Рішення від 28 січня 2026 р. у справі №337/6888/25 — Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Справа № 337/6888/25

Номер провадження 2-а/337/8/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2026 рокум. Запоріжжя

Хортицький районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Бредуна Д.С., при секретарі Сакоян О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

25 грудня2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить:

- скасувати постанову серії ЕНА №6377234 від 19.12.2025, винесену поліцейським 1 взводу 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції Сметанкою Нікітою Сергійовичем по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.121-3 КУпАП закрити;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 605,60 гривень.

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до постанови серії ЕНА №6377234 від 19.12.2025 року позивача визнано винним за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та накладено штраф у розмірі 1190 грн. Зі змісту постанови вбачається, що 19.12.2025 року о 22:51 год. в м. Запоріжжі по вул. Щаслива біля буд.1 в темний час доби ОСОБА_1 керував ТЗ «Dacia Logan» державний номерний знак НОМЕР_1 з непрацюючою підсвіткою номерного знаку, чим порушив п. 2.9 в ПДР. Позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП є незаконним, не обґрунтованим та недоведеним, а постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6377234 від 19.12.2025 року підлягає скасуванню з наступних підстав.

19.12.2025, перед початком руху, позивач ретельно перевірив належність роботи зовнішнього освітлення транспортного засобу, у тому числі заднього номерного знаку, а саме номерний знак освітлювався однією лампою (згідно конструкції автомобіля), що також може підтвердити і дружина позивача, яка власноруч клала свої особисті речі у багажне відділення автомобілю, де на задньому бампері і розташований номерний знак, який був підсвічений лампочкою.

Вищезазначене порушення позивачем не вчинялось, оскільки під час руху він не міг знати про можливу несправність підсвітки заднього номерного знаку. Вказує, що про несправність дізнався безпосередньо під час його зупинки поліцейським. Вказує, що через низьку якість дорожнього покриття на території забудови приватного сектору, великої кількості ям та вибоїн, при попаданні колеса автомобіля у яму, можливо контакт на лампі освітлення заднього номерного знаку зник. Крім того, конструкцією ТЗ «Dacia Logan» державний номерний знак НОМЕР_1 не передбачено повідомлення водія про непрацююче освітлення номерного знаку під час руху, позивач не міг знати під час руху автомобіля про можливу несправність підсвітки заднього номерного знаку. Позивачем негайно було усунена вказана працівником поліції несправність освітлення заднього номерного знаку, відремонтувавши його на місці зупинки автомобіля. Однак, інспектором поліції було проігноровано відсутність складу адміністративного правопорушення.

Крім того, представниками відповідача не було надано доказів, що встановлювали умисне чи з необережності вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст.121-3 КУпАП та у матеріалах справи відсутні. У зв`язку з вище викладеним, позивач просить скасувати постанову серії ЕНА №6377234 від 19.12.2025 року.

Ухвалою суду від 08 січня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, призначено розгляд справи по суті у відкритому судовому засіданні за участі сторін.

19 січня 2026 року, від представника Департаменту патрульної поліції на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовні вимоги позивача про скасування постанови серії ЕНА №6377234 від 19.12.2025 року - без задоволення. Відзив мотивують тим, що вимоги позивача необґрунтовані, такі, що не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства України, спрямованими на намагання позивача уникнути адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення. Позивачем в обґрунтування власної позиції не було надано належних, допустимих, а в їх сукупності достатніх доказів, які б спростовували факт вчинення ним адміністративного правопорушення, що виражалося у керуванні транспортним засобом з неосвітленим заднім номерним знаком, а тому в адміністративному позові слід відмовити та рішення суб`єкта владних повноважень залишити без змін.

Позивача у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги просив задовольнити.

Представник відповідача Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з`явився, у відзиві на позовну заяву просив розглядати справу без участі представника.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши в сукупності наявні у справі докази, вважає, що позов до задоволення не підлягає, виходячи із наступних підстав.

Судом встановлено, 19 грудня 2025 року поліцейським 1 взводу 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції Сметанкою Н.С. винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6377234, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1190,00 грн.

В ході судового засідання було досліджено відеозапис, яким підтверджується, що позивача зупинили 19.12.2025 року о 22:51 год. з підстав того, що номерний знак автомобіля «Dacia Logan» був неосвітлений.

Як вбачається з вказаних відеозаписів, під час зупинки транспортного засобу позивача останній надав поліцейському пояснення, в яких зазначив, що він не знав, що підсвітка номеру не працює і вказав, що вона могла вийти з ладу після початку руху, оскільки підсвітка працювала. Після цього позивачем було усунено несправність, а саме, після дотику до неї, підсвітка знову почала працювати у нормальному режимі.

Згідно п. 8 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями, далі -ПДР України).

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України "Про дорожній рух "учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

Правила дорожнього руху відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до п. 30.2 ПДР України, на механічних транспортних засобах (за винятком трамваїв і тролейбусів) і причепах у передбачених для цього місцях встановлюються номерні знаки відповідного зразка. На трамваях і тролейбусах наносяться реєстраційні номери, що надаються відповідними уповноваженими на те органами. Забороняється змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, наносити на них додаткові позначення або закривати їх, вони повинні бути чистими і достатньо освітленими.

Відповідно до п. 2.9 «в» ПДР України, затверджені Постановою КМ України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим у Державтоінспекції, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Частиною 1 ст. 121-3 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака тягне за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З дослідженого судом відеоматеріалу вбачається, що автомобіль марки «Dacia Logan» державний номерний знак НОМЕР_1 , дійсно рухався у темну пору доби з неосвітленим номерним знаком. Під час спілкування з поліцейськими позивач повідомив, що не знав про несправність освітлення заднього номерного знаку, зазначивши, що перед початком руху світлове обладнання працювало, в тому числі і підсвітка заднього номеру, а тому не знав і не міг знати про несправність, яка виникла під час руху транспортного засобу. З матеріалів відеозапису вбачається, що позивач усунув вказану працівником поліції несправність освітлення заднього номерного знаку, а саме, після дотику до неї, підсвітка знову почала працювати у нормальному режимі. Крім того, відеозапис події, яка зафіксована у протоколі, не підтверджує наявність умислу на вчинення адміністративного правопорушення, оскільки встановити, коли саме перестала горіти підсвітка номерного знаку та чи помітив водій цю несправність, із відеозапису встановити не можна. Та обставина, що не підсвічувався номерний знак при русі транспортного засобу не спростовує те, що лампочка перестала працювати під час руху транспортного засобу.

Також, з відеозапису вбачається, що автомобіль чистий, номерний знак чистий і добре читається з тієї відстані, з якої ведеться відеозапис. За таких обставин співробітник поліції міг запропонувати водію усунути порушення на місці.

Адміністративна відповідальність за таке правопорушення настає у тому разі, коли водій не усунув несправність на місці та продовжив рух.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121-3 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу та настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала умисел на керування транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком.

Вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Усвідомлення означає не лише розуміння фактичних обставин вчиненого діяння, які стосуються предмета, об`єктивної сторони складу конкретного правопорушення, а й розуміння його суспільної небезпеки.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно із пунктом 2.3 «а», «б» ПДР перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу; бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

На підтвердження вчинення інкримінованого позивачем правопорушення відповідачем надано суду відеозапис з місця вчинення правопорушення, з якого вбачається, що працівники поліції зупинили автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , оскільки у керованому ним автомобілі не працювала підсвітка заднього номерного знаку. При цьому водій одразу ж пояснив, що не знав про цю несправність, а коли виїжджав, то все працювало, а несправність, ймовірно, виникла у дорозі.

На думку суду, той факт що номерний знак автомобіля під керуванням позивача не освітлювався на момент зупинки працівниками поліції, не свідчить автоматично про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, оскільки не виключено що така несправність могла виникнути під час руху без відома позивача, а докази того, що йому було відомо про неосвітлення номерного знаку під час руху автомобіля в матеріалах справи відсутні.

Тим самим, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, належними та допустимими доказами не доведена.

Будь-яких інших доказів, які б підтверджували наявність умислу на вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, відповідачем до суду не надано.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем відповідно до ст. 77 КАС України не надано доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови.

Відповідно до ч. 1 ст. 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Згідно із ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Згідно із ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, неодноразово наголошував, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи факт надання відповідачем неповних доказів на підтвердження факту вчинення проступку позивачем, суд дійшов висновку, що відповідач обставин, на які посилається позивач не спростував, достатніх доказів, які підтверджують правомірність прийнятого рішення, суду не надав, а посадова особа при винесенні оскаржуваної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не дотрималась справедливого балансу та принципу презумпції невинуватості.

Цей висновок є підставою для задоволення позову ОСОБА_1 , оскільки обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення підлягають задоволенню, а справа про адміністративне правопорушення згідно п.1 ч.1 ст. 247, п.3) ч.1 ст. 293 КУпАП – закриттю.

Відповідно до ч.1,3,7 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, розрахунків тощо).

За встановлених судом обставин, понесені судові витрати за подання адміністративного позову у розмірі 605,60 грн, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Запорізькій області на користь позивача.

Керуючись статтями 283, 287-289, 293 КУпАП, статтями 2, 5, 6, 9, 14, 72-78, 241-246, 250, 255, 286, 293-295 КАС України,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) – задовольнити повністю.

Скасувати постанову ЕНА №6377234 від 19 грудня 2025 року поліцейського 1 взводу 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Сметанки Н.С. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на ч.1 ст.121-3 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1190 гривень.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ч.1 ст. 121-3 КУпАП– за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ), за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) сплачений судовий збір у розмірі 605,60 гривень (шістсот п`ять гривень 60 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду через Хортицький районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя Д.С. Бредун