Вирок від 03 лютого 2026 р. у справі №638/24231/25 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/24231/25

Провадження № 1-кп/638/1191/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2026 року м. Харків

Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкові угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 22024220000000360 від 16.03.2024, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Волоське, Солонянського району, Дніпропетровської області, українець, громадянин України. із середньою-технічною освітою, одружений, пенсіонер, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , є інвалідом 3 групи, раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є мешканцем міста Ізюм, Харківської області, де він фактично мешкає у будинку АДРЕСА_2 , у період після повномасштабного воєнного вторгнення в Україну з боку держави-аресора (російської федерації), яке розпочалось 24.02.2022, вирішив стати на шлях протиправної діяльності та вчинив злочин проти основ національної безпеки України, пов`язаний з несанкціонованим поширенням інформації про переміщення, рух та розташування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинений в умовах воєнного стану, за наступних обставин: так, ОСОБА_5 є негативно налаштованим проти посадових осіб органів державної влади України у зв`язку із здійсненням ними їх владних повноважень, а також військовослужбовців Збройних сил України, які для забезпечення національної безпеки та оборони України здійснюють комплекс активних заходів з використанням зброї та військової техніки, спрямованих на подолання збройної агресії російської федерації. 24.02.2022 російською федерацією (далі «рф»), державою-агресором, було першою застосовано збройну силу проти України і розпочато вчинення агресії, зумовлену з окупацією території держави Україна.

В результаті вчинення вказаних дій військовими формуваннями держави-агресора рф було тимчасово окуповано частину території України, перелік яких затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 № 309, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004.

У відповідь на вказані дії держави-агресора 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який в подальшому було неодноразово продовжено у встановленому законодавством України порядку.

Так, ОСОБА_5 , перебуваючи на території м. Ізюм, більш точне місце під час досудового розслідування не встановлено, не пізніше 03.07.2025 о 18 год. 32 хв., використовуючи власний акаунт у месенджері «Telegram» з ім`ям користувача « ОСОБА_6 », зареєстрований за номером телефону НОМЕР_1 , добровільно, умисно, налагодив постійний зв`язок з особою на ім`я « ОСОБА_7 », нік користувача « ОСОБА_8 », більш точні дані особи не встановлені, який використовував акаунт у вказаному месенджері, прив`язаний до номеру телефону НОМЕР_2 .

У ході особистого спілкування у месенджері «Telegram» із вищевказаною особою, у ОСОБА_5 під час перебування на території м. Ізюм, більш точне місце під час досудового розслідування не встановлено, не пізніше 06 год. 09 хв. 29.07.2025, виник злочинний умисел, направлений на поширення інформації про переміщення, рух або розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, при умові не розміщення вказаної інформації у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, в умовах воєнного стану. З метою реалізації вищезазначеного протиправного умислу, діючи умисно та свідомо, не пізніше 29.07.2025, ОСОБА_5 , шляхом власного спостереження, здійснив дії, направлені на здобуття інформації та її подальшого використання щодо знаходження та руху підрозділів сил оборони країни, які задіяні в наданні відсічі збройній агресії рф. Так, 29.07.2025 о 06 год. 09 хв., ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію сказаного злочинного умислу, перебуваючи за адресою фактичного проживання: АДРЕСА_2 , використовуючи власний акаунт у месенджері «Telegram» з ім`ям користувача " ОСОБА_6 ", зареєстрований за номером телефону НОМЕР_1 , здійснив відправлення невстановленій особі з ім`ям « ОСОБА_7 », який використовує номер телефону НОМЕР_2 , повідомлення наступного змісту: «Во дворе накрито с прямими углами похоже на ящики, и сделал же заправщик. Через дом кухня. Если проследить, то они возят еду тем, кто на улицу почти не выходит - дронщикам», а також о 06 год. 14 хв. того ж дня здійснив відправлення повідомлення наступного змісту: «ІНФОРМАЦІЯ_7 в 3 живут». Разом з цим, ОСОБА_5 , використовуючи власний акаунт у месенджері «Telegram» з ім`ям користувача « ОСОБА_6 », зареєстрований за номером телефону НОМЕР_1 , достовірно усвідомлюючи погляди співрозмовника, направлені на підтримку дій та рішень держави-агресора, діючи з ідеологічних переконань, добровільно, умисно, у ході подальшого спілкування з користувачем зазначеного месенджеру з найменуванням акаунту « ОСОБА_7 » на запитання вказаного співрозмовника: «Это адрес в Изюме , верно?» надісланого 29.07.2025 о 08 год. 00 хв. у відповідь на надіслане ОСОБА_5 повідомлення, підтвердив раніше здобуті відомості про місце перебування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, надіславши при цьому 29.07.2025 о 20 год. 08 хв. повідомлення наступного змісту: «Да Есть еще».

Надалі, 03.08.2025 о 16 год. 43 хв., ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію вказаного злочинного умислу, перебуваючи за адресою фактичного проживання: АДРЕСА_2 , використовуючи власний акаунт у месенджері «Telegram» з ім`ям користувача " ОСОБА_6 ", зареєстрований за номером телефону НОМЕР_1 , здійснив відправлення невстановленій особі з ім`ям « ОСОБА_7 », який використовує номер телефону НОМЕР_2 , відомостей про знаходження та переміщення особового складу, військової техніки та транспортних засобів сил оборони України у вигляді повідомлення наступного змісту: "ІНФОРМАЦІЯ_2".

В подальшому, 06.08.2025 о 12 год. 41 хв., ОСОБА_5 , реалізуючи злочинний умисел, перебуваючи за адресою фактичного проживання: АДРЕСА_2 , використовуючи власний акаунт у месенджері «Telegram» з ім`ям користувача « ОСОБА_6 », зареєстрований за номером телефону НОМЕР_1 , здійснив відправлення невстановленій особі з ім`ям « ОСОБА_7 », який використовує номер телефону НОМЕР_2 , відомостей про знаходження та переміщення особового складу, військової техніки та транспортних засобів сил оборони України у вигляді повідомлення наступного змісту: «Стрелка в школе. ІНФОРМАЦІЯ_3, робота компрессора выход сжатого воздуха, и на заднем дворе прошлый раз стояла тупорылая большая машинка, маскировка очень хорошего качества сетями».

Крім того, 06.08.2025 о 15 год. 53 хв., ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, перебуваючи за адресою фактичного проживання: АДРЕСА_2 , використовуючи власний акаунт у месенджері «Telegram» з ім`ям користувача « ОСОБА_6 », зареєстрований за номером телефону НОМЕР_1 , здійснив підправлення невстановленій особі з ім`ям « ОСОБА_7 », який використовує номер телефону НОМЕР_2 , відомостей про знаходження та переміщення особового складу, військової техніки та транспортних засобів сил оборони України у вигляді повідомлення наступного змісту: «ІНФОРМАЦІЯ_4 точка с трассы ангар почты деливери ремонт военной автотехники джипы. Стояли в ожидании полтора десятка ангар большой, там тоже может влезть столько же, а может и больше».

Разом з цим, 16.08.2025 о 18 год. 15 хв., ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, перебуваючи за адресою фактичного проживання: АДРЕСА_2 , використовуючи власний акаунт у месенджері «Telegram» з ім`ям користувача « ОСОБА_6 », зареєстрований за номером телефону НОМЕР_1 , здійснив відправлення невстановленій особі з ім`ям « ОСОБА_7 », який використовує номер телефону НОМЕР_2 , відомостей про знаходження та переміщення особового складу, військової техніки та транспортних засобів сил оборони України у вигляді повідомлення наступного змісту: «ІНФОРМАЦІЯ_5 координаты взяти с карты в интернете».

Надалі, 31.08.2025 о 15 год. 14 хв., ОСОБА_5 , реалізуючи злочинний умисел, перебуваючи за адресою фактичного проживання: АДРЕСА_2 , використовуючи власний акаунт у месенджері «Telegram» з ім`ям користувача « ОСОБА_6 », зареєстрований за номером телефону НОМЕР_1 , здійснив відправлення невстановленій особі з ім`ям « ОСОБА_7 », який використовує номер телефону НОМЕР_2 , відомостей про знаходження та переміщення особового складу, військової техніки та транспортних засобів сил оборони України у вигляді повідомлення наступного змісту: «Добрый день ІНФОРМАЦІЯ_6. поселились минирование, большая машина как КАМАЗ стоит за двором».

Згідно з отриманими від військової частини НОМЕР_3 відомостями, за зазначеними адресами та координатами, а також на ділянках місцевості поблизу зазначених адрес та координат, які були вказані у відправлених ОСОБА_5 повідомленнях, у перелічені дати дійсно виконувались завдання за визначенням підрозділами сил оборони України, зокрема, на визначених та обладнаних позиціях, а також розміщувався особовий склад підрозділів збройних Сил України, які залучені до виконання завдань з надання відсічі збройній агресії РФ проти України, їх транспортні засоби та озброєння, задіяне у виконанні бойових завдань.

При цьому, поширена ОСОБА_5 інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами.

Отже, ОСОБА_5 у зазначений вище період часу вчинив кримінально карані дії, пов`язані з несанкціонованим поширенням інформації про переміщення, рух та розміщення Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного стану, основними складовими взаємозв`язаними мотивами та ознаками якого є:

- спеціальний антидержавницький мотив - вчинення діяння на шкоду України.

- мета - заподіяння шкоди національній безпеці України;

- доведення через мережу «Інтернет» до невизначеного кола осіб несанкціонованої інформації про рух, переміщення та розміщення українських військовослужбовців в умовах воєнного стану;

- головним кримінально караним фактором щодо не санкціонованості розповсюдженої інформації є факт відсутності розміщення чи поширення цієї інформації Міністерством оборони України, Генеральним штабом ЗСУ, Службою безпеки України, Головним управлінням розвідки країни у відкритому доступі;

- добровільний характер його протиправної, злочинної діяльності, здійснений з власного бажання, без фізичного та психічного примусу;

- спрямованість всіх його дій, пов`язаних з поширенням несанкціонованої інформації про переміщення, рух та розміщення Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань і бажанням цього, характеризують усвідомленість того, що він вчинив протиправне. Злочинне діяння проти основ національної безпеки України в умовах воєнного стану.

Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 2 ст. 114-2 КК України, а саме: поширення інформації про розташування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, із можливістю їх ідентифікації на місцевості, яка не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану.

27 листопада 2025 року між прокурором Харківської обласної прокуратури ОСОБА_11 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 22024220000000360 від 16.03.2024, та обвинуваченим ОСОБА_5 було укладено угоду про визнання винуватості, додержуючись наступних умов.

Згідно з угодою про визнання винуватості ОСОБА_5 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, сприяв встановленню обставин, що мають значення для даного кримінального провадження. Сторони угоди про визнання винуватості також погодились на призначення ОСОБА_5 покарання за ч. 2 ст. 114-2 КК України, у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі. Крім того, прокурор та обвинувачений ОСОБА_5 визначили наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 476 КПК України.

У судовому засіданні сторони кримінального провадження - прокурор, захисник, обвинувачений просили затвердити угоду про визнання винуватості.

Суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості з огляду на таке.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.

Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

У судовому засіданні, перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості судом з`ясовано у обвинуваченого питання, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, та обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав себе винуватим, зазначив, що він цілком розуміє характер обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, крім того розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України, згоден з видом покарання, яке до нього буде застосовано в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягає на затвердженні даної угоди.

Суд заслухав доводи сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним та не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про визнання винуватості. Судом з`ясовано, що будь-яких скарг обвинувачений ОСОБА_5 під час кримінального провадження не подавав.

Суд перевірив угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України та КК України, і встановив, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 114-2 КК України є правильною. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_5 визнає себе винним, відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, що в силу вимог ч. 4 ст. 469 КПК України передбачає можливість укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні.

Судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним. Взяті обвинуваченим ОСОБА_5 на себе за угодою про визнання винуватості зобов`язання є можливими для виконання.

З огляду на викладене, суд вбачає наявність підстав для доведення винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, та затвердження угоди про визнання винуватості.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, відомості про особу обвинуваченого.

При дослідженні особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Волоське, Солонянського району, Дніпропетровської області, українець, громадянин України, з середньою-технічною освітою, одружений, пенсіонер, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , який є інвалідом 3 групи, раніше не судимий, на наркологічному та психіатричному обліку не перебуває, на утриманні неповнолітніх дітей не має, депутатом не являється, паспорт громадянина України НОМЕР_4 .

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлено.

Суд дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують покарання, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання, та приходить до висновку про призначення покарання ОСОБА_5 узгодженого сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років. Суд вважає, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України дане покарання буде достатнім та необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Процесуальні витрати по справі - відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 , до набранням вироком законної сили та направлення його для подальшого відбуття покарання, суд вважає за доцільне залишити без змін - тримання під вартою.

Керуючись ст. 369-371, 373-374, 376, 473-475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 27 листопада 2025 року між прокурором Харківської обласної прокуратури ОСОБА_11 та обвинуваченим ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Запобіжний захід ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з моменту обрання запобіжного заходу, тобто з 11 листопада 2025 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з моменту обрання запобіжного заходу - з 11 листопада 2025 року по день набрання вироком законної сили, із розрахунку один день тримання під вартою за один день позбавлення волі.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 17 листопада 2025 року, на тимчасово вилучене під час проведення 10 листопада 2025 року обшуку майно за місцем мешкання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_2 , а саме:

- планшет марки "crelander T30Pro", imei 1: НОМЕР_5 , imei 2: НОМЕР_6 , з сім карткою: НОМЕР_1 .

Речовий доказ: планшет марки "crelander T30Pro", imei 1: НОМЕР_5 , imei 2: НОМЕР_6 , з сім карткою: НОМЕР_1 на підставі ст. 96-1, 96-2 КК України - конфіскувати у власність Держави.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим, про визнання винуватості може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення:

обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладання угоди;

прокурором виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1