Суд: Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: грошового обігу та розрахунків, з них
Дата: 03 лютого 2026 р.
Справа: №344/21688/25
Суддя: Кіндратишин Л. Р.
Справа № 344/21688/25
Провадження № 2-а/344/25/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 лютого 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої Кіндратишин Л.Р.,
за участю:секретаря судового засідання Комуніцької Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до адміністративної комісії виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася із адміністративним позовом до відповідача, у якому просить : скасувати постанову №14/56 від 27.11.2025, що винесена адміністративною комісією виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП та накладено штраф у розмірі 6 800 грн., провадження у справі закрити.
В обґрунтування позову, зокрема зазначено, що протокол про адміністративне правопорушення не містить даних неповнолітньої особи, якій було здійснено продаж, відсутні пояснення такої особи, свідки, поняті, а також відсутня інформація про вилучення напою. Фотокопія квитанції про оплату товару містить інформацію про продаж продуктів харчування.
09.12.2025 – ухвалою суду позов залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.
16.12.2025 – позивачем усунуто недоліки.
17.12.2025 – відкрито провадження у справі.
08.01.2025- від представника відповідача надійшов відзив на позов. У позові представник відповідача просила відмовити. В обґрунтування зазначено, що Адміністративною комісією було розглянуто протокол ВАД №736895 від 14.10.25р., що складений старшим інспектором СЮП Івано-Франківського РУП старшим лейтенантом поліції Редько Г.І. на ОСОБА_1 із зазначенням особистих даних, а також зазначено, що ОСОБА_1 , 14.10.2025р. близько 15.43 год. порушено правила торгiвлi пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, а саме здійснено продаж алкогольного напою –сидр «Сомерсбі» яблучний, ємністю 0,5л, вартістю 54 грн, неповнолітній особі, в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , чим порушено ч.2 ст.156 КУпАП. Також у вказаному протоколі зазначено, що ОСОБА_1 надано пояснення на окремому аркуші, другий примірник протоколу отримано, права та обов`язки роз`яснено, що підтверджується підписами ОСОБА_1 . Отже, даний протокол було складено у відповідності до норм ст.256 КУпАП.
Зокрема, до матеріалів справи долучено фотокопію паспорта неповнолітньої особи та пояснення неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримані в присутності педагога Л. Пещин, який вказав, що 14.10.25р. близько 14.50 год, після закінчення пар мав зустрітись з другом та зайшов у магазин, що по АДРЕСА_1 ,щоб придбати напій Сомерсбі. А відтак підійшов до холодильника, взяв вказаний напій та направився до продавця. Продавець не запитувала документи, які посвідчують особу та продала алкогольний напій. Також неповнолітнім зазначено, що при купівлі алкогольного напою продавець магазину фіскального чека не видала, однак в додатку «Монобанк» є електронна квитанція, оскільки розраховувався за алкогольний напій у сумі 54 грн безготівково через «Apple Pay». При цьому, неповнолітня особа ОСОБА_3 у своїх поясненнях описав продавця магазину. Продавець надала свої пояснення.
У вставному слові представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів та пояснень, що викладені письмово. В подальшому подав заяву про завершення розгляду без його участі. У позові просив відмовити.
Представник відповідача у позові просила відмовити, зокрема з мотивів, що викладені у відзиві. У подальшому не з`явилася.
Дослідивши матеріали справи, суд дійного висновку :
14.10.2025 старшим інспектором сектору ювенальної поліції відділу превенції Івано-Франківського РУП ГУНП Рудько Г.І. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №736895, за яким 14.10.2025 близько 15 год. 43 хв. ОСОБА_1 перебуваючи на робочому місці в магазині «Чері», що по вул. Карпаська, 17 Б, в м. Івано-Франківську здійснила продаж алкогольного напою – сидру «Сомерсбі» яблучний, ємністю 0, 5 л., вартістю 54 грн, неповнолітній особі.
