Вирок від 03 лютого 2026 р. у справі №631/116/25 — Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 631/116/25

провадження № 1-кп/631/59/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2026 року селище Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у селищі Нова Водолага кримінальне провадження № 12024221160000881 від 07 вересня 2024 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Шевченківське Куйбишевського району Запорізької області, громадянин України, на час вчинення кримінального правопорушення у військовому званні солдат, оператор відділення взводу радіорозвідки розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 , має середню освіту, неодружений, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:

-вироком Розівського районного суду Запорізької області 19 листопада 2010 року за ч. 2 ст. 185 КК України, із застосуванням приписів ст. 75 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком в 1 рік;

-вироком Розівського районного суду Запорізької області 14 жовтня 2011 року за ч. 2 ст. 15 і ч. 3 ст. 185 КК України, із застосуванням приписів ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

-вироком Розівського районного суду Запорізької області 14 грудня 2011 року за ч. 3 ст. 185 КК України, із застосуванням приписів ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

-вироком Бердянського міськрайонного суду Запорізької області 22 грудня 2016 року за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 187 КК України, із застосуванням приписів ч. 1, 4 ст. 70 КК України, до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

-вироком Петрівського районного суду Кіровоградської області від 16 вересня 2020 року за ч. 2 ст. 345 КК України, із застосуванням приписів ч. 1 ст. 71 КК України, до 1 року 7 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений 15 квітня 2022 року з Бердичівської виправної колонії (№ 70) за відбуттям строку покарання;

- вироком Нововодолазького районного суду Харківської області від 26 липня 2023 року за ч. 1 ст. 125 КК України до 200 годин громадських робіт;

- вироком Нововодолазького районного суду Харківської області від 05 вересня 2024 року за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік 25 днів;

- вироком Нововодолазького районного суду Харківської області від 14 вересня 2023 року, який скасовано вироком Харківського апеляційного суду від 07 серпня 2025 року за ч. 2 ст. 125 КК України із застосуванням приписів частини 4 ст. 70 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , будучи розвідником-оператором 3 розвідувального відділення розвідувального взводу 2 механічного батальйону військової частини НОМЕР_2 , солдат ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов?язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов?язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.

Зокрема, ОСОБА_4 будучи розвідником-оператором 3 розвідувального відділення розвідувального взводу 2 механічного батальйону військової частини НОМЕР_2 , мешкаючи в будинку АДРЕСА_2 спільно однією сім?єю з бабусею цивільної дружини ОСОБА_5 , починаючи з 2023 року, умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття та моралі, систематично вчиняв відносно останньої фізичне та психологічне насильство, що призводило до фізичних та психологічних страждань, спричинило емоційну невпевненість потерпілої та погіршення якості життя останньої.

В період з 30 червня 2023 року по 07 вересня 2024 року ОСОБА_4 , діючи умисно, безпричинно, в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до його гідності та ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому, насильству», безпричинно, умисно, систематично, в присутності інших членів сім?ї, вчиняв фізичне та психологічне насильство щодо до ОСОБА_5 , з якою проживає однією сім?єю за вищевказаною адресою, що призвело до фізичних та психологічних, страждань останньої, розладу її здоров?я, а також погіршення якості її життя, що виразилось у формі втрати енергійності, втоми, фізичного дискомфорту, втрати повноцінного побуту та відпочинку, у тому числі втрати самооцінки, позитивних емоцій, появі негативних переживань, тощо.

Так, 30 червня 2023 року близько 07 години 00 хвилин, більш точно час встановити не виявилось за можливе, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 знаходились за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , де ОСОБА_4 умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх протиправних дій, з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття, вчинив психологічне та фізичне насильство, щодо ОСОБА_5 , а саме, підійшов та став навпроти останньої, яка в цей час сиділа на дивані в спальній кімнаті, схопив її правою рукою за ліву руку та почав викручувати, та наніс ОСОБА_5 один удар долонею правої руки в обличчя зліва.

Згідно з висновком експерта № 12-14/103-НВ/23 від 03 липня 2023 року ОСОБА_5 заподіяно синець з набряком м?яких тканин на обличчі та садно на лівій кисті, які виникли від дії тупих твердих предметів з обмеженою контактною поверхнею та механізмом дії відповідно - удар та тертя-ковзання, можливо за 2 - 3 доби до огляду, способом, на який вказує потерпіла. 3а ступенем тяжкості - це легке тілесне ушкодження, яке спричинило незначні скороминучі наслідки тривалістю не більше 6 днів (пункт 2.3.2. «б» і 2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом МОЗ України № 6 від 17 січня 1995 року).

26 липня 2023 року за вказаним фактом вироком Новодолазького районного суду Харківської області справа № 631/928/23 провадження № 1-кп/631/139/23 ОСОБА_4 , притягнуто до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 КК України, та призначено покарання у виді громадських робіт на строк 200 годин.

Також, ОСОБА_4 17 травня 2024 року близько 22 години 00 хвилин перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , де у той час перебувала ОСОБА_7 , яка також мешкає за вказаною адресою. ОСОБА_4 умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх протиправних дій, з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття, вчинив психологічне та фізичне насильство, щодо ОСОБА_5 , а саме, взяв у руки дерев?яний стілець та наніс ним один удар ОСОБА_5 по голові, спричинивши своїми діями тілесні ушкодження потерпілій. В результаті вказаних протиправних дій ОСОБА_4 , відповідно до висновку експерта № 12-14/49-НВ/23 від 20 травня 2024 року, у ОСОБА_7 виявлено забійну рану волосистої частини голови в лівій тім?яній ділянці, яка виникла від травматичної дії тупого твердого предмету з обмеженою контактною поверхнею, та механізмом спричинення - удар, можливо за 2 доби до огляду, способом, на який вказує потерпіла. За ступенем тяжкості це легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров?я тривалістю більше 6 днів, але менше трьох тижнів (21 доби) (пункти 2.3.1 «а», 2.3.2 «а» «Правил судово-медичного встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом Міністерства охорони здоров?я України від 17 січня 1995 року № 6).

05 вересня 2024 року за вказаним фактом вироком Новодолазького районного суду Харківської області справа № 631/1399/24 провадження № 1-кп/631/131/24 ОСОБА_8 , притягнуто до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 125 КК України, та призначено покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік 25 днів.

Крім того, ОСОБА_4 07 вересня 2024 року близько 14:00 години, більш точного часу ані в ході досудового розслідування, ані в ході судового розгляду встановити не виявилось за можливе, перебуваючи на території домоволодіння за місцем свого проживання, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , де у той час перебувала ОСОБА_7 , умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх протиправних дій, з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття, вчинив психологічне та фізичне насильство, щодо ОСОБА_5 , а саме: висловлював образи нецензурними словами, в погрожував фізичною розправою, принижував її честь та гідність, що спричинило емоційну невпевненість потерпілої, призвело до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої ОСОБА_5 а також схопив ії правою рукою за праву руку та почав викручувати, тим самим, спричинивши біль.

В результаті вказаних протиправних дій ОСОБА_4 , відповідно до висновку експерта № 12-14/108-НВ/24 від 12 вересня 2024 року, у ОСОБА_5 виявлено синець, садна на правій руці, які виникли від травматичної дії тупого твердого предмету з обмеженою контактною поверхнею та механізмом спричинення - удар-стиснення, можливо в період часу за 5-7 діб до огляду. За ступенем тяжкості це легкі тілесне ушкодження, що мають: незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше як шість днів (п.2.3.5, 2.3.2.6) «Правил» судово-медичного встановлення, ступеню тяжкості тілесних ушкоджень. (Наказ № 6 МОЗ України від 17 січня 1995 р.).

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України за обставин, викладених в обвинувальному акті, та суду пояснив, що потерпіла ОСОБА_5 є бабусею його цивільної дружини. Мешкають вони разом однією родиною за адресою АДРЕСА_2 . Він неодноразово вчиняв психологічне та фізичне насильство, щодо ОСОБА_5 , а саме: висловлював образи нецензурними словами, погрожував фізичною розправою, принижував її честь та гідність, викручував руки, спричиняв тілесні ушкодження та біль. Вказав, що повністю погоджується із викладеним у обвинувальному акті, визнає свою вину, розуміє, що вчинив погано, щиро розкаюється, засуджує свою поведінку.

Ураховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349, ст. 351 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням висновку судово-медичної експертизи та матеріалів, які характеризують обвинуваченого.

За висновком експерта № 12-14/108-НВ/24 від 12 вересня 2024 року у ОСОБА_5 виявлено синець, садна на правій руці, які виникли від травматичної дії тупого твердого предмету з обмеженою контактною поверхнею та механізмом спричинення - удар-стиснення, можливо в період часу за 5-7 діб до огляду, способом, на який вказує потерпіла. За ступенем тяжкості це легкі тілесні ушкодження що мають незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більш як шість днів (п.2.3.5.а, 2.3.2.б «Правил» судово-медичного встановлення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень. Наказ № 6 МОЗ України від 17 січня 1995 року).

Таким чином, суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України - домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до фізичних та психологічних страждань, розладів здоров?я, емоційної залежності та погіршення якості життя потерпілої особи.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, суд виходить з класифікації кримінальних правопорушень, передбаченої ст. 12 КК України, санкції ст. 126-1 цього ж кодексу, а також особливостей та обставин його вчинення, й доходить висновку, що обвинуваченим вчинене кримінальне правопорушення яке кримінальним законом вважається нетяжким злочином.

Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд ураховує що обвинувачений ОСОБА_4 має постійне місце реєстрації та проживання, є військовослужбовцем ЗСУ, не одружений, на обліку у наркологічному диспансері та лікаря-психіатра не перебуває, за характеристикою за місцем проживання є особою на яку надходили скарги від сусідів, не значиться на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше неодноразово судимий.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 суд, відповідно до положень ст. 66 КК України, визнає щире каяття, оскільки він визнав власну провину у вчиненому, щиро жалкує та засуджує свою поведінку, переживає з приводу вчиненого, що свідчить про щире каяття обвинуваченого.

Як обставину, що обтяжує покарання обвинуваченому суд вбачає вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, проте не бере до уваги та не враховує під час призначення покарання, з огляду на приписи п. 1 ч. 1 ст. 337 КПК України.

Пленум Верховного суду України у пункті 1 своєї Постанови «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року (зі змінами та доповненнями) звернув увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержуватись вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Ураховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими, беручи до уваги характер і ступень тяжкості та небезпечності для суспільства вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, особу винного, стан його здоров`я, обставини що пом`якшують та обтяжують покарання, поведінку обвинуваченого після скоєного, ставлення обвинуваченого до вчиненого, відсутність претензій матеріального та морального характеру від потерпілої, суд вважає за можливе та за доцільне за вчинене кримінальне правопорушення призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі у межах, встановлених санкцією ст. 126-1 КК України, а саме, у виді одного року одного місяця позбавлення волі. Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Оскільки, ОСОБА_4 винен ще в іншому злочині, вчиненому до постановлення попереднього вироку, остаточне покарання за правилами положень ч. 4 ст. 70 КК України йому слід призначити за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш сурового покарання, призначеного за вироком Харківського апеляційного суду від 07 серпня 2025 року більш суровим, призначеним за даним вироком, визначити остаточно ОСОБА_4 покарання у виді одного року одного місяця позбавлення волі.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Запобіжний захід ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні не обирався, клопотань з цього приводу не надходило, процесуальних витрат немає, заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

На підставі викладеного, керуючись ст. 366-368, 370, 371, 374, 376 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк один рік один місяць.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України призначити остаточне покарання ОСОБА_4 за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Харківського апеляційного суду від 07 серпня 2025 року більш суворим, призначеним за даним вироком, визначити остаточно ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк один рік один місяць.

Строк відбуття покарання обчислювати з моменту звернення вироку до виконання та затримання ОСОБА_4 .

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копію цього судового рішення не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні при його проголошенні.

Роз`яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію вироку.

На вирок може бути подана апеляція в Харківський апеляційний суд через Нововодолазький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі її подання - вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок, який набрав законної сили, є обов`язковим для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, підлягає виконанню на всій території України й звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1