Вирок від 03 лютого 2026 р. у справі №243/780/26 — Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 243/780/26

Провадження № 1-кп/243/487/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2026 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючий суддя ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12026053510000005 від 08 січня 2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов`янськ Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, особи з інвалідністю 3 групи, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 21 серпня 2013 року № 2/243/2760/2013 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повинен сплачувати аліменти на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19 липня 2013 року, до повноліття дитини.

Будучи обізнаним про необхідність сплати аліментів, маючи умисел на ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), ігноруючи рішення суду та ухиляючись від його виконання, ОСОБА_5 , будучи фізично здоровим та працездатним, в період виникнення заборгованості, а саме з 01.07.2025 по 16.01.2026, офіційно не працевлаштувався, заходів до пошуку роботи та працевлаштування не вживав, до центру зайнятості населення не звертався, отримував певний дохід від тимчасових (неофіційних робіт), добровільно допомоги на утримання дітей не надавав, чим порушив та продовжує порушувати право дитини на повноцінне життя та всебічний (фізичний, психічний і соціальний) розвиток, передбачене ст. 51 Конституції України, ст. 3, 18, 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 (редакція зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21.12.1995), ратифікованої постановою Верховної Ради № 789-XII від 27.02.1991, відповідно до яких батьки зобов`язані утримувати дітей до повноліття та несуть відповідальність за виховання, розвиток і утримання дитини; у всіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини; кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

В результаті злісного ухилення від сплати аліментів ОСОБА_5 у останнього утворилась заборгованість по сплаті аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період часу з 01.07.2025 по 16.01.2026 у сумі 19444 гривень 10 копійок, що перевищує суму сукупно нарахованих відповідних платежів за три місяці.

21 січня 2026 року між прокурором Слов`янської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 та обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_5 за участю його захисника ОСОБА_4 , за письмової згоди потерпілої ОСОБА_7 укладена угода про визнання винуватості, згідно якої прокурор з однієї сторони, а обвинувачений та його захисник з іншої сторони дійшли згоди щодо формулювання фактичних обставин кримінального правопорушення та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 164 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин. Обвинувачений ОСОБА_5 під час досудового розслідування в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті, зобов`язується беззастережно визнати свою винуватість у вчинені даного кримінального правопорушення в обсязі висунутого обвинувачення в судовому провадженні. Також сторонами угоди узгоджено покарання, яке повинен понести обвинувачений ОСОБА_5 за вчинене кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 164 КК України у вигляді пробайційного нагляду строком на 2 роки з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 2 ст. 59-1 КК України.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченому.

Розглядаючи в порядку ст. 474 КПК України питання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

В судовому засіданні ОСОБА_5 визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 164 КК України, щиро розкаявся у вчиненому, повідомив про добровільність своєї позиції при укладенні угоди про визнання винуватості, розуміння характеру обвинувачення, наслідків укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, просив вказану угоду затвердити і призначити узгоджену в угоді міру покарання.

Прокурор у судовому засіданні зазначила, що при укладанні даної угоди про визнання винуватості були дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просила затвердити дану угоду та призначити ОСОБА_5 узгоджену в угоді міру покарання.

Потерпіла ОСОБА_7 надала прокурору письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Так, згідно вимог ч. 4 ст. 469 КПК України угода при визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена, зокрема у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 164 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_5 визнав себе винним, згідно з вимогами ст.12 КК України є кримінальним проступком.

Узгоджена угодою міра покарання встановлена в межах санкцій ч. 1 ст. 164 КК України, з урахуванням даних, які характеризують особу обвинуваченого, обставин, що пом`якшують покарання. Так, ОСОБА_5 має постійне місце мешкання, де характеризується посередньо, на обліку лікаря психіатра не перебуває, перебуває під профілактичним наглядом у лікаря нарколога з 13.06.2002 по теперішній час з діагнозом: «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності», раніше в силу ст. 89 КК України не судимий. Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого є щире каяття. Суд погоджується з таким висновком і не вважає за можливо його змінювати.

Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь - яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, цілком розуміє свої права, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди та наслідки її не виконання.

Оскільки вказані умови угоди про визнання винуватості повністю відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін, або інших осіб, відсутня неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань, а також не встановлено відсутності фактичних підстав для визнання винуватості, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості та призначення обвинуваченому узгодженою сторонами міри покарання.

Речові докази у справі: копії матеріалів виконавчого провадження № 39651716 відносно ОСОБА_5 , після набрання вироком законної сили зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 468, 469, 474, 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 21 січня 2026 року, укладену між прокурором Слов`янської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 за участю його захисника ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12026053510000005 від 08 січня 2026 року.

ОСОБА_5 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України та призначити покарання у виді двох років пробаційного нагляду.

На підставі ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази у справі: копії матеріалів виконавчого провадження № 39651716 відносно ОСОБА_5 , після набрання вироком законної сили зберігати в матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя: ОСОБА_1