”, д.н.з. НОМЕР_1 у вигляді пошкодження ЛФП (лакофарбного покриття) переднього бампера з лівого боку та його подряпини, за відсутності інших даних, які містять детальний опис таких пошкоджень та подряпин, їх фото та відео зйомку, наявність відшарувань фарби та накладень чужорідних часток, є явно недостатнім для того, щоб зробити висновок про те, що пошкодження транспортного засобу відбулось саме за обставин, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.

До матеріалів справи за клопотанням сторони захисту долучено фотографії, які нібито були надіслані невстановленим судом свідком потерпілій ОСОБА_4 та детальний огляд яких свідчить по те, що внаслідок поганої якості зображення транспортного засобу на неможливо прийти до безсумнівного переконання, що на вищевказаним фотознімком зафіксовано саме транспортний засіб під керуванням ОСОБА_2 .

Суд першої інстанції, обґрунтовуючи доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення послався на рапорт інспектора взводу 1 роти 1 УПП в Івано-Франківській області старшого лейтенанта поліції Руслана Кокерчука, в якому останній повідомляє, що 05.09.2025 року під час несення служби в складі екіпажу “Ясень 104” спільно із поліцейським ОСОБА_5 на робочий планшет надійшло повідомлення ДТП без потерпілих (по факту зі скриттям) по вул.Південний Бульвар, 22. Прибувши за вказаною адресою, заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Повідомила, що припаркувала свій транспортний засіб марки “Mitsubishi colt”, д.н.з. НОМЕР_2 на парковці та пішла по справах, а коли повернулась до свого автомобіля, виявила записку на склі під склоочисником, згідно якої її транспортний засіб пошкодив автомобіль “Audi A8” кузов Д4 рестайлінгова, седан, чорного кольору, номерний знак не побачив так як автомобіль був далеко, допустив зіткнення з т/з заявниці (приблизна година ДТП 18:50-19:10), пошкодив передній бампер з лівої сторони, після чого водій “Audi A8” вийшов, подивився на пошкодження, сів у свій автомобіль і покинув місце події в невідомому напрямку, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Також присутні камери відеонагляду на будинках Південний Бульвар, 22 та Володимира Великого, 14, можливо зафіксовано момент ДТП. Заявниця надала пояснення, складено схему ДТП.

Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що рапорт працівника поліції за своїм правовим змістом є документом, яким останній інформує керівництво про законність та обґрунтованість своїх дій під час встановлення обставин вчинення правопорушення.

Разом з тим, вказаний рапорт працівника поліції не містить даних, які свідчать про те, що до дорожньо-транспортної пригоди причетний транспортний засіб марки “Audi A8”, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 .

Апеляційний суд звертає увагу, що висновок суду першої інстанції про причетність до дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 , ґрунтується тільки на поясненнях потерпілої ОСОБА_4 , яка стверджує, що дізналась про обставини дорожньо-транспортної пригоди від свідка, особу якого не було встановлено під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та в ході розгляду справи судом першої інстанції.

Апеляційний суд звертає увагу, що в матеріалах провадження відсутні достатні дані, які дозволяють належним чином перевірити, що пояснення, які були надані зазначеним свідком потерпілій ОСОБА_4 повністю відповідають фактичним обставинам і водій ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом марки “Audi A8”, д.н.з. НОМЕР_1 дійсно причетний до дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась за обставин, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що одним із видів показань є показання з чужих слів, під якими розуміють висловлювання, здійснене в усній, письмовій або іншій формі щодо певного факту, яке ґрунтується на поясненнях іншої особи і за своєю суттю показання з чужих слів є похідними доказами.

Приймаючи до уваги, що провадження у справах про адміністративне правопорушення за своїм кримінально-правовим змістом відноситься до кримінальних проваджень, то у разі відсутності чіткої правової норми, яка регулює певні правові відносини, з метою забезпечення правової визначеності, необхідно використовувати аналогію закону та застосовувати правові норми, які регулюють відносини, подібні до тих, які є предметом розгляду в межах конкретної правової ситуації.

Так, ч. 2 ст. 97 КПК України суд має право визнати допустимим доказом показання з чужих слів незалежно від можливості допитати особу, яка надала первинні пояснення, у виняткових випадках, якщо такі показання є допустимим доказом згідно з іншими правилами допустимості доказів.

Водночас показання із чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджуються іншими доказами, визнаними допустимими.

Апеляційний суд звертає увагу, що законність та обґрунтованість судового рішення має визначатися в такому випадку підтвердженням показань із чужих слів сукупністю інших належних, допустимих і достовірних доказів.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці щодо визнання показання із чужих слів допустим доказом також звертав увагу на те, що показання із чужих слів не можуть бути вирішальними та єдиними під час винесення судового рішення, а мають бути підтверджені іншими допустимими доказами ( «Корнєв і Карпенко проти України»).

Разом з тим, суд першої інстанції, фактично зробив висновок про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення на підставі пояснень невстановленого свідка, які він надав потерпілій ОСОБА_4 .

Апеляційний суд неодноразово вказував на необхідність, у відповідності до принципу безпосередності дослідження доказів, приймати певні заходи для забезпечення можливості перевірки письмових пояснень свідків шляхом їх допиту в судовому засіданні.

Однак, свідок на якого посилається у своїх пояснення потерпіла ОСОБА_4 взагалі не надавав пояснень особі, яка складала протокол про адміністративне правопорушення та не допитувався в судовому засіданні.

Апеляційний суд вважає, що сукупність досліджених доказів свідчить про те, що рішення суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП є явно незаконним та підлягає скасуванню.

Так, доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення не обґрунтована належними та допустимими доказами, які дозволяють встановити фактичні обставини та спростувати його доводи про непричетність до дорожньо-транспортної пригоди.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що судове рішення повинно бути ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом з точки зору належності, допустимості, достовірності та достатності для прийняття відповідного процесуального рішення.

Суд першої інстанції в мотивувальній частині постанови суд повинен був обґрунтувати свій висновок в частині доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності конкретними доказами та вказати, які саме фактичні дані підтверджують обставини вчиненого правопорушення.

Разом з тим, суд першої інстанції формально поставився до розгляду провадження , не проаналізував сукупність доказів, які містяться в матеріалах провадження та прийшов до безпідставного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення.

При вирішенні питання про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, апеляційний суд приймає до уваги, що згідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність особи, яка доведена достатніми та незаперечними доказами.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. (Справа "Салов проти України").

Апеляційний суд вважає, що матеріали адміністративної справи не містять достатніх та переконливих доказів, які поза розумним сумнівом доводять, що ОСОБА_2 вчинив правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП за обставин, які вказані у протоколі про адміністративне правопорушення.

Згідно з положеннями ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з приписами ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановленому законом.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що діючий закон про притягнення особи до адміністративної відповідальності, містить тільки одну правову підставу для визнання особи невинуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, а тому вищевказане провадження необхідно закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу, скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 294 КУпАП,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника адвоката Шургот О.В. задовольнити.

Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27 листопада 2025 року щодо ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП щодо ОСОБА_2 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення.

Суддя Івано-Франківського

апеляційного суду О.П. Васильєв