Постанова від 13 січня 2026 р. у справі №404/6795/24 — Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 січня 2026 року м. Кропивницький

справа № 404/6795/24

провадження № 22-ц/4809/175/26

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач),

судді - Письменний О. А., Чельник О. І.,

за участю секретаря судового засідання Соловйової І. О.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи - Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Фортечного районного суду міста Кропивницького від 21 липня 2025 року (суддя Кулінка Л. Д.).

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст заяви

ОСОБА_1 у липні 2024 року звернулась до Кіровського районного суду міста Кропивницького (Фортечного районного суду) із заявою про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу чоловіка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , та жінки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , починаючи з 01.08.2018 року по ІНФОРМАЦІЯ_5 .

В обґрунтування заяви зазначила, що 26 грудня 1987 року між нею ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був зареєстрований шлюб, мають спільну доньку, яка народилася під час шлюбу, а саме ІНФОРМАЦІЯ_6 .

У зареєстрованому шлюбі подружжя перебували 31 рік.

20.07.2018 року шлюб було розірвано. Однак після розлучення, бувше подружжя безперервно проживали разом, однією сім`єю, шлюб повторно не укладали.

Таким чином, у їх сімейних стосунках ніяких змін не відбулося після розірвання шлюбу. Лабудіни як до розірвання шлюбу, так і після проживали однією сім`єю, турбувалися один про одного, вели спільне господарство та спільний побут, мали спільний бюджет, спільні витрати.

18.07.2022 року ОСОБА_3 був призваний ІНФОРМАЦІЯ_1 на військову службу.

ІНФОРМАЦІЯ_3 солдат ОСОБА_3 загинув під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини поблизу населеного пункту Синьківка Харківської області.

27 жовтня 2023 року Відділом державної реєстрації смерті у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було видано свідоцтво про смерть НОМЕР_1 ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Так як заявниця ОСОБА_1 з ОСОБА_3 після розірвання шлюбу проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, відповідно до норм Сімейного Кодексу України вона є членом сім`ї вказаного військовослужбовця (його дружиною), та має право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги як члени сім`ї (дружина) загиблого (померлого) військовослужбовця відповідно до Постанови КМУ № 168 від 28 лютого 2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

За вказаних обставин та мети, просить встановити юридичний факт спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 (загиблим військовослужбовцем), для реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги, яка виплачується членам сім`ї загиблого військовослужбовця, вступу у спадщину після загибелі спадкодавця ОСОБА_3 , як особа, яка проживала зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Щодо складу учасників справи

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 30 серпня 2024 року залучено до участі у справі ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 18 грудня 2024 року замінено заінтересовану особу у справі № 404/6795/24 (номер провадження 2-о/404/214/24) за заявою ОСОБА_1 заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту, спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, з ІНФОРМАЦІЯ_1 , на ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позиція учасників справи

Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України подав до суду пояснення (вх. № 52150 від 17.12.2024 року), наполягає, що доводи заявниці є непереконливими та недостатніми.

Судове рішення

Рішенням Фортечного районного суду міста Кропивницького від 21 липня 2025 року заяву ОСОБА_1 заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту, спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, задоволено.

Встановлений факт спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу чоловіка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , та жінки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , починаючи з 01.08.2018 року по ІНФОРМАЦІЯ_5.

Суд виснував, що з огляду на обставини справи, перевірки їх доказами, з оцінкою на предмет їх належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, суд дійшов висновку про доведеність заявницею ОСОБА_1 факту її проживання з ОСОБА_3 однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, оскільки вони разом проживали, були пов`язані спільним побутом, мали спільну дочку та взаємні права та обов`язки. Даний факт встановлюється для реалізації права заявниці на отримання одноразової грошової допомоги, яка виплачується членам сім`ї загиблого військовослужбовця.

Апеляційна скарга

Не погоджуючись з судовим рішенням, Міністерство оборони України подало апеляційну скаргу, якою просить скасувати рішення Фортечного районного суду міста Кропивницького від 21 липня 2025 року в справі №404/6795/24 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні заяви ОСОБА_1 , відмовити.

Вказує про недоведеність заявленої вимоги, так як надані докази за своєю суттю є загальними, які не дають підстав для встановлення заявленого юридичного факту.

Показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, про що вказують численні правові позиції Верховного Суду.

Надані заявницею фотографії не містять дати та обставини їх створення. Сам собою факт перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не свідчать про те, що між ними склалися та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю.

Спільна присутність на святах та пересилання коштів не доводять, що між сторонами склались усталені відносини, які притаманні подружжю.

Наявність документів, пов`язаних зі смертю та захороненням спадкодавця, не є доказом перебування з ним у фактичних шлюбних відносинах (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25 листопада 2019 року у справі № 202/5003/16-ц (провадження № 61-44809св18)).

Тому, заявницею не було надано достатніх доказів, на підставі яких суд міг встановити факт проживання з ОСОБА_3 як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, ведення спільного господарства та наявності взаємних прав, обов`язків подружжя.

Судом першої інстанції при ухваленні рішення не були враховані висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, у зв`язку з чим рішення ухвалено на припущеннях, відтак підлягає скасуванню.

Рух справи

23 серпня 2025 року (зареєстровано апеляційним судом 25 серпня 2025 року) до Кропивницького апеляційного суду в системі «Електронний суд» надійшла апеляційна скарга Міністерства оборони України на рішення Фортечного районного суду міста Кропивницького від 21 липня 2025 року у даній справі.

Апеляційним судом ухвалою від 01 вересня2025р витребувано із Фортечного районного суду міста Кропивницького матеріали цивільної справи №404/6795/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, у зв`язку з оскарженням в апеляційному порядку рішення Фортечного районного суду міста Кропивницького від 21 липня 2025 року у даній справі.

01 жовтня 2025 року апеляційним судом зареєстровано надходження матеріалів даної справи від суду першої інстанції.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 16 жовтня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Фортечного районного суду міста Кропивницького від 21 липня 2025 року; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 17 жовтня 2025 року справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Фортечного районного суду міста Кропивницького від 21 липня 2025 року призначено до розгляду в Кропивницькому апеляційному суді на 16 грудня 2025 року о 12 годині 30 хвилин.

Ухвалою від 08 січня 2026р заяву представника Міністерства оборони України ОСОБА_11 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено. Забезпечена участь представника Міністерства оборони України ОСОБА_11, який зареєстрований в системі відеоконференцзв`язку за електронною адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10 , засоби телефонного зв`язку - НОМЕР_2 , у судових засіданнях у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Фортечного районного суду міста Кропивницького від 21 липня 2025 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21.

Позиція сторін у суді апеляційної інстанції

Представник заінтересованої особи, апелянта Міністерства оборони України - ОСОБА_11. в апеляційному суді підтримав мотиви оскарження, наполягав на скасуванні судового рішення та відмові у задоволенні заяви.

Заявниця ОСОБА_1 та її представник адвокат Сьора О.М. у судовому засіданні апеляційної інстанції заперечували щодо мотивів оскарження, наполягали та незмінності судового рішення.

Заінтересована особа ОСОБА_2 мала аналогічну з заявницею позицію щодо апеляційної скарги та оскаржуваного судового рішення.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, в силу ст. 372 ЦПК за вказаних умов неявка заінтересованої сторони, не перешкоджає перегляду справи.

Факти встановлені судом першої інстанції

Відділом ЗАГС Кіровоградського міськвиконкому, УССУ 26 грудня 1987 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що складено відповідний актовий запис № 3155. Прізвище після реєстрації шлюбу чоловіка: ОСОБА_5 , дружини: ОСОБА_5 . Зазначене підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 26 грудня 1987 року (а.с. 13).

Мають спільну повнолітню дочку: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 від 28 лютого 1991 року видане Палацом новонароджених міста Кіровоград, актовий запис за № 636 (а.с. 17 на звороті - 18), народжена під час зареєстрованого шлюбу подружжя ОСОБА_5 .

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_5 виданого 20 липня 2018 року Фортечним районним у місті Кропивницькому відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розірвано 20 липня 2018 року, складено відповідний актовий запис № 124. Після державної реєстрації розірвання шлюбу присвоїно прізвище йому ОСОБА_5 , ОСОБА_5 (а.с. 13 на звороті).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 27 жовтня 2023 року Відділом державної реєстрації смерті у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце смерті: село Синьківка, Куп`янський район, Харківська область (а.с.9 на звороті).

Відповідно до витягу з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії 11 Регіональної військово-лікарської комісії Протокол № 533 від 12 лютого 2024 року «Мінно-вибухова травма правого стегна з пошкодженням артерії», отримана 22.10.2023 року солдатом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2, під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що підтверджено витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_6 від 24.11.2023 року № 328, що послужила причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджено лікарським свідоцтвом про смерть № 13-17/249Брт/23, виданим 18.07.2023 року Харківським обласним бюро судово-медичної експертизи та свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 , виданим 27.10.2023 року Відділом державної реєстрації смерті у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Травма, яка призвела до смерті, та причина смерті, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини (а.с. 10).

У сповіщенні № 510, підписаного командиром військової частини НОМЕР_7 ОСОБА_6 від 23.10.2023 року, сповіщено ОСОБА_1 , дружину, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про те, що її чоловік, солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стрілець-снайпер 2-механізованого відділення 2 механізованого взводу 3 механізованої роти військової частини НОМЕР_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 загинув під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини, внаслідок ворожого мінометного обстрілу поблизу п.п. Синьківка Харківська область. Проводиться службове розслідування для з`ясування решти обставин загибелі (а.с.13 на звороті).

ОСОБА_1 сповіщено про те, що її чоловік ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2, виконуючи бойові завдання, здійснюючи заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 в районі населеного пункту Синьківка Харківської області. Це сповіщення є документом для порушення клопотання призначення пенсії (допомоги) і надання пільг, установлених законодавством України, що підтверджується сповіщенням сім`ї (близьких родичів) померлого (загиблого) № 326 від 24.10.2023 року, виданого ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11 на звороті).

З витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_6 по строковій службі № 328 солдата ОСОБА_3 , стрільця-снайпера 2-механізованого відділеня 2 механізованого взводу 3 механізованої роти військової частини НОМЕР_6 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок вибухової травми, у зв`язку зі смертю, виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення 22 жовтня 2023 року і направлено документи для виключення з військового обліку до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Смерть настала від ушкодження внаслідок дій, передбачених законом та воєнних операцій, так, пов`язана із захистом Батьківщини (а.с. 12).

Відповідно до свідоцтва про поховання виданого КП «Ритуальна служба» 31.10.2023 року реєстраційний номер 2487 ОСОБА_1 на Далекосхідному кладовищі, розташованого в місті Кропивницький здійснила поховання померлого ОСОБА_3 , свідоцтво про смерть НОМЕР_1 (а.с. 14) .

Згідно довідки № 35 від 10.06.2024 року виданої Головою квартального комітету № 15 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає по АДРЕСА_2 , про те, що за даною адресою разом з нею проживав чоловік ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 1987 року та до моменту смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 16 на звороті).

Норми права застосовані судом

Відповідно до частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини першої стаття 315 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка жінки без шлюбу.

За другої та четвертої статті 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права й обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Частинами першою та другою статті 21 Сімейного кодексу України передбачено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Згідно з частиною першою статті 36 Сімейного кодексу України шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 Сімейного кодексу України).

Таким чином, для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню, і предметом доказування у таких справах є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї» членами сім`ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. До того ж, цим рішенням Конституційного Суду України визначено таку обов`язкову ознаку члена сім`ї, як ведення спільного господарства.

Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

Доказами, які свідчать про факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо. Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із «подружжя», свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання як рухомого, так і нерухомого майна (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» суд визначив, що «поняття сім`ї (за статтею 8 ЄСПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» defacto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».

У справі «Джонстон проти Ірландії» (справа номер ECH-1986-S-006) було встановлено, що заявники прожили спільно близько 15 років. На цій підставі Європейський суд зробив висновок, що вони складали сім`ю, а тому мають право на захист, незважаючи на те, що їх зв`язок існує поза шлюбом. Конституційне право на особисту свободу дає підстави для висновку про те, що людина має право сама вибирати форму організації свого сімейного життя. Закон не може їй цього диктувати, як і того, з ким людина має проживати однією сім`єю, за винятком лише певних обмежень, які сформульовані у статті 3 Сімейного кодексу України.

Згідно вимог частини четвертої статті 3 Сімейного кодексу України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбі. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.

Згідно із частинами першою, другою статті 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до частини першої статті 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Частиною першою статті 81 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 77 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

За нормами статті 80 Цивільного процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 Цивільного процесуального кодексу України).

Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частин 1, 2, 4 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги за наявними у справі доказами, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним нормам закону, а тому не підлягає скасуванню, як просить апелянт в апеляційній скарзі.

Мотиви апеляційного суду

Статтею 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 5 частини другої вказаної норми передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановленні лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Заявниця звернулася до суду з метою реалізації права отримання державної виплати, у зв`язку з загибеллю ІНФОРМАЦІЯ_3 військовослужбовця ОСОБА_3 під час виконання бойового завдання/проходження військової служби та спадкування. Підстава вимоги проживання однією сім`єю як чоловік та жінки без реєстрації шлюбу тривалий час.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

У статті 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною першою статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби.

Статтею 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста.

Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві визначений Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.

Відповідно до пункту 4 Порядку одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

З метою отримання одноразової грошової допомоги та реалізації спадкових прав, заявниця доводить проживання однією сім`єю як чоловік та жінки без реєстрації шлюбу з загиблим ОСОБА_3 .

Проживання однією сім`єю як чоловік та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення деяких прав та обов`язків, зокрема, отримання передбачених виплат, у зв`язку з загибеллю військовослужбовця, прийняття спадщини, отримання пільг, пенсії.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу враховуються у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.

Суд першої інстанції заслухавши пояснення заявниці, заінтересованої особи доньки ОСОБА_7 , з якою відсутній спір та яка погоджується з заявою матері, прийнявши до уваги позицію-заперечення представника Міністерства оборони України, дійшов абсолютно правильного висновку про задоволення заяви.

В порядку вимог ст.ст. 76- 81, 89,90 ЦПК судом досліджені та оцінені докази в їх сукупності, достатності, переконливості, а відтак здійснений законний судовий висновок.

Так, на підтвердження проживання однією сім`єю з ОСОБА_3 , заявник ОСОБА_1 надала численну кількість особистих документів ОСОБА_3 , які він отримував протягом всього життя і які зберігаються у заявника; спільні фотознімки заявника ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , особисте листування між заявником ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Судом допитані в судовому засіданні за клопотанням заявника ОСОБА_1 в якості свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які беззаперечно підтвердили факт спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу чоловіка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , та жінки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , починаючи з 01.08.2018 року по ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Заінтересована особа ОСОБА_2 , дочка заявниці і загиблого ОСОБА_3 , підтвердила обставини вимоги заяви.

Жодних сумнівів щодо обґрунтованості заяви у суду як першої, так і апеляційної інстанції не виникло.

Суду надані підтвердження проживання ОСОБА_5 за однією адресою, купівлі майна з доставкою за адресою проживання, здійснення ремонтних робіт в помешканні, що поряд з іншими доказами, в тому числі поясненнями свідків, доводять притаманність відносинам спільного бюджету, побуту, наявність взаємних прав та обов`язків, що становлять ознаки сім`ї.

Переконливість доказів очевидна, а відтак безумно підтверджуються спільне проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу чоловіка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , та жінки заявниці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в період з 01.08.2018 року по ІНФОРМАЦІЯ_5.

Мотиви апеляційної скарги є загальними, наводять численну практику в аналогічних справах, але суттєво різняться обставинами, які становлять підстави звернення до суду.

Апелянт як в скарзі, так і в наданих в суді поясненнях, загалом не згоден з жодним доказом заявниці, вказуючи про непереконливість та недоведеність вимоги.

Як вищезазначено, суд в порядку ст. 89 ЦПК оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, які доповнюють один одне, не є суперечливими між собою, навпаки в сукупності доводять підставність звернення.

Жодного сумніву чи невідповідності встановлення юридичного факту, колегією суддів не встановлено.

Рішення суду повністю відповідає вимогам ст. 263 ЦПК є обґрунтованим, вмотивованим і законним.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Аргументи апеляційної скарги не спростовують правильність судового рішення першої інстанції, тому суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення, без змін в порядку ст. 375 ЦПК.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а рішення Фортечного районного суду міста Кропивницького від 21 липня 2025 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 03.02.2026р.

Головуючий суддя Л. М. Дьомич

Судді О. А. Письменний

О. І Чельник