Вирок від 02 лютого 2026 р. у справі №243/552/26 — Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Суд: Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне тяжке тілесне ушкодження

Дата: 02 лютого 2026 р.

Справа: №243/552/26

Суддя: Воронков Д. В.

Справа № 243/552/26

Провадження №1-кп/243/481/2026

ВИРОК

Іменем України

03 лютого 2026 року м. Слов`янськ

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів на підставі наказу голови суду № 29 Про впровадження дистанційної роботи Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 10.05.2022 року матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12025052510001469 від 21 листопада 2025року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Макарів Київської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, який проходить службу на посаді кулеметника 1 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти 1 мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , солдата, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, який в подальшому продовжений.

Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02 серпня 2025 року № 646 солдата ОСОБА_4 призначено на посаду кулеметника 1 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти 1 мотопіхотного батальйону, ВОС - 101627А, тарифний розряд - 5, ШПК - «солдат» військової частини НОМЕР_1 .

Крім того, в зазначеній частині разом з солдатом ОСОБА_4 , проходить військову службу молодший сержант ОСОБА_6 ..

Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22 грудня 2024 року № 1084 солдата ОСОБА_6 зараховано до особового складу частини та на всі види забезпечення та призначено на посаду гранатометника 2 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти 1 мотопіхотного батальйону, ВОС - 103061А, ШПК «солдат» військової частини НОМЕР_1 .

Так, у зв`язку з виконанням завдань за призначенням, пов`язаних із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України військова частина НОМЕР_1 виконує завдання за призначенням на території Донецької області.

Будучи військовослужбовцем, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та проходячи її на посаді кулеметника 1 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти НОМЕР_2 мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 13, 14, 16, 49, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року № 551-XIV «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», зобов`язує кожного військовослужбовця, зокрема, додержуватися Конституції України та інших законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету, дорожити честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України, не допускати самому і стримувати інших військовослужбовців від негідних вчинків, бути дисциплінованими, зразками високої культури, скромності й витримки.

20 листопада 2025 року, близько 22 години 00 хвилин солдат ОСОБА_4 та військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_6 знаходились за адресою: АДРЕСА_2 де зловживали спиртним напоями.

Того ж дня, близько 02 години 00 хвилин солдат ОСОБА_4 та солдат ОСОБА_6 знаходились на другому поверсі в приміщенні спальної кімнати будинку АДРЕСА_2 , де між ними виник конфлікт, в ході якого на ґрунті ревнощів до жінки, трапилася сварка, під час якої у ОСОБА_4 виник протиправний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .

Реалізуючи свій кримінальний протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , близько 02 години 30 хвилин 21 листопада 2025 року, солдат ОСОБА_4 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходився в приміщенні спальної кімнати буд. АДРЕСА_2 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно- небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, знаходячись навпроти ОСОБА_6 та будучи обуреним його діями, наніс два удари кулаком правої руки в область грудної клітини зліва ОСОБА_6 , після чого, тримаючи у правій руці ніж-запальничку «Marlboro», який взяв з тумби у кімнаті спальні, наніс два удари ножем-запальничкою «Marlboro» в область плеча справа та в область ключиці зі сторони спини справа ОСОБА_6 ..

В результаті вищевказаних умисних противоправних дій ОСОБА_4 , потерпілому ОСОБА_6 було спричинено наступні тілесні ушкодження:

відкрита сліпа проникаюча рана задньої стінки грудної клітки у вигляді різаної рани правої лопаткової ділянки - до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечне для життя згідно п.2.1.1а, п.2.1.2, п.2.1.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995 р.;

різана рана правого передпліччя - до легких тілесних ушкоджень, що спричиняють за собою короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад шість днів, але не більше як три тижні (21 день), відповідно до п.2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 М3 України 17 січня 1995 р.