Неповнолітню особу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опитано 14.10.2025 в присутності педагога, особу встановлено за допомогою паспорта громадянина України, який долучено до матеріалів адміністративної справи. З таких пояснень вбачається, що 14.10.2025 близько 14.50 год, після закінчення пар мав зустрітись з другом та зайшов у магазин, що по АДРЕСА_1 ,щоб придбати напій Сомерсбі. Там підійшов до холодильника, взяв вказаний напій та направився до продавця. Продавець не запитувала документи, які посвідчують особу та продала алкогольний напій; фіскального чека не видала. Однак в додатку «Монобанк» є електронна квитанція, оскільки розраховувався за алкогольний напій у сумі 54 грн. безготівково через «Apple Pay». При цьому, описав продавця магазину.
Згідно із квитанції monobank від 14.10.2025 о 15 год. – 43 хв. за №Р014-586Н-6Н8Н-С2ТА ОСОБА_3 оплатив 54 грн. одержувачу Produkti1, код квитанції 229028.
14.10.2025 ОСОБА_1 надала пояснення, що у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що по АДРЕСА_2 , працює касиром три дні. 14.10.2025 близько 15 год. 40 хв. в магазин зайшов покупець, взяв сидр з холодильника, оплатив 54 грн. Документів вона не запитувала, так як займалась розкладанням товару, при цьому у магазині було багато покупці.
Згідно з постановою від 27.11.2025 за №14/356, винесеної адміністративною комісією при виконавчому комітеті Івано-Франківській міській раді, встановила, що ОСОБА_1 14.10.2025 близько 15 год. 43 хв. здійснила продаж сидру «Сомерсбі» яблучний, ємністю 0,5 л. на суму 54 грн., неповнолітній особі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в магазині «Чері», що по вул. Карпаська, 17 Б, що у м. Івано-Франківську, чим порушила ч. 1 ст. 156 КУпАП. Вказаною постановою визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 6 800 грн.
Не погодившись із постановою про притягнення до адміністративної відповідальності, позивач звернулася із цим позовом до суду.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП).
Відповідно до статей 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, особа може бути притягнена до адміністративної відповідальності за наявності доказів вини цієї особи у вчиненні адміністративного правопорушення (проступку).
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення та складу адміністративного правопорушення в діях відповідної особи.
Крім цього, колегія суддів враховує, що відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У пункті 1 частини першої статті 213 КУпАП встановлено, що справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад.
Адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною другою статті 156 КУпАП (частина перша статті 218 КУпАП).
Частиною другою статті 156 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування як такі, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння заборонена, або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння через торгові автомати чи особами, які не досягли 18-річного віку, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особі, яка не досягла 18-річного віку, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби, що тягне за собою накладення штрафу від ста до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Норма ч.2 ст.156 КУпАП є бланкетною адміністративно-правовою нормою. Тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму ст.156 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов`язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого недотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України регулюються Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18 червня 2024 року № 3817-IX (далі Закон №3817-IX).
Статтею 71 Закону №3817-IX встановлені обмеження щодо продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особам, які не досягли 18 років.
Згідно з пунктом другим частини першою цієї статті забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особам, які не досягли 18-річного віку.
Якщо у продавця пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння або в особи, яка здійснює доставку таких товарів, виникли сумніви щодо досягнення 18-річного віку покупцем, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні, слабоалкогольні напої, тютюнові вироби, електронні сигарети, рідини, що використовуються в електронних сигаретах, пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, такий продавець чи особа, яка здійснює доставку, зобов`язані звернутися до покупця з вимогою пред`явити паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон, або посвідчення водія, або інший документ, що підтверджує його вік, або їх електронні копії, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (ч.5 ст.71 Закону №3817-IX).
Частиною 6 ст.71 Закону №3817-IX встановлено, що у разі відмови покупця надати один із документів, передбачених частиною п`ятою цієї статті, продаж чи передання такій особі пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння забороняється.
Відповідальність за порушення норм цього Закону встановлена статтею 73 Закону №3817-IX, відповідно до частини першої якої, за порушення цього Закону щодо виробництва, обігу та зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального суб`єкти господарювання притягаються до відповідальності згідно із законом.
Відповідно до частини 2 статті 156 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за сам факт продажу алкогольних напоїв особі, яка не досягла 18 років, незалежно від мотивів, умислу чи обставин ініціювання такого продажу.
Об`єктивна сторона правопорушення полягає саме у факті реалізації алкогольного напою неповнолітньому, а не у способі документального оформлення продажу.
Склад правопорушення за ч. 2 ст. 156 КУпАП кваліфікується при встановленні факту продажу алкогольних напоїв особі, яка не досягла 18 років. Мотиви та ініціатива покупця не входять до предмета доказування.
Також, у спірному випадку має місце необережна форма вини, що проявляється у легковажному ставленні до перевірки віку покупця, ігнорування сумнівів щодо віку та формальне ставлення до виконання обов`язків. Таке легковажне ставлення виразилося у тому, що особа, здійснюючи роздрібну торгівлю алкогольними (слабоалкогольними) напоями, не вжила передбачених законом заходів для перевірки досягнення покупцем 18-річного віку, не витребувала документ, що посвідчує вік, хоча об`єктивно повинна була і могла це зробити, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер порушення встановленої заборони.
При цьому позивач самовпевнено розраховувала на відсутність негативних наслідків, або ж байдуже поставилася до можливості порушення вимог законодавства, що відповідає ознакам необережної форми вини у вигляді легковажності, яка є достатньою для наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 156 КУпАП.
Посилання позивача на відсутність понятих, свідків при складанні протоколу, а також, відсутність розрахункового документу, де б було зазначено саме продаж алкогольних виробів, суд вважає необгрунтованими, оскільки, таке не позбавляє можливості встановити факт наявності складу зазначеного правопорушення за умови наявності інших доказів, що підтверджують склад такого правопорушення, зокрема послідовними як самого продавця, показами неповнолітнього, самого продавця, квитанції про оплату з мобільного додатку.
Жодних доказів, які б спростували факт продажу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 сидру як неповнолітній особі, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять і таких не надано суду під час розгляду цієї адміністративної справи.
Щодо відсутності у протоколі про адміністративне правопорушення повних даних неповнолітньої особи, то слід зазначити, що ст. 256 КУпАП не містить чіткої вимоги щодо такого.
Між тим, складання протоколу - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності наряду з іншими доказами. До схожих висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у справі №712/7385/17 (постанова від 13 березня 2019 року) та Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 752/5417/19 (постанова від 22 червня 2023 року).
Не вилучення товару не спростовує факт його реалізації, зафіксований іншими засобами.
Довід щодо відсутності свідків продажу, суд відхиляє, оскільки показання свідків не є єдиним та обов`язковим доказом.
Фактичні зауваження до протоколу про вчинення адміністративного правопорушення ВАД за №736895, який є одним із доказів, не спростовують встановлених адміністративною комісією обставин щодо наявність факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, за наявності інших доказів.
При цьому, судом не встановлено будь-яких істотних порушень вимог чинного законодавства з боку поліцейських при виявленні, фіксації факту правопорушення та оформленні протоколу про адміністративні правопорушення, інших матеріалів.
Європейський суд з прав людини зауважив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Суд, розглянувши справу в межах позовних вимог не вбачає підстав для визнання протиправною та скасування постанови 14/56 від 27.11.2025, що винесена адміністративною комісією виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП. Відтак, у позові слід відмовити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, судові витрати позивачу не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 156,213,218, 254, 256,268, 265, 283 КУпАП, ст.ст. 2, 9, 72-77, 241-246, 250, 286, 292, 295, 299 КАС України, -
УХВАЛИВ :
У позові ОСОБА_1 до адміністративної комісії виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності – відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
Позивач : ОСОБА_1 , адреса : АДРЕСА_3 ;
Відповідач : адміністративна комісія виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, ЄДРПОУ : вул. 0454346, адреса : вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ.
Повне рішення 04.02.2026.
Суддя Івано-Франківського міського суду Кіндратишин Л.Р.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua