Рішення від 03 лютого 2026 р. у справі №308/480/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/480/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі

головуючого судді - Шумило Н.Б.

за участю секретаря судового засідання – Дуб В.І.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - адвоката Мартинова Г.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгород справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий виклад обставин справи

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мартинов Г.К., звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА №6433063 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 30.12.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП.

В обґрунтування позову посилається на те, що 29.12.2025 близько 21 год 30 хв позивач, як громадянин (не водій), був затриманий працівниками поліції по вул. Собранецькій в м. Ужгород та був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою вул. Чубинського, 22.

При цьому протокол про адміністративне затримання не складався, права позивачу не роз`яснювались, центр надання безоплатної правової допомоги про його затримання не повідомлявся.

30.12.2025 о 00 год 18 хв, вже перебуваючи на території ІНФОРМАЦІЯ_1 , інспектором 2 взводу 1 роти Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції Бабидоричем Русланом Федоровичем відносно позивача складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6433063 за ч. 2 ст. 126 КУпАП за нібито те, що він «при собі не мав посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії» .

При цьому позивач мав при собі і пред`явив на вимогу уповноваженої посадової особи відповідача посвідчення водія категорії «Б», яке дає право керувати легковими транспортними засобами.

Під час притягнення позивача до адміністративної відповідальності він вимагав надати йому можливість ознайомитись з доказами порушення ним вимог законодавства, скористатись правовою допомогою адвоката, подати власні докази та пояснення. Для реалізації вказаних прав, позивач просив відкласти розгляд справи на іншу дату. Одразу після винесення відносно позивача оскаржуваної постанови почалась процедура проходження ним ВЛК з метою мобілізації.

Оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню. При притягненні позивача до адміністративної відповідальності грубо порушено порядок, визначений КУпАП, в наслідок чого порушено його конституційні права, зокрема право на захист від обвинувачення. Всупереч вимогам закону, відповідач не роз`яснив позивачу права передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, не надав можливість ознайомитись з матеріалами справи про адміністративне правопорушення, наявними в ній доказами, не надав можливість подати клопотання, в тому числі й про відкладення розгляду справи, та користуватися правовою допомогою адвоката. Наслідком цього стало позбавлення позивача прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.

Вказано що позивач не вчиняв адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП. Позивач має право керування легковими транспортними засобами, тобто в нього наявне посвідчення водія категорії «Б» і таке було пред`явлено на вимогу уповноваженої посадової особи відповідача відповідачу. Відтак, в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП

Процесуальні дії по справі, заяви учасників

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду від 12.01.2026 року позовну заяву було залишено без руху. При цьому, 16.01.2026 року представником позивача 16.01.2026 року подано позовну заяву в новій редакції та усунуто вказані в ухвалі недоліки.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.01.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, та постановлено справу розглядати із врахуванням особливостей провадження, встановлених ст. 286 КАС України.

До суду 29.01.2025 через систему «Електронний суд» від представника Департаменту патрульної поліції Вовканича А.І. який діє на підставі довіреності від 18.12.2025, поступив відзив на позовну заяву, з доказами направлення іншим учасникам справи. У відзиві, серед іншого зазначено, що дана позовна заява необґрунтована та безпідставна. 30 грудня 2025 року близько 21 год 34 хв під час здійснення патрулювання екіпажем патрульної поліції в місті Ужгород було виявлено, що по вул. Собранецька, буд. 89 водій транспортного засобу Volkswagen Jetta з номерним знаком НОМЕР_1 керував таким та не мав при собі діючого посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії. Таким чином водій порушив пункт 2.1.а ПДР за що наступає відповідальність передбачено ч. 2 ст. 126 КУпАП.

На підставі ч. 2 ст. 35 Закону України «Про Національну Поліцію України» вказаний транспортний засіб було зупинено. Водієм зазначеного транспортного засобу виявився ОСОБА_1 , Інспектор належним чином представився, пояснив суть правопорушення, попросив пред`явити документи, зазначені в п. 2.1 ПДР України на підставі ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» та пункту 2.4 ПДР України.

Так, згідно підсистеми «Адмінпрактика» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» відносно громадянина ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 143099 від 22.03.2023 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП та вилучене посвідчення водія серії НОМЕР_2 .

При спілкуванні інспектора з позивачем при перевірці документів встановлено, що позивач ( ОСОБА_1 ) був позбавлений права керування транспортними засобами строком на 1 рік рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 07 серпня 2023 року у справі № 308/3937/23, яке залишено без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року, а також позивач пред`явив поліцейському посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 04 серпня 2023 року.

Також, згідно інформації з підсистеми «посвідчення водія» НАІС гр. ОСОБА_1 04.08.2023 року отримав посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_4 від 04.08.2023 року, а посвідчення водія серії НОМЕР_2 отримало статус «загублений».

З метою перевірки наявності в позивача дійсного посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, представником відповідача було надіслано Запит № 1097/41/15/ - 2026 від 26.01.2026 року до РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях.

28 січня 2026 року від РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях було отримано відповідь на Запит № 31/28/16-1713-2026.

У відповіді на запит від 27.01.2026 № 31/28/16-1713-2026 зазначено, що: «Громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 отримав посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 10.04.2015 видане ВРЕР ДАІ з обслуговуванням міста Бровари та Броварського району при УДАІ ГУМВС України в Київській області, відкрита категорія «В», статус ПВ - «ЗАГУБЛЕНИЙ».

В подальшому, у зв`язку з втратою попереднього, отримав посвідчення водія серії НОМЕР_4 від 04.08.2023 видане ТСЦ № 2141 РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях, відкрита категорія «В», статус ПВ «ЗДАНИЙ НА ЗБЕРЕЖЕННЯ.

Одночасно інформуємо, що громадянин ОСОБА_1 після 04.08.2023 року іспити на отримання посвідчення водія в сервісному центрі МВС не складав».

Отже, ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія серії НОМЕР_4 від 04.08.2023 року у встановленому законом порядку станом на 30 грудня 2025 року, а саме після складання теоретичного та практичного іспитів відповідно до пункту 20 частини 2 Постанови КМУ № 340 від 08.05.1993 року «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами».

Згідно Довідки старшого інспектора з особливих доручень ВАП УПП в Закарпатській області ДПП капітана поліції Альони Дерев`янко вбачається, що з підсистеми «Позбавлені права керування ТЗ» Національної автоматизованої інформаційної системи (НАІС) встановлено, що Позивач ( ОСОБА_1 ) отримував перше посвідчення водія серії НОМЕР_5 від 10.04.2015, а також був позбавлений права керування рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 07.08.2023 року, яке набрало законної сили 18.10.2023 року. Посвідчення водія серії НОМЕР_5 від 10.04.2015 – було вилучене.

Таким чином, поліцейський Бабидорич Р.Ф. оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю прийняв рішення про притягнення Позивача до відповідальності та 30 грудня 2025 року на Позивача було винесено Постанову серії ЕНА № 6433063 за порушення вимог пункту 2.1.а ПДР та накладено стягнення за ч. 2 ст. 126 КУпАП (керування транспортним засобом, яким особа не має права керувати)

Після чого водію було роз`яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України (БК 470068 о 00:10:12 год).

Всі доводи позивача були взяті до уваги при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Згідно зі ст. 285 КУПАП позивача було ознайомлено зі змістом постанови, та під підпис було запропоновано отримати її копію.

Вважає, адміністративний позов про скасування постанови про адміністративне порушення таким, що не підлягає до задоволення у зв`язку з тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог. Сама незгода позивача щодо його притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності. Користуючись наданими правами щодо оскарження дій правоохоронних органів, Позивач намагається уникнути адміністративної відповідальності. Просить врахувати доводи сторони відповідача під час розгляду справи, відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивач у судовому засіданні 02.02.2026 позовні вимоги підтримав, обгрунтування навів аналогічні викладеним у позові, вказав що доказів того, що він керував транспортним засобом у дату та час зазначені в оскаржуваній постанові, матеріали справи не містять. Просив позов задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з наведених у такому підстав, вказав що оскаржувана постанова протиправна, та підлягає скасуванню, докази керування позивачем транспортним засобом у вказані у постанові дату та час відсутні. Крім того, при притягненні позивача до адміністративної відповідальності грубо порушено порядок, визначений КУпАП. Всупереч вимогам закону, відповідач не роз`яснив позивачу права передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, не надав можливість ознайомитись з матеріалами справи про адміністративне правопорушення, наявними в ній доказами, не надав можливість подати клопотання, в тому числі й про відкладення розгляду справи, та користуватися правовою допомогою адвоката. Просив позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання свого повноважного представника не направив, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, через зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС, про причини неявки такого суд не повідомив. При цьому, 29.01.2026 до суду через систему «Електронний суд» від відповідача поступив відзив на позовну заяву.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що 30.12.2025 року інспектором 2 взводу 1 роти УПП в Закарпатській області капітаном поліції Бабидорич Русланом Федоровичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №64333063 відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн.

Із змісту вказаної постанови слідує, що така складена щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відомості про транспортний засіб: «Volkswagen», номерний знак НОМЕР_1 , суть і обставини правопорушення: 29.12.2025 о 21:34:34 в м. Ужгород, вул. Собранецька, 89, зупинено згідно ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», водій керуючи ТЗ не мав при собі посвідчення водія на право керування ТЗ відповідної категорії, чим порушив п.2.1.а. ПДР, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 126 КУпАП.

До позову додано копію посвідчення водія НОМЕР_3 видане 04.08.2023 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , з терміном дії 04.08.2053, категорія «В».

Також додано копію повістки №6293283 виданої 30.12.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 про необхідність з`явитися 13.01.2026 о 10:00 годині для проходження медичного огляду при ІНФОРМАЦІЯ_4 , копію направлення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30 грудня 2025 адресоване керівнику ЗОКЛ ім. Новака щодо ОСОБА_1 на консультацію; копію акту дослідження стану здоров`я ОСОБА_1 .

Представником відповідача до відзиву додано довідку старшого інспектора з особливих доручень відділу адміністративної практики управління патрульної поліції в Закарпатській області ДПП «Про наявність посвідчення водія та допуск до керування транспортними засобами» від 23.01.2026 року відносно гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; запит заступнику начальника РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях від 26.01.2026 щодо отримання посвідчення водія гр. ОСОБА_1 .

Згідно відповіді РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях від 27.01.2026 (205956) № 31/28/16-1713-2026 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 отримав посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 10.04.2015 видане ВРЕР ДАІ з обслуговуванням міста Бровари та Броварського району при УДАІ ГУМВС України в Київській області, відкрита категорія «В», статус ПВ - «ЗАГУБЛЕНИЙ». В подальшому, у зв`язку з втратою попереднього, отримав посвідчення водія серії НОМЕР_4 від 04.08.2023 видане ТСЦ № 2141 РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях, відкрита категорія «В», статус ПВ «ЗДАНИЙ НА ЗБЕРЕЖЕННЯ».

Відповідно до копії постанови Ужгородського міськрайонного суду від 07.08.2023 у справі №308/3937/23 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк на 1 (один) рік. Копією постанови Закарпатського апеляційного суду від 18.10.2023 у справі № 308/3937/23, підтверджується що постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 серпня 20233 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, - залишено без змін.

Заслухавши пояснення позивача, його представника, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, суд приходить до наступного висновку.

Застосовані норми права, позиція суду та оцінка доводів

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності до закону. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - ПДР України) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

За приписами ч.1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ч.2 ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність водіїв транспортних засобів за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Відповідно до п. 2.1.а Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

У позовній заяві позивач просить скасувати постанову серії ЕНА № 6433063 від 30.12.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч.2 ст. 126 КУпАП, вважає її є протиправною, оскільки обставини, викладені в постанові не відповідають дійсності, 29.12.2025 о 21.34 год. транспортним засобом він не керував, а був пішоходом.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зауважує, що в адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Презумпція вини покладає саме на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Згідно п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.

Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Наявність події та складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

У якості доказу виявлення факту правопорушення представник відповідача долучив диск з відеоматеріалами із нагрудної камери поліцейського.

Із дослідженого відеозапису слідує, що перший файл розпочинається 29.12.2025 21:34:10 з моменту, коли особа чоловічої статі йде по вулиці і працівник поліції звертається до неї «ви знову керуєте транспортним засобом», «без документів продовжуєте керувати», на що особа відповідає «та ні, я просто ….», дальше нерозбірливо, і даний файл на цьому завершується 29.12.2025 21:34:29. Наступний файл розпочинається 30.12.2025 00:05:30, та на такому зафіксовано, що працівники поліції та ОСОБА_1 перебувають в приміщенні ТЦК, відбувається процедура складання оскаржуваної постанови відносно позивача за ч.2 ст. 126 КУпАП, при цьому працівник поліції роз`яснює особі права, зачитує її зміст.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення п.2.1.а ПДР стало керування транспортним засобом не маючи при собі посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії, однак, відповідачем, на виконання вимог ч.2 ст.77 КАС України не надано належних та допустимих доказів для доведення наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП.

З долученого представником відповідача відеозапису підтверджується лише факт спілкування працівників поліції з позивачем, однак із такого неможливо встановити чи ОСОБА_1 29.12.2025 року о 21:34 керував транспортним засобом марки «Volkswagen», номерний знак НОМЕР_1 .

Таким чином, з наданого стороною відповідача відеозапису не можливо встановити факту порушення позивачем п.2.1.а ПДР України.

Крім того, долученими стороною відповідача до відзиву матеріалами жодним чином не підтверджується факт керування ОСОБА_1 29.12.2025 року о 21:34 транспортним засобом.

За наведеного, відповідачем під час розгляду справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, не доведено в діях позивача складу зазначеного адміністративного порушення і наявність його вини.

Беручи до уваги наведене, а також те, що будь-яких належних і допустимих доказів, які б беззаперечно свідчили про те, що ОСОБА_1 о 21.34 год. 29.12.2025 вчинив правопорушення передбачене ч.2 ст. 126 КУпАП, відповідачем до суду надано не було, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Суд у даній справі також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

З огляду на викладене, з врахуванням з`ясованих фактичних обставин по справі та досліджених доказів, суд приходить до висновку, що оспорювана постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю, оскільки фактичні дані, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення не дають можливості встановити наявність порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху і, відповідно, наявність адміністративного правопорушення, доводи позивача, якими він заперечує правомірність складеної постанови відповідачем не спростовані.

Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.62 Конституції України, ст.ст.2, 3, 5, 9, 72, 75-77, 90, 139, 286, 293 КАС України, ст. 126, 245, 251, 280 КУпАП, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕНА №6433063 від 30.12.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 126 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, ЄДРПОУ 40108646.

Повне рішення суду складено – 04.02.2026 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області Н.Б. Шумило