Зазначені тілесні ушкодження: відкрита сліпа проникаюча рана задньої стінки грудної клітки у вигляді різаної рани правої лопаткової ділянки та різана рана правого передпліччя від 21.11.2025 року з двобічним пневмотораксом - утворились щонайменше дворазової дії плаского предмету, що володів колюче- ріжучими властивостями, яким міг бути і ніж та могли утворитись в короткий проміжок часу між собою та незадовго до звернення за медичною допомогою.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину в здійсненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, визнав повністю, не заперечував проти розгляду справи у порядку, визначеному ч. 3 ст. 349 КПК України, та показав, що дійсно 20 листопада 2025 року близько 10-ї вечора він разом зі своїм товаришем по службі ОСОБА_6 перебував у будинку в селі Суханівка. Там вони разом розпивали спиртні напої. Близько другої години ночі між ними почалася суперечка, коли вони вже були на другому поверсі у спальні. ОСОБА_4 пояснив, що під час сварки дуже розлютився на ОСОБА_6 і захотів його вдарити. Перебуваючи у стані сп`яніння, він спочатку двічі вдарив потерпілого кулаком у груди. Потім побачив на тумбочці ніж-запальничку «Marlboro», схопив її і наніс ще два удари, а саме у праве плече та в спину біля правої лопатки. У результаті цих ударів потерпілий отримав тілесні ушкодження. Щиро розкаявся у скоєному, просив суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_6 до судового засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, будь-яких претензій до нього не має та призначити покарання обвинуваченому не пов`язане з позбавленням волі.

Беручи до уваги, що ОСОБА_4 повністю визнав свою вину в скоєному кримінальному правопорушенні, його показання повністю відповідають сутності пред`явленого обвинувачення, суд, за згодою обвинуваченого та учасників судового розгляду, відповідно до вимог ст. 349 КПК України, вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин справи, які ніким не заперечуються, обмежившись показаннями обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінальної справи, що характеризують особу останнього.

З урахуванням викладеного, суд дійшов переконання, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, доведена в судовому засіданні повністю та суд вважає правильною кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 121 КК України.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів, спрямованих проти життя та здоров`я особи, а також наявні обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання, і дані про особу обвинуваченого.

Як обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття, активна співпраця з органами досудового розслідування.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 свідчать про те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, є військовослужбовцем, висловив намір продовжувати службу; на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем служби та місцем проживання характеризується посередньо.

Крім того, суд бере до уваги, що ОСОБА_4 щиро розкаявся у вчиненому, а також враховує участь обвинуваченого у відбитті збройної агресії рф проти України та відсутність до нього будь-яких претензій з боку потерпілого. Зважаючи на встановлені обставини, суд дійшов переконання, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливе лише в умовах його ізоляції, а тому, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень призначення покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України.

22.11.2025 року ОСОБА_4 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України, а 24.11.2025 року на підставі ухвали слідчого судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області останньому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який було продовжено судом.

Судом встановлено, що ризики, передбачені статтею 177 КПК України, на даний час не відпали, враховуючи, що особа засуджується до реального покарання у виді позбавленні волі, з метою запобігти ризикам ухилитись від суду та відбування покарання, суд приходить до висновку, що до набрання вироку законної сили запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 слід залишити без змін.

Цивільний позов у справі не заявлений.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України з ОСОБА_4 на користь держави слід стягнути витрати пов`язані із проведенням судової експертиза №СЕ-19/105-25/16749-БД від 22.12.2025.

Керуючись ч. 4 ст.174 КПК України та з метою вирішення питання щодо долі речових доказів, суд, вбачає підстави для скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді.

Долю речових доказів по справі вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 368-376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, і на підставі цього закону призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк відбуття покарання строк тримання під вартою під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження з 22.11.2025 року до дня набрання вироком законної сили включно, із розрахунку, що один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.

Захід забезпечення кримінального провадження стосовно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили – залишити без змін у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань № 4».

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта в сумі 11 164,22 гривень в дохід держави.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 24.11.2025 року на: ніж-запальничку «Marlboro»; зріз з матрацу зеленого кольору з нашаруванням речовини бурого кольору; чорну кофту, кітель камуфляж зеленого кольору, штани зеленого кольору камуфляж; мобільний телефон BV9300 Pro imei НОМЕР_3 .

Речові докази у справі:

ніж-запальничку «Marlboro» з рукояткою жовтого кольору; зріз з матрацу зеленого кольору з нашаруванням речовини бурого кольору; змиви з долонь; зрізи нігтьових пластин, які передані на зберігання до камери схову ВП № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, - знищити.

чорну кофту, кітель камуфляжний зеленого кольору, штани камуфляжні зеленого кольору; мобільний телефон BV9300 Pro imei НОМЕР_3 , які передані на зберігання до камери схову ВП № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, - повернути ОСОБА_4 за належністю.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua