Постанова від 03 лютого 2026 р. у справі №309/420/26 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/420/26

Провадження № 3/309/103/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2026 року м. Хуст

Суддя Хустського районного суду Закарпатської області Сідей Я.Я. розглянувши матеріали, які надійшли з Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , офіційно не працюючого, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,

за ст. 173 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення

В С Т А Н О В И В:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 769409 від 30.01.2026 року вбачається, що 29.01.2026 р. біля 00 год. в АДРЕСА_2 ОСОБА_1 , перебуваючи у нетверезому стані, голосно кричав та виражався нецензурними словами в адресу ОСОБА_2 , на зауваження не реагував, сильно стукав у вхідні двері будинку, які пошкодив. Своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явивсь. Подав заяву про розгляд адміністративного протоколу без його участі, з протоколом згідний, вину визнає.

Із протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи, а саме: протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 29.01.2026 р., письмових пояснень ОСОБА_2 та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності вбачається, що 29.01.2026 р. біля 00 год. 30 хв. ОСОБА_1 прийшов у дворогосподарство ОСОБА_2 із сокирою та розбив вхідні двері будинку, після чого втік.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує чи належить до його компетенції розгляд даної справи.

Відповідно дост.253 КУпАП, якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування.

При цьому, КУпАП не вимагає, щоб на момент направлення матеріалів прокурору або органу досудового розслідування, суд з достовірністю встановив усі елементи складу злочину, для ініціювання питання про проведення досудового слідства достатньо наявності в діях особи, яка притягається до відповідальності, ознак кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.173 КУпАП, дрібним хуліганством є нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Статтею 296 КК України передбачено відповідальність за хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хуліганство» № 10 від 22.12.2006 року при вирішенні питання про відмежування кримінально караного хуліганства від дрібного слід виходити з того, що відповідно до ч. 1 ст. 296 КК хуліганство - це умисне грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Якщо таке порушення не супроводжувалось особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, його необхідно кваліфікувати як дрібне хуліганство за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Виходячи з наведеного, об`єктивна сторона хуліганства, незалежно від виду відповідальності (адміністративної чи кримінальної), характеризується порушенням громадського порядку, а суб`єктивна - умисною виною та мотивом явної неповаги до суспільства. Розмежування підстав кримінальної та адміністративної відповідальності залежить від ступеня суспільної небезпечності вчинених дій.

Зі змісту статті 296 КК та судової практики Верховного Суду (постанова Великої Палати від 03 липня 2019 року провадження №288/1158/16-к, №13-28кс19), вбачається, що кримінально каране хуліганство з об`єктивної сторони полягає в посяганні на ці правоохоронювані цінності, що супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Таке посягання, як правило, здійснюється в людних або громадських місцях, зазвичай з ініціативи правопорушника, супроводжується нецензурною лайкою та/або фізичним насильством, пошкодженням майна і призводить до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.

Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок. Проявами особливої зухвалості під час цих дій є нахабне поводження, буйство, бешкетування, поєднане з насильством, знищення або пошкодження майна, тривале порушення спокою громадян, зрив масового заходу, тимчасове порушення нормальної діяльності установи, підприємства, організації або громадського транспорту тощо. Винятковим цинізмом у контексті статті 296 КК визнаються дії, що демонструють брутальну зневагу до загальноприйнятих норм моралі, зокрема прояви безсоромності чи грубої непристойності, публічне оголення, знущання з хворих, дітей, людей похилого віку, осіб, що знаходяться у безпорадному стані.

Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства як злочину проти громадського порядку та моральності від злочинів проти особи.

Хоч хуліганські дії нерідко супроводжуються фізичним насильством і заподіянням тілесних ушкоджень, головною їх рушійною силою є бажання не завдати шкоди конкретно визначеному потерпілому, а протиставити себе оточуючим узагалі, показати свою зверхність, виразивши явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки. Означені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства. Протиправні діяння вчиняються за відсутності зовнішнього приводу або з незначного приводу і зазвичай спрямовані на випадкові об`єкти.

Таким чином, для юридичної оцінки діяння за статтею 296 КК обов`язковим є поєднання ознак об`єктивної сторони цього злочину у виді грубого порушення громадського порядку, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, і суб`єктивної сторони, зокрема мотиву явної неповаги до суспільства.

Разом з тим, матеріали, що додані до протоколу про адміністративне правопорушення, не містять будь-яких відомостей щодо перевірки наявності в діях ОСОБА_1 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 КК України (постанови про закриття кримінального провадження), а саме не з`ясовано чи дії ОСОБА_1 вийшли за межі дрібного хуліганства.

Згідно із ч. 2 ст. 9 КУпАП, адміністративна відповідальність за адміністративне правопорушення настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Оцінивши зазначені обставини, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 можуть вбачатись ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, а саме хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, в залежності від встановлених на досудовому слідстві обставин, які можливо встановити лише під час проведення досудового розслідування.

Зважаючи на викладене, матеріали у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП підлягають передачі прокурору, для вирішення питання про внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та організації проведення досудового розслідування.

При цьому, направляючи справу прокурору, суд заздалегідь не вирішує питання про доведеність вини особи у вчиненні кримінального правопорушення, а також про правову кваліфікацію її дій, оскільки з`ясування всіх обставин у справі, зокрема щодо наявності умислу, вини, причинно-наслідкового зв`язку та надання правильної кваліфікації дій можливо лише на підставі оцінки доказів, які можуть бути отримані процесуальним шляхом в ході проведення досудового розслідування.

Зазначені вище обставини, з огляду на положення ч. 2 ст. 9 КУпАП, перешкоджають можливості розгляду справи судом, а тому матеріали підлягають направленню до Хустської окружної прокуратури Закарпатської області для прийняття рішення відповідно до ст. 214 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 284 КУпАП, постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 253, 283, 284 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Матеріали справи щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП - направити до Хустської окружної прокуратури Закарпатської області для прийняття рішення відповідно до ст.214 КПК України.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП закрити на підставі ч. 2 ст. 284 КУпАП у зв`язку з передачею матеріалів прокурору.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Хустського

районного суду: Сідей Я.Я